ТЕМА 07. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНВЕСТИЦІЙНОГО РИНКУ ТА ПРИНЦИПИ ЙОГО ВИВЧЕННЯ

Інвестиційна діяльність тісно пов’язана з оцінкою стану та прогнозування розвитку інвестиційного ринку.

1. Ринок прямих капітальних вкладень – це капітальні вкладення в нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння і являється найбільшим сегментом ринку.

2. Ринок приватизаційних об’єктів – розвивається в зв’язку з розвитком процесів приватизації державних підприємств.

3. Ринок нерухомості – намічається тенденція його розвитку в найближчий перспективі. Вже тепер на цьому ринку здійснюється продаж квартир, офісів, дач. З подальшою приватизацією житлового фонду, а особливо з включенням до його складу земельних ділянок ринок значно розшириться.

4. Ринок інших об’єктів реального інвестування – це інвестиції в предмети колекціонування (художні твори, антикваріат, нумізматичні цінності і т.д.) в дорогоцінні метали та каміння. В країнах з розвинутою ринковою економікою інвестиційна діяльність, пов’язана з цими об’єктами реального інвестування вже здійснюється на спеціалізованих ринках (ринок золота). Проте в нашій країні таке інвестування відсутнє.

5. Фондовий ринок (або ринок цінних паперів) – існує як в організованій, так і в неорганізованій формах. Приватизація великих державних підприємств шляхом їх акціонування буде сприяти його подальшому розширенню.

6. Грошовий ринок – пов’язаний з такими об’єктами фінансування як депозитні вклади – термінові і до запитання.

Запропонована класифікація складових інвестиційного ринку дозволяє здійснювати аналіз та прогнозування розвитку його окремих сегментів, визначати пріоритетні об’єкти інвестування.

Стан інвестиційного ринку в цілому та його окремих сегментів характеризують такі елементи, як:

1) попит;

2) пропозиція;

3) ціна;

4) конкуренція.

Співвідношення цих елементів постійно змінюється в залежності від внутрішньоринкових та загальноекономічних факторів. В той же час інвестору важливо знати, який з елементів інвестиційного ринку буде найактивнішим і на який орієнтуватися при розробці інвестиційної стратегії. Якщо майбутній стан інвестиційного ринку, на який збирається вступити інвестор, визначений невірно, не виключені помилки у виборі об’єктів інвестування, зниження рівня інвестиційних доходів, а в окремих випадках і втрати всього вкладеного капіталу.

Ступінь активності інвестиційного ринку, співвідношення окремих його елементів визначається шляхом вивчення ринкової кон’юнктури.

Ринкова кон’юнктура представляє собою форму виявлення на інвестиційному ринку в цілому або його окремих елементів системи факторів, що визначають співвідношення попиту, пропозиції, ціни та рівня конкуренції.

Для кон’юнктури інвестиційного ринку характерні наступні 4 стадії:

– підйом кон’юнктури;

– кон’юнктурний бум;

– послаблення кон’юнктури;

– кон’юнктурний спад.

Підйом кон’юнктури – пов’язаний з підвищенням активності ринкових процесів та пожвавленням економіки в цілому. Підйом кон’юнктури характеризується зростанням попиту на об’єкти інвестування, підвищенням рівня цін на них, розвитком конкуренції серед посередників.

Кон’юнктурний бум характеризує різке зростання попиту на всі товари та об’єкти інвестування, яке пропозиція повністю задовольнити не може. Одночасно зростають ціни на всі об’єкти інвестування, підвищуються доходи інвесторів та їх посередників.

Послаблення кон’юнктури – пов’язано з зниженням інвестиційної активності в зв’язку зі спадом в економіці в цілому, відносно повним насиченням попиту на об’єкти інвестування та деяким надлишком їх пропозиції.

Для цієї стадії характерні спочатку стабілізація, а потім починають знижуватися ціни на більшість об’єктів інвестування. Відповідно знижуються доходи інвесторів та їх посередників.

Кон’юнктурний спад – являється найбільш несприятливим його періодом з позиції інвестиційної активності. Він характеризується самим низьким рівнем попиту та скороченням обсягу пропозиції інвестицій (хоча пропозиція продовжує перевищувати попит). На ці стадії суттєво знижуються ціни на об’єкти інвестування, товари та послуги. Доходи інвесторів та посередників знижуються до самої низької позначки, в ряді напрямків інвестиційна діяльність стає збитковою.

В зв’язку з циклічним розвитком та постійною мінливістю інвестиційного ринку необхідно систематично вивчати його кон’юнктуру для формування ефективної інвестиційної стратегії та прийняття економічно обґрунтованих рішень.

Вивчення кон’юнктури інвестиційного ринку проходить в 3 етапи:

1. Поточне спостереження за інвестиційною активністю, в першу чергу в тих сегментах ринку, в яких намічається здійснювати або здійснюється інвестиційна діяльність. Для цього потрібно сформувати систему показників, які б характеризували окремі його елементи (попит, пропозицію, ціну, конкуренцію), а також організацію постійного його моніторингу.

Моніторинг інвестиційного ринку – здійснення постійного нагляду за важливими поточними результатами проекту в умовах постійно змінюючої кон’юнктури інвестиційного ринку.

Результати поточного спостереження за кон’юнктурою інвестиційного ринку фіксують в табличній або графічній формі (графічно інформацію доцільно представляти лише по найбільш важливих показниках кон’юнктури ринку).

2. Аналіз поточної кон’юнктури інвестиційного ринку та виявлення сучасних тенденцій її розвитку. В результаті аналізу виявляються особливості конкретних сегментів інвестиційного ринку і ті зміни, які проходять на ринку в момент спостереження, порівнюючи з попереднім періодом. Цей аналіз проходить в два етапи:

1-й етап – розрахунок системи показників, які характеризують поточну кон’юнктуру інвестиційного ринку (на основі показників поточного спостереження).

2-й етап – виявляються передумови до зміни стадій кон’юнктурної інвестиційного ринку.

3. Прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку для вибору основних напрямків стратегії інвестиційної діяльності та формування інвестиційного портфеля.

Основне завдання розробки прогнозу – визначити тенденцію факторів, які впливатимуть на стан інвестиційного ринку в перспективі.

Прогноз кон’юнктури інвестиційного ринку здійснюється по наступних трьох етапах.

а) вибір періоду прогнозування. Розрізняють короткостроковий (до 1 року), середньостроковий (від 1 до 3 років) і довгостроковий (більше 3 років) прогноз кон’юнктури.

Короткостроковий прогноз служить для розробки прогнозу інвестування та оформлення інвестиційного портфеля за рахунок короткострокових фінансових інструментів з врахуванням впливу короткострокових факторів.

Середньостроковий прогноз служить для корегування стратегії інвестиційної діяльності, формування інвестиційного портфеля за рахунок вкладень в невеликі об’єкти інвестування, реінвестування коштів, вкладених в неефективні інвестиційні проекти.

Довгостроковий прогноз – це розробка стратегії інвестиційної діяльності та формування інвестиційного портфеля за рахунок об’єктів, які потребують великих капіталовкладень.

б) визначення глибини прогнозних розрахунків (тобто прогноз стратегії розвитку галузі, регіону і т.д.);

в) вибір методів прогнозування та здійснення прогнозних розрахунків.

Існує два основних методи: факторний і трендовий.

Факторний – оснований на вивченні окремих факторів, які впливають на попит, пропозицію, ціну та рівень конкуренції.

Трендовий – оснований на розповсюдженні виявлених в процесі аналізу тенденцій на майбутній період. Цей метод являється недостатньо точним і може бути застосований лише для короткострокового прогнозування.

Ці обидва методи прогнозування можуть бути доповнені методом експертних оцінок.

Процес вивчення інвестиційного ринку складається з ряду послідовних етапів.

1-й етап – оцінка та прогнозування макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринку. Це дозволяє визначити інвестиційний клімат в країні та ефективність інвестиційної діяльності на окремих етапах її економічного розвитку.

2-й етап – оцінка та прогнозування інвестиційної привабливості галузей економіки.

3-й етап – оцінка та прогнозування інвестиційної привабливості регіонів.

4-й етап – оцінка інвестиційної привабливості окремих компаній та фірм.

1. Оцінка та прогнозування макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринку.

2. Оцінка та прогнозування макроекономічних показників розвитку галузей економіки.

3. Оцінка та прогнозування макроекономічних показників розвитку регіонів.

4. Оцінка та прогнозування макроекономічних показників розвитку окремих фірм (компаній).

Розробка стратегії інвестиційної діяльності

Формування ефективного інвестиційного портфеля

Така послідовність вивчення інвестиційного ринку та окремих його сегментів дозволяє отримати надійну інформацію для:

– розробки стратегії інвестиційної діяльності;

– формування ефективного інвестиційного портфеля.