Словник

Амортизаційна політика – політика підприємства, яка передбачає вибір відповідних методів амортизації довгострокових активів (метод прямолінійної амортизації, метод прискореної амортизації і т.д.), яка сприяє зниженню бази оподаткування, прискореному формуванню власних інвестиційних ресурсів і т.п.

Аналіз кон’юнктури інвестиційного ринку – вивчення особливостей інвестиційного ринку та окремих його сегментів та тих змін, які проходять на ньому в момент спостереження в порівнянні з попереднім періодом.

Валові інвестиції – загальний обсяг коштів, які інвестовані в нове будівництво, придбання засобів виробництва та на приріст товаро – матеріальних запасів в певному періоді.

Зовнішні джерела формування інвестиційних ресурсів – позичкові та залучені джерела фінансування для реалізації інвестиційних проектів.

Внутрішні джерела формування інвестиційних ресурсів – власні джерела фінансування для реалізації інвестиційних проектів. До складу основних внутрішніх джерел відносяться: чистий прибуток підприємства , а також сума амортизаційних відрахувань.

Внутрішня норма прибутковості – один із важливих показників оцінки ефективності інвестицій. Він характеризує рівень прибутковості конкретного інвестиційного проекту, який виражається дисконтною ставкою, по якій майбутня вартість грошового потоку від інвестицій приводиться до теперішньої вартості коштів , що інвестуються.

Державні інвестиції – інвестиції, які здійснюються державними та місцевими органами влади (управління) за рахунок коштів бюджету, позабюджетних фондів, позичкових коштів, а також державними підприємствами та організаціями за рахунок власних та позичкових коштів.

Графік інвестицій – загальний обсяг інвестицій, які розподілені по конкретних строках інвестування. Такий графік складається при розробці бізнес – плану та оперативної реалізації інвестиційного проекту.

Грошовий потік – основний показник, що характеризує ефект інвестицій в вигляді повернутих інвестору грошових коштів. Основу грошового потоку по інвестиціях складають чистий прибуток та сума амортизації матеріальних та нематеріальних активів.

Депозит – грошові або інші види активів, які передані на зберігання в фінансово – кредитні установи.

Депозитний процент – сума доходу, яку отримує інвестор при передачі на зберігання грошових коштів у відповідності з встановленою ставкою проценту.

Депресія – одна із стадій економічного циклу, яка характеризується тривалим спадом ділової, в т.ч. інвестиційної активності.

Диверсифікація інвестицій – вид інвестиційної стратегії компанії, який направлений на розширення або заміну її інвестиційної діяльності.

Дивіденд – частина прибутку акціонерного товариства, яка щорічно (або з іншою тривалістю) розподіляється між акціонерами у відповідності з кількістю та видами акцій, які знаходяться в їх володінні.

Дисконтування – метод приведення майбутньої вартості грошей до їх вартості в поточному періоді ( до теперішньої вартості).

Дисконтна ставка – ставка проценту по якій майбутня вартість грошей приводиться до теперішньої їх вартості, тобто відбувається процес дисконтування.

Експертиза інвестиційного проекту – поглиблене дослідження та оцінка окремих інвестиційних якостей проекту, яка здійснюється власними та залученими висококваліфікованими спеціалістами в даній галузі знань.

Емісія – випуск в обіг грошових знаків або цінних паперів.

Життєвий цикл інвестицій - загальний період часу від початку вкладання коштів в реальний інвестиційний проект до наступного суттєвого інвестування в діючий об’єкт.

Життєвий цикл компанії - загальний період часу від початку діяльності компанії до припинення її існування або відродження на новій основі ( з новим складом власників та керівників; з принципово новою продукцією, технологією і т.д.). В інвестиційному менеджменті визначення стадій життєвого циклу компанії необхідно для оцінки її інвестиційної привабливості.

Життєвий цикл галузі – загальний період часу від початку зародження галузі до завершення її існування (при випуску продукції, яка підлягає суттєвому впливу науково – технічного прогресу) або до вступу в кінцеву зрілість (при випуску продукції, потреба в якій стабільна). В інвестиційному менеджменті визначення стадій життєвого циклу галузі пов’язано з оцінкою інвестиційної привабливості окремих об’єктів реального та фінансового інвестування, а також в процесі галузевої диверсифікації інвестиційної діяльності.

Імідж компаній – образ компанії в уявленні її клієнтів (покупців), а також в комерційних контрагентів. Високий імідж компанії може бути визнаний у формі гудвілу. Показник іміджу компанії використовується при оцінці її інвестиційної привабливості або інвестиційних якостей емітованих нею цінних паперів.

Інвестиції – всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладені в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиційна діяльність – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держав по реалізації інвестицій.

Інвестиційна інфраструктура - найбільш важливі галузі економіки, установи та кошти, які безпосередньо забезпечують процес безперебійного здійснення інвестицій.

Інвестиційна компанія – торгівець цінними паперами, який, крім здійснення інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії та розміщення цінних паперів.

Інвестиційна привабливість галузей – інтегральна характеристика окремих галузей економіки з точки зору перспективності розвитку, прибутковості інвестицій та рівня інвестиційних ризиків.

Інвестиційна привабливість регіонів – інтегральна характеристика окремих регіонів країни з точки зору інвестиційного клімату, рівня розвитку інвестиційної інфраструктури, можливостей залучення інвестиційних ресурсів та інших факторів, які суттєво впливають на формування прибутковості інвестицій та інвестиційних ризиків.

Інвестиційна привабливість компанії - інтегральна характеристика окремих компаній – об’єктів майбутнього інвестування з точки зору перспективності розвитку, обсягів та перспектив збуту продукції, ефективності використання активів та їх ліквідності, стану платоспроможності та фінансової стійкості.

Інвестиційна стратегія - формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності компанії та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Інвестиційний клімат країни – система правових, економічних та соціальних умов інвестиційної діяльності в країні, яка здійснює суттєвий вплив на прибутковість інвестицій та рівень інвестиційних ризиків.

Інвестиційний портфель - сформований компанією з врахуванням її інвестиційних цілей перелік об’єктів реального та фінансового інвестування.

Інвестиційний проект - об’єкт реального інвестування, який намічений до реалізації у вигляді придбання, нового будівництва, розширення, реконструкції і т.п. на основі розгляду та оцінки бізнес – плану.

Інвестиційний ризик – ймовірність виникнення передбачених фінансових втрат (в формі зниження або повної втрати доходів, втрати капіталу і т.п.) в ситуації невизначеності умов інвестиційної діяльності.

Інвестиційний ринок – сукупність економічних відносин, які складаються між продавцями та покупцями інвестиційних товарів та послуг, а також об’єктів інвестування в усіх його формах.

Інвестор - суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення про вкладання власних, позичкових та залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.

Інфляція – постійне перевищення темпів росту грошової маси над товарною, в результаті чого проходить переповнення каналів обігу грошей, яке супроводжується їх обезціненням та ростом цін.

Капіталізація - перетворення коштів в капітал. Найбільш поширеними операціями капіталізації є капіталізація частини чистого прибутку, капіталізація дивідендів, капіталізація депозитного проценту.

Капітальні вкладення - інвестиції в відтворення основних фондів та на приріст матеріально – виробничих запасів. Капітальні вкладення здійснюються в вигляді нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переозброєння.

Кон’юнктура – сукупність факторів, які характеризують стан будь якого процесу, діяльності, явища.

Кон’юнктура інвестиційного ринку - система факторів, які характеризують поточний стан попиту, пропозиції, ціни та конкуренції по інвестиційних товарах та послугах, а також об’єктах інвестування в усіх його формах.

Кон’юнктурний цикл - період часу, на протязі якого проходить послідовна зміна всіх стадій кон’юнктури інвестиційного ринку.

Кредитний процент – сума , яка сплачена позичальником кредитору за користування позичковими коштами у відповідності з встановленою ставкою проценту.

Критерій – найбільш суттєвий признак, який покладений в основу економічної оцінки або класифікації явищ, процесів, діяльності.

Леверидж - показник, який характеризує співвідношення різних видів пасивів та витрат.

Лізинг – довгострокова форма оренди машин та обладнання, яка використовується одночасно як один з позичкових джерел формування інвестиційних ресурсів.

Ліквідність інвестицій - здатність об’єктів інвестування бути реалізованими на протязі короткого періоду часу без втрати своєї реальної вартості.

Моніторинг інвестиційного ринку - механізм здійснення компанією постійного нагляду за макроекономічними факторами розвитку інвестиційного ринку та окремими його сегментами з метою оцінки інвестиційного клімату та поточної його кон’юнктури.

Нарощування - метод приведення теперішньої вартості грошей до їх вартості в майбутньому періоді, який використовується для оцінки майбутньої вартості інвестицій.

Об’єкти інвестування - реальні інвестиційні проекти, об’єкти нерухомості, різноманітні фінансові інструменти, що являються предметом інвестування.

Окупність інвестицій – процес повернення вкладених інвестиційних коштів в повному обсязі.

Позичкові джерела формування інвестиційних ресурсів - залучені для реалізації інвестиційного портфелю на кредитній основі грошові кошти та інше майно. До числа основних видів позичкових джерел формування інвестиційних ресурсів відносяться довгострокові кредити банків; кошти, отримані від емісії облігацій; майно, яке залучене на основі інвестиційного лізингу або селенгу.

Прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку - оцінка перспектив розвитку інвестиційного ринку та окремих його сегментів.

Прямі інвестиції - інвестиції, при яких вкладення в об’єкти інвестування здійснюються інвестором самостійно без допомоги фінансових інвесторів.

Реінвестиції - переміщення капіталу з одних активів в інші, більш ефективні.

Ріелтер – агент по продажу нерухомості.

 

Самофінансування – один з методів фінансування інвестицій, який передбачає формування інвестиційних ресурсів в основному за рахунок власних джерел.

Сегментація інвестиційного ринку - цілеспрямований розподіл інвестиційного ринку в залежності від об’єктів інвестування на окремі сегменти, які розрізняються особливостями попиту інвесторів, формами обігу та ліквідності інвестицій.

Селенг – один з видів позичкових джерел фінансування інвестицій, який представляє собою передачу власником (юридичними та фізичними особами) права користуватися та розпоряджатися їх майном за певну плату.

Стратегічні цілі – система основних орієнтирів довгострокової інвестиційної діяльності, у відповідності з якими розробляється стратегія та формується портфель довгострокових інвестицій.

Суб’єкти інвестиційної діяльності – сукупність фізичних та юридичних осіб, які складаються з безпосередніх інвесторів та учасників інвестиційної діяльності.

Тендер – різновидність торгів, в тому числі міжнародних, об’єктом яких є підряди на будівництво окремих реальних інвестиційних проектів; виконання комплексів та окремих видів будівельно – монтажних робіт; виконання комплексу пуско – налагоджувальних робіт; поставка комплексного технологічного обладнання; об’єкти приватизації і т.п.

Учасник інвестиційної діяльності – громадяни та юридичні особи, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на основі доручень інвестора.

Фінансова стійкість – стабільність фінансового положення компанії на довгострокову перспективу, яка визначається високою часткою власного капіталу в загальній сумі джерел фінансування.

Фінансові інвестиції – вкладання коштів в різні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільшу частку складають цінні папери.

Фінансові інструменти – об’єкти інвестування, які представляють собою різні типи фінансових зобов’язань: депозитні вклади, сертифікати, акції, облігації, інвестиційні сертифікати.

Фінансовий леверидж –співвідношення власних та позичкових джерел фінансування інвестицій.

Холдингова компанія – господарюючий суб’єкт, який володіє контрольним пакетом акцій інших дочірніх компаній.

Чисті інвестиції – сума валових інвестицій, яка зменшена на суму амортизаційних відрахувань.