Розділи

2.4. Небезпека захворювання на СНІД

СНІД - це одна із інфекційних хвороб, яка поширена на всіх континентах Землі і викликає десятки тисяч захворювань. Це одна із найтрагічніших проблем, з якою зіткнулося людство в нинішньому столітті. Хвороба розповсюджується з неймовірною швидкістю по всій планеті. Жодна людина у світі не застрахована від ВІЛ-інфекції (вірусу імунодефіциту людини).

ВІЛ - це вірус, який потрапляючи в організм людини, викликає смертельне інфекційне захворювання.

Хвороба протікає довго, має декілька стадій. Термін «синдром» означає сукупність симптомів хвороби. У кожному випадку захворювання на СНІД виявляють глибоке ураження імунної системи, а саме її недостатність, тому в назву включили «імунний дефіцит». Оскільки він виникає в якийсь момент життя, а не при народженні, його назвали «набутим» (на відміну від «уродженого»).

Перші прояви і випадки захворювання були зареєстровані в США. ВІЛ від однієї людини до іншої передається в основному при статевому контакті з інфікованою людиною незалежно від його способу; при переливанні крові зараженого ВІЛ донора, пересадці його органів; при неодноразовому вживанні голок і шприців наркоманами, проколюванні вух, татуюванні; при пошкодженні шкіряних покровів або слизових оболонок медичним інструментом та ін.

Ступінь ризику зараження ВІЛ залежить від типу передачі. Імовірність інфікування при переливанні крові перевищує 90%, використання нестерильних медичних інструментів від 0,5 до 1%, випадковий укол з вірусом до 0,3%.

Після зараження, момент якого встановити досить важко, настає так званий інкубаційний період. Він може тривати 3...6 тижнів, а потім настає гостра фаза. Найчастішими проявами хвороби є підвищення температури тіла, збільшення лімфатичних вузлів, ангіна, висипка на обліччі, на тулубі у вигляді рожевих або червоних плям, розлад травлення, головний біль, блювання. Цей стан триває від 2 до 4 тижнів і проходить без будь-якого лікування. Антитіла ВІЛ на цей момент ще не визначаються, а з’являються лише через 1,5...3 місяці, після закінчення гострої фази, а тому в більшості випадків, інфекція на цій стадії не діагностується.

За фазою гострої інфекції настає фаза безсимптомної інфекції. Виявити присутність вірусу можливо лише за допомогою спеціальних лабораторних методів дослідження, але вірусоносій вже небезпечний для здоров’я людини. Цей період триває до 3...5 років і більше. У цей час людина почуває себе здоровою, але залишається джерелом інфекції. У цей період можлива поява деяких ознак прогресування хвороби: збільшуються периферичні лімфатичні вузли.

Настає період «персистуючої генералізованої лімфоаденопатії». Тривале збільшення лімфовузлів зобов’язує хворого звернутись до лікаря. Ця стадія може тривати декілька років. У цей період ще не пізно звернутись до лікаря, спеціалісти зможуть сповільнити погіршення стану імунної системи.

Наступною стадією є стадія вторинних захворювань. До збільшення лімфовузлів приєднуються такі ознаки, як розлад шлунку, тривале (близько 1 місяця) підвищення температури тіла, зменшення маси тіла досягає 10% і більше. Спостерігається швидка стомлюваність, нічна пітливість. Приєднання вторинних інфекцій, викликаних вірусами, бактеріями або найпростішими, розвиток пухлин, поява симптомів ураження нервової системи і психічних порушень свідчать про те, що настала фінальна стадія хвороби - СНІД.

На цій стадії зусилля лікарів спрямовані на те, щоб полегшити страждання хворого.

У даний час медицина не має засобів, які б дали можливість вилікувати людину від СНІДу, але вдалось розробити методи лікування, які зупиняють розвиток хвороби.

До того часу, доки вчені не знайдуть ефективних засобів профілактики лікування СНІДу, запобігти його поширенню можна лише, змінивши власну поведінку. Люди, які проявляють підвищену сексуальну активність і ведуть безладний статевий спосіб життя, мають набагато більше шансів захворіти СНІДом, ніж решта.

Література для самоосвіти: 17, 23, 24, 7, 11, 32, 33, 42.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30  Наверх ↑

Кращі книги