Тема 4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

4.1. визначення надзвичайних ситуацій (НС) та їх значення у сучасному світі;

4.2. причини виникнення нс, стадії розвитку та осередки ураження;

4.3. класифікація та загальна характеристика НС;

4.4. екологічна обстановка на Україні та можливий характер катастроф.

4.1. Визначення надзвичайних ситуацій (НС) та їх значення у сучасному світі

Стихійні лиха, промислові аварії і катастрофи у транспорті, використання у випадку війни різних видів зброї створюють ситуації, небезпечні для життя і здоров’я значної частини груп населення. Всі лиха об’єднуються поняттям надзвичайної ситуації. В загальному випадку під НС розуміють зовнішнє несподівану, раптово виникаючу обстановку, яка характеризується різним порушенням сталого процесу або явища і чинить значну негативну дію на життєдіяльність населення, функціонування економіки, соціальну сферу і природне середовище.

БЖД у НС можна розглядати як дисципліну, становлення якої іде корінням в глибоку стародавність і зв’язана з проблемами рятування людей, які опинились в зоні лиха, захисту їх від дії несприятливих факторів зовнішнього середовища та подавання медичної допомоги постраждавшим.

На Землі у всі періоди її існування виникали природні катаклізми величезної руйнівної сили, що називаються стихійним лихом (виверження вулканів, землетрус, повінь, засуха і т.д.). Вони мали місце у всі епохи існування людей на Землі, виникають в наш час і будуть у майбутньому. Сумна статистика багаточисельних жертв надзвичайних природних явищ, часті їх повторення винудили людей шукати їх причини, вивчати можливості своєчасного прийняття заходів по врятуванню.

Інтенсивний розвиток у XIX столітті хімії, ріст хімічного виробництва, використання хімічних речовин в промисловості, військовій справі, а потім в сільському господарстві і побуті, створили передумови для виникнення аварій на хімічних підприємствах, забруднення хімікатами навколишнього середовища, їх негативного впливу на здоров’я людей. На початку XX століття створюється хімічна зброя. Цей варварський засіб масового знищення людей використовувався в першій світовій війні, внаслідок чого більше 1,3 млн. чоловік отримали ураження, значна кількість постраждавших загинуло. Приблизно з середини XX століття в зв’язку з інтенсивним зростом хімічних виробництв для населення розвинутих країн світу, у тому числі і Україні, виникла загроза хімічного забруднення навколишнього середовища, а хімічні аварії на виробництві, в місцях зберігання хімікатів, при їх перевезеннях настільки часті, що наслідки їх дії стали небезпечними для мільйонів людей. Прикладом може бути аварія на хімічному заводі в Індії у 1984 році. В результаті аварії загинуло більше 2000 чоловік, десятки тисяч людей були уражені, у багатьох потерпілих були тяжкі травми.

Народне господарство України характеризується великим насиченням хімічно небезпечних об’єктів. В зоні цих об’єктів живе більше 22 млн. людей. Хімічні аварії являють реальну загрозу для здоров’я людей. Забруднення хімікатами навколишнього середовища (повітря, грунту, води) роблять малопридатними для життя багато міст і районів держави. Екологічна ситуація стає національною трагедією.

В XX ст. успіхи у фізиці і хімії дали можливість розробити багато технологій, в основі яких лежать хімічні і ядерні процеси. Створення крупних енерго-технологічних комплексів, шкідливих для здоров’я виробництв, періодичні аварії на них є причиною негативного впливу на середовище мешкання всього живого - рослин, тварин, людей. Населення розвинутих в виробничому відношенні країн, в тому числі і України, виявилось непідготовленим до такого сильного впливу хімічного і радіаційного факторів. Токсичні навантаження на людину виросли в сотні разів. Чорнобильська катастрофа посилила ситуацію.

Дослідження останніх років установили, що в різних екологічних системах виникли серйозні порушення. Намітилось скорочення видів рослин і диких тварин. Так, на Україні, на території Канівського заповідника виявлена масова загибель молодняку рудої миші і кротів, сірий щур перейшов з лісу на відкриту рівнину. За даними комплексної радіологічної експедиції (1990 р.) в 30 км зоні Чорнобильської АЕС у деяких рослин спостерігаються багаточисельні метаморфози: зміна розмірів і форми листя, кольору і форми пелюсток квітів, створення паростків у вигляді мітли; у малих тварин відмічено порушення репродуктивної функції у вигляді збільшення загибелі ембріонів на різних стадіях їх розвитку, зміни формули і біологічного стану крові, відхилення у клітинній побудові печінки і селезінки. Все це - наслідок якісних змін середовища мешкання. За даними М.Я. Вартаняна (1993 р.) вперше серед частини населення найбільш забруднених міст Росії і України зафіксована дегенерація нейрогенома - еволюційно дуже стабільної структури, яка контролює діяльність мозку і інтелект людини. На території України кожного року 40 тис. жінок не доношують вагітність, на 1000 новонароджених народжується 20 уродів, в забруднених містах (Запоріжжі, Кривому Розі та ін.) частота натуральних абортів в 5 разів більша, ніж в Сімферополі, а у кожного другого новонародженого є відхилення у стані здоров’я, які виникають внаслідок порушень екосистем. Все це - нові проблеми для медичної науки і практики, нові і для БЖД. В найближчому майбутньому їх кількість буде зростати.

Великою проблемою у другій половині XX ст. для багатьох країн стали транспортні катастрофи (автомобільні, авіаційні, залізничні, морських і річкових судів). Залізничні катастрофи останніх років (Арзамас, Уфа, Бологоє і ін.) забрали сотні людських життів. Перелік авіакатастроф в світі за останні роки включає десятки найменувань. Дорожньо-транспортні наслідки, автомобільні катастрофи на дорогах України на останні роки набули надзвичайний характер: кожного року травмується більше 50 тис. чоловік, більше 10 тис. при цьому гинуть. Кожного року в автокатастрофах гине до 30 чоловік і до 170 чоловік отримують тяжкі травми і термічні опіки.

На межі XX-XXI ст. на людство спрямовано великих масштабів соціальні і культурні метаморфози, зміни ієрархії цінностей, прискорення темпу життя. Все це стало за рамками нормального існування людини і чинить згубну дію на психіку та фактично перетворює повсякденні умови існування у катастрофічні.

Аналіз і правильна оцінка процесів, які проходять у природі і суспільстві, свідчать про зростаючу роль БЖД в НС в загальній системі знань і практичній діяльності людей.