Тема 1. Ергономічні та психологічні основи безпеки життєдіяльності

1.1. ергономічні основи безпеки життєдіяльності;

1.2. психологія безпеки життєдіяльності.

1.1. Ергономічні основи безпеки життєдіяльності

Безпеки життєдіяльності (БЖД) - комплексна дисципліна, яка опирається на дані суміжних наук. Однією з таких наук є ергономіка.

Ергономіка вивчає функціональні можливості людини в процесі діяльності з метою створення таких умов, які роблять діяльність ефективною і забезпечують комфорт для людини. Іншими словами, мова йде про визначенні сумісності характеристик людини і характеристик середовища. Ергономіка намагається пристосувати техніку до людини. Але це не завжди задача, яку можна вирішити. БЖД розглядає і проблеми пристосування людини до техніки.

Фахівці в області ергономіки виділяють п’ять видів сумісності, забезпечення яких гарантує успішне функціонування систем «людина-середовище» і «людина-виробництво»: інформаційна, біофізична, енергетична, просторово-антронометрична і техніко-естетична.

В складних системах оператор майже завжди безпосередньо не керує фізичними процесами. Часто він віддалений від місця їх виконання на великі (значні) відстані. Об’єкти керування можуть бути невидимими, невідчутними. Оператор бачить покази приладів, екранів, схем, чує сигнали, які свідчать про хід процесу. Всі ці пристрої називають засобами відображення інформації (ЗВІ). При необхідності оператор користується ручками, кнопками, вимикачами і іншими органами керування, які в сукупності утворюють сенсомоторне поле. ЗВІ і сенсомоторні присторої - це інформаційна модель машини (комплексу). Через неї оператор і забезпечує керування найбільш складними системами. Завдання ергономіки полягає в тому, щоб забезпечити створення такої інформаційної моделі, яка б відображала всі необхідні характеристики машини в даний момент і в той же час дозволяла б оператору безпомилково приймати і переробляти інформацію, не перевантажуючи його увагу і пам’ять. Ця задача дуже складна. Від її рішення залежить безпека, точність, якість, продуктивність праці оператора. Інакше кажучи, інформаційна модель повинна відповідати психофізіологічним можливостям людини. В цьому і полягає вимога інформаційної сумісності.

Біофізична сумісність має на увазі створення такого навколишнього середовища, яке б забезпечувало достатню працездатність і нормальний фізіологічний стан оператора. Ця задача поєднується з вимогами охорони праці. Граничні значення для багатьох факторів навколишнього середовища встановлені законодавством, але вони не завжди ув’язані з функціональними завданнями та можливостями оператора. Тому при розробці машин з’являється необхідність спеціального дослідження параметрів шуму, вібрації, освітлення, повітряного середовища і т.д.

Силові та енергетичні параметри людини мають визначені межі. Для приведення в дію сенсомоторних пристроїв (кнопок, перемикачів і т.д.) можуть бути потрібні дуже великі або надзвичайно малі зусилля. І те, і друге погано. В першому випадку людина буде втомлюватись, що може привести до небажаних наслідків в керуючій системі. У другому випадку можливе зниження точності роботи системи, так як оператор не почуває опору важелів. Енергетична сумісність передбачає узгодження органів управління машиною з оптимальними можливостями оператора у відношенні прикладених зусиль, витраченої потужності, швидкості і точності руху.

Просторово-антронометрична сумісність передбачає врахування розмірів тіла людини, можливості огляду оператора зовнішнього простору, положення (пози) оператора в процесі праці. При рішенні цієї задачі визначають об’єм робочого місця, зони досягнення для кінцівок оператора, відстань від оператора до приладного пульту та ін. Деяка складність забезпечення цієї сумісності полягає в тому, що антронометричні показники у людей різні. Сидіння, що задовольняє людину середнього зросту, може виявитись надзвичайно незручним для людини маленького або дуже високого зросту. Як поступити в таких випадках? Відповідь на це питання дає ергономіка.

Техніко-естетична сумісність полягає у забезпеченні задоволення людини від спілкування з машиною, від процесу праці. Всім знайоме позитивне відчуття при користуванні тендітно виконаного приладу або пристрою. Для рішення численних і надзвичайно важливих техніко-естетичних завдань ергономіка використовує художників-конструкторів та дизайнерів.