3.5.3. Електромагнітне забруднення

Електромагнітні випромінювання довгохвильового, середньохвильового, короткохвильового та ультрахвильового діапазону широко використовуються у радіозв’язку, а також в промислових установках високочастотного нагріву. В телебаченні використовують ультракороткі та дециметрові радіохвилі, в радіолокації - сантиметрові. В електричних мережах високої напруги (більш 1000 В) використовуються електромагнітні поля звукових частот (50 Гц). Електромагнітні випромінювання антропогенного походження можна розглядати як один з різновидів енергетичних забруднювачів, тому що вони негативно впливають на організм людини, на другі живі організми та оказують шкідливий вплив на екологічні системи.

При опромінюванні людини значна частина електромагнітного випромінювання поглинається організмом. Енергія, що поглинається, перетворюється в теплову, що викликає інтенсивний нагрів різних тканин та рідини. Найбільшій небезпеці при цьому підвергаються такі внутрішні органи, які слабо орошаються кров’ю та другими рідинами організму, внаслідок чого відвід тепла від них утруднений. Це може призвести до необоротних наслідків (зміни структури кліток, омертвляння тканин, крововиливи та інші). Небезпечні для людини рівні інтенсивності електромагнітних випромінювань встановлені ГОСТ 12.1.006-84. Електромагнітні поля впливають на ендокринну, нервову та серцево-судинну системи, репродуктивну функцію, морфологічний склад крові та обмін речовин.

Антропогенні джерела електромагнітних випромінювань поділяються на три групи:

1. Точечні (радіостанції, телецентри).

2. Вузлові (промислові установки, радіолокаційні станції).

3. Лінійні (лінії електропередач, контактні мережі електрофікованого транспорту).

Рівень інтенсивності випромінювань від цих джерел, в зв’язку з зростом їх кількості та потужності, в теперішній час різко виріс; в деяких районах він в сотні раз перевищує значення середнього натурального «природного фону».

Одним з найбільш могутніх джерел електромагнітних випромінювань є також лінії електропередач (ЛЕП). До заходів щодо змягчення впливу електромагнітних полів слід віднести влаштування повздовж ліній електропередач спеціальних охоронних зон, ширина яких реґламентується в наступних межах: при напрузі 1150 кВ та вище, за населеними пунктами - 300 м в кожну сторону від вісі ліній; при 500 кВ - 150 м поза населеними пунктами та 50 м - в межах населених пунктів; при 22 кВ - відповідно 10 та 7 м.

Крім встановлення охоронних зон в межах впливу ліній електропередач передбачається дотримання спеціальних режимів сільськогосподарських та лісогосподарських робіт (короткий робочий день, мінімальне використовування машин та механізмів).

Основними джерелами високочастотної енергії в середовищі, де проживає людина, є сьогодні радіо- та телепередаючі центри та радіолокаційні станції. Періодично повинні проводитись заміри напруги електромагнітних полів як на території радіостанцій, так і в житлових зонах, що знаходяться поблизу передаючих антен. При перевищенні гранично-допустимих значень необхідно здійснювати комплекс захисних заходів: екранування житлових будинків, зміна направленості антен, зниження потужності передавача. Якщо ці міри будуть недостатніми, то виникає необхідність винести радіостанцію за межі населеного пункту або ж видалити житлові забудівлі з зони впливу електромагнітних полів. Разом з цим передбачається екранування територій забудівлями з великим вмістом залізобетонних конструкцій (інтенсивність випромінювання знижується в 1,5...2 рази); багаторядна посадка зелених насаджень (при ширині 15...20 м забезпечується зниження інтенсивності випромінювання на 10...15%).