4.4. Екологічна обстановка на Україні та можливий характер катастроф

В останнє десятиріччя відмічалось погіршення екологічної обстановки на території України і до цього часу вона оцінюється як несприятлива. Інтенсивний розвиток енерго- і хіміко-технологічних центрів привело до того, що значна частина міст віднесена до категорій несприятливих, а окремі міста (Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг) - надзвичайно несприятливі для мешкання населення.

Положення посилюється наслідками Чорнобильської катастрофи (1986 р.). періодично виникаючими аваріями на підприємствах хімічної промисловості і хімічно небезпечних підприємствах, на яких виробляються або використовуються великі кількості сильно діючих отруйних речовин (СДОР). На території України прокладено аміакопровід Тольятті - Одеса, а також декілька нафтопроводів. Автотранспортом і залізницею кожного дня перевозять сотні тон СДОР, а при цьому виникає постійна небезпека аварій.

Створення на Україні хіміко-технологічних центрів привело до того, що в атмосферу кожного року викидається до 45 млн. тон твердих речовин (сажа) і не менша кількість шкідливих газів (аміак, вуглець та ін.). Викид стічних вод складає до 180 млн. тон агресивних і неочищених стоків. В перерахунку на 1 га викиди стічних вод складають до 95 м3. Це привело до забруднення хімікатами практично всіх рік України. На території України є 5 діючих АЕС, більше 3 тис. підприємств використовують в виробництві, наукових дослідах, медичній практиці радіоактивні речовини.

Внаслідок Чорнобильської катастрофи значна частина територій України (3420 км2) стала забрудненою радіонуклідами, на частині якої (640 км2) мешкати людям заборонено.

Значна частина території України (27000 км2) сейсмогенна. У Криму можливі землетруси до 9 балів, Південно-Західному районі - 7 балів, у Києві - 4...6 балів.

На Україні можливі смерчі і циклони. Так, 20 липня 1987 року смерч в Волинській області знищив 2500 га землі, збитки склали 5 млн. крб.

На ріках України створено каскад гідровузлів (біля 2000 гребель). При їх руйнуванні в зоні затоплення може опинитись декілька сотень населених пунктів. Тільки в межах Києва зона затоплення може складати 42 км2, де мешкає 400 тис. чоловік.

При несприятливій екологічній обстановці на території України можливі в майбутньому аварії і катастрофи в виробництві, транспорті, а також і природні катаклізми (землетруси, повені, циклони, пожежі), які називаються стихійним лихом. Все це створює НС, ліквідація яких вимагає вкладення значних матеріальних коштів.

Література для самоосвіти: 3, 4, 5, 8, 35, 14, 33, 6.