ЛЕКЦІЯ 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці та підвищенні якості життя населення

← К оглавлению

1 2 3 4 5 6 7 8

7.1. Оцінка доходів і стандартів якості життя в Україні та країнах ЄС

7.2. Вплив інфляційних процесів на формування рівня

оплати праці в Україні

7.3. Міграції населення України до країн ЄС:

мотивація та перспективи

7.4. Формування внутрішніх регіональних потоків руху населення

7.5. Соціально-економічні зміни та наслідки реалізації

міграційного потенціалу

7.1. Оцінка доходів і стандартів

якості життя в Україні та країнах ЄС

Соціальні орієнтири рівня життя, до яких має прагнути

Україна, і шлях до яких є реальним, але не простим. Для цього не-

обхідно центральним і місцевим органам влади забезпечити зрос-

тання реальної зарплатні, пенсій, соціальних виплат; збалансувати

реальні доходи всіх верств населення; наблизити розміри дер-

жавних соціальних гарантій до прожиткового мінімуму.

У 2003 році Україна посіла 31 місце за загальними об-

сягами та лише 76 місце за обсягами ВВП на душу населення серед

135 країн, прийнятих для аналізу в світі, незважаючи на вражаючі

темпи зростання ВВП.

Нині розміри мінімальної, номінальної та реальної заро-

бітної плати в Україні не відповідають європейським стандартам

життя населення та є значно нижчими. Отже, порівнявши показ-

ники номінальної годинної заробітної плати одного середньооблі-

кового працівника України та країн ЄС можна сміливо ствер-

джувати, що вони є в декілька разів нижчими за вищевказані

соціальні стандарти.

Середньомісячна заробітна плата в Україні у доларовому

еквіваленті, за статистичними даними, нижча, ніж у тих країнах, які

належать до однієї групи за рівнем ВВП. Отож, виникає питання,

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

де ж осідають відповідні нагромадження. Співробітники відділу

оплати праці та доходів населення НДІ соціально-трудових від-

носин Мінпраці України провели всебічний аналіз щодо цієї проб-

леми. За їхніми твердженнями: на поверхні проблеми лежить опе-

рування класичним розрахунком продуктивності праці. Зростання

продуктивності у країнах ЄС не пов’язане із зростанням індексу

споживчих цін, ані зі скороченням чисельності працівників, як це

відбувається в Україні. В цьому випадку, мова йде про те, що у

вітчизняній економіці здебільшого зовнішні темпи приросту про-

дуктивності праці є наслідком приросту чисельника формули –

завдяки політиці ціноутворення на вільному ринку.

Складається така ситуація через те, що мінімальна заро-

бітна плата як державна гарантія є занадто низькою і на протязі

останніх років не виконувала ролі регулятора середньої заробітної

плати в країні. Мінімальна заробітна плата за цей період зросла у

9 разів, а середня заробітна плата – у 2,5 рази. До того ж в останні

п’ять років темпи її зростання знизилися і за останні п’ять років

(2001–2005 роки) вона зросла у 2,5 рази, а середня заробітна плата –

у 3,5 рази. Щодо прожиткового мінімуму, то за попередні роки

його розмір збільшився в 4,2 рази, а за останні 5 років – в 1,6 рази.

Підвищення співвідношення мінімальної заробітної плати та

прожиткового мінімуму (73,3 %) досягнуто не стільки за рахунок її

зростання, а скільки за рахунок зниження темпів зростання про-

житкового мінімуму.

Позитивно може вплинути на соціально-економічні про-

цеси у суспільстві та економіці, в тому числі і на систему со-

ціального страхування та забезпечення, надання мінімальній оплаті

праці її реальної ролі регулятора заробітної плати в державі, коли

вона складатиме 60–70 % номінальної заробітної плати, як це від-

бувається у більшості країн ЄС, оскільки в останній при низькому

рівні державних гарантій із заробітної плати:

– закріплюються низькі мінімальні рівні пенсій та допомоги;

– встановлюються високі ставки відрахувань до страхових

фондів заробітної плати, що спонукає роботодавців вишукувати

варіанти мінімізації цих платежів.

Відповідно до нових реалій має бути приведеною і модель

державного регулювання оплати праці в організаціях бюджетного

сектора. Розмежування органів, що визначають відносини з оплати

праці в організаціях, які фінансуються з бюджетів різних рівнів,

має бути першим кроком в цьому напрямі. Реалізація цього на-

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

пряму, на нашу думку, потребує вирішення двох завдань:

– децентралізація визначення розмірів мінімальної заробіт-

ної плати на регіональному рівні в залежності від розмірів регіо-

нального прожиткового мінімуму, що необхідно, на наш погляд, не

тільки для активнішого регулювання оплати праці в бюджетній

сфері, а і в економіці в цілому;

– зміни, які будуть внесені до сфери регулювання право-

відносин в оплаті праці бюджетних організацій, мають перед-

бачати: вдосконалення системи формування бюджетів усіх рівнів

стосовно витрат на оплату праці, а також чинного податкового

механізму; створення оперативної, не бюрократизованої системи

міжбюджетних відносин, що гарантувала б як своєчасне надхо-

дження до цих бюджетів податкових відрахувань, так і раціональне

їх використання для утримання організацій бюджетного сектора,

включаючи оплату праці їх працівників.

Питання регулювання в сфері оплати праці, до яких

належать заходи, спрямовані на забезпечення зростання номі-

нальної заробітної плати та формування джерел її подальшого під-

вищення на державному, регіональному рівнях та на рівні під-

приємств. Це здійснюється за рахунок:

– встановлення економічно та соціально обґрунтованих рів-

нів мінімальної заробітної плати з поетапним наближенням її роз-

міру до прожиткового мінімуму, оскільки існуючі темпи підви-

щення розміру мінімальної заробітної плати не забезпечують її на-

ближення до прожиткового мінімуму при випереджаючих темпах

зростання цін порівняно із зростанням реальної заробітної плати;

– забезпечення випереджаючого зростання номінальної за-

робітної плати порівняно із підвищенням споживчих цін, як

обов’язкової умови зростання реальної заробітної плати;

– зниження нарахувань на фонд оплати праці підприємств

та спрямування вивільнених коштів на підвищення заробітної плати;

– удосконалення механізму індексації заробітної плати,

передбачивши більш високий рівень компенсації її втрат при зрос-

танні споживчих цін;

– створення механізму державного і громадського впливу

на регулювання цін на споживчому ринку;

– посилення захисту прав працівників на заробітну плату в

частині її своєчасної і в повному обсязі виплати та усунення по-

рушень з боку роботодавців чинного законодавства з оплати праці,

а також в умовах банкрутства підприємств із застосуванням за-

ходів, що існують в міжнародній практиці та передбачені відпо-

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

відною Конвенцією МОП № 175 (1992 р.).

7.2. Вплив інфляційних процесів

на формування рівня оплати праці в Україні

Фактор інфляції у вирішенні різних проблем економіки

(макроекономічних й мікроекономічних) набув досить великого

значення в останні десятиріччя, який в сучасних розвинених країнах

всебічно враховується державою, профспілками та іншими гро-

мадськими організаціями.

Перелік внутрішніх факторів інфляційного процесу в су-

часних умовах розвитку економіки України:

– дефіцит бюджету, який потрібно покрити за рахунок

емісії грошей;

– затримка з виплатою заробітної плати;

– купівля іноземної валюти Національним банком;

– переведення підприємствами доларової маси в гривню;

– розрахунки між суб’єктами підприємницької діяльності в

доларах;

– зростання грошової маси через “втечу” капіталу за кордон;

– зростання грошової маси через механізм бартерного обміну;

– заощадження і збереження населенням свого надбання в

доларах;

– видача позики уряду України;

– кредити НБУ комерційним банкам;

– збільшення доходів найбільш вразливіших верств населення.

Напрями удосконалення організації заробітної плати:

1) введення організації праці в якості основи на всіх рівнях

управління системи тарифних угод і договорів, які визначаються в

результаті колективних переговорів;

2) реформування організації оплати праці, що передбачає

введення практики переговорів і досягнення домовленостей з конк-

ретних питань організації оплати праці на різних рівнях;

3) тарифні угоди мають бути предметом переговорів;

4) повинна бути рівна кількість представників на усіх рів-

нях колективних переговорів і домовленостей від кожної сторони;

5) тарифні угоди на рівні підприємств мають бути скла-

довими колективного договору та включати в себе наступні скла-

дові: форми і системи оплати праці для різних груп і категорій

працівників; розмір мінімальної заробітної плати; значення міні-

мальних і максимальних тарифних ставок по кожному розряду

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

робіт і працівників, виходячи з єдиної для усіх підприємств галузі

тарифної сітки, яка прийнята галузевими тарифними угодами; зна-

чення мінімальних і максимальних посадових окладів по кожній

посаді і на основі єдиних для всіх підприємств галузі шкал відпо-

відних посадових окладів; види та розміри, показники і умови за-

стосування доплат, премій і інших заохочувальних виплат; систему

матеріальних штрафів за невиконання стандартів для робіт, які

виконуються, і випуску продукції; інші питання оплати праці, спе-

цифічні для кожного підприємства.

Створення ефективного механізму оплати праці в Україні

дасть змогу сформувати ефективно функціонуючий ринок праці з

відповідним рівнем вартості робочої сили, яка неухильно має зрос-

тати у зв’язку з інтеграційними процесами. Наближення до жит-

тєвого рівня населення високорозвинутих країн, зніме масу проб-

лем в соціально-трудовій сфері.

7.3. Міграція населення України до країн ЄС:

мотивація та перспективи

Ототожнений, головним чином, з процесами глобалізації

проблемний характер розвитку світової економіки, знаходить своє

відображення в ускладненні світової фінансової системи, поглиб-

ленні торгівлі та спеціалізації національних економік, збільшенні

переміщення населення, з одночасним зростанням перерозподілу

людського потенціалу між світовими економічними лідерами та

країнами третього світу, що виступають у якості міграційних до-

норів. Так, можна з певністю стверджувати, що перерозподіл люд-

ського потенціалу у межах світової економічної системи має більш

глибокі причини та коріння, ніж це трактується у сучасних до-

слідницьких публікаціях, хоча й глобальні наслідки відкриття кор-

донів з необґрунтованих причин ототожнюються для України

виключно з трудовими міграціями до Європейського Союзу.

Констатовані наслідки зростання міграційної активності у

формі руйнування сімей, зміни соціального статусу, “відтоку

мізків”, з точки зору світової економіки, мають другорядний харак-

тер у порівнянні з перерозподілом статусу країн у системі між-

народного поділу праці. Якщо розглядати міжнародний поділ праці

(МПП), як найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального

поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна

спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією ви-

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

значеної кількості та якості, а також включення у світове госпо-

дарство на основі традиційно прийнятих чинників МПП, серед

яких, природно-географічні умови, технічний прогрес та соціально-

економічні умови, то, слід зазначити, що існують всі передумови

кристалізації двох основних груп країн за впливом міграції робочої

сили на міжнародний поділ праці. В економічному просторі сьо-

годення відмінності в соціально-економічних умовах різних країн

набувають вирішального значення, а вплив перших двох чинників

на МПП вирівнявся, тому, саме забезпечення соціально-еконо-

мічних умов необхідно ототожнювати з найвищим рівнем відтво-

рення соціальних гарантій, що трактується на практиці через рівень

доходів населення, здатності до споживання необхідної кількості

життєвих благ, пенсійного забезпечення, страхування тощо.

Саме кращі соціально-економічні умови є перманентними

причинами прибуття економічно-активного населення до високо-

розвинених країн та одночасним їх відтоком з менш розвинених

країн (третього світу), оскільки відповідність країни критеріям

включення у МПП на основі чинників соціально-економічних

умов, одночасно відносить цю країну до групи реципієнтів

міграційних потоків на рівні глобальної економіки, а всіх інших –

до групи міграційних донорів. Ці тенденції у спрощеному варіанті

слід сприймати так, що з однієї сторони рівень розвитку країни

залежить від кількості громадян, а з іншої від багатства кожного

окремого громадянина. Винятком можуть бути ті країни, які вда-

ються до самоізоляції або не можуть бути віднесені до країн з

ринковою економікою. Тому усі національні економіки багатих

країн, таких як США, країни ЄС чи Австралія набувають статусу

реципієнтів у системі міграцій глобального світового господарства,

а такі, зокрема як країни Африки, Азії, Україна, Молдова чи Грузія –

набувають статусу міграційного донора. Достатньо закономірною

тенденцією глобальної економіки є збагачення високорозвинених

країн з одночасними втратами країн третього світу, що на практиці

зустрічається у формі нарікань представників останніх. В такому

випадку єдиним способом збереження людського потенціалу мігра-

ційних донорів, є перерозподіл населення у межах національної

економіки, тобто, коли міграції з сільських поселень до міст за-

безпечують зменшення кількості бідного сільського населення та

одночасно збільшення середнього класу у містах, скорочення

низькопродуктивної праці у агропромисловому комплексі та до-

машніх господарствах селян і збільшенням високопродуктивної

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

праці у промисловості, сфері обслуговування інформатизації чи

наукових досліджень.

7.4. Формування внутрішніх

регіональних потоків руху населення

Важливим чинником міграційної складової формування

населення є високий людський потенціал сільської місцевості.

Розглядаючи показники розподілу населення України за ознакою

місця проживання, можна умовно визначити дві групи регіонів:

перша – адміністративні одиниці з орієнтацією на промисловість,

друга – регіони з перевагою сільського господарства.

За останнє десятиріччя обсяги міграційного руху населення

носили нерівномірний характер. Статистика свідчить, що на кінець

минулого десятиліття спостерігалось зниження активності мігран-

тів за чисельністю прибулих у міста області. А піднесення мі-

граційні хвилі навпаки, припало на початок десятиріччя. Причиною

такого пожвавлення механічного руху населення дослідники визна-

чають розпад Радянського Союзу, внаслідок якого населення, що

мігрувало за часів його існування з етнічних територій, повер-

талось на свою батьківщину.

Друга хвиля міграцій здійснювалась під впливом факторів

зокрема економічної кризи, через поглиблення якої особа не здатна

забезпечити фізіологічні норми існування та військових конфліктів,

що загрожували життю мігрантів.

Під впливом несприятливих економічних умов (рівень до-

ходів, загальне скорочення робочих місць, високий рівень інфляції)

з’являється нова хвиля економічних переселенців, яка приходить на

зміну “перерозподільній міграційній хвилі”, що зникла до середини

дев’яностих років. Тут обсяги вибуття значно нижчі за обсяги прибуття.

При умові існування замкнутої міграційної системи у ме-

жах регіону, з обмеженою кількістю елементів, де втрати сільської

місцевості є одночасним приростом чисельності населення міст, і

навпаки, втрати міст – становлять міграційний приріст сільських

поселень, то втрати міст у механічному русі населення компен-

сувались за рахунок притоку сільських жителів.

В силу динамічних змін у соціально-економічних відно-

синах області, трактування результатів міграцій необхідно здійс-

нювати з їх прив’язкою до конкретних економічних подій.

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

Потреби мігранта включають в себе сукупність ряду необ-

хідних елементів для життя особи, але ключовим та визначальним

елементом для мігранта, як правило, стає праця, оскільки саме вона

дає змогу задовольнити всі інші потреби людини на сучасному

етапі розвитку суспільних відносин.

Процес фінансової стабілізації 1996–1998 років став ос-

новою первинного економічного зростання та стабілізації на ринку

праці області, завдяки чому попит на робочу силу міст ком-

пенсувався пропозицією праці сільських мігрантів, оскільки за-

гальна криза головного споживача робочої сили поза міськими

поселеннями – сільського господарства – створила незбалансо-

ваність між розвитком продуктивних сил села та потребою аграрної

галузі. Наслідками став негативний вплив, стимульований невизна-

ченістю прав власності на землю та обмеженими можливостями

користування нею.

З основних двох джерел формування чисельності населення

області альтернативою механічному руху є природній рух насе-

лення. Але вплив природного руху населення, що є потужним дже-

релом формування міграційного потенціалу на міграційні процеси

відбувається з тривалою міграційною затримкою.

Вже після народження особа стає пасивним учасником

міграцій у якості члена сім’ї, де рішення про здійснення пере-

міщення приймають його батьки, а сам неповнолітній стає об’єк-

том впливу міграційних факторів, дія яких відбувається з ура-

хуванням потреб сім’ї, та неповнолітнього мігранта зокрема: наяв-

ність дитсадка, школи тощо. Тільки з набуттям статусу повно-

літнього, досягненням 16-річного віку, особа перетворюється на

повноцінного учасника міграційних процесів, тобто самостійно

приймає рішення про переміщення.

На сучасному етапі суспільного розвитку, де особливо ак-

центується демократизація суспільства, людина визначається як

найвищу цінність із забезпеченням головних прав і свобод, а всі

інші потреби (держави, економіки, політики) відходять на друго-

рядні місця. Виходячи з цього неприродне стримування сільських

жителів від переміщення у міські поселення у міграційній політиці

нівелюється разом з відмовою від тоталітарної системи.

Дослідниками висувається гіпотеза про порівняння ефекту

від міграцій на теоретичному рівні за окремими вигодами для

особи. До ефектів слід віднести: рівень освіти, медичного обслуго-

вування, забезпечення працею, соціально-побутове забезпечення,

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

культурний розвиток, рівень доходів, тощо, саме вони схиляють

нас до беззаперечного висновку про сприятливіші умови життя у

містах порівняно з сільською місцевістю. Історичний розвиток сус-

пільства (передових демократичних країн), результатом якого є змен-

шення чисельності сільських жителів до рівня 2–8 % від загальної

чисельності громадян став додатковим аргументом на користь

хибності політики стримування міграцій село – місто.

На цьому етапі дослідження на основі зроблених висновків

слід запропонувати гіпотетичну модель формування мотивів до

переміщення населення (рис. 7.1). Ключове місце у запропоно-

ваній моделі займають потреби мігранта виражені через базові

потреби у харчуванні, одягу, сні, відпочинку; соціальні потреби у

спілкуванні, товаристві; трудові потреби у праці зайнятості; вищі

потреби у самовдосконаленні, навчанні, культурному розвитку.

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

Потреби мігранта

Базові потреби:

харчування, одяг, сон,

відпочинок

Вищі: культура,

навчання,

інформація

Соціальні:

спілкування,

товариство

Трудові:

праця,

зайнятість

Зовнішнє середовище життєдіяльності населення

Соціальний

розвиток

Економічні

процеси

Спосіб

розселення

Демографічні

процеси

Забезпечення

працею

Забезпечення

дозвіллям

Галузева

спеціалізація територій

Суспільна

демократія

Забезпечення

навчальними закладами

Екологія

Глобалізація

Фактори зовнішнього середовища міграцій

Саме потреби є першоджерелом зародження мотивів, дія

яких опосередковується через фактори особистості у формі ха-

рактеру, менталітету, активності, суб’єктивізму, психології, соціо-

логії групи, волі, ціннісних орієнтацій, навичок та очікування і

визначають відношення особи до змін зовнішнього середовища,

здійснення вибору на користь подальшого проживання чи здійс-

нення переїзду в інше місце.

Фактори зовнішнього середовища структуровані за крите-

рієм здатності мігранта до протистояння їх впливу становлять

окрему групу елементів моделі формування мотиву до міграцій.

Фактори особистості

Притягання:

– зайнятість;

– забезпечення шкільної

освіти;

– система професійно-

технічної освіти;

– медичне забезпечення

Виштовхування:

– демографічні;

– забезпечення шкільної

освіти вчителями;

– система професійно-

технічної освіти;

– медичне забезпечення;

– економічні процеси

Характер

Суб’єктивізм

Менталітет

Ціннісні орієнтації

Навички

Очікування

Психологія

Воля

Соціологія

групи

Активність

Результат взаємодії потреб, факторів особистості та зовнішнього середовища

Стихійно сформоване мотиваційне поле

Здійснення переміщення мігрантом

Види міграцій

Соціально-

побутова

Економічна

З метою

кар’єрного зростання

Екологічна

З метою

навчання

Трудова

Форми сільських міграцій

Постійна Сезонна Маятникова

Рис. 7.1. Міграційна поведінка сільського населення на основі потреб,

факторів та зовнішнього середовища

Суспільні соціально-

економічні зміни

господарювання в

АПК.

Інтеграція до ЄС

Біженці

Кліматичні умови.

Розмір витрат на

переміщення.

Транспортне

сполучення

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

7.5. Соціально-економічні зміни та

наслідки реалізації міграційного потенціалу

Розвиток продуктивних сил в найближчому майбутньому

сприятиме динаміці одного з факторів міграційної активності. Щоб

усвідомити вагомість продуктивних сил необхідно звернутись до

історичних особливостей розвитку поселень та порівняти зако-

номірності їх становлення. Головною перевагою для країн з рин-

ковою економікою вважається свобода вибору та лібералізм всіх

форм підприємництва, що склалося історично, їм характерний пе-

рехід від екстенсивного розширення виробництва до інтенсивного

його зростання, що відбувся у середині минулого століття, і супро-

воджувався скороченням енергоємності, матеріало- та трудоміст-

кості виробництва.

Сьогодні поряд із збільшенням ролі лібералізації міжна-

родних відносин у формуванні міграційних намірів, ми можемо

спостерігати і зростаючий вплив євроінтеграційних процесів, харак-

терною особливістю якого є відсутність чітко виражених перс-

пектив, внаслідок чого потенційні мігранти не мають можливості

планувати власний переїзд. Виходячи з нашого предмету дослі-

дження, стрижнем впливу євроінтеграційних перспектив України є

положення про вільний рух робочої сили на рівні з рухом ресурсів

та капіталу в межах Європейського Союзу. Цей фактор за силою

свого впливу заслуговує на окреме дослідження, а за багатогран-

ністю прояву – на виділення у окремий фактор, який назвемо

євроінтеграційним.

Єдиної думки у наукових дослідженнях про міграційні на-

слідки євроінтеграційних процесів не існує. За публікаціями остан-

ніх років можна чітко відстежити паралельне висловлення часто

полярних думок, які коливаються від побоювання втрат трудового

потенціалу регіону та держави в цілому за рахунок так званого

явища “відтоку умів”, характерного більшості країн що розвива-

ються, які здатні інвестувати у становлення високоваліфікованих

кадрів, проте не в змозі їх утримати через високий рівень бідності,

до оцінки позитивних наслідків від трудової міграції за кордон, яка

стає додатковим джерелом міжнародних трансферів та надхо-

дження валюти, що характерне для країн-донорів робочої сили

серед яких Туреччина, Іспанія, Португалія.

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

Міграційні наслідки євроінтеграційних процесів визна-

чаються і місцем України у них. На сучасному етапі акцент при-

діляється трьом імовірним позиціям, серед яких: роль повно-

правного члена Європейської спільноти; роль сірої, буферної зони;

ролі дружнього сусіда та асоційованого члена на етапах вступу до

Європейського Союзу.

Поміж численних причин низького мотиваційного потен-

ціалу євроінтеграційного фактора міграційної поведінки до цього

часу є реалізація намірів мігрувати до країн єврозони. Характерною

її ознакою була нелегальна міграція, внаслідок якої сила мотиву

значно нижча за силу мотиву внутрішньорегіональної потенційної

міграції.

Розглядаючи реальний стан міграційного обміну з дер-

жавами Європейського Союзу постає ряд запитань, серед яких

головне – чи зросте чисельність мігрантів до країн єврозони? В

даній ситуації можливі два альтернативні варіанти: отримання пов-

ної свободи пересування за умови прийняття України до Євро-

союзу та обмеження в’їзду через відмову у вступ до нього.

Світова практика регулювання міграційних процесів Італії,

Іспанії, Португалії та інших держав міграційних донорів показала,

що очікування значних міграційних зрушень не виправдовуються.

Причина цього полягає у тому, що при в ступі до Європейського

Союзу необхідно виконати вимогу про наближення соціально-еко-

номічного стану потенційного члена євроспільноти до загальних

стандартів, а наближення, в свою чергу, до стандартів життя роз-

винених країн спростовує різницю у отримуваних доходах та

потребу здійснення переміщення. З 1966 року по 1970 рік Італію

залишило близько 250 тис. чол., натомість коли у країнах Західної

Європи з 1976 року по 1980 рік спостерігалась тенденція до змен-

шення розриву в економічному зростанні між Португалією, Іспа-

нією і Італією та більш багатшими країнами – Францією та

Німеччиною, міграційне сальдо в Італії було позитивним [113].

Можна прийти до висновку, що штучні адміністративні

обмеження не здатні припинити потік трудових мігрантів до Євро-

пейського Союзу. Зазначені фактори трудової міграції реалізо-

вувались протягом 1991–2004 років і міграційний потенціал зни-

жувався, а на його фоні не відбувалось формування мотиваційної

пружини. Отже, вступ до Євросоюзу призведе до появи зворотної

міграції в Україну та позитивного сальдо міжнародного мігра-

ційного обміну, а відмова Україні у вступі до Європейського Союзу

Лекція 7. Трудова та міграційна безпека України в міжнародному поділі праці…

не призведе до значних змін у міграційних процесах.

Як наслідок вступу України до Європейського Союзу стане

ще вищий рівень лібералізації внутрішніх ринків та їх наближення

до стандартів розвинених країн, що посилить вплив власне лібе-

ралізаційних факторів на розвиток ринку трудових ресурсів. У про-

цесі реалізації міграційних намірів населення переслідує мету по-

кращення власного життєвого рівня, для потенційних мігрантів

завжди актуальним було завдання поліпшення власного соціально-

побутового забезпечення при виникненні та долучені до соціально-

побутової міграції, отримання засобів до існування при трудовій

міграції та поліпшення матеріального становища при економічній

міграції.

Контрольні питання

1. Сучасна динаміка доходів в Україні та партнерів з НАТО.

2. Інфляційні ризики у формуванні доходів громадян.

3. Міграційна безпека України та європейських країн.

4. Компенсація міграційних втрат в системі внутрішніх

резервів зростання людського потенціалу.

5. Безпекові наслідки реалізації міграційного потенціалу.

1 2 3 4 5 6 7 8 Наверх ↑