ЛЕКЦІЯ 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних інтеграційних процесів

← К оглавлению

1 2 3 4 5 6 7 8

2.1. Міжнародна економічна інтеграція:

характеристики, передумови, показники виміру

2.2. Економічні ефекти та ризики

міждержавних інтеграційних процесів

2.3. Проблеми та напрями реалізації зовнішньоекономічної

стратегії України у світогосподарських зв’язках

2.1. Міжнародна економічна інтеграція:

характеристики, передумови, показники виміру

Найважливішою характеристикою сучасного світового гос-

подарства є розвиток інтеграційних процесів, які переходять в

глобалізаційні тенденції.

Інтеграція характеризується деякими сутнісними характе-

ристиками: усуненням обмежень в русі товарів, а також послуг,

капіталів, людських ресурсів між країнами-учасницями угоди; узго-

дженням економічної політики країн-учасниць; взаємопроникнен-

ням і переплетенням національних виробничих процесів, форму-

ванням в рамках регіону технологічної єдності виробничого про-

цесу; широким розвитком міжнародної спеціалізації і кооперації у

виробництві, науці і техніці на основі найбільш прогресивних і

глибоких форм, спільним фінансуванням розвитку економіки та її

інноваційного механізму; пов’язаними з цим структурними змінами в

економіці країн-учасниць; зближенням національних законодавств,

норм і стандартів; цілеспрямованим регулюванням інтеграційного

процесу, розвитком органів управління господарською взаємодією

(можливі як міждержавні, так і наддержавні механізми управління,

як у випадку з ЄС); регіональністю просторових масштабів інтеграції.

Інтеграційний процес охоплює окремі ланки цілісної системи:

– ринковий обіг, включаючи обіг товарів, послуг, грошової

маси, цінних паперів (так звана “поверхнева”);

– власне виробництво (глибока інтеграція);

– сферу прийняття рішень.

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

Найбільшими інтеграційними центрами в сучасних МЕВ є

“тріада” найбільш значущих об’єднань:

1. Європейський Союз, до складу якого входили 15 держав:

Німеччина, Франція, Італія, Люксембург, Нідерланди, Бельгія, Ве-

ликобританія, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія, Фін-

ляндія, Австрія, Швеція. У 2004 р. приєднались ще 10 країн, –

Естонія, Латвія, Литва, Словенія, Словаччина, Чехія, Польща, Угор-

щина, Мальта та Кіпр. В рамках ЄС досягнута найвища на сьогодні

ступінь господарської взаємодії.

2. Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА)

утворена США, Канадою і Мексикою.

3. Форум Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробіт-

ництва (АТЕС) у складі 21 економічного об’єднання, в його рамках

можна виділити декілька субрегіональних організацій (зокрема,

АСЕАН), численних перспективних проектів.

Інтеграційна “тріада” – це могутні полюси сучасних МЕВ.

Відсотки

У світовому ВНП У міжнародному експорті В інвестиціях

Європейський Союз НАФТА АТЕС (без членів НАФТА)

Рис. 2.1. Частка регіональних угрупувань в світовому валовому

внутрішньому продукті, світовому експорті, і інвестиціях (%)*

Примітка. *Джерело: Материалы “круглых столов” Санкт-Петербурж-

ского Экономического форума 2001 р. // Экономист. 2001. – № 11. – С. 3.

Розвиток інтеграції має передбачати наявність певних

передумов:

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

1. Країни, що інтегруються, повинні володіти приблизно

однаковим рівнем економічного розвитку і зрілості ринкової еко-

номіки. Їх господарські механізми повинні бути сумісними. Як

правило, якщо інтегруються розвинені країни інтеграція є най-

міцнішою і ефективнішою.

2. Наявність спільних кордонів та історично сформованих

економічних відносин. Зазвичай об’єднуються країни, що знахо-

дяться на одному континенті, географічне положення яких є ви-

гідним для вирішення транспортних, мовних та інших проблем.

3. Наявність взаємодоповнюючих структур економіки країн,

що інтегруються (їх відсутність – одна з причин низької ефектив-

ності інтеграції в Африці, в арабському світі).

4. Спільність господарських і інших проблем, які реально

стоять перед країнами того чи іншого регіону.

5. Політична воля держав, наявність країн-лідерів інтеграції.

6. Заохочення або так званий “демонстраційний ефект”. Під

впливом успіхів тих чи інших інтеграційних об’єднань, у решти

держав з’являється бажання вступити в цю організацію. Так, де-

монстраційний ефект ЄС стимулював 10 країн ЦСЄ до вступу у

Євросоюз.

7. “Ефект доміно”. Оскільки інтеграція веде до переорієн-

тації економічних зв’язків країн-членів на внутрішньорегіональну

співпрацю, решту країн, об’єднань, що залишилися за межами,

зазнають деякі труднощі, а часом і скорочення торгівлі з країнами,

що входять в угрупування. В результаті вони також вимушені всту-

пити в інтеграційне об’єднання. Наприклад, так виникла “Група

трьох” в Латинській Америці після того, як Мексика стала членом

НАФТА (з нею підписали угоди про вільну торгівлю Венесуела і

Болівія).

Прослідкувати динаміку деяких показників в різних регіо-

нальних інтеграційних угрупуваннях (РІУ) дає змогу інтенсивність

розвитку інтеграції:

1. Частка у відсотках від сумарного валового національного

продукту, що припадає на внутрішньорегіональний товарообіг, екс-

порт, імпорт. При цьому важлива і динаміка цього показника, що

дозволяє встановити, посилюється інтеграційна складова в еконо-

мічному розвитку чи навпаки.

2. Частка внутрішньорегіонального товарообороту у відсот-

ках до загального сукупного зовнішньоторговельного обороту

країн РІУ. Чим вона буде вищою, тим сильніше взаємозв’язані і

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

взаємодоповнюючі будуть економіки країн-партнерів, тим в біль-

шій мірі можна говорити про єдиний регіональний простір.

3. Об’єм взаємних прямих іноземних інвестицій (ПІІ) усе-

редині інтеграційного угрупування в порівнянні з ПІІ країн-учас-

ниць угрупування в інші країни миру.

2.2. Економічні ефекти та ризики

міждержавних інтеграційних процесів

Вивчення причин і тенденцій розвитку інтеграції, її форм, а

також розкриття діалектики інтеграційних процесів є важливим

напрямом сучасних наукових досліджень. Особливо важливою є

розробка методологічних підходів та визначення практичного спря-

мування цих досліджень. У теоретичному плані навіть сьогодні

спостерігається неоднозначність у визначенні суті інтеграції: у

широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визна-

чають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні

можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації

іноземних партнерів у кожній з національних економік.

У другому розуміння інтеграція – це об’єктивний процес

розвитку стійких економічних зв’язків і поділу праці національних

господарств, які близькі за рівнем економічного розвитку.

Головною ознакою інтеграційних процесів є перетворення,

трансформація національних економічних систем у світову еко-

номічну систему чи в макрорегіональні економічні системи.

Інтеграційні процеси проходять на макро- та мікрорівнях.

Виділяють чотири основні форми міжнародної регіональної еконо-

мічної інтеграції у теорії та світогосподарській практиці:

1. Зону вільної торгівлі з відміною країнами учасниками

митних бар’єрів у взаємній торгівлі.

2. Митний союз із вільним переміщенням товарів (послуг),

доповнений єдиним митним тарифом по відношенню до третіх країн.

3. Спільний ринок, коли ліквідовуються перепони не лише

у взаємній торгівлі, а і у переміщенні робочої сили та капіталу.

4. Економічний союз, коли вільний рух факторів та ре-

зультатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та

зовнішньої економічної політики та системою міждержавного регу-

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

лювання соціально-економічних процесів в регіонах.

Існуючі визначення інтеграції можна згрупувати за такими

науковими школами сучасної економічної думки, а саме: ринкова;

ринково-інституціональна; структурна (структуралістська).

До динамічних ефектів економічної інтеграції відносять:

– зміну умов та параметрів функціонування економічної

системи;

– посилення рівня конкурентності ринкового середовища;

– розширення ринків збуту та відповідне зростання масш-

табів виробництва і економії витрат;

– посилення ділової, в тому числі інвестиційної активності,

мобільності руху факторів виробництва.

Два основних типи доходів та збитків передбачає міжна-

родна економічна інтеграція:

1) статичні доходи та витрати внаслідок перерозподілу

існуючого капіталу, праці та інших ресурсів економік-учасниць;

2) динамічні ефекти, що впливають на виробничі потуж-

ності, продуктивність та зростання економік-учасниць.

Ефект “розширення торгівлі” означає зміни внаслідок при-

єднання країни до інтеграційного угрупування, переорієнтація її

попиту та споживання від національного виробника з більш висо-

кими витратами до виробника із країни-партнера з меншими витратами.

Рис. 2.2. Виникнення ефекту “розширення торгівлі”

До створення митного союзу місцеві виробники знаходи-

лись під захистом імпортного мита, внаслідок чого стали неви-

гідними імпортні закупівлі. До чого призвела відміна імпортного

мита при вступі до інтеграційного об’єднання можна розглянути за

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

даним прикладом. Нехай німецький виробник товару Х займає у

світі лідируючу позицію, забезпечуючи не тільки високу якість, а й

найнижчі ціни. Припустимо, що до вступу у Європейський Союз,

стосовно даного товару, у Польщі, чиї виробники також впускають

його, існувало імпортне мито, яке після вступу у ЄС було скасоване.

Детальніше цю ситуацію можна проаналізувати графічно (рис. 2.2).

Як видно з нього, до приєднання, товар Х коштував поль-

ському споживачу за ціною, що існувала у ЄС, плюс мито (Pec +

tariff). При такому рівні цін Німеччина виробляла даний товар в

об’ємі, Q2 а споживач (Польща) – в об’ємі Q3, імпортуючи (Q3 – Q2).

Після приєднання до ЄС ситуація змінилася наступним чи-

ном: ціна знизилась до стандартного рівня (Pec), сукупне спожи-

вання зросло на Q4, а об’єм випуску польських фірм скоротився до

Q1. Імпорт, відповідно збільшився до рівня (Q4 – Q1). У результаті

відбулося збільшення загального об’єму внутрішньорегіональної

торгівлі. “Розширення торгівлі” склало суму (m + n). Хто ж у цій

ситуації виграв, а хто програв? Зниження ціни призведе до зростання

споживчого надлишку в об’ємі, що дорівнює сумі площ (1 + 2 + 3 + 4).

Разом з тим, у результаті відміни мита, польські виробники

товару X зазнають збитків, пов’язаних із скороченням вироб-

ництва. Ці збитки дорівнюють площі (1). Свою частку збитків за-

знає і польська скарбниця, яка буде позбавлена цієї суми імпорт-

ного мита, тобто площа (3). Таким чином, стосовно товару X, при-

єднання Польщі до ЄС, принесло чистий прибуток, який дорівнює

сумі площ (2+4). У результаті чистий статичний прибуток від ство-

рення митного союзу (ефект приросту) у Польщі характеризується

сумою “ефекту захисту” (2) і “ефекту споживання” (4). “Ефект за-

хисту” (2) показує зростання доходів країни, який утворюється вна-

слідок того, що у результаті скасування мита, імпортуються більш

ефективні у виробництві іноземні товари, які замінюють на внут-

рішньому ринку менш ефективні у виробництві місцеві товари.

“Ефект споживання” (4) показує як збільшується споживання то-

вару у результаті зниження його ціни на внутрішньому ринку.

На сьогоднішній день ефект “зміни напрямків торгівлі”

означає, що внаслідок вступу у торговельно-економічний союз від-

бувається перерозподіл попиту і відповідно споживання від вироб-

ника за межами союзу, який має більш низькі витрати, до вироб-

ника з високими витратами, але є членом союзу. Тобто, зростає

взаємна торгівля між країнами-учасницями інтеграції при одно-

часному скороченні питомої ваги третіх держав, як партнерів у

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

зовнішній торгівлі.

Припустимо, що найбільш ефективним виробником товару Y

у світі є США. До вступу в ЄС у Чехії (чиї виробники також ви-

пускають товар Y) існувало по відношенню до американських фірм

і по відношенню до компаній із країн ЄС єдине імпортне мито на

товар Y. В цих умовах для Чехії було доцільно імпортувати товар Y

із США. Після приєднання Чехії до ЄС, імпортне мито для вироб-

ників з Євросоюзу скасовується, товар Y, що виробляється у Єв-

ропі, в кінцевому рахунку є дешевшим аналогічно товару, виробле-

ному у США, який продовжує обкладатися митом. Цю ситуацію

можна прослідкувати на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Виникнення ефекту “зміни напрямків торгівлі”

в умовах інтеграції

З метою спрощення, припустимо, що рішення, які прий-

маються чеськими господарськими суб’єктами, не мають впливу на

рівень витрат і цін як європейських так і американських виробників

товару Y. Що стосується кривої пропозиції її чеського виробника,

то вона має стандартний для ситуації вигляд, близький до моделі

досконалої конкуренції, тобто нахилена вправо і вверх, та співпадає

з кривою граничних витрат. До вступу у ЄС, Чехія імпортувала

товар Y із США за ціною P1, тобто за ціною американського ви-

робника плюс імпортне мито. Рівень споживання у Чехії складав

при цьому Q3, вітчизняні виробники випускали Q2 товару Y, від-

повідно імпорт дорівнював (Q3 – Q2). Після приєднання до ЄС,

Чехія отримала можливість купувати цей продукт за існуючою у

ЄС ціною P2, яка не включала у себе тарифну надбавку. Разом з

тим, P2 більша, аніж ціна американського виробника, без ураху-

вання імпортного мита P3. Таким чином, відбулося переорієнтація

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

споживання на виробника чиї витрати на виробництво вищі, аніж у

відкинутого, але який є членом ЄС. У цьому випадку ми теж ба-

чимо різні наслідки для різних суб’єктів ринку.

Так, споживач беззаперечно виграв. Споживчий надлишок

зріс, який збільшився на суму площ (1 + 2 + 3 + 4), але чеські ви-

робники опинилися в умовах більш жорсткої конкуренції і в ре-

зультаті втратили частину свого прибутку, який дорівнює площі (1).

Втрати чеського бюджету дорівнюють сумі площ (3 + 5), що по-

в’язані із скасуванням імпортного мита після приєднання до ЄС.

Отже, загальний підсумок від приєднання Чехії до ЄС виглядає

наступним чином: (1 + 2 + 3 + 4) – (1 + 3 + 5) = (2 + 4) – (5). Від

співвідношення площ (2 + 4) та (5) буде залежати результат. Дані

дослідження показують, що створення митного союзу має тим

більше шансів стати позитивним, чим буде більш порівняльний

характер виробництва країн-учасниць. Як свідчить світовий досвід,

у ефективно діючих інтеграційних угрупуваннях статичні ефекти

істотні. У товарообігу різко зростає частка взаємної торгівлі країн-

учасниць при одночасному скороченні питомої ваги третіх держав.

Подібний процес достатньо інтенсивно здійснюється також у Пів-

нічноамериканській угоді про вільну торгівлю (НАФТА).

Форсуючи розвиток індустріальних центрів, що обслуго-

вують більші ринки, митний союз спричиняє економію зовнішніх

ресурсів; взаємодія між багатьма спеціалізованими фірмами у цих

центрах знижує витрати для них усіх. Більший ринок залучає нові

інвестиції в інфраструктуру (транспорт, енергетика та комунікації),

яка, в свою чергу, стимулює загальне підвищення економічної ефек-

тивності та економічне зростання. Необхідно також сказати про

зниження ризику та невпевненість для підприємців. Із забезпече-

ним доступом на ринки країн-учасниць внутрішня торгівля більше

нагадує внутрішню міжрегіональну торгівлю, аніж міжнародну.

2.3. Проблеми та напрями реалізації

зовнішньоекономічної стратегії України

у світогосподарських зв’язках

Модель бігравітаційної інтеграції. Геополітичне, геоеко-

номічне розташування України, а також останнім часом підвищена

увага до неї світової спільноти, зокрема, з одного боку історичні,

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

економічні, культурні, етнонаціональні зв’язки і традиції та роз-

виток інтеграційних, глобалізаційних процесів у сучасному світі, з

другого боку, зумовлюють необхідність точнішої артикуляції її

ролі і місця у світовому господарстві в цілому та у взаємовід-

носинах з сусідніми регіональними економічними угрупованнями.

Беззаперечним є те, що в умовах науково-технологічної революції,

формування глобального поділу і кооперації праці для України не

існує альтернативи планетарним та регіональним інтеграційним

процесам не існує. Завдання полягає у визначенні оптимальних

векторів як зовнішньоекономічної стратегії в цілому, так і між-

народної економічної інтеграції України у європейський простір,

безпосередньо, спираючись на фундаментальні теоретичні роз-

робки та існуючу практику реалізації порівняльних і конкурентних

переваг у світовому господарстві, їх втілення в міжнародних ін-

теграційних проектах. Зокрема, слід враховувати:

– реальний стан інтеграції економіки України у світогос-

подарські процеси та регіональні структури,

– існуючі відносини стратегічного партнерства як від-

правну основу для надання додаткових імпульсів інтеграційним

прагненням України,

– визначення пріоритетних напрямів та дієвих механізмів

міжнародної інтеграційної взаємодії.

Роль економічної реформи в інтеграції України у світову

економічну систему. Міжнародний досвід переходу економіки в

нову якість показує, що практично завжди у випереджальному

режимі проводяться економічні реформи, а потім відбуваються

зміни в політичній надбудові. В Україні, як і в інших державах, що

утворилися після розпаду СРСР, така логіка реформування по-

рушена. По-перше, тут у свій час економічні перетворення не

просто недооцінювалися, але і запізнилися, а по-друге, вони ві-

дірвалися від політичної сфери через специфіку утворення нових

молодих держав на території колишнього Союзу.

Основними характеристиками нової системи виробництва

благ є:

– зменшення числа зайнятих у промисловому виробництві

найбільш розвинених країн;

– широке використання фірмами і корпораціями нових

форм фінансової діяльності як ефективних інструментів досягнення

необхідного балансу між інвестиціями і заощадженнями;

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

– інформаційна революція, що все більше поширюється і

зможе змінити виробничі ресурси.

“Швидкі” економіки мають можливість збільшувати темпи

свого розвитку не стільки за допомогою нових виробничих тех-

нологій, скільки завдяки більш оперативному здійсненню всіх управ-

лінських операцій і скороченню часу, потрібного для прийняття

рішень, обробки інформації і всього обсягу знань та проходження

їх через економічний механізм. До основних закономірностей функ-

ціонування “швидких” економік належить:

1) зменшення потреби в багатьох традиційних видах ма-

сової сировини;

2) збільшення кількості підприємств, що працюють за “швид-

ким циклом”, коли процеси проектування і випуску продукції по-

єднуються, а можливості скорочення запасів сировини та устат-

кування різко зростають;

3) інвестування значних засобів в електронну інфраструктуру.

Назвемо принаймні три можливих напрямки ефективної

адаптації України до міжнародного поділу праці:

1) участь у загальноєвропейському економічному просторі,

що починає формуватися;

2) визначення специфічних сфер співробітництва з краї-

нами інших континентів, що будуть становити взаємний інтерес;

3) підключення до загальносвітового співробітництва на га-

лузевій основі, особливо в науково-технічній, енергетичній, продо-

вольчій, екологічній сферах.

Здійснення зовнішньоекономічної стратегії можливо реалізо-

вувати за трьома напрямками:

1) європейський вибір, оскільки ставиться мета входження

до ЄС, що відноситься до перспективи, а нині це також розвиток

двосторонніх економічних відносин з Німеччиною, Францією, Іта-

лією та іншими країнами і Договір з ЄС про партнерство і спів-

робітництво;

2) на одному з головних місць знаходиться стратегічне парт-

нерство з Росією, іншими країнами СНД, з якими Україна пов’я-

зана багатьма аспектами – історично, виробничою кооперацією,

ввозом енергоносіїв та іншого критичного імпорту, нарешті просто

відносинами між людьми тощо;

3) до одного з головних зовнішньоекономічних напрямків

належить стратегічне партнерство зі США – світовим лідером.

Для створення в 2002–2011 рр. відповідно до копенга-

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

генських критеріїв необхідних передумов для отримання Україною

повноправного членства в ЄС “Концептуальні основи стратегії еко-

номічного і соціального розвитку України на 2002–2011 роки. Євро-

пейський вибір” передбачають послідовне здійснення таких кроків:

1) отримання членства у СОТ. Це варто розглядати як один

із пріоритетів зовнішньоекономічної політики України, системний

фактор розвитку національної економіки, підвищення її конку-

рентоспроможності, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення

сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій;

2) проведення переговорного процесу й підписання Угоди

про асоціацію України і ЄС. Зміна Угоди про партнерство і спів-

робітництво на європейську Угоду про асоціацію України і ЄС

визначить новий формат відносин, що відповідав би довго-

строковим інтересам України, і буде сприяти її наближенню до

кінцевої мети – створенню передумов для одержання повноправ-

ного членства в Євросоюзі,

3) приведення законодавства України у відповідність до

вимог у пріоритетних сферах;

4) виконання процедур, необхідних для набуття сили Уго-

дою про асоціацію між Україною і ЄС. Одержавши такий асоційо-

ваний статус Україна може бути краще інформована щодо внут-

рішніх перетворень у Євросоюзі, брати неформальну участь у пере-

говорах щодо різних питань загальноєвропейського масштабу й зна-

чення, одержувати полегшений доступ до фінансових ресурсів ЄС;

5) проведення переговорного процесу й утворення митного

союзу між Україною і ЄС, метою якого повинно стати поступове

скасування митних, правових і технологічних перешкод у цій сфері;

6) 2011 р. – створення реальних передумов для вступу

України в ЄС.

Контрольні питання

1. Сучасні риси міжнародної економічної інтеграції.

2. Економічні ризики інтеграційних процесів.

3. Проблеми інтеграції України до міжнародних безпекових

структур.

Лекція 3. Розвиток транскордонного співробітництва України як складова…

1 2 3 4 5 6 7 8 Наверх ↑