ЛЕКЦІЯ 4. Фінансова безпека України у розвитку міжнародних економічних відносин

 

 

4.1. Інтеграційні закономірності формування  

міжнародних фінансових зв’язків

4.2. Вплив глобалізації на трансформацію  

світового фінансового ринку

4.3. Інтеграція банківської системи у поглибленні  

міжнародних відносин

4.4. Фінанси транснаціональних корпорацій і фінансова безпека країн

 

 

4.1. Інтеграційні закономірності формування 

міжнародних фінансових зв’язків

 

Світова фінансова система розвивається за своїми,  і тільки

своїми  законами,  які  властиві  лише  їй. Цю  нову  якість  надали  їй

величезного  масштабу  транскордонні  фінансові  потоки.  Зародження

великого  масиву  світових  віртуальних  фінансів  модифікує  фінан-

сове середовище, в якому здійснюється рух капіталів між ними.

При  дослідженні  генезису  процесу  глобалізації  світових

фінансових  ринків  узагальнено  кількісні  параметри  руху  їх  ос-

новних  структурних  складових,  зокрема  обсягів  експорту  та  ім-

порту  прямих  і  портфельних  іноземних  інвестицій,  міжнародного

банківського  капіталу,  а  також  розраховані  прогнозні  оцінки  їх

розвитку на період до 2015 року (рис. 4.1).

Судячи  з  графіку  можна  зробити  висновок,  що  найбільш

повільним  у  зазначений  період  був  рух  міжнародного  капіталу  у

формі  імпорту  прямих  іноземних  інвестицій.  Така  тенденція  буде

зберігатись і в межах майбутнього десятиліття.

Процеси  інтеграції  та  конвергенції  міжнародних  фінан-

сових  ринків,  виникнення  фінансових  конгломератів,  транснаціо-

нальних  банків  та  корпорацій, що  сприяли  подальшій  дерегуляції

фінансових ринків та  зменшенню впливу на них держави,  заклали

основи для використання фінансових ринків розвинутими країнами

в  якості механізму  перерозподілу  світового  багатства  та  призвели

до формування центру та периферії світової фінансової системи. 

Лекція 4. Фінансова безпека України у розвитку міжнародних…

 

 

42

10

100

1000

10000

100000

1981 1985 1990 1991 1992 1995 2000 2005 2010 2015

Роки

Млрд. дол. США

Обсяг міжнародного банківського

кредиту

Портфельні інвестиції (експорт)

Портфельні інвестиції (імпорт)

Прямі інвестиції (експорт)

Прямі інвестиції (імпорт)

 

Рис. 4.1. Глобалізація світових фінансових ринків

 

Шляхом  кардинальної  перебудови  структури  та  характеру

валютно-фінансової сфери необхідно збалансувати її з метою вста-

новлення  необхідного  рівня  рівноваги  світового  господарства.

Міцна і стабільна фінансова система зменшить рівень появи фінан-

сових криз та дасть можливість країнам користуватись перевагами

єдиного  фінансового  простору  та  забезпечує  їм  економічне  зрос-

тання  і  поліпшить  життєвий  рівень  у  світі  в  цілому.  Для  підви-

щення рівня стабільності фінансового ринку необхідно розрахувати

критичні  межі  самодостатності  фінансового  ринку  та  всіх  його

складових  окремо  та  розробити  дієвий  механізм  регулювання  та

контролю  за  зростанням  обсягів  фінансових  коштів,  забезпечити

справедливий розподіл фінансових ресурсів в світі (рис. 4.2).

 

 

 

Рис. 4.2. Чинники, що зумовили трансформації руху

світових фінансових потоків 

Лекція 4. Фінансова безпека України у розвитку міжнародних…

 

Проблема  перебудови  стійкої  до  зовнішніх  і  внутрішніх

криз  національної  фінансової  системи,  здатної  мінімізувати  не-

гативний  вплив  глобальних  процесів  перерозподілу  світового  ба-

гатства набуває виключного значення за відсутності реальних меха-

нізмів  та  неупереджених  інституцій  ефективного  контролю  діяль-

ності суб’єктів світових фінансових ринків.

 

43

 

 

4.2. Вплив глобалізації на трансформацію 

світового фінансового ринку

 

Історичним  процесом  зростання  ступеня  інтеграції  країн,

зумовленим передусім  торговельними  та фінансовими  потоками  є

глобалізація. Визначено  сучасні  тенденції  трансформації фінансо-

вого ринку, зумовлені глобалізацією та технічним прогресом:

– універсалізація фінансового бізнесу та  зменшення бар’є-

рів між сегментами фінансового ринку;

– фінансова інтеграція;

–  консолідація фінансового бізнесу через  злиття компаній.

Так у США упродовж 1980–2000 рр.  кількість банків  скоротилась

на 40 %, у країнах ЄС, починаючи з 1985р., – на 25 %;

– поширення  вертикально  інтеграційних  компаній, що  на-

дають фінансові послуги;

–  консолідація та глобалізація систем торгівлі;

–  зміни у структурі ринків фінансових послуг.

Такі  зміни  здатні прискорити  розвиток фінансового  ринку

за рахунок  зниження витрат, підвищення конкуренції, розширення

асортименту та підвищення якості послуг. Для країн з перехідними

економіками,  де  рівень  доступу  до  фінансових  послуг  низький,  а

якість  таких  послуг  невисока,  електронні  фінанси  і  процеси  гло-

балізації  відкривають  широкі  перспективи  підвищення  якості  та

розширення  асортименту  фінансових  послуг,  можливості  скоро-

чення  торгівельних  рахунків,  зниження  вартості  доставки  послуг.

Однак кризи, котрі спіткали локальні ринки країн, які розвивалися

у 1996–1998 рр.  та 2008–2009 рр. продемонстрували, що переваги

від глобалізації супроводжуються певними небезпеками:

–  зниження рівня життя;

– політичних та соціальних потрясінь;

–  пов’язаною з нестабільністю потоків капіталу.  

Лекція 4. Фінансова безпека України у розвитку міжнародних…

 

Нового  рівня  координації  політики  потребує  дедалі  біль-

ший рівень  глобалізації. Зі  збільшенням обсягів міжнародних опе-

рацій,  розвитком  електронних фінансів,  буде  досить  важко  визна-

чити місцезнаходження постачальників послуг і яка саме наглядова

чи  регулювальна  інстанція  є  відповідальною  за  захист  прав  ін-

вестора. Проблема впливу фінансової лібералізації на  стабільність

національної економіки, зростання ступеня її уразливості перед сві-

товими фінансовими кризами можна розглядати у двох напрямках:

 

44

– яка  головна  причина  глобальних  фінансових  криз,  чи  є

вони невід’ємним атрибутом фінансової лібералізації;

– яким чином впливає нестабільність на економічне зростання.

Аналізуючи  південно-азійську  кризу  можна  виділити  такі

основні причини фінансових криз в умовах глобалізованого ринку:

– значний “лаг  реакції”  з  боку  уповноважених  державних

органів контролю;

– ринки були схильні до непередбачуваних змін очікувань і

переміщень  капіталу  внаслідок  значного  припливу  короткостро-

кових,  спекулятивних  капіталів,  передусім  від  офшорних  фінан-

сових структур;

– створення  ажіотажного  попиту  на  активи  внаслідок  не-

об’єктивної й надто оптимістичної оцінки  іноземними  інвесторами

ризиків і прибутковості інвестування.

Аналізуючи  фінансові  потоки  до  країн, що  розвиваються,

можна сказати, що переваги, які надають західні інвестори ринкам,

що  розвиваються,  не  є  очевидними  у  контексті  валових  потоків

перелітання  капіталу.  На  початку  ХХ  ст.,  створюючи  основу  для

розвитку  таких  країн,  більша  частина  фінансових  потоків  була

спрямована під багатих країн (особливо Великобританії) до бідних.

Сучасний  процес  переливання  капіталу  більшою мірою  підпоряд-

ковано завданню диверсифікації складу портфелів: валові потоки з

однієї розвиненої країни в іншу майже компенсують один одного.

Незважаючи на те, що ефективність глобальних фінансових

ринків  для  ринків, що  розвиваються, на  сьогодні  є низькою,  біль-

шість  економік  країн,  що  розвиваються,  майже  наблизилися  до

свого рівня “довгострокової рівноваги” – стаціонарного стану, коли

зростання  капіталоозброєності  і  продуктивності  праці  вирівню-

ються відповідно до норми збереження й рівня технологій у країні.

Це  означає,  що  фінансова  лібералізація  корисна  тим  країнам,  які

мають що фінансувати. 

Лекція 4. Фінансова безпека України у розвитку міжнародних…

 

4.3. Інтеграція банківської системи

у поглибленні міжнародних відносин

 

Валютно-кредитні  відносини монополізовані  найбільшими

банківськими монополіями  транснаціонального  типу  ведуть жорстку

конкурентну  боротьбу  за  клієнтурну  базу,  сфери  впливу  в  інших

країнах. Одночасно відбувалися структурні зміни: 

– створення  спільних установ для обслуговування  і фінан-

сування великих міжнародних проектів; 

– народжувалася  велика  кількість  різних  консорціумів,

банківських союзів, асоціацій;

– частішали випадки міжнародних злиттів і поглинань;

– тривала  лібералізація  режимів  конвертованості  валют,

обмежень процентних ставок, визначення валютних курсів. 

Протягом останнього десятиліття  головним напрямом роз-

витку  міжнародного  банківського  бізнесу  стала  переорієнтація

діяльності  банків  із  фінансових  посередників  на  активних  учас-

ників  та  головних  ініціаторів  міжнародних  фінансових  операцій.

Інтернаціоналізація фінансових ринків, а не виробництва і торгівлі,

що було характерним для останніх століть, стала рушійною силою

інтернаціоналізації банківської діяльності.

 

 

 

Рис. 4.3. Шляхи прояву інтернаціоналізації для окремого банку

 

Українські  банки  не  можуть  повноцінно  долучитися  до

загальносвітових  тенденцій  інтернаціоналізації  за  браком  досвіду

практичної  діяльності  на  закордонних  ринках  через  мережу  влас-

них підрозділів. Банки, які прагнуть бути конкурентними на регіо-

 

45

Лекція 4. Фінансова безпека України у розвитку міжнародних…

 

 

46

нальному  рівні,  не  кажучи  вже  про  світовий,  мають  усвідомити

значення участі у процесах економічної  інтернаціоналізації та роз-

витку закордонної мережі власних підрозділів.

Але  українські  банки,  як  і  банки  інших  країн,  що  роз-

виваються, не спроможні надавати своїм клієнтам певні види послуг

міжнародного  рівня  і  не  мають  ресурсів,  достатніх  для  створення

конкурентоспроможних  мереж  за  межами  своєї  країни.  Для  ба-

гатьох  банків  світу  єдиним  способом  конкуренції  на  світових  фі-

нансових ринках є міжнародні банківські консорціуми. При цьому

деякі банки беруть участь одразу в кількох консорціумах; серед них –

Ваncye Nationale de Paris (Франція),  Вank de Brussels (Бельгія),

Міdland Bank (Англія) та інші.

 

операції на ринку

євровалют

консультаційні послуги

організація міжнародного

банківського синдикату для

надання великих і більш

довгострокових кредитів,

аніж може надати кожен із

банків-учасників окремо

проектне фінансування

організація злиття і

поглинання

міжнародних компаній

розміщення

корпоративних цінних

паперів на міжнародних

ринках

 

 

Рис. 4.4. Основні напрямки роботи банківського консорціуму

 

Банківські об’єднання:

–  сприяють диверсифікації фінансових ризиків;

–  збільшенню обсягів інвестицій;

–  здешевленню вартості фінансових ресурсів;

–  зменшенню витрат за рахунок ефекту масштабу;

– поліпшенню  організаційного  та  фінансового  менедж-

менту банків;

–  відкривають  доступ  до  новітніх  банківських  технологій

тощо.

Причини  розширення  діяльності  банків  за  кордон  в  еко-

номічно розвинутих країнах пояснюють необхідністю захисного роз-

ширення. Відповідно до цієї теорії багатонаціональні банки просто

ідуть  за  своїми  клієнтами,  які  мають  свій  бізнес  за  кордоном.  З

іншого боку, це вигідно для клієнтів, що заощаджують на витратах 

Лекція 4. Фінансова безпека України у розвитку міжнародних…

 

у разі  зміни банку. Кредитні  інститути,  які йдуть  за  своїми клієн-

тами,  на  першому  етапі  повинні  розуміти, що  їх  активність  буде

обмежена  цими  клієнтами.  Але  згодом  вони  можуть (або  будуть

вимушені) спробувати залучити нових клієнтів або увійти в інші рин-

кові сегменти у приймаючій країні і створити так званий плацдарм.

 

47

Основні  стратегії  виходу  західних  банків  на  ринки  інших

країн такі:

1) створення стратегічного альянсу;

2) придбання участі та поглинання вже діючих банків аж до

встановлення повного контролю за їх діяльністю;

3) створення власних підрозділів.

На  початковому  етапі  діяльність  іноземних  банків  кон-

центрується  на  обслуговуванні  компаній  країни  походження  та

міжнародній  торгівлі,  про що  свідчить  аналіз  стратегій  виходу  на

ринки країн, що розвиваються. При цьому з регіональними банками

вони  співпрацювали  мало,  а  внутрішнім  ринком  країни  перебу-

вання вони майже не цікавились. У міру розвитку місцевого ринку

деякі  з  них  переорієнтовувались  на  роздрібний  бізнес  та  обслу-

говування місцевих компаній.

Етап 1.  З  метою  вивчення  економічно-правової  ситуації,

налагодження  контактів  із  місцевими  клієнтами  та  підготовки  до

подальшої  інтернаціоналізації  своєї  діяльності,  банк  відкриває

представництво в обраній ним країні.

Етап 2. Банк відкриває або купує моноофісний банк, діяль-

ність  якого  спрямована  передусім  на  обслуговування  власних

корпоративних  клієнтів  країни  походження  банку.  Залежно  від

цілей  діяльності  банку  та  специфіки  місцевого  законодавства

моноофісний  банк може  бути  створений  у формі  дочірнього (асо-

ційованого) банку або філії.

Етап 3.  Паралельно  змінюючи  стратегію  діяльності  та

переорієнтовуючись  на  обслуговування  потреб  місцевого  ринку,

банк залучає до свого бізнесу все більше місцевих клієнтів.

Етап 4. Банк створює досить розгалужену мережу філій та

відділень і розвиває роздрібний бізнес.

Етап 5. Якщо бізнес для банку виявився прибутковим і він

зацікавлений у подальшому розвитку та зміцненні своїх позицій на

ринку,  починається  процес  його  злиття  або  поглинання  великого

місцевого  банку  з  розвинутою  мережею  філій  та  відділень,  який

посідає провідні позиції на привабливих сегментах ринку.

Можна виділити такі позитивні чинники для розвитку націо-

нальної банківської системи за умов присутності на внутрішньому 

Лекція 4. Фінансова безпека України у розвитку міжнародних…

 

 

48

ринку іноземних банків:

– підвищення якості кредитного аналізу;

– швидше та ефективніше впровадження передових методів

банківської діяльності;

– посилення  стабільності  джерел  кредитних  ресурсів  та

зростання їх обсягу;

– комплексний  підхід  до  обслуговування  клієнтів  та  роз-

ширення спектра якісних послуг;

– здешевлення  банківських  послуг (за  розрахунками  екс-

пертів,  відміна  бар’єрів  у  банківському  секторі  знизить  вартість

послуг на 21–28 %);

– запровадження  міжнародного  досвіду  фінансового  оздо-

ровлення, реорганізації та реструктуризації банків, що набуває дуже

важливого  значення  в  умовах  майбутніх  об’єднань,  поглинань  і

злитті в банків;

– трансформація  банківської  системи  в  процесі  розподілу

кредитно-інвестиційних ресурсів;

– запровадження системи страхування банківських ризиків;

– посилення  дієвості  національних  банківських  систем  як

засобу розподілу інвестиційних ресурсів;

– підвищення  кваліфікаційного  рівня  банківських  праців-

ників, оскільки вони будуть вимушені працювати за європейськими

стандартами надання банківських послуг;

– створення  нових  робочих  місць  як  соціального  аспект

приходу філій іноземних банків;

– поліпшення  банківського  нагляду  і  регулювання  бан-

ківської діяльності;

– звуження можливості для відмивання брудних коштів;

– збільшення обсягу залучення недорогих ресурсів; 

– надання  поштовху  розвитку  конкуренції  та  прискорення

процесу реформування банківського сектору;

До негативного впливу діяльності  іноземних банків можна

віднести:

– присутність  іноземних  банків  може  послабити  позиції

недостатньо розвинутої банківської системи країни;

–  іноземні  банки  можуть  бути  менш  схильними  до  здійс-

нення кредитної діяльності у приймаючій країні;

–  іноземні  банки  можуть  проводити  лише  спекулятивну

діяльність, не надаючи повний спектр якісних банківських послуг.

Створення  в  Україні  філій  іноземних  банків  і  максималь-

Лекція 4. Фінансова безпека України у розвитку міжнародних…

 

ного  використання  їх  фінансового  потенціалу,  з  метою  пом’як-

шення  можливих  негативних  наслідків,  доцільним  є  посилення

таких умов щодо їх діяльності:

 

49

– наявність  угод  із  наглядовими  органами  країни  місце-

знаходження материнського банку;

– дозвіл  на  відкриття  філій  потрібно  надавати  лише  бан-

кам,  які  мають  рейтинг  надійності  за  оцінками  провідних  між-

народних  рейтингових  агентств  не  нижчий  за  АА+  або  анало-

гічний, володіють активами не менше 500 млн дол. США та мають

кращу систему гарантування вкладів, ніж в Україні;

– приписний  капітал філій має  становити  не менше 5 млн

євро, а капітал материнського банку – не менше 50 млн євро.

 

 

4.4. Фінанси транснаціональних корпорацій

і фінансова безпека країн

 

Ядром  фінансової  політики  ТНК  є  управління  потоками

капіталу,  оскільки  компанія  повинна  бути  впевнена  в можливості

залучення  через  різні  джерела  достатньої  суми  оборотних  коштів

як  на  короткотермінових,  так  і  довготермінових  проміжках  часу,

для  того,  щоб  не  виникало  перешкод  для  жодної  сфери  між-

народної  діяльності  ТНК. Сучасна  діяльність  ТНК  спрямована  на

формування механізму,  який дозволяв би діловим партнерам ТНК

задовольняти  пріоритети  та  утворювати  потоки  капіталу  необ-

хідного обсягу та спрямування, тобто йдеться про системне управ-

ління  рухом  капіталу,  яке  вступає  найбільш  проблематичним

елементом бізнес-моделі функціонування ТНК.

До зростання валового доходу, а відповідно  і до зростання

прибутку  і  ринкової  вартості  активів  ТНК  призводить  успішне

управління потоками робочого капіталу.

Діяльність  нефінансових  транснаціональних  корпорацій  у

сфері фінансових операцій викликає практичний і науковий інтерес.

Причинами впровадження у цю сферу нефінансових ТНК є:

– посилення конкурентної боротьби на фінансових ринках

(фондових,  кредитних,  валютних)  за  розподіл  і  використання

фінансових ресурсів;

– величезні  економічні  і  фінансові  ресурси  ТНК,  що  дає

змогу  цим  утворенням  самостійно  здійснювати  різні  операції  на

фінансових  ринках,  які  дають  можливість  отримати  додаткові 

Лекція 4. Фінансова безпека України у розвитку міжнародних…

 

 

50

доходи;

– значна  залежність  ТНК  від  фінансових  ринків  в  умовах

економічної  глобалізації,  транснаціоналізації,  які  швидко  прогре-

сують, особливо транснаціоналізації підприємницької діяльності.

Існують  два  етапи  формування  та  розвитку  фінансових

підрозділів у рамках нефінансових ТНК.

Перший  етап  характеризується  тим,  що  такі  підрозділи

були  покликані  обслуговувати  здебільшого  головної  компанії  транс-

національних структур. Формування власних фінансових установ у

рамках ТНК перебувало “на стадії дитинства” ще в 70-ті роки ХХ ст.

Другий  етап  характеризуються  тим,  що  з  розширенням

глобальної діяльності ТНК,  зростанням  їхньої  економічної потуж-

ності,  створена  мережа  фінансових  установ, що  обслуговують  не

лише всі підрозділи ТНК, а й чужі компанії. В умовах збільшення

темпів  і  масштабів  транснаціонального  злиття  і  поглинання  ком-

паній,  а  також  банків  та  інших фінансових  інститутів  значно  під-

вищується роль таких установ.

Загалом можна дійти таких висновків:

– по-перше,  нефінансові  ТНК  посідають  вагоме  місце  па

фінансових  ринках,  зокрема  на  ринках,  а  також  на  ринках  стра-

хових та пенсійних фондів;

– по-друге, активне включення ТНК до системи фінансових

операцій  супроводжується,  з  одного  боку,  посиленням  ступеня

фінансової  глобалізації,  а  з  іншого –  загостренням  конкуренції на

світових фінансових ринках;

– по-третє,  ТНК  впливають  на  особливості  розвитку  ни-

нішньої  світової  економіки  методом  контролю  значної  і  дедалі

більшої частини світових фінансових ресурсів.

 

Контрольні питання

 

1. Механізми  досягнення  фінансової  безпеки,  їх  придат-

ність для України.

2. Фінансові зв’язки у системі міжнародної безпеки України.

3. Вплив глобалізації на світову фінансову систему.

4. Безпека  банківських  установ  у  системі  рушійних  сил

глобалізації.

5. ТНК, як рушій глобальних ризиків.