Розділ 6. ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ СТРАХОВИКА

← К оглавлению

1 2 3 4 5 6

6.1. Сутність платоспроможності

Платоспроможність підприємства — це його фінан-

совий стан, який дає змогу своєчасно та повною мірою

здійснити майбутні платежі.

Тобто під платоспроможністю розуміють реальну

можливість підприємства виконати без затримки зобо-

в'язання за рахунок наявних коштів і поточних над-

ходжень від господарської діяльності. Підприємство вва-

жається платоспроможним, якщо сума наявних акти-

вів більша або дорівнює його заборгованості.

Існують нормативно-правові акти, які встановлю-

ють порядок розрахунку показників платоспроможності

суб'єктів підприємницької діяльності для певних цілей

(здійснення приватизації, санації, процедури банкрут-

ства тощо).

Як показник платоспроможність використовується в

процесі аналізу фінансового стану підприємств. З метою

оцінки платоспроможності застосовують коефіцієнти, які

комплексно характеризують фінансовий стан підприєм-

ства. Методика розрахунку коефіцієнтів базується на зі-

ставленні окремих категорій активів і пасивів.

Важливим критерієм платоспроможності підприєм-

ства є оцінка його ліквідності.

Ліквідність — це здатність підприємства в найко-

ротший термін виконати поточні зобов 'язання за раху-

нок наявних активів.

До страховиків, банків та інших фінансових установ

висувають особливі вимоги щодо їх платоспроможності.

Це пов'язано з тим, що основна діяльність таких уста-

озділ 6Розділ 6. Платоспроможність страховика 101

нов безпосередньо пов'язана із залученням коштів гро-

мадян та юридичних осіб. Дотримання такими устано-

вами певних вимог законодавства щодо платоспромож-

ності підвищує надійність збереження майна та коштів

їхніх клієнтів і відповідно соціальний захист громадян.

Платоспроможність страховика — це його здатність

своєчасно в повному обсязі виконати свої фінансові зобо-

в'язання, передусім страхові, за рахунок наявності до-

статньої суми ліквідних активів і засобів платежу.

Тобто можливість забезпечити захист інтересів стра-

хувальників полягає в наявності в страховиків достат-

ньої кількості активів у ліквідній формі.

У світовій практиці склалися різні підходи до ви-

значення платоспроможності страховиків. Але всі во-

ни виходять з того, що в разі недостатності страхових

резервів для виплати страхового відшкодування стра-

ховик мусить бути спроможним здійснювати виплати

за рахунок власних коштів. Ці власні кошти і станов-

лять запас (маржу, межу, резерв) платоспроможності

понад ту платоспроможність, яка забезпечується сфор-

мованими страховими резервами. Необхідна величина

запасу платоспроможності залежить від обсягу страхо-

вих операцій.

Основна інформація, яка характеризує платоспро-

можність страховика, міститься у фінансовій звітності.

Наглядові органи можуть запроваджувати спеціалізо-.

вану звітність, яка повніше розкриває напрями страхо-

вої діяльності компанії. В Україні обсяги форм спеціа-

лізованої звітності та порядок її складання встановлює

Уповноважений орган (додаток В).

Користувачі звітності, рейтингові агентства широ-

ко застосовують різні коефіцієнти, які розраховуються

на підставі цієї звітності. Найважливішими з них є ко-

ефіцієнт платоспроможності, який розраховується як

відношення власного капіталу до нетто-премій і харак-

теризує можливості страхової компанії забезпечити

виконання зобов'язань власними коштами. Водночас102 Бухгалтерський облік страхової діяльності

порівняно високий коефіцієнт платоспроможності мо-

же бути недостатньою умовою вважати страховика пла-

тоспроможним, якщо він не має достатнього обсягу стра-

хових резервів. Тому характеристика платоспроможнос-

ті доповнюється коефіцієнтом, який характеризує обся-

ги резервів порівняно з нетто-преміями. Враховуючи,

що ці два показники розраховуються на підставі нетто-

премій і не можуть характеризувати залежність страхо-

вика від перестраховиків, застосовують третій важливий

показник — коефіцієнт власного утримання. Він розра-

ховується як відношення нетто-премій до брутто-премій.

Чим більше значення цього коефіцієнту, тим менша фі-

нансова залежність страховика від перестраховиків.

Треба зазначити, що застосування тільки таких ко-

ефіцієнтів не дозволяє об'єктивно оцінити платоспро-

можність страховика з урахуванням обсягів здійснених

ним операцій. Тому страхове законодавство встанов-

лює вимоги до платоспроможності страховиків, у яких

порівнюються обсяги власного капіталу та обсяги стра-

хових операцій.

З метою здійснення державного нагляду за страхо-

вою діяльністю платоспроможність страховика можна

розмежувати на технічну та довгострокову.

Технічна платоспроможність — це такий стан стра-

ховика, коли він має певний мінімальний залишок власних

коштів, який дає змогу здійснювати страхову діяльність.

Такий залишок зазвичай встановлюється законом.

Мінімальний залишок визначається як різниця між ак-

тивами та зобов'язаннями. До складу активів включаються

активи з високим ступенем ліквідності та надійності.

Технічна неплатоспроможність означає такий стан

страховика, за якого не виконуються вимоги Щодо міні-

мального залишку власних коштів.

Це не означає, що страхова компанія неспроможна

виконати своїх зобов'язань перед кредиторами або стра-

хувальниками, як у випадках фактичної неплатоспро-

можності. Страховик, який перебуває в стані технічноїРозділ 6. Платоспроможність страховика 103

неплатоспроможності, потребує особливої уваги з бо-

ку державних органів нагляду за страховою діяльніс-

тю. До нього можуть застосовуватися заходи щодо

обмеження діяльності, пов'язаної із страхуванням ве-

ликих ризиків.

Довгострокова платоспроможність страховика пе-

редбачає виконання умов щодо руху коштів і вартості

власного капіталу (статутного фонду, додаткового ка-

піталу, вільних резервів, гарантійного фонду та інших

залишків власних коштів).

Умови щодо руху коштів вимагають стабільної ді-

яльності страховика. Величина зібраних премій повин-

на забезпечувати покриття поточних витрат і страхо-

вих виплат.

Необхідна мінімальна величина власного капіталу

залежить від вимог чинного законодавства та напрямів

діяльності страховика. Окремі види страхової діяльності

є найризиковішими і вимагають більшої величини влас-

ного капіталу. В окремих випадках законодавство мо-

же зобов'язувати страховика формувати відповідні га-

рантійні фонди.

6.2. Вимоги до платоспроможності

в країнах Європейського Союзу

У країнах Європейського Союзу (ЄС) вимоги до пла-

тоспроможності страхових організацій, як і інші вимоги

для здійснення страхової діяльності, встановлюються

спеціальними законодавчими актами — директивами, які

ухвалює Рада країн ЄС. Директиви мають обов'язкову

чинність для країн ЄС, проте національні владні орга-

ни вільні обирати форми і засоби їх впровадження.

Перша директива Ради країн ЄС 1973 р. вимагає від

кожної страхової організації, яка здійснює страхування

інше, ніж страхування життя, наявності технічних

Резервів, мінімально необхідного рівня платоспромож-

ності та гарантійного фонду. Рівень платоспроможності104 Бухгалтерський облік страхової діяльності

визначається шляхом порівняння фактичного запасу пла-

тоспроможності (нетто-активи) з його розрахунковою

величиною (межею платоспроможності). Фактичний за-

пас платоспроможності страховика — це власні кошти,

які можуть бути спрямовані на виконання зобов'язань

перед страхувальниками і визначається як різниця між

активами (крім нематеріальних) і зобов'язаннями.

Межа платоспроможності розраховується окремо

для страхування життя та інших видів страхування.

Розрахунок межі платоспроможності видів

страхування, інших, ніж страхування життя

(здійснюється на базі премій та на базі збитків)

На базі премій:

1. Загальна сума отриманих протягом року страхових

премій розподіляється на дві частини: частина в ме-

жах певної величини (у даний час 10 млн євро) та

решта.

2. Визначається 18% від першої частини і 16% від другої

частини. Дві величини додаються.

3. На підставі звітних даних останнього року визнача-

ється коефіцієнт власних коштів, спрямованих на ви-

плату страхових відшкодувань (розраховується як від-

ношення власних виплат до загальних виплат з ураху-

ванням відшкодувань перестраховиків).

4. Отримана сума множиться на зазначений коефіцієнт.

У разі, якщо значення коефіцієнта менш як 0,5, до

розрахунку береться 0,5.

На базі збитків:

1. Визначається середня за три останні роки сума ви-

плат (якщо зібрані страховиком премії із страхування

від стихійного лиха становить більш як 50%, до роз-

рахунку беруться 7 років).

2. Отримана таким чином величина розподіляється на

дві частини: до 7 млн євро та більше.Розділ в. Платоспроможність страховика 105

3. Визначаються значення 26% величини до 7 млн євро та

23% після неї.

4. Сума двох значень корегується на коефіцієнт власних

коштів, спрямованих на виплату страхових відшкоду-

вань, у порядку, викладеному у розрахунку на базі премій.

З метою запобігання випадків зниження платоспро-

можності нижче необхідного рівня Директива вимагає

створення страховиками мінімального гарантійного

фонду в розмірі не менш як 1/3 від межі платоспро-

можності. Конкретна величина мінімального гарантій-

ного фонду страховика залежить від його спеціалізації.

Директивами передбачено, ця величина мінімаль-

ного гарантійного фонду страховика не повинна бути

меншою суми мінімального гарантійного фонду, вста-

новленої для певного виду страхування.

Так, наприклад, для видів страхування інших, ніж

страхування життя, цей фонд становить:

1 400 тис. євро — страхування кредитів;

400 тис. євро — страхування різних видів відповідаль-

ності;

300 тис. євро — страхування від вогню, нещасних ви-

падків, захворювань;

200 тис. євро — страхування від заморозків і градобою.

Для здійснення страхування життя мінімальний га-

рантійний фонд становить 800 тис. євро.

Страховики, які здійснюють кілька видів страху-

вання, інших, ніж страхування життя, повинні мати

гарантійний фонд, який дорівнює найбільшій з перед-

бачених сум.

У будь-якому разі страховики повинні мати міні-

мальну межу платоспроможності принаймні на рівні

мінімального гарантійного фонду.

Вимоги до платоспроможності страховиків, які здій-

снюють страхування життя, в країнах ЄС встановлені

відповідною Директивою 1979 р.106 Бухгалтерський облік страхової діяльності

Межа платоспроможності страховиків, які здійсню-

ють цей вид страхування, визначається з урахуванням

величини сформованих математичних резервів. У ви-

падках, коли страхова організація здійснює кілька видів

страхування життя, рівень платоспроможності визна-

чається за кожним видом, а отримані величини підсу-

мовуються і визначається загальний рівень платоспро-

можності. Мінімальний рівень платоспроможності за

договорами страхування життя визначається на підста-

ві двох величин.

Розрахунок межі платоспроможності

страхування життя

Перша величина.

Визначається 4% математичних резервів.

Чотиривідсоткова величина корегується на коефіці-

єнт перестрахування (частка "нетто " в математичних

резервах).

Якщо коефіцієнт корегування менше 0,85, застосо-

вується 0,85.

Друга величина.

Визначається як 0,3% різниці між виплатами за ви-

падками смерті та математичними резервами за догово-

рами на випадок смерті (валовий ризиковий капітал), ско-

реговані на частку перестрахування в ризиковому капіталі.

У разі здійснення страхування життя та інших ви-

дів страхування необхідний гарантійний фонд, встанов-

лений для страхування життя, додається до суми, пе-

редбаченої для інших видів страхування.

Треба зазначити, що 5 березня 2002 р. Європей-

ський Парламент і Рада ЄС прийняли нову Директи-

ву — 2002/13 ЄС, яка вносить зміни до Директиви 1973 р.

щодо вимог до межі платоспроможності страховиків, які

здійснюють страхування, інше, ніж страхування життя.

Країни-члени ЄС повинні ухвалити відповідні внут-

рішні нормативні акти до 20 вересня 2003 р., а зрозділ 6. Платоспроможність страховика 107

1 січня 2004 р. запровадити контроль за їхнім виконан-

ням. При цьому статтею 2 цієї Директиви передбаче-

но, що країни-члени ЄС можуть надати страховим

організаціям п'ятирічне відстрочення для виконання ви-

мог щодо межі платоспроможності, встановленою но-

вою Директивою. Крім того, навіть після закінчення

цього періоду країни-члени ЄС можуть надати страхо-

вим організаціям додаткове відстрочення, але не біль-

ше двох років, за умови погодження цими страховими

організаціями з наглядовими органами плану підвищен-

ня рівня платоспроможності.

Новою Директивою передбачено, що страхова ор-

ганізація повинна виконувати вимоги до платоспромож-

ності на будь-яку дату, а не тільки на дату складання

балансу. Упорядковуються види майна, які включаються

до фактичного запасу платоспроможності. Вони поді-

ляються на три групи:

1) найбільш надійні, які можуть бути включені до фак-

тичного запасу платоспроможності без обмежень;

2) менш надійні, які можуть бути включені з деякими

обмеженнями;

3) кошти, які можуть бути включені до фактичного за-

пасу платоспроможності тільки з дозволу органів стра-

хового нагляду.

Суттєвою зміною в розрахунку фактичного запасу

платоспроможності є те, що до нього не можуть бути

включені збитки, невиплачені дивіденди, власні акції,

викуплені самим страховиком. Вводяться також засте-

реження щодо розрахунку фактичного запасу плато-

спроможності у випадках, коли акціонерний капітал

сплачено неповністю.

Внесено зміни в розрахунок межі платоспроможності:

/ для видів страхування відповідальності збільшують-

ся премії і виплати, які використовуються для роз-

рахунку межі платоспроможності;

/ для розрахунку коефіцієнта власних коштів, спрямо-

ваних на виплату відшкодувань, використовуються

•Жі108 Бухгалтерський облік страхової діяльності

звітні дані трьох останніх років, а не одного, як

було раніше;

/ якщо межа платоспроможності останнього звіт-

ного року зменшилася порівняно з попереднім пері-

одом, враховується межа платоспроможності по-

переднього року, скорегована на коефіцієнт зміни

резервів збитків.

Директивою 2002/13/ЄС для видів страхування

інших, ніж страхування життя, збільшується величина

мінімального гарантійного фонду до 2 млн євро, а для

страхування всіх видів відповідальності, кредиту та за-

стави — до 3 млн євро.

Нова Директива передбачає щорічний перегляд ве-

личин мінімального гарантійного фонду і розмірів пре-

мій та виплат, які використовуються для розрахунку межі

платоспроможності. Такий перегляд здійснюватиметься

в разі, коли індекс інфляції перевищуватиме 5%.

Директиву доповнено новою статтею, яка регламен-

тує повноваження органів страхового нагляду. Відпо-

відно до цієї статті органи нагляду мають право:

/ вимагати від страхової організації плану фінан-

сового оздоровлення, якщо існує загроза пору-

шення прав страхувальників;

/ у разі погіршення фінансового стану страховика

встановлювати для нього вищий рівень межі пла-

тоспроможності ;

/ зменшувати вартість активів, які включаються

до фактичного запасу платоспроможності, і змен-

шувати частку перестраховика у виплатах, що ви-

користовується для розрахунку коефіцієнта влас-

них коштів, які спрямовуються на виплату стра-

хових відшкодувань, для розрахунку межі плато-

спроможності.

У разі необхідності Європейська комісія в термін

до 1 січня 2007 р. повинна надати пропозиції щодо

подальшого вдосконалення методики регулювання

платоспроможності страхових організацій.розділ 6. Платоспроможність страховика 109

6.3. Оцінка платоспроможності страховика

відповідно до Закону України

"Про страхування" та напрями

її вдосконалення

Принципи визначення платоспроможності стра-

ховика, які застосовуються в країнах Європейського

Союзу, концептуально використовували розробники

страхового законодавства України. Окремі положен-

ня були адаптовані до умов України, а деякі набрали

іншого змісту.

Межа платоспроможності (в Законі України "Про

страхування" використовується термін "нормативний

запас платоспроможності") визначається на базі вели-

чин, які характеризують діяльність страховика і за от-

риманими преміями, і за виплаченими страховими від-

шкодуваннями.

Здійснення розрахунків на базі двох величин дає

змогу запобігти заниженню фінансових вимог до стра-

хових компаній, які встановлюють необгрунтовано

низькі тарифи.

Страхове законодавство України не містить понят-

тя платоспроможності страховика, але визначає умови

її забезпечення.

Вимоги Закону України "Про страхування"

(стаття ЗО)

Страховики зобов 'язані дотримуватися таких умов за-

безпечення платоспроможності:

/ наявність сплаченого статутного фонду та наявність

гарантійного фонду страховика;

/ створення страхових резервів, достатніх для майбут-

ніх виплат страхових сум та страхових відшкодувань;

/ перевищення фактичного запасу платоспроможнос-

ті страховика над розрахунковим нормативним за-

пасом платоспроможності.110 Бухгалтерський облік страхової діяльності

Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який

займається видами страхування іншими, ніж страхування

життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1,0 млн євро,

а страховика, який займається страхуванням життя, —

1,5 млн євро за валютним обмінним курсом валюти України.

Враховуючи, що статутний фонд є однією з важли-

вих умов забезпечення платоспроможності страховика,

законодавством встановлено обмеження не тільки

щодо мінімального розміру статутного фонду, а й до

його структури.

Вимоги Закону України "Про страхування"

(стаття 2)

При створенні страховика або збільшенні зареєстрова-

ного статутного фонду статутний фонд повинен бути спла-

чений виключно в грошовій формі. Дозволяється формування

статутного фонду страховика цінними паперами, що ви-

пускаються державою за їх номінальною вартістю в порядку,

визначеному спеціальним уповноваженим органом виконав-

чої влади у справах нагляду за страховою діяльністю (Упов-

новажений орган), але не більше 25 відсотків загального роз-

міру статутного фонду.

З урахуванням особливих вимог до платоспромож-

ності страховика, ліквідності його активів законодав-

ство встановлює обмеження щодо окремих джерел кош-

тів та активів, які можуть спрямовуватися на форму-

вання статутного фонду. Забороняється використову-

вати для формування статутного фонду кошти страхових

резервів, а також кошти, отримані в кредит та під за-

ставу, і вносити нематеріальні активи.

Встановлення мінімального розміру статутного фон-

ду страховика — це один з основних інструментів кон-

тролю за платоспроможністю страховика. Наявність до-

статнього необхідного капіталу страховика збільшує фі-

нансові можливості виконання страхових зобов'язань.

Виконання цього нормативу особливо важливо наРозділ 6. Платоспроможність страховика 111

початку діяльності страховика, коли в нього відсутні до-

статні страхові резерви за наявності страхових ризиків.

У цей період важливо мати ліквідні активи у вигляді

грошових коштів. У цьому зв'язку законом передбачено

формування статутного фонду винятково в грошовій

формі. Для компаній, які розвиваються, характерним має

бути збільшення розміру статутного фонду порівняно з

мінімальним, що дасть їм можливість суттєво розшири-

ти сферу своєї діяльності. Передусім це стосується мож-

ливості брати на страхування великі ризики.

Визначений законодавством норматив максималь-

ного розміру відповідальності за окремим об'єктом стра-

хування безпосередньо пов'язаний з величиною ста-

тутного фонду. Чим більша величина статутного фон-

ду, тим більшими можуть бути власні ризики страхо-

вика. Як уже зазначалося, страховики зобов'язані

укладати договори перестрахування в разі, якщо стра-

хова сума за окремим об'єктом страхування перевищує

10 відсотків суми сплаченого статутного фонду та сфор-

мованих страхових резервів.

Щодо наявності у страховика гарантійного фонду,

то страхове законодавство України не встановлює його

необхідного мінімального розміру і не передбачає особ-

ливого порядку його створення.

Вимоги Закону України "Про страхування"

(стаття ЗО)

До гарантійного фонду страховика належать до-

датковий та резервний капітал, а також сума нерозпо-

діленого прибутку.

З огляду на те, що основним джерелом формуван-

ня зазначених фондів є прибуток, величина таких фондів

безпосередньо залежить від фінансових результатів ді-

яльності страховика.

Таким чином, наявність встановленого законом мі-

німального розміру статутного фонду та обов'язковість112 Бухгалтерський облік страхової діяльності

гарантійного фонду змушує страховика забезпечити ви-

конання своїх зобов'язань, у тому числі і перед страху-

вальниками, не тільки коштами, сформованими за ра-

хунок внесків страхувальників, тобто страхових резер-

вів, а й власним капіталом — сплаченим статутним фон-

дом та окремими фондами, сформованими за рахунок

отриманого прибутку.

Важливою умовою забезпечення платоспромож-

ності страховика є страхові резерви, достатні для май-

бутніх виплат страхових сум і страхових відшкоду-

вань. Як уже зазначалося, формування страхових ре-

зервів — це спосіб розподілу грошових надходжень

страховика, який дає змогу відокремити частину кош-

тів з метою надання цій частині цільового призна-

чення. Страхова послуга надається протягом дії до-

говору страхування, і отримані страхові платежі ма-

ють забезпечувати здійснення виплат страхових від-

шкодувань. Для цього відповідна частина страхових

платежів резервується до закінчення терміну дії до-

говору страхування.

Враховуючи, що платоспроможність підприємства

залежить від ліквідності його активів, страховим зако-

нодавством встановлюються конкретні вимоги до ак-

тивів страховика, якими мають бути представлені стра-

хові резерви.

Вимоги Закону України "Про страхування"

(стаття 31)

Страхові резерви мають бути представлені такими ка-

тегоріями активів:

/ грошові кошти на розрахунковому рахунку;

/ банківські вклади (депозити);

/ нерухоме майно;

/ акції, облігації;

/ цінні папери, що емітуються державою;

/ права вимоги до перестраховиків;Розділ 6. Платоспроможність страховика 113

/ інвестиції в економіку України за напрямами, визна-

ченими Кабінетом Міністрів України;

/ банківські метали;

/ кредити страхувальникам-громадянам, що уклали до-

говори страхування життя, в межах викупної суми. У

цьому випадку кредит не може бути видано раніше,

ніж через один рік після набрання чинності договором

страхування, та на строк, який перевищує період, що

залишився до закінчення дії договору страхування;

/ готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, вста-

новлених Національним банком України.

Кошти резервів із страхування життя можуть вико-

ристовуватися для довгострокового кредитування житло-

вого будівництва, в тому числі індивідуального забудовника,

у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серп-

ня 2002 р. № 1211 затверджено напрями інвестування

галузей економіки за рахунок коштів страхових резервів:

/ розробка та впровадження високотехнологічного

устаткування, іншої інноваційної продукції, ресурсо-

та енергозберігаючих технологій;

/ розвиток інфраструктури туризму;

/ добування корисних копалин;

/ перероблення відходів гірничо-металургійного ви-

робництва;

/ будівництво житла;

/ розвиток транспортної інфраструктури, у тому

числі будівництво та реконструкція автомобіль-

них доріг;

/ розвиток сектора зв'язку та телекомунікацій.

Нормативні акти Уповноваженого органу можуть

встановлювати обмеження щодо напрямів розміщення

страхових резервів і структури активів, якими представ-

лені ці резерви (додаток Г).

Законом України "Про страхування" передбачено,

що страховики відповідно до обсягів страхової діяльності

— 2-2948114 Бухгалтерський облік страхової діяльності

зобов'язані підтримувати належний рівень фактичного

запасу платоспроможності (нетто-активів). На будь-яку

дату фактичний запас платоспроможності страховика

повинен перевищувати розрахунковий нормативний за-

пас платоспроможності.

Порядок визначення нормативного та фактичного

запасів платоспроможності страховика дано в законі.

Передбачено застосування різних показників платоспро-

можності до страховиків, які здійснюють ризикові ви-

ди страхування та страхування життя.

Вимоги Закону України "Про страхування"

(стаття ЗО)

Фактичний запас платоспроможності (нетто-акти-

ви) страховика визначається вирахуванням із загальної вар-

тості майна (загальної суми активів) страховика суми не-

матеріальних активів і загальної суми зобов 'язань, в тому

числі страхових. Страхові зобов 'язання приймаються рів-

ними обсягам наявних технічних резервів.

Нормативний запас платоспроможності страховика,

який здійснює види страхування інші, ніж страхування жит-

тя, на будь-яку дату залежить від обсягів страхової діяль-

ності, а саме від двох основних показників: надходження

страхових премій та здійснення страхових виплат.

Нормативний запас платоспроможності страховика до-

рівнює більшій з двох величин, що визначаються:

/ перша — шляхом множення суми надходжень стра-

хових премій за попередні 12 місяців на 0,18 (остан-

ній місяць буде складатися із кількості днів на дату

розрахунку). При цьому сума страхових премій змен-

шується на 50 відсотків страхових премій, належ-

них перестраховикам;

/ друга — шляхом множення суми страхових виплат

за попередні 12 місяців на 0,26 (останній місяць буде

складатися із кількості днів на дату розрахунку). При

цьому сума страхових виплат зменшується на 50 від-

сотків виплат, що компенсуються перестраховиками

згідно з укладеними договорами перестраховування.Розділ 6. Платоспроможність страховика 115

Нормативний запас платоспроможності страховика,

який здійснює страхування життя, на будь-яку дату до-

рівнює величині, яка визначається шляхом множення загаль-

ної величини резерву довгострокових зобов 'язань (матема-

тичного резерву) на 0,05.

Для визначення нормативного та фактичного запасів

платоспроможності страховика використовується фінан-

сова звітність, дані аналітичного та синтетичного обліку.

Розрахунок здійснюється в такому порядку:

Фактичний запас платоспроможності страховика

1. Вартість майна страховика (рядок 280, форма № 1

"Баланс")

2. Нематеріальні активи (рядок 010, форма № 1 "Баланс ")

3. Загальна сума зобов 'язань страховика (сума рядків "Ба-

лансу" 430, 480)

4. Фактичний запас платоспроможності (1—2—3).

Нормативний запас платоспроможності страховика

1. Сума надходжень страхових премій за попередні 12 мі-

сяців

2. Сума страхових премій, належна перестраховикам

3. Нормативний запас (1 — (2 х 0,5) х 0,18)

4. Сума страхових виплат за попередні 12 місяців

5. Сума виплат, що компенсуються перестраховиками

6. Нормативний запас (4 — (5 х 0,5) х 0,26).

Шляхом порівняння фактичного запасу платоспро-

можності страховика з більшою з величин норматив-

ного запасу платоспроможності визначається виконання

умови платоспроможності страховика.

Якщо величина фактичного запасу платоспромож-

ності виявиться меншою її нормативної величини, стра-

ховик повинен вжити заходи щодо підвищення своєї

платоспроможності. Такими заходами можуть бути:

/ збільшення розміру статутного фонду;

/ підвищення ефективності інвестиційної діяльності;

8»116 Бухгалтерський облік страхової діяльності

/ скорочення адміністративно-управлінських витрат;

/ ліквідація збиткових відокремлених підрозділів;

/ зміна структури страхового портфеля і тарифної

політики;

/ інші заходи.

Дієвим засобом підвищення платоспроможності

страховика є перерозподіл взятих на себе зобов'язань з

іншими страховиками. Такий перерозподіл здійснюєть-

ся у двох формах: співстрахування та перестрахування.

За допомогою ефективного використання системи пе-

рестрахування досягається збалансованість страхового

портфеля та стійкість фінансового становища страхо-

вика, тобто зобов'язання щодо страхових операцій при-

водяться у відповідність можливостям їх виконати. Пе-

рестрахування не тільки виконує функцію захисту стра-

хувальників від збитків, а й виступає фінансовим ва-

желем, який є альтернативою збільшенню статутного

капіталу страховика, що знижує тиск податкових пла-

тежів, ризики коливання процентних ставок та інвес-

тицій. Перестрахування дає можливість страховику

отримати широке коло сервісних і консультаційних по-

слуг з питань андерайтингу в страхуванні, урегулюван-

ня збитків, адміністративних послуг.

Законодавством встановлено, що здійснення опе-

рацій перестрахування є обов'язковим заходом щодо

підтримання належного рівня платоспроможності стра-

ховика в разі, коли прийняті страхові зобов'язання пе-

ревищують можливість їх виконання за рахунок влас-

них коштів.

Для поглибленішого аналізу діяльності страховика

та точнішого визначення його платоспроможності слід

використовувати додаткові показники, які характеризу-

ють ліквідність і фінансову стійкість страховика.

Оцінюючи ліквідність страховика, треба врахову-

вати, що найближчим часом він виконуватиме фінан-

сові зобов'язання, терміни яких можуть визначатися

тільки актуарно, а справжня величина зобов'язань нерозділ 6. Платоспроможність страховика 117

може бути адекватною зобов'язанням, відображеним

у балансі.

Узагальнюючим показником, який характеризує

спроможність страховика у найкоротший термін ви-

конати зобов'язання за рахунок наявних активів, є

коефіцієнт загальної ліквідності, який розраховується

як відношення суми ліквідних активів до величини

страхових резервів.

Коефіцієнт Ліквідні активи

загальної = ----------------------------------------

ліквідності Страхові резерви страховика

До ліквідних активів можуть належати кошти на

рахунках в установах банку, цінні папери, які котиру-

ються на біржах та скореговані за ринковою вартістю,

страхові внески, які належать до сплати страхувальни-

ками, вимоги до перестраховиків.

Величина страхових резервів повинна містити всі

види страхових резервів, які утворюються відповідно

до страхового законодавства. Коефіцієнт загальної лік-

відності характеризує можливість страховика виконати

зобов'язання за договорами страхування. Його вели-

чина не повинна бути менше одиниці.

Оцінку можливості страховика виконати всі зобо-

в'язання, в тому числі і страхові, здійснюють на під-

ставі співвідношення загальної суми зобов'язань до ве-

личини ліквідних активів.

Коефіцієнт можливості Зобов'язання страховика

виконання зобов'язань Ліквідні активи

Розрахунок цього коефіцієнта вимагає вибіркового

підходу до оцінки ліквідних активів з метою запобіган-

ня необгрунтованого його заниження або завищення.

Заниження відбувається в разі невключення до розра-

хунку вимог до перестраховиків, завищення — якщо

перелік ліквідних активів містить об'єкти нерухомості.

Зобов'язання страховика118 Бухгалтерський облік страхової діяльності

Виконання всіх зобов'язань можливе у випадках,

коли таке співвідношення не перевищує одиниці.

Коефіцієнт, який характеризує розміщення коштів

страхових резервів відповідно до вимог страхового зако-

нодавства, розраховується як відношення величини сфор-

мованих страхових резервів до загальної суми активів,

якими можуть бути представлені страхові резерви.

Цей показник не повинен бути більше одиниці.

Окремого аналізу потребує така категорія активів,

як страхові платежі, які належать до сплати за договора-

ми страхування. За своїм змістом це дебіторська забор-

гованість, яка характеризує заборгованість страхуваль-

ників і страхових посередників за реалізовані страхові

поліси. Для запобігання завищення ліквідності страхо-

вика необхідно порівняти таку заборгованість із загаль-

ним обсягом надходжень страхових платежів.

Коефіцієнт Заборгованість страхувальників

надходжень = і страхових посередників

страхових платежів Отримані страхові платежі

Значення цього коефіцієнта не повинно переви-

щувати 0,1.

Прогнозування платоспроможності страховика по-

требує аналізу його доходів і витрат, прибутковості

(рентабельності) окремих видів страхування.

Найбільш комплексно характеризує рентабельність

страхування коефіцієнт збитковості страхових опера-

цій (рівень виплат), який розраховується за видами

страхування.

Коефіцієнт збитковості Страхові виплати

страхових операцій = ------------------------------------

(рівень виплат) Отримані страхові платежіРозділ 6. Платоспроможність страховика 119

Враховуючи, що страхові виплати становлять со-

бою нетто-частину страхових платежів, цей показник

характеризує питому вагу нетто-частини у фактично

отриманих страхових платежах. Коефіцієнт збитковос-

ті страхових операцій порівнюється з нормою виплат,

яка розраховується на підставі структури затверджених

страхових тарифів і характеризує питому вагу нетто-

частини в брутто-частині страхових тарифів. Якщо ве-

личина рівня виплат перевищує нормативну величину,

необхідно здійснити глибший аналіз страхових виплат

та обгрунтування встановлення страхових тарифів.

Відповідність фактичної збитковості тарифному рів-

ню визначають також шляхом зіставлення страхових

відшкодувань із сумою всіх застрахованих об'єктів

(коефіцієнт збитковості страхової суми).

Коефіцієнт Страхові відшкодування

збитковості =

страхових суми Сума застрахованих об'єктів

Як зазначалося, страхова організація зобов'язана за-

безпечувати платоспроможність власними коштами, які

можуть бути у формі нерозподіленого прибутку або віль-

них резервів. Першочергове значення має динаміка та-

ких залишків, тобто їхня зміна в поточному році. Для

визначення динаміки розраховується коефіцієнт зміни

вільного залишку (відношення різниці між залишками

на кінець і початок звітного періоду до залишку на поча-

ток звітного періоду). Якщо законодавство передбачає ві-

дображення в балансі страховика залишки аквізиційних

витрат, у такому разі необхідне корегування величини

вільного залишку на суму аквізиційних витрат. Стабільна

страхова компанія не повинна допускати коливання за-

значеного коефіцієнта більш як на 10 відсотків.

Для визначення частки страхових зобов'язань, яка за-

безпечена власним капіталом, використовують показник

співвідношення власних коштів до страхових резервів.

Узагальнюючим коефіцієнтом, який характеризує

ефективність функціонування власного капіталу, є120 Бухгалтерський облік страхової діяльності

коефіцієнт прибутковості страховика, який розрахову-

ється як співвідношення прибутку і капіталу.

Коефіцієнт Прибуток страховика

прибутковості =

страховика Власний капітал страховика

Прибуток звітного періоду враховується після опо-

даткування, а капітал складається з акціонерного ка-

піталу, нерозподіленого прибутку минулих років і віль-

них резервів.

Аналізуючи діяльність страховика, треба врахову-

вати, що його платоспроможність залежить від ефек-

тивності інвестиційної діяльності, яку здійснює стра-

хова компанія. Ефективність інвестиційної діяльності

визначається зіставленням доходів від інвестицій з ін-

вестованими активами:

Рівень Доходи від інвестицій

надходжень =

від інвестицій Сума інвестованих активів

Узагальнюючим показником, який характеризує

обсяги витрат, пов'язаних із страховими виплатами і

враховує терміни дії договорів страхування, є коефі-

цієнт збитковості, який визначається як відношення

суми збитків, що відбулися, до зароблених страхових

платежів. До суми збитків слід додати витрати на їх

врегулювання.

Коефіцієнт Сума збитків, що відбулися

збитковості = (з. п. ) Зароблені страхові платежі

Цей коефіцієнт доцільно використовувати тільки в

тих випадках, коли страховим законодавством перед-

бачено, що розрахунок зароблених платежів здійсню-

ється з урахуванням терміну дії договорів страхування.

Аналізуючи структуру витрат, насамперед треба

зіставити страхові відшкодування та витрати на врегу-

лювання збитків.Розділ 6. Платоспроможність страховика 121

Коефіцієнт Сума збитків, що відбулися

врегулювання =

збитків Витрати на врегулювання збитків

Для аналізу витрат на ведення справи використо-

вують коефіцієнт витрат, який розраховується як від-

ношення витрат на ведення страхової справи до суми

надходжень страхових платежів.

Враховуючи особливості реалізації страхових послуг,

необхідно також порівнювати витрати на ведення стра-

хової справи із заробленими страховими платежами.

Коефіцієнт збитковості та коефіцієнт витрат дають

можливість отримати комбінований коефіцієнт, який

порівнює загальну суму збитків, що відбулися, та ви-

трати на їх врегулювання, аквізиційні витрати та управ-

лінські витрати зі страховими преміями. За допомогою

такого коефіцієнта визначають ефективність діяльнос-

ті страхової компанії та порівнюють діяльність різних

страховиків. Комбінований коефіцієнт завжди повинен

бути менше одиниці.

Для аналізу перестраховувальної діяльності засто-

совують коефіцієнт перестраховування.

Якщо значення цього коефіцієнта перевищує 0,5 —

Це означає, що більшість договорів страхування мають

перестрахувальний захист, і на своєчасність виконан-

ня своїх зобов'язань страховиком може вплинути фі-

нансовий стан перестраховиків.

Ефективність перестрахувального захисту характе-

ризується порівнянням коефіцієнта перестраховуванняі коефіцієнта компенсацій страхових відшкодувань пе-

рестраховиками.

Прибутковість операцій перестрахування визнача-

ється шляхом порівняння отриманої за перестрахуван-

ня комісійної винагороди і суми часток страхових пла-

тежів, сплачених перестраховикам.

122 Бухгалтерський облік страхової діяльності

В аналізі діяльності страхових організацій можуть

застосовуватися й інші коефіцієнти.

Розрахунки коефіцієнтів потребують додаткового

групування статей звітності та складання відповідних

порівняльних таблиць показників діяльності, які вико-

ристовуються для розрахунку цих коефіцієнтів.

Практичне використання коефіцієнтів розширює

аналітичні можливості для вивчення реального фінан-

сового стану страховика, що має важливе значення для

розширення співпраці страхових організацій з іншими

суб'єктами підприємництва.Додатки

СПЕЦІАЛІЗОВАНА

ЗВІТНІСТЬ СТРАХОВИКАДодаток А

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 червня 2002 р. № 821

ДЕКЛАРАЦІЯ

страховика про операції з перестрахування станом на 200_ року

(подається уповноваженому органу у справах нагляду за страховою діяльністю)

Страховик

Дані державної реєстрації страховика

Ліцензії на провадження страхової діяльності

Ідентифікаційний код

Місцезнаходження

ТелефонРозділ І

Загальні показники діяльності страховиків із страхування та перестрахування

Показники

Страхові платежі

У тому числі:

від страхувальникш-нерезидентів

від перестрахувальників

у тому числі від перестрахувальників-нерезидентів

Частки страхових платежів, що сплачуються перестраховикам

У тому числі перестраховикам-нерезидентам

Страхові виплати

У тому числі нерезидентам

з них перестрахувальникам

Частки страхових виплат, що отримуються від перестраховиків

У тому числі від перестраховиків-нерезидентів

Кількість договорів страхування, відповідальність за якими

перестрахована у перестраховиків-нерезидентів

Кількість договорів перестрахування, за якими у нерезидентів

перестраховується ризик невиконання частини обов'язків

У тому числі укладених за посередництвом страхових або

перестрахових брокерів

Код

рядка

010

011

012

013

020

021

030

031

032

040

041

050

060

061

Наростаючим підсумком

з початку календарного року

Примітка. У розділах І і II грошові показники наводяться у тис. гривень десятковим дробом з одним знаком

після коми, кількісні показники — цілим числомРозділ II

Основні відомості про операції перестрахування

1. Загальні відомості про перестраховиків-нерезидентів

Назва

пере-

етрахо-

вика-

нерези-

дента

Усього

Утому

числі

Код

ряд-

ка

050

Місце-

знаход-

ження

перестра-

ховика-

нерези-

дента

Документ на право прова-

дження страхової (пере-

страхової) діяльності, най-

менування органу, що видав

документ, реєстраційний або

бланковий номер, дата ви-

дачі та термін дії документа

Обсяг частини

страхової від-

повідальності,

що перестрахо-

вується у пере-

страховиків-

нерезидентів

Частки стра-

хових плате-

жів, що спла-

чуються иере-

страховнкам-

нерезидентам

Частки стра-

хових виплат,

що отриму-

ються від пе-

рестрахови-

ків-нерези-

дентів

Назва страхового

або перестрахового

брокера, реєстрацій-

ний номер свідоцтва

про включеная його

до відповідного дер-

жавного реєстру

X2. Основна інформація про об'єкт страхування та страхові ризики,

Вид страхування

Добровільне страхування

10)

11)

12)

13)

14)

15)

Код

рядка

060

Номер договору страхування

та дата його укладення

які перестраховувались у нерезидентів

Стисла характеристика об'єкта

страхування та страхових ризиків

об'єкт страхування

страхові ризики

5Спеціалізована звітність страховика 129

' — 2-2948130 Бухгалтерський облік страхової діяльності

5 4 3 2 1

14)

15)

16)

17)

18)

19)

20)

21)

22)

23)

24)

25)

26)

27)

28)

29)

ЗО)

31)

32)

33)

ІншіСпеціалізована звітність страховика 131

Додаток Б

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства фінансів

України

від 25 липня 2002 р. № 582

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

6 серпня 2002 р. за № 630/6918

Порядок

складання та подання декларації страховика

про операції з перестрахування

1. Загальні положення

1.1. У декларації страховика про операції з перестрахування

(далі — декларація) наводяться передбачені в ній показ-

ники, відомості та інформація. У разі відсутності окре-

мих операцій у графах та рядках розділу І та пункту

1 розділу II декларації ставиться нуль, а в пункті 2 розді-

лу II декларації — прочерк.

1.2. Декларація заповнюється засобами, які забезпечують

збереження цих записів протягом запровадженого тер-

міну зберігання звітності.

1.3. У декларації не повинно бути підчисток і виправлень.

Виправлення помилок у декларації проводиться з дотри-

манням Положення про документальне забезпечення за-

писів у бухгалтерському обліку, затвердженого накзом Мі-

ністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88

та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 чер-

вня 1995 року за № 168/704.

1.4 Показники, відомості та інформація наводяться в декла-

рації відповідно до даних бухгалтерського обліку. У дек-

ларації сумарні (грошові) та кількісні показники наводяться

наростаючим підсумком з початку календарного року.

1.5 У розділі І та розділі II декларації грошові показники

наводяться в тисячах гривень десятковим дробом з

9»132 Бухгалтерський облік страхової діяльності

одним знаком після коми, а кількісні показники — ці-

лим числом.

1.6. Достовірність показників, відомостей та інформації, за-

значених у декларації, підтверджується підписами керів-

ника і головного бухгалтера страховика та засвідчується

печаткою.

2. Порядок складання декларації

2.1. У заголовній частині декларації зазначаються повна назва

страховика (відповідно до установчих документів), відо-

мості про державну реєстрацію та ліцензії на здійснення

страхової діяльності, ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ),

місцезнаходження і номер телефону страховика.

2.2. У розділі І "Загальні показники діяльності страховиків із

страхування та перестрахування":

• у рядку 010 наводиться загальна сума надходжень страхо-

вих платежів за договорами страхування та перестрахуван-

ня, у тому числі:

/ у рядку 011 сума надходжень страхових платежів від стра-

хувальників-нерезидентів;

/ у рядку 012 сума надходжень страхових платежів від пе-

рестрахувальників ;

/ у рядку 013 сума надходжень страхових платежів від пе-

рестрахувальників-нерезидентів;

/ у рядку 020 наводиться загальна сума часток страхових

платежів, що сплачуються перестраховикам, у тому числі

у рядку 021 — сума часток страхових платежів, що спла-

чуються перестраховикам-нерезидентам;

• у рядку 030 наводиться загальний обсяг страхових виплат за

договорами страхування та перестрахування, у тому числі:

/ у рядку 031 сума страхових виплат страхувальникам-не-

резидентам;

/ у рядку 032 сума страхових виплат перестрахувальникам-

нерезидентам;

/ у рядку 040 наводиться загальна сума часток страхових

виплат, що отримуються від перестраховиків, у тому числі

у рядку 041 - сума часток страхових виплат, що отриму-

ються від перестраховиків-нерезидентів;Спеціалізована звітність страховика 133

/ у рядку 050 наводиться в абсолютних величинах загальна

кількість договорів страхування, частина відповідальнос-

ті за якими перестрахована у нерезидентів;

/ у рядку 060 наводиться в абсолютних величинах загальна

кількість договорів перестрахування, за якими у пере-

страховиків-нерезидентів перестраховується ризик неви-

конання частини обов'язків, у тому числі у рядку 061 —

кількість договорів перестрахування, укладених за посе-

редництвом страхових та перестрахових брокерів.

2.3. У пункті 1 розділу II "Загальні відомості про перестрахо-

виків-нерезидентів" наводяться у вписуваних рядках ві-

домості про кожного перестраховика. У разі укладення

договорів перестрахування з такими перестраховиками за

посередництвом страхових або перестрахових брокерів за-

значаються відомості щодо цих страхових посередників.

При цьому кількість вписуваних рядків залежить від кіль-

кості перестраховиків-нерезидентів, страхових або пере-

страхових брокерів.

2.3.1. У графі 1 у вписуваних рядках наводяться назви пере-

страховиків-нерезидентів в алфавітному порядку краї-

ни їх місцезнаходження, назва якої наводиться у впи-

суваних рядках графи 3 перед зазначенням місцезна-

ходження відповідного перестраховика-нерезидента.

При цьому назва перестраховика-нерезидента пишеть-

ся згідно з документом, на підставі якого цей перестра-

ховик здійснює страхову чи перестрахову діяльність.

2.3.2. У графі 4 у вписуваних рядках зазначаються вид доку-

мента*, на підставі якого цей перестраховик здійснює

страхову (перестрахову) діяльність, а також найменування

органу, що видав цей документ, реєстраційний або блан-

ковий номер, дата видачі та термін дії такого документа.

Якщо документ, на підставі якого перестраховик здійс-

нює страхову (перестрахову) діяльність, видано у зв'язку

з перереєстрацією перестраховика або переоформлен-

ням бланка такого документа, додатково зазначається

передбачена інформація про попередній документ.

Ліцензія або інший вид документа на право здійснення страхової

(перестрахової) діяльності, який видається перестраховику в краї-

ні його місцезнаходження органом державного нагляду за страхо-

вою (перестраховою) діяльністю134 Бухгалтерський облік страхової діяльності

2.3.3. У графах 5, 6 та 7 рядка 050 зазначаються загальними

підсумками обсяги частини страхової відповідальності

(перестрахових сум), що перестраховується у перестра-

ховиків-нерезидентів, часток страхових платежів, що

сплачуються перестраховикам-нерезидентам, та часток

страхових виплат, що отримуються від перестрахови-

ків-нерезидентів.

При цьому показники підсумків часток страхових пла-

тежів, що сплачуються перестраховикам-нерезидентам,

та часток страхових виплат, що отримуються від пере-

страховиків-нерезидентів, повинні відповідати анало-

гічним показникам рядків 021 та 041 розділу І декла-

рації.

2.3.4. У графах 5, 6 та 7 у вписуваних рядках зазначаються

показники обсягу частини страхової відповідальності (об-

сяг перестрахових сум), що перестраховується у певного

перестраховика, часток страхових платежів, що спла-

чуються такому перестраховику, та часток страхових ви-

плат, що отримуються від такого перестраховика.

2.3.5. Якщо розрахунки з цим перестраховиком проводять-

ся за посередництвом страхових або перестрахових бро-

керів, то в наступних вписуваних рядках наводяться

показники обсягів частини страхової відповідальності

(обсяг перестрахових сум), яку страховик перестрахо-

вує у вищевказаного перестраховика, часток страхо-

вих платежів, що сплачуються такому перестрахови-

ку, та часток страхових виплат, що отримуються від

такого перестраховика, у розрізі кожного окремого

страхового посередника.

2.3.6. У графі 8 зазначаються назва страхового або перестра-

хового брокера, за посередництвом якого укладено до-

говори перестрахування з певним перестраховиком-не-

резидентом, що має відповідати назві, вказаній у сві-

доцтві про внесення до державного реєстру страхових

та перестрахових брокерів, та реєстраційний номер та-

кого свідоцтва.

2.4. У пункті 2 розділу II декларації "Основна інформація про

об'єкт страхування та страхові ризики, які перестрахо-

вувались у нерезидентів" наводиться інформація про об'-

єкти страхування та страхові ризики, які перестраховува-Спеціалізована звітність страховика 135

лись у нерезидентів, у розрізі видів страхування, передба-

чених у статтях 6 та 7 Закону України "Про страхування".

Інформація групується таким чином: рядок 060 — види

добровільного страхування; рядок 070 — види обов'язко-

вого страхування. При цьому з кожного виду страхуван-

ня зазначається вибіркова інформація про об'єкт страху-

вання та страхові ризики відповідно до окремого догово-

ру страхування, страхова сума за яким є найбільшою для

цього виду страхування.

2.4.1. Стисла характеристика об'єкта страхування та страхо-

вих ризиків наводиться із зазначенням номера дого-

вору страхування і дати його укладення. При цьому

характеристика кожного окремого об'єкта страхуван-

ня, наведена в графі 4, повинна відповідати визначен-

ню такого об'єкта страхування у відповідному догово-

рі страхування.

2.4.2. У графі 5 цього пункту наводиться інформація про стра-

хові ризики як подій, на випадок яких проводилось стра-

хування відповідного об'єкта страхування.

3. Порядок подання декларації

3.1. Оригінал декларації подається страховиками до уповнова-

женого органу у справах нагляду за страховою діяльністю.

При цьому аркуші декларації мають бути прошиті, про-

нумеровані та скріплені підписами керівника та головно-

го бухгалтера страховика, які засвідчуються печаткою.

3.2. Подання ксерокопії декларації неприпустиме.

3.3. Декларація подається до уповноваженого органу у спра-

вах нагляду за страховою діяльністю в терміни, запровад-

жені для подання страховиками фінансової звітності та

інших звітних даних.

4. Інші положення

Порядок складання та подання декларації страховика про опе-

рації з перестрахування застосовується страховиками з дати

набуття чинності цим наказом.136 Бухгалтерський облік страхової діяльності

Додаток В

Форми спеціалізованої звітності страховика

Додаток 1

до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2002 № 210

Звіт про доходи та витрати страховика

за квартал(и) року

(назва страховика)Спеціалізована звітність страховика 137138 Бухгалтерський облік страхової діяльності

Суми, що повертаються

із централізованих страхових

резервних фондів

Суми, що отримуються в резуль-

таті реалізації переданого стра-

хувальником або іншою особою

права вимоги до особи, відпові-

дальної за заподіяні збитки

Суми комісійних винагород

за перестрахування, із яких —

суми комісійних винагород

за перестрахування, що отри-

муються від перестраховиків-

иерезидентів

Інші операційні доходи

Фінансові доходи, у тому числі:

доходи від участі в капіталі

Інші доходи

Надзвичайні доходи

Продовження табл.

170

180

190

191

200

210

211

220

230

3 4 5

додатка 1

6 7

У. Страхові виплати і страхові відшкодування та викупні суми

Страхові виплати та страхові

відшкодування, у тому числі:

що здійснюються за договора-

ми страхування, термін дії

яких на дату прийняття рішен-

ня про здійснення страхової

виплати/страхового відшкоду-

вання закінчився

Виплати викупних сум

240

241

250

VI. Операційні витрати, інші та надзвичайні витрати

Відрахування у технічні резер-

ви, інші, ніж резерви незароб-

лених премій

Відрахування у резерви

із страхування життя

260

270Спеціалізована звітність страховика 139

Відрахування у централізовані

страхові резервні фонди

Витрати, пов'язані з укладан-

ням та пролонгацією договорів

страхування (аквізиційні ви-

трати), у тому числі:

на агентські винагороди,

із яких —

страховикам-нерезидентам

Витрати, пов'язані з укладан-

ням та пролонгацією договорів

перестрахування, у тому числі:

на винагороди брокерам,

із яких —

брокерам-нерезидєнтам

на комісійні винагороди пе-

рестрахувальникам, із яких -

перестрахувальникам-нерези-

дентам

Витрати, пов'язані з регулюван-

ням страхових випадків (лікві-

даційні витрати), які сталися

у звітному періоді, в тому числі:

на оплату судових (юридич-

них, арбітражних) затрат

на оплату експертних (оцін-

них) робіт, із яких —

на оплату послуг аварійних

комісарів

|На оплату послуг установ

ясістансу

, із яких -

на оплату послуг установ

іЗсістансу-нерезидентів

Продовження табл.

280

290

291

292

300

301

302

303

304

310

311

312

313

314

315

3 4 5

додатка 1

6 7

Установи асістансу — установи з організації надання медичної до-

помоги140 Бухгалтерський облік страхової діяльності

Витрати, що здійснюються

у зв'язку із регулюванням стра-

хових випадків (ліквідаційні

витрати), які сталися в попе-

редніх звітних періодах, у тому

числі:

на оплату судових (юридич-

них, арбітражних) затрат

на оплату експертних (оцін-

них) робіт, із яких —

на оплату послуг аварійних

комісарів

на оплату послуг установ

асістансу, із яких —

на оплату послуг установ

асістансу-нерезидентів

Інші витрати, що належать

до собівартості реалізованих

послуг

Інші адміністративні витрати

Інші витрати на збут послуг

Інші операційні витрати

Фінансові витрати, у тому

числі:

втрати від участі в капіталі

Інші витрати

Надзвичайні витрати

Продовження табл.

320

321

322

323

324

325

330

340

350

360

370

371

380

390

3 4 5

додатка 1

VII. Фінансові результати звичайної діяльності

та надзвичайних подій (до оподаткування)

Результат основної діяльності

Результат фінансових опера-

цій, у тому числі:

від участі в капіталі

Результат іншої звичайної

діяльності

Результат надзвичайних подій

400

410

411

420

430

7Спеціалізована звітність страховика 141

Продовження табл.

2 3 4

додатка 1

6 7

VIII. Податки на прибуток від звичайної діяльності

та на прибуток від надзвичайних подій

Податок на прибуток від зви-

чайної діяльності, у тому числі:

на валові доходи від діяльнос-

ті з видів страхування, інших,

ніж страхування життя

на валові доходи від діяльнос-

ті із страхування життя

Податки на прибуток від над-

звичайних подій

440

441

442

450

IX. Чистий:

прибуток

збиток

460

470

Керівник

підпис Прізвище, ім'я, по батькові

МП

Головний

бухгалтер

підпис Прізвище, ім'я, по батькові142 Бухгалтерський облік страхової діяльності

Додаток 2

до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2002 № 210

Методичні рекомендації

щодо заповнення форми "Звіт про доходи

та витрати страховика"

1. Форма "Звіт про доходи та витрати страховика" складаєть-

ся страховиками на підставі даних бухгалтерського обліку.

Одиниця виміру — тисячі гривень з одним десятковим знаком.

Дані, наведені в формі "Звіт про доходи та витрати страхо-

вика", підтверджуються підписами керівника страховика та

головного бухгалтера, які засвідчуються печаткою.

У формі "Звіт про доходи та витрати страховика" не по-

винно бути ніяких підчисток, помарок та непомітних ви-

правлень. Виправлення помилок у формі "Звіт про доходи

та витрати страховика" проводиться з дотриманням Поло-

ження про документальне забезпечення записів у бухгал-

терському обліку, затвердженого наказом Міністерства фі-

нансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстро-

ваного в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року

за № 168/704.

2. У розділі І відображаються показники звітного періоду, що

забезпечують визначення доходу від реалізації послуг з ви-

дів страхування, інших, ніж страхування життя, зокрема:

/ у рядку 010 наводиться інформація про обсяг страхових

платежів, який визначається як різниця між сумою над-

ходжень страхових платежів та сумою часток страхових пла-

тежів, що повертаються страхувальникам (перестрахуваль-

никам) у разі дострокового припинення дії договорів стра-

хування (перестрахування), у тому числі за договорами з

державного обов'язкового страхування;

/ у рядку 020 наводиться інформація про обсяг часток страхо-

вих платежів, належних перестраховикам, що визначається

як різниця між сумою часток страхових платежів, які сплачу-

ються перестраховикам, та сумою часток страхових платежів,

що повертаються перестраховиками у разі дострокового при-

пинення дії договорів перестрахування, у тому числі:Спеціалізована звітність страховика 143

/ у рядку 021 наводиться інформація про обсяг часток стра-

хових платежів, належних перестраховикам-нерезидентам,

що визначається як різниця між сумою часток страхових

платежів, які сплачуються перестраховикам-нерезидентам,

та сумою часток страхових платежів, що повертаються стра-

ховиками-нерезидентами у разі дострокового припинення

дії договорів перестрахування;

/ у рядку 030 наводиться інформація про обсяг резервів не-

зароблених премій та залишків страхових платежів (неви-

користана на страхові виплати та страхові відшкодування

частина страхових платежів) з державного обов'язкового

страхування на початок звітного періоду;

/ у рядку 040 наводиться інформація про обсяг резервів неза-

роблених премій та залишків страхових платежів з держав-

ного обов'язкового страхування на кінець звітного періоду;

/ у рядку 050 наводиться інформація про обсяг частки пере-

страховиків у резервах незароблених премій на початок звіт-

ного періоду;

/ у рядку 060 наводиться інформація про обсяг частки пере-

страховиків у резервах незароблених премій на кінець звіт-

ного періоду;

/ у рядку 070 наводиться інформація про дохід від реалізації

послуг з видів страхування, інших, ніж страхування життя

(зароблені страхові платежі), величина якого визначається

як різниця між сумою величин страхових платежів, резер-

вів незароблених премій і залишків страхових платежів з

державного обов'язкового страхування на початок звітно-

го періоду, частки перестраховиків у резервах незаробле-

них премій на кінець звітного періоду та сумою величин

часток страхових платежів з державного обов'язкового стра-

хування на кінець звітного періоду, частки перестрахови-

ків у резервах незароблених премій на початок звітного

періоду.

3. У розділі II відображаються показники звітного періоду,

Що забезпечують визначення доходу від реалізації послуг із

страхування життя, зокрема:

/ у рядку 080 наводиться інформація про обсяг надходжень

страхових платежів;144 Бухгалтерський облік страхової діяльності

/ у рядку 090 наводиться інформація про обсяг часток стра-

хових платежів, що сплачуються перестраховикам;

/ у рядку 100 наводиться інформація про дохід від реалізації

послуг із страхування життя, величина якого визначається

як різниця між величиною надходжень страхових платежів

та величиною часток страхових платежів, що сплачуються

перестраховикам.

4. У розділі НІ відображаються показники звітного періоду

щодо доходу від надання послуг для інших страховиків та

інших послуг (виконання робіт), зокрема:

/ у рядку 110 наводиться інформація про загальну величину

доходу від надання послуг для інших страховиків на під-

ставі укладених цивільно-правових угод, у тому числі:

/ у рядку 111 наводиться інформація про обсяг агентських ви-

нагород за надані послуги для інших страховиків, із яких —

/ у рядку 112 наводиться інформація про обсяг агентських

винагород за надані послуги для страховиків, які здійсню-

ють страхування життя;

/ у рядку 120 наводиться інформація про загальну величину

доходу від надання послуг (виконання робіт), що безпосе-

редньо пов'язані із видами діяльності, зазначеними у стат-

ті 2 Закону України "Про страхування".

У розділі IV відображаються показники звітного періоду

щодо інших операційних доходів та інших доходів, зокрема:

/ у рядку 130 наводиться інформація про загальний обсяг

сум, що повертаються із технічних резервів, інших, ніж

резерви незароблених премій;

/ у рядку 140 наводиться інформація про загальний обсяг

сум, що повертаються із резервів із страхування життя;

/ у рядку 150 наводиться інформація про загальний обсяг

часток страхових виплат і відшкодувань, що отримуються

від перестраховиків;

/ у рядку 160 наводиться інформація про загальний обсяг час-

ток викупних сум, що отримуються від перестраховиків;

/ у рядку 170 наводиться інформація про загальний обсяг

сум, що повертаються із централізованих страхових резерв-

них фондів;Спеціалізована звітність страховика 145

/ у рядку 180 наводиться інформація про загальний обсяг

сум, що отримуються у результаті реалізації переданого стра-

хувальником або іншою особою, яка одержала страхову ви-

плату або страхове відшкодування, права вимоги до особи,

відповідальної за заподіяні збитки;

/ у рядку 190 наводиться інформація про загальний обсяг

комісійних винагород за перестрахування, у тому числі:

/ у рядку 191 наводиться інформація про обсяг комісійних

винагород за перестрахування, що отримуються від пере-

страховиків-нерезидентів;

/ у рядку 200 наводиться інформація про обсяг інших опера-

ційних доходів (крім фінансових доходів, у тому числі до-

ходів від участі в капіталі), які не набули відображення у

попередній інформації;

/ у рядку 210 наводиться інформація про загальний обсяг

фінансових доходів, у тому числі:

/ у рядку 211 наводиться інформація про обсяг доходів від

участі в капіталі;

/ у рядку 220 наводиться інформація про обсяг інших дохо-

дів, які не набули відображення у попередній інформації;

/ у рядку 230 наводиться інформація про обсяг надзвичай-

них доходів.

5. У розділі V відображаються показники звітного періоду щодо

страхових виплат і страхових відшкодувань та викупних сум,

зокрема:

/ у рядку 240 наводиться інформація про загальний обсяг

страхових виплат і страхових відшкодувань (з урахуванням

сум страхових виплат/відшкодувань із державного обо-

в'язкового страхування), у тому числі:

/ у рядку 241 наводиться інформація про обсяг страхових

виплат та страхових відшкодувань, що здійснюються за до-

говорами страхування (перестрахування), термін дії яких

на дату прийняття рішення про здійснення страхової ви-

плати/страхового відшкодування закінчився;

/ у рядку 250 наводиться інформація про загальний обсяг

виплат викупних сум.

10 — 2-2948146 Бухгалтерський облік страхової діяльності

6. У розділі VI відображаються показники звітного періоду

щодо операційних витрат та інших витрат, зокрема:

/ у рядку 260 наводиться інформація про загальний обсяг

відрахувань у технічні резерви, інші, ніж резерви незароб-

лених премій;

/ у рядку 270 наводиться інформація про загальний обсяг

відрахувань у резерви із страхування життя;

/ у рядку 280 наводиться інформація про загальний обсяг

відрахувань у централізовані страхові резервні фонди;

/ у рядку 290 наводиться інформація про загальний обсяг

витрат, пов'язаних з укладанням та пролонгацією догово-

рів страхування (аквізиційні витрати), у тому числі:

/ у рядку 291 наводиться інформація про загальний обсяг

витрат на виплату агентських винагород, із яких —

/ у рядку 292 наводиться інформація про обсяг витрат на

виплату агентських винагород страховикам-нерезидентам;

/ у рядку 300 наводиться інформація про загальний обсяг

витрат, пов'язаних з укладанням та пролонгацією догово-

рів перестрахування, у тому числі:

/ у рядку 301 наводиться інформація про загальний обсяг

витрат на виплату винагород брокерам, із яких —

/ у рядку 302 наводиться інформація про обсяг витрат на випла-

ту винагород брокерам-нерезидентам (їхнім представництвам);

/ у рядку 303 наводиться інформація про загальний обсяг

витрат на виплату комісійних винагород перестрахуваль-

никам, із яких —

/ у рядку 304 наводиться інформація про обсяг витрат на

виплату комісійних винагород перестрахувальникам-нере-

зидентам;

/ у рядках 310 та 320 наводиться відповідна інформація про

загальний обсяг витрат, пов'язаних з регулюванням стра-

хових випадків (ліквідаційні витрати), що сталися як у звіт-

ному, так і в попередніх звітних періодах, у тому числі:

/ у рядках 311 та 321 наводиться інформація про обсяг ви-

трат на оплату судових (юридичних, арбітражних) затрат;

/ у рядках 312 та 322 наводиться інформація про обсяг ви-

трат на оплату експертних (оцінних) робіт, із яких -Спеціалізована звітність страховика 147

/ у рядках 313 та 323 наводиться інформація про обсяг ви-

трат на оплату послуг аварійних комісарів;

/ у рядках 314 та 324 наводиться інформація про обсяг ви-

трат на оплату послуг установ асістансу

, із яких —

/ у рядках 315 та 325 наводиться інформація про обсяг ви-

трат на оплату послуг установ асістансу-нерезидентів;

/ у рядку 330 наводиться інформація про загальний обсяг ін-

ших витрат, що належать до виробничої собівартості реалізо-

ваних послуг згідно з переліком і складом статей калькуляції

виробничої собівартості послуг (робіт), визначених товарист-

вом, які не набули відображення у попередній інформації;

/ у рядку 340 наводиться інформація про загальний обсяг

інших адміністративних витрат, які не набули відображен-

ня у попередній інформації;

/ у рядку 350 наводиться інформація про загальний обсяг

інших витрат на збут послуг (робіт), що не набули відобра-

ження у попередній інформації;

/ у рядку 360 наводиться інформація про загальний обсяг

інших операційних витрат (крім фінансових витрат, у тому

числі втрат від участі в капіталі), що не набули відобра-

ження у попередній інформації;

/ у рядку 370 наводиться інформація про загальний обсяг

фінансових витрат, у тому числі:

/ у рядку 371 наводиться інформація про обсяг втрат від участі

в капіталі;

/ у рядку 380 наводиться інформація про загальний обсяг

інших витрат, які не знайшли відображення в попередній

інформації;

/ у рядку 390 наводиться інформація про обсяг надзвичай-

них витрат.

7. У розділі VII відображаються показники звітного періоду

щодо фінансових результатів звичайної діяльності та над-

звичайних подій до оподаткування, зокрема:

/ у рядку 400 наводиться інформація про результат основної

діяльності;

установи асістансу — установи з організації надання медичної до-

помоги

10*148 Бухгалтерський облік страхової діяльності

/ у рядку 410 наводиться інформація про результат фінансо-

вої діяльності, у тому числі:

/ у рядку 411 наводиться інформація про результат від участі

в капіталі;

/ у рядку 420 наводиться інформація про результат іншої зви-

чайної діяльності;

/ у рядку 430 наводиться інформація про результат надзви-

чайних подій.

8. У розділі VIII відображаються показники звітного періоду

щодо податків на прибуток від звичайної діяльності та на

прибуток від надзвичайних подій, зокрема:

/ у рядку 440 наводиться інформація про загальний обсяг

податку на прибуток від звичайної діяльності, в тому числі:

/ у рядку 441 наводиться інформація про обсяг податку на

валові доходи від діяльності з видів страхування, інших,

ніж страхування життя;

/ у рядку 442 наводиться інформація про обсяг податку на

валові доходи від діяльності із страхування життя;

/ у рядку 450 наводиться інформація про загальний обсяг

податку на прибуток від надзвичайних подій.

9. У розділі IX відображається відповідний показник чистого

прибутку або чистого збитку за звітний період, а саме:

/ у рядку 460 наводиться інформація про обсяг чистого при-

бутку;

/ у рядку 470 наводиться інформація про обсяг чистого

збитку.

10. При заповненні форми "Звіт про доходи та витрати стра-

ховика" за кожний із І, II та НІ кварталів 2002 року до-

пускається:

• наведення у рядку 300 інформації, передбаченої у рядках

300 та 310, загальним показником;

• у розділах III—VI наведення інформації лише у рядках, код

яких закінчується цифрою 0.Спеціалізована звітність страховика 149

Додаток З

до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2002 № 210

Пояснювальна записка до звітних даних страховика

_______________________________________________

(назва страховика)

за рік

Форма "Пояснювальна записка до звітних даних страхо-

вика" є обов'язковим документом, який відповідно до статті

34 Закону України "Про страхування" подається страховика-

ми до Уповноваженого органу у справах нагляду за страхо-

вою діяльністю разом з фінансовою звітністю та іншими фор-

мами звітних даних, і складається із 6 розділів.

При заповненні розділів 3 і 4 форми "Пояснювальна за-

писка до звітних даних страховика" кількість та номер або

визначення (назва) вписуваних граф після графи 3 залежать

від здійснюваних у звітному періоді видів добровільного та

обов'язкового страхування, які визначаються відповідно до

чинного на звітну дату законодавства.

Відповідні показники форми "Пояснювальна записка до

звітних даних страховика" наводяться наростаючим підсум-

ком з початку календарного року.

Одиниці виміру:

сумарних (грошових) показників — тис. грн. з одним десят-

ковим знаком;

кількісних показників — одиниці в абсолютних величинах.

Дані, наведені в формі "Пояснювальна записка до звітних

даних страховика", підтверджуються підписами керівника стра-

ховика та головного бухгалтера, які засвідчуються печаткою.

У формі "Пояснювальна записка до звітних даних стра-

ховика" не повинно бути ніяких підчисток та непомітних

виправлень. Виправлення помилок у формі "Пояснюваль-

на записка до звітних даних страховика" проводиться з до-

триманням Положення про документальне забезпечення за-

писів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мі-

ністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88

та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 черв-

ня 1995 року за № 168/704.150 Бухгалтерський облік страхової діяльності

Розділ 1

Коротка характеристика страховика та його діяльності

У розділі 1 Пояснювальної записки в обов'язковому по-

рядку відобразити:

1. Аналіз розвитку страхової діяльності за звітний період, а саме:

а) як, порівнюючи з попереднім роком, змінилось надход-

ження платежів, у тому числі за видами страхування;

б) який напрям був пріоритетним у діяльності страхової ор-

ганізації;

в) які види страхової діяльності прибуткові, а які збиткові;

г) які заходи здійснено щодо розширення страхового поля та

збільшення надходжень страхових платежів;

д) які заходи проведено щодо забезпечення своєчасного здій-

снення розрахунків із страхувальниками;

е) дати характеристику страхової організації, а саме: примі-

щення своє чи орендоване, його площа; кількість штатних

і позаштатних працівників; розміри середньої зарплати;

є) загальний обсяг відповідальності (страхових сум) за всіма

укладеними упродовж звітного періоду договорами стра-

хування (перестрахування), у тому числі за окремими ви-

дами страхування;

ж) обсяги невиконаних страхових зобов'язань (невиплачених

страхових сум/відшкодувань), кількість випадків, за яки-

ми такі зобов'язання не виконано на кінець звітного пері-

оду, а також пояснення щодо цих показників.

Ліцензія (ї) та дата її (їх) видачі

Дата проведення останніх змін у статутних документах

Наявність іноземних інвестицій

(дата внесення, сума в тис. грн, у відсотках до статутного фонду)

Місцезнаходження

Телефони, факс

Кількість філій

Кількість представництвСпеціалізована звітність страховика 151

2. Заборгованість страховика за станом на кінець звітного пе-

ріоду перед страхувальниками за видами страхування. За-

значити причини заборгованості та строки її погашення.

3. Перелік відокремлених підрозділів страховика із зазначен-

ням їх місцезнаходження, телефонів та відомостей про ке-

рівників.

4. Пояснення причин збитковості.

5. У разі здійснення операцій перестраховування навести про-

гнозовані результати їх виконання.

6. Пояснення щодо окремих показників звітності, а саме:

а) пояснення щодо порядку формування страхових резервів та

частки перестраховиків у страхових резервах, у тому числі:

/ порядок визначення часток надходжень сум страхових

платежів (страхових премій, страхових внесків) та сум час-

ток страхових платежів, що сплачуються перестрахови-

кам, з відповідних видів страхування для кожного місяця

з попередніх дев'яти місяців (розрахункового періоду);

/ у разі дострокового припинення дії договору страхуван-

ня (перестрахування) вказати вид страхування, причини

та ініціатора припинення дії договору страхування (пе-

рестрахування), а також суми повернутих страхових пла-

тежів (їх часток) із зазначенням, до яких розрахункових

періодів при формуванні резервів незароблених премій

та часток перестраховиків у резервах незароблених пре-

мій належать ці суми;

б) якщо рівень виплат за окремим видом страхування пере-

вищує 90%;

в) якщо частка страхових платежів, належних перестрахови-

кам, перевищує страхові платежі;

г) причини, які спонукали отримання кредиту (в разі його

наявності), та інше (в разі необхідності).Продовження додатка З

до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2002 № 210

Розділ 2

Показники діяльності із страхування життяПродовження табл. додатка З

Величина зміни резервів із страхування життя,

у тому числі яка відповідає:

інвестиційним доходам, що застосовуються для

розрахунку страхових тарифів

індексації розмірів страхових сум та (або) стра-

хових виплат за офіційним індексом інфляції

частини інвестиційного доходу від розміщення

коштів резервів із страхування життя, що зали-

шилась після передбачених статтею 9 Закону Ук-

раїни "Про страхування" обов'язкових відраху-

вань в математичні резерви та вирахувань ви-

трат страховика на ведення справи

загальному обсягу збільшення розмірів страхових

сум та (або) страхових виплат (бонусів), які ви-

значено за іншими фінансовими результатами

діяльності згідно з договорами страхування, що

передбачають участь страхувальника у прибут-

ках страховика

величині зміни розмірів страхових сум та (або)

страхових виплат за договорами страхування, гро-

шові зобов'язання за якими визначено у вільно-

конвертованій валюті або розрахункових величинах

040

041

042

043

044.

045

3 4 5 6 7Продовження табл. додатка З

1 2 3 4 5 6 7

Інвестиційний дохід, що отримується від розміщення

коштів резервів із страхування життя, у тому числі:

направлений на збільшення резервів із страху-

вання життя

Частка перестраховиків у резервах із страхування

життя на кінець звітного періоду, у тому числі:

у резервах довгострокових зобов'язань

частка перестраховиків-нерезидентів

Кількість страхових випадків, за якими прийня-

то рішення про здійснення страхових виплат

Страхові виплати, у тому числі:

страхувальникам-громадянам

перестрахувальникам, із них —

перестрахувальникам-нерезидентам

Страхові виплати у вигляді ануїтетів

Виплати викупних сум, у тому числі:

перестрахувальникам, із яких -

перестрахувальникам-нерезидентам

Частки страхових виплат, що отримуються від

перестраховиків, у тому числі:

від перестраховиків-нерезидентів

050

051

060

061

062

070

080

081

082

083

090

100

101

102

130

131Продовження табл. додатка З

1 2 3 4 5 6 7

Частки викупних сум, що отримуються від

перестраховиків, у тому числі:

від перестраховиків-нерезидентів

Максимальна страхова виплата, здійснена за

окремим страховим випадком

Кількість договорів страхування, укладених

протягом звітного періоду, у тому числі:

укладених на користь страхувальників

Кількість громадян, застрахованих упродовж

звітного періоду

Кількість громадян, застрахованих на кінець

звітного періоду

Максимальна страхова сума за окремою застра-

хованою особою

Кількість договорів страхування, за якими не

виконано страхові зобов'язання у визначений

договором страхування термін на кінець звіт-

ного періоду

140

141

150

160

161

170

180

190

200

*Рядки 030-045 та 060-062 розраховано актуарієм

Прізвище, ім'я, по батькові підпис

Диплом (сертифікат) № _____ від __________ 200 ___ р.

1 2 3 4 5 6 7Продовження додатка З

до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2002 № 210

Розділ З

Показники діяльності з видів добровільного страхування, інших, ніж страхування життя

Показники

Надходження страхових платежів (пре-

мій, внесків), у тому числі:

від страхувальників-громадян

від перестрахувальників, із них -

від перестрахувальників-нерезидентів

Частки страхових платежів (премій,

внесків), які повертаються страхуваль-

никам (перестрахувальникам), у тому

числі:

страхувальникам-громадянам

перестрахувальникам, із них

перестрахувальникам-нерезидентам

Код

рядка

010

011

012

013

020

021

022

023

Всього

Кількість та номер або визначення (назва) впи-

суваних граф залежить від здійснених у звітному

періоді видів добровільного страхування, які ви-

значаються відповідно до чинних на дату скла-

дання звітності нормативно-правових актів1

Частки страхових платежів (премій,

внесків), які сплачуються перестрахови-

кам, у тому числі:

перестраховикам-нерезидентам

Частки страхових платежів (премій,

внесків), які повертаються перестрахови-

ками, у тому числі:

перестраховиками-нерезидентами

Резерви незароблених премій на кінець

звітного періоду

Частка перестраховиків у резервах незароб-

лених премій на кінець звітного періоду

Величина технічних резервів, інших,

ніж резерви незароблених премій, на

кінець звітного періоду

Частка перестраховиків у резервах, ін-

ших, ніж резерви незароблених премій,

на кінець звітного періоду

Кількість страхових випадків, за якими

прийнято рішення про здійснення

страхових виплат/відшкодувань

Страхові виплати/відшкодування,

у тому числі:

030

031

040

041

050

060

070

080

090

100

Продовження табл. додатка 31

страхувальникам-громадянам

перестрахувальникам, із них —

перестрахувальникам-нерезидентам

Частки страхових виплат/відшкодувань,

що отримуються від перестраховиків,

у тому числі:

від перестраховиків-нерезидентів

Максимальна страхова виплата/відшко-

дування за окремим страховим випадком

Кількість договорів страхування, укла-

дених упродовж звітного періоду,

у тому числі:

з страхувальниками-громадянами

Максимальна страхова сума за окремим

об'єктом страхування (за окремою за-

страхованою особою)

Кількість договорів страхування, за якими

не виконано страхові зобов'язання у ви-

значений договором страхування термін

на кінець звітного періоду, у тому числі:

за договорами страхування, укладеними

із страхувальниками-громадянами

101

102

103

110

111

120

130

131

140

150

151

3 :

Продовження табл. додатка 3 Продовження табл. додатка ЗПродовження додатка З

до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2002 №210

Розділ 4

Показники діяльності з видів обов'язкового страхування

Показники

Надходження страхових платежів (пре-

мій, внесків), у тому числі:

від страхувальників-громадян

від перестрахувальників, із них —

від перестрахувальників-нерезидентів

Частки страхових платежів (премій,

внесків), які повертаються страхуваль-

никам (перестрахувальникам), у тому

числі:

страхувальникам-громадянам

перестрахувальникам, із них

перестрахувальникам-нерезидентам

Код

рядка

010

011

012

013

020

021

022

023

Всього

Кількість та номер або визначення (назва) впису-

ваних граф залежать від здійснених у звітному

періоді видів обов'язкового страхування, які ви-

значаються відповідно до чинних иа дату скла-

дання звітності нормативно-правових актів1

Частки страхових платежів (премій,

внесків), які сплачуються перестрахови-

кам, у тому числі:

перестраховикам-нерезидентам

Частки страхових платежів (премій,

внесків), які повертаються перестрахови-

ками, у тому числі:

перестраховиками-нерезидентами

Резерви незароблених премій на кінець

звітного періоду

Частка перестраховиків у резервах незароб-

лених премій на кінець звітного періоду

Величина технічних резервів інших, ніж

резерви незароблених премій, на кінець

звітного періоду

Частка перестраховиків у резервах, ін-

ших, ніж резерви незароблених премій,

на кінець звітного періоду

Кількість страхових випадків, за якими

прийнято рішення про здійснення

страхових виплат/відшкодувань

Страхові виплати/відшкодування,

у тому числі:

030

031

040

041

050

060

070

080

090

100

Продовження табл. додатка 3 Продовження табл. додатка З1

страхувальникам-громадянам

перестрахувальникам, із них —

перестрахувальникам-нерезидентам

Частки страхових виплат/відшкодувань,

що отримуються від перестраховиків,

у тому числі:

від перестраховиків-нерезидентів

Максимальна страхова виплата/відшко-

дування за окремим страховим випадком

Кількість договорів страхування, укла-

дених упродовж звітного періоду,

у тому числі:

з страхувальниками-громадянами

Максимальна страхова сума за окремим

об'єктом страхування (за окремою за-

страхованою особою)

Кількість договорів страхування, за якими

не виконано страхові зобов'язання у ви-

значений договором страхування термін

на кінець звітного періоду, у тому числі:

за договорами страхування, укладеними

із страхувальниками-громадянами

101

102

103

110

111

120

130

131

140

150

151

Продовження табл. додатка 3Продовження додатка З

до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2002 № 210

Розділ 4.1

Показники діяльності з державного обов'язкового страхування

Вид страхування

Кількість та визначення (назва)

вписуваних рядків залежать від

здійснених у звітному періоді ви

дів державного обов'язкового

страхування, які визначаються

відповідно до чинних на дату скла-

дання звітності нормативно-пра-

вових актів

всього:

Залишок

страхових

платежів

(премій,

внесків)

иа поча-

ток звіт-

ного пе-

ріоду

Страхові

платежі

(премії,

внески)

Страхові

виплати

Кіль-

кість

Сума

Залишок

страхових

платежів

(премій,

внесків)

на кінець

звітного

періоду

Кількість

випадків,

в яких не

виконано

зобов'я-

зання на

кінець

звітного

періоду

Обсяг

страхових

сум, які

не були

виплачені

на кінець

звітного

періоду

Фак-

тичні

витрати

на про-

ведення

страху-

вання

9Спеціалізована звітність страховика 163

Продовження додатка З

до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2002 № 210

Розділ 5

Пояснення щодо операцій перестрахування

1. Характеристика операцій з перестраховування з перестра-

ховиками-нерезидентами:

а) для характеристики перестраховиків-нерезидентів, яким

сплачується (належить) сума часток страхових платежів

відповідно до укладених договорів перестрахування, не-

обхідно надати документи згідно з пунктом 4 Положен-

ня про порядок здійснення операцій з перестрахову-

вання, затвердженого Постановою Національного бан-

ку України від 24.10.96 № 1290, та навести інформацію

за формою:

Назва перестрахо

вика-нерезидента

та його місцезна-

ходження (країна)

ВСЬОГО:

№ ліцензії та

дата реєстрації

перестрахови-

ка-нерезидента

Сума, на-

лежна пе-

рестрахо-

вику

Вид стра-

хування

При -

мітка*

* У разі укладення договорів перестрахування з перестраховиком-

нерезидентом за посередництвом страхових або перестрахових бро-

керів у примітці наводяться назви таких брокерів відповідно до

свідоцтва про внесення до державного реєстру страхових та пере-

страхових брокерів та номер такого свідоцтва

б) надати пояснення щодо операції перестраховування, як-

що укладаються (продовжують) договори перестрахову-

вання з перестрахувальниками-нерезидентами, згідно з

якими перестраховикам сплачується (передбачається для

сплати) частка страхових платежів (страхових внесків,

страхових премій), що перевищує 50% суми надходжень

зазначених страхових платежів за цими договорами, за

такою формою:164 Бухгалтерський облік страхової діяльності

№ з/п

Назва пе-

рестрахо-

вика-не-

резидеита

Тип

договору

перестра-

ховування

Страхові платежі

Всьо-

го

Із них нале-

жить пере-

страховику

Страхова сума

Всьо-

го

Передано на

перестрахо-

вування

в) пояснення щодо операцій перестраховування, якщо част-

ка страхових платежів (страхових внесків, страхових пре-

мій), сплачених перестраховикам-нерезидентам, переви-

щує у попередньому звітному періоді 50% частки страхо-

вих сум та страхових відшкодувань, сплачених перестра-

ховиками-нерезидентами за цей же період (крім страху-

вання життя).

2. Характеристика об'єкта з найбільшою страховою сумою

для кожного виду страхування за такою формою (за остан-

ній квартал звітного періоду):

Назва

об'єкта

Страхові

ризики

Страхова

сума

Вид стра-

хування

Вид договору

перестраховуванняПродовження додатка З

до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2002 № 210

Розділ 6

Умови забезпечення платоспроможності страховика

6.1. Наявність сплаченого статутного фонду та гарантійного фонду

Сплачений статутний фонд (на кінець звітного періоду) = статутний капі-

тал /згідно з установчими документами та показником рядка балансу 300/ —

неоплачений капітал /за номінальною ціною неоплачених акцій/ - вилучений

капітал/за номінальною ціною вилучених акцій/

Гарантійний фонд (на кінець звітного періоду), у тому числі

вільні резерви страховика

у тис. грн. з

одним десят-

ковим знаком

у тис. ЄВРО

(за курсом

НБУ)

6.2. Перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним

запасом платоспроможності

Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) = загальна сума активів /рядок ба-

лансу 280/ — сума нематеріальних активів /рядок балансу 010/ — загальна сума зобов'я-

зань /сума рядків балансу 430, 480, 620, 630/ (для розрахунку використовуються відповід-

ні показники на кінець звітного періоду)Продовження табл. додатка З

* Показник визначається в порядку, запровадженому пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону

України "Про страхування"

Нормативний запас платоспроможності для страховиків, які здійснюють види страхуван-

ня, інші, ніж страхування життя, - більша із визначених величин:

1. /сума надходжень страхових премій за попередні 12 місяців - (сума страхових премій,

належних перестраховикам х відповідний показник*)/х 0,18

2. /сума здійснених виплат протягом попередніх 12 місяців - (сума виплат, компенсова-

них перестраховиками х відповідний показник*)/ х 0,26

Нормативний запас платоспроможності для страховиків, які здійснюють страхування

життя:

загальна величина резерву довгострокових зобов'язань х 0,05

Нормативний запас платоспроможності для страховиків, які здійснюють види страхуван-

ня, інші, ніж страхування життя, та мають страхові зобов'язання за договорами страху-

вання життя:

більша із визначених величин нормативного запасу платоспроможності (без врахування

договорів страхування життя) + величина нормативного запасу платоспроможності (для

договорів страхування життя):

Величина перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахун-

ковим нормативним запасом = фактичний запас платоспроможності — відповідна

величина нормативного запасу платоспроможностіПродовження додатка З

6.3. Створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум та страхових відшкодувань

6.3.1. Розрахунок резервів незароблених премій та частки перестраховиків у резервах незароблених премій

на кінець звітного періоду з

(види страхування)

У разі, якщо резерви незароблених премій та частки перестраховиків у резервах незароблених пре-

мій з відповідних видів страхування встановлювались залежно від часток надходжень сум страхових

платежів та часток страхових платежів, що сплачувались перестраховикам, величина яких визнача-

лася за різною процентною базою, кількість розрахунків буде залежати від кількості застосованих

процентних баз. При цьому у назві кожного розрахунку необхідно зазначити види страхування, за

якими здійснювався такий розрахунок

Період

перший квартал періоду

другий квартал періоду

третій квартал періоду

ВСЬОГО:

Загальна величина

надходжень страхо-

вих платежів

Загальна величина

часток страхових

платежів, що сплачу-

ються перестраховн-

кам

у тому числі пере-

страховикам-нерези-

дентам

Визначена величина

часток надходжень

страхових платежів

Визначена величина

часток страхових пла-

тежів, що сплачують-

ся пеоесграховнкам

у тому числі вере-

страховикам-нерези-

дентам

Розрахунковий

коефіцієнт

0,25

0,5

0,75

Резерви незаробле-

них премій

Частка перестрзхо-

викі» у резервах не-

зароблених премій

у тому числі пере-

страховиків-иерези-

дентівПродовження додатка З

6.3.2. Розміщення страхових резервів

Величина сформованих страхових резервів на кінець звітного періоду, із них:

а) технічних резервів, у тому числі:

технічних резервів, інших, ніж резерви незароблених премій

залишків страхових платежів із державного обов'язкового страхування

б) резервів із страхування життя, у тому числі:

резервів довгострокових зобов'язань

Величина сформованих страхових резервів в іноземній валюті

Категорії активів, визначені статтею 31

Закону України "Про страхування"

для представлення страхових резервів

ВСЬОГО:

1) грошові кошти на поточних рахунках,

у тому числі

1.1) в іноземній валюті

2) банківські вклади (депозити), у тому числі

2.1) в іноземній валюті

ВСЬОГО /на кінець

звітного періоду від-

повідно до показників

форми 1 "Баланс"/

у тому числі ті, якими представлено

з урахуванням вимог нормативно-

правових актів

технічні

резерви

резерви із

страхування життя

4Продовження табл. додатка З

3) банківські метали

4) нерухоме майно

5) акції та облігації

6) цінні папери, шо емітуються державою

7) права вимоги до перестраховиків, у тому числі

7.1) до перестраховиків-нерезидентів

8) інвестиції в економіку України за напряма-

ми, визначеними Кабінетом Міністрів України

9) кредити страхувальникам-громадянам, що

видаються в порядку, визначеному Уповнова-

женим органом і погодженому з Національним

банком України

10) довгострокові кредити для житлового бу-

дівництва, у тому числі індивідуальних забу-

довників, що використовуються у порядку,

визначеному Кабінетом Міністрів України

11) готівка в касі

2 3 4

У разі наявності докладається копія дозволу на іншу, ніж визначено нормативно-правовими актами,

структуру розміщення страхових резервів

У разі представлення сформованих страхових резервів акціями, які котируються на фондовій біржі,

докладаються підтверджувальні документи про котировку таких акційПродовження додатка З

6.3.3. Розшифровка окремих статей балансу

1) "Незавершене будівництво" (на кінець звітного періоду)

Найменування об'єкта

незавершених

капітальних інвестицій

Незавершене будівницт-

во (рядок 020), у тому

числі:

незавершені капітальні

інвестиції у придбання

(виготовлення) основних

засобів (за винятком вар-

тості авансових платежів

для фінансування капі-

тального будівництва)

із них будинків та

споруд:

об'єкт та його місце-

знаходження

Кошторисна

вартість

Сума

вкладень

Характеристи-

ка об'єкта (за-

гальна площа,

поверховість,

будівельні ма-

теріали, функ-

ціональне при-

значення)

Процент

готовності

об'єкта

Джерела

фінансування

(прибуток,

страхові

резерви, інші)

Підрадна

організація

початок

закінчен-

ня

очікувана

фактична

Термін

будівництва

Економічна

вигода2) "Основні засоби" (на кінець звітного періоду)

Продовження додатка З

Найменування основних

засобів (об'єктів

нерухомого майна)

Основні засоби (рядок 030),

зокрема:

земельні ділянки,

у тому числі:

об'єкт та його місцезна-

ходження

будинки та споруди,

у тому числі:

об'єкт та його місцезна-

ходження

Характеристика основ-

них засобів (загальна

площа, поверховість, бу-

дівельні матеріали, функ-

ціональне призначення)

Напрями вико-

ристання (для

власної діяль-

ності, надання

в оренду тощо)

Вартість

пер-

вісна

за-

лиш-

кова

Дата вве-

дення в

експлуата-

цію (прид-

бання)

Економічна

вигода

очі-

ку-

вана

фак-

тич-

на

3) "Довгострокові фінансові інвестиції" та "Поточні фінансові інвестиції" (на кінець звітного періоду)

Види інвестицій

Довгострокові фінансові інвестиції та поточні фінан-

сові інвестиції (сума рядків 040, 045 та 220), зокрема,

Термін вкладень

початок

кінець

Сума

вкладень

При-

мітка

Економічна вигода

очікувана

фактична

акції, у тому числі:

ЗАТ

1. *

повна назва емітента

ВАТ

1. *

повна назва емітента

облігації, у тому числі:

1. *

повна назва емітента

цінні папери, що емітуються державою, у тому числі:

повна назва емітента та вид цінного паперу

інвестиції в економіку України за напрямами, визна-

ченими Кабінетом Міністрів України**, у тому числі:

повна назва отримувача інвестиції та коротка

характеристика об'єкта інвестування

вклади в банках (депозити), у тому числі:

назва банківської установи

2 3

Продовження табл.

4 5 6

додатка 3

* У примітці вказати номер свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів і дату його видачі

** У примітці вказати нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, згідно з яким здійснено таку

інвестицію, а також додати копії документів, що засвідчують виконання вимог чинного законодавства при

здійсненні інвестиційПродовження додатка З

4) "Довгострокова дебіторська заборгованість", "Дебіторська заборгованість за розрахунками за ви-

даними авансами та з нарахованих доходів", "Інша поточна дебіторська заборгованість" (на кі-

нець звітного періоду)

Дебіторська заборгованість

Довгострокова за розрахунками за виданими аван-

сами та з нарахованих доходів і інша поточна де-

біторська заборгованість (сума рядків 050, 180,

190 та 210), у тому числі за:

довгостроковими кредитами для житлового будів-

ництва, у тому числі індивідуальних забудовників,

що використовуються у порядку, визначеному Ка-

бінетом Міністрів України*, зокрема,

повна назва отримувача кредиту та коротка харак-

теристика об'єкта кредитування

кредити страхувальникам-громадянам, що вида-

ються в порядку, визначеному Уповноваженим

органом і погодженому з Національним банком

України, зокрема,

прізвище, ім'я, по батькові отримувача кредиту та

напрямки його використання

Термін вкладень

початок

кінень

Сума

вкладень

При-

мітка

Економічна вигода

очікувана фактична

Б'

* У примітці вказати нормативно-правовий акт, згідно з яким здійснювалось таке кредитуванняПродовження додатка З

5) "Грошові кошти та їх еквіваленти" (на кінець звітного періоду)

Грошові кошти та їх еквіваленти

(сума рядків 230 та 240)

зокрема:

на поточних рахунках

Вклади в банках (депозити),

у тому числі

назва банківської установи

готівка в касі*

еквіваленти грошових коштів**

у тому числі:

Термін складень

початок

кінець

Сума вкладень

всього у тому числі

в іноземній валюті

При-

мітка

Економічна вигода

очікувана фактична

* У примітці зазначити запроваджений Національним банком України ліміт залишку каси

** Сума інвестицій у цінні папери наводиться із зазначенням у примітці виду цінного паперу, номера свідоцтва

про реєстрацію випуску цінних паперів і дату його видачі, сума коштів, вкладена у банківські метали, наводить-

ся для кожного зберігана та виду металу окремо із зазначенням у примітці виду металуПродовження додатка З

6) "Резервний капітал" (на кінець звітного періоду)

7) "Неоплачений капітал" (на кінець звітного періоду)

Неоплачений капітал (рядок 360), у тому числі:

сума заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу згідно

з установчими документами, із якої —

назва учасника

Сума Дата виникнення

8) "Вилучений капітал" (на кінець звітного періоду)

Вилучений капітал (рядок 370), у тому числі:

вартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його

учасників за ціною, визначеною в установчих документах, із яких —

акцій власної емісії або часток на суму

Сума Дата викупу

Резервний капітал (рядок 340), у тому числі:

вільні резерви страховика

19) "Страхові резерви" (на кінець звітного періоду)

Продовження додатка З

10) "Частка перестраховиків у страхових резервах" (на кінець звітного періоду)

11) "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" та "Інші поточні зобов'язання"

(на кінець звітного періоду)

мп

Страхові резерви (рядок 415), у тому числі:

технічні резерви, інші, ніж резерви незароблених премій

резерви із страхування життя, із яких —

резерви довгострокових зобов'язань

Частка перестраховиків у страхових резервах (рядок 416), у тому числі:

частка перестраховиків у технічних резервах, інших, ніж резерви незароблених премій

частка перестраховиків у резервах із страхування життя, із якої —

частка перестраховиків у резервах довгострокових зобов'язань

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги та інші поточні зобов'язання

(сума рядків 530 і 610), у тому числі:

перед страхувальниками (перестрахувальниками) за договорами страхування (перестрахування), зокрема,

заборгованість за страховими виплатами, із якої —

заборгованість з простроченим терміном виплати

перед перестраховиками за договорами перестрахування, із якої —

заборгованість за частками страхових платежів -

Керівник

підпис Прізвище, їм я, по батькові

Головний бухгалтер

підпис Прізвище, їм я, по батьковіСпеціалізована звітність страховика 177

Додаток Г

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Комітету у справах

нагляду за страховою діяльністю

від 26 травня 1997 року № 41

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

17 червня 1997 р. за № 221/2025

Положення

про порядок формування, розміщення

та обліку страхових резервів з видів страхування,

інших ніж страхування життя

1. Загальні положення

Страхові резерви утворюються страховиками з метою за-

безпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового від-

шкодування залежно від видів страхування (перестрахування).

Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних

резервів, утворюються у тих валютах, в яких страховики не-

суть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями і

обліковуються окремо по кожній валюті.

Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам на-

явних технічних резервів. Страхові зобов'язання, передані пе-

рестраховикам, відображаються в активі балансу страховика

як права вимоги до перестраховиків.

Страховики, які займаються видами страхування, інши-

ми, ніж страхування життя (далі — страховики), зобов'язані

формувати страхові резерви (технічні резерви) і вести їх облік

за видами страхування.

2. Порядок формування та обліку страхових резервів

2.1. Формування та облік резервів незароблених премій

Формування резервів незароблених премій на звітну дату

здійснюється залежно від сум надходжень страхових платежів

12 — 2-2948178 Бухгалтерський облік страхової діяльності

(страхових внесків, страхових премій) по відповідних видах

страхування за період попередніх дев'яти місяців (далі — роз-

рахунковий період) у такому порядку:

/ сума надходжень страхових платежів (страхових внес-

ків, страхових премій) за перші три місяці розрахун-

кового періоду множиться на одну четверту;

/ сума надходжень страхових платежів (страхових внес-

ків, страхових премій) за наступні три місяці цього

періоду множиться на одну другу;

/ сума надходжень страхових платежів (страхових внес-

ків, страхових премій) за останні три місяці розра-

хункового періоду множиться на три четвертих;

/ одержані добутки додаються.

Величина резервів незароблених премій відображається у від-

повідній окремій статті балансу страховика як технічні резерви.

Збільшення (зменшення) величини резервів незароблених

премій у звітному періоді відповідно зменшує (збільшує) за-

роблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії).

При здійсненні операцій перестраховування частки стра-

хових платежів (страхових внесків, страхових премій), що бу-

ли сплачені за договорами перестраховування, формують права

вимоги до перестраховиків і обліковуються як суми часток

перестраховиків у резервах незароблених премій. Обсяги стра-

хових резервів у перестрахувальника при цьому не зменшу-

ються.

Суми часток перестраховиків у резервах незароблених пре-

мій на звітну дату обчислюються залежно від сум часток стра-

хових платежів (страхових внесків, страхових премій), які бу-

ли сплачені перестраховикам протягом розрахункового пері-

оду, у такому порядку:

/ сума часток страхових платежів (страхових внесків,

страхових премій), сплачених перестраховикам про-

тягом перших трьох місяців цього періоду, множить-

ся на одну четверту;

/ сума часток страхових платежів (страхових внесків,

страхових премій), сплачених перестраховикам про-

тягом наступних трьох місяців, множиться на одну

другу;Спеціалізована звітність страховика 179

/ сума часток страхових платежів (страхових внесків,

страхових премій), сплачених перестраховикам про-

тягом останніх трьох місяців, множиться на три чет-

вертих;

/ одержані добутки додаються.

Збільшення (зменшення) сум часток перестраховиків у

резервах незароблених премій у звітному періоді відповідно

збільшує (зменшує) зароблені страхові платежі (страхові внес-

ки, страхові премії).

2.2. Формування та облік резервів збитків

Формування резервів збитків здійснюється страховиками

при наявності відомих вимог страхувальників (перестрахуваль-

ників) на звітну дату, що підтверджуються відповідними за-

явами.

Величина резервів збитків на звітну дату є сумою зарезер-

вованих несплачених сум страхового відшкодування за відо-

мими вимогами страхувальників, по яких не прийнято рішен-

ня про повну або часткову відмову у виплаті страхових сум.

Величина резервів збитків відображається у відповідній

окремій статті балансу страховика як технічні резерви.

Сума збільшення величини резервів збитків у звітному пе-

ріоді належить до витрат страховика, сума зменшення — до

доходів від страхової діяльності.

Вимоги до перестраховиків згідно з договорами перестрахо-

вування при настанні страхових випадків у звітному періоді фор-

мують права вимоги до перестраховиків і обліковуються як час-

тка перестраховиків у резервах збитків. Збільшення (зменшен-

ня) суми таких вимог до перестраховиків у звітному періоді від-

повідно збільшує (зменшує) доход від страхової діяльності.

3. Розміщення страхових резервів

3.1. Здійснюючи фінансово-господарські операції, страховики

повинні забезпечувати диверсифікованість своїх активів.

При цьому обсяги технічних резервів повинні бути пред-

ставлені однією або декількома з таких категорій активів:

/ грошові кошти на розрахунковому рахунку;

12*180 Бухгалтерський облік страхової діяльності

/ банківські вклади (депозити);

/ нерухоме майно;

/ цінні папери, що передбачають одержання доходів;

/ цінні папери, що емітуються державою;

/ права вимоги до перестраховиків;

/ готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встанов-

лених Національним банком України.

При цьому, величина окремих категорій активів прийма-

ється для представлення технічних резервів і обліковується

як розміщення технічних резервів в обмежених обсягах (у від-

сотках до обсягів наявних технічних резервів), а саме:

/ банківський вклад (депозит) — в кожному банку не

більше ЗО;

/ нерухоме майно не більше 10;

/ права вимоги до перестраховиків — не більше 50;

цінні папери, що передбачають одержання доходів — не

більше 40, в тому числі:

/ акції, які не котируються на фондовій біржі, — не більше

15, з них акцій одного емітента — не більше 2;

/ акції, які котируються на фондовій біржі, — не більше

5 одного емітента;

/ облігації — не більше 5, з них облігацій одного підпри-

ємства — не більше 2.

(дію пункту 3.1 Положення зупинено до 1 січня 1999 року

згідно з наказом Укрстрахнагляду від 06.10.98 р. № 64)

3.2. У разі, коли обсяги страхових резервів, сформованих в

іноземних валютах, перевищують 10% від загальної суми

активів страховика, для забезпечення ліквідності та без-

печності розміщення страхових резервів не менше 60%

таких резервів мають бути представлені у цих же валю-

тах активами таких категорій:

/ грошові кошти на розрахунковому (субрахунковому)

рахунку в іноземній валюті;

/ банківські вклади (депозити) в іноземній валюті.

3.3. Не менше 90% страхових резервів повинні бути розміще-

ні на території України, якщо інше не передбачено чин-Спеціалізована звітність страховика 181

ним законодавством та міжнародними угодами, що укла-

дені Україною.

4. Особливі умови

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю може

дозволити страховикам іншу структуру розміщення наявних

технічних резервів. Для одержання індивідуального дозволу

страховики повинні подати необхідне економічне обгрунту-

вання доцільності дозволу такого розміщення, виходячи із

підвищення безпечності, ліквідності та надійності.

При виявленні порушень страховиками вимог цього По-

ложення Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю

видає приписи про їх усунення, а у разі невиконання припи-

сів зупиняє або обмежує дію ліцензії цих страховиків до усу-

нення виявлених порушень або приймає рішення про від-

кликання ліцензії.

Страховики зобов'язані привести свої активи та облік

страхових резервів у відповідність з цим Положенням.182 Бухгалтерський облік страхової діяльності

Додаток Д

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної

податкової адміністрації

України

від 16 січня 1998 р. № 22

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

10 лютого 1998 р. за № 92/2532

Порядок складання декларації про доходи страховика

1. Загальні положення

1.1. Порядок складання декларації про доходи страховика

(надалі - Порядок) розроблено згідно з пунктом 16.14

статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств" (надалі - Закон).

1.2. Цей порядок застосовується страховиками (резидентами) —

юридичними особами, діяльність яких регулюється За-

коном України "Про страхування" та які мають ліцензію

на здійснення страхової діяльності, а також їх філіями,

відділеннями та іншими відокремленими підрозділами,

розташованими на території іншої територіальної грома-

ди (надалі — платники податку).

1.3. Декларація про доходи страховика (надалі — декларація)

складається платниками податку за формою, що додається.

1.4. У декларації наводяться всі передбачені показники. У ви-

падках незаповнення того чи іншого рядка через відсут-

ність операції цей рядок прокреслюється. Декларація за-

повнюється чорнилом, пастою кулькових ручок, за допо-

могою друкарських машинок, принтерів, засобів механіза-

ції та інших засобів, які забезпечують збереження цих за-

писів протягом установленого терміну зберігання звітності.

У декларації не повинно бути ніяких підчисток, пома-

рок та непомітних виправлень. Виправлення помилок у

декларації проводиться з дотриманням Положення про

документальне забезпечення записів у бухгалтерському

обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів

України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованогоСпеціалізована звітність страховика 183

в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за

№ 168/704.

Декларація заповнюється в тисячах гривень з одним де-

сятковим знаком.

Оригінал декларації подається платником податку до по-

даткового органу за місцезнаходженням платника. По-

дання ксерокопії не допускається.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись пер-

винними документами, даними бухгалтерського обліку

та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника

підприємства і головного бухгалтера, а при відсутності

на підприємстві бухгалтерської служби — спеціаліста, який

веде облік, та засвідчується печаткою.

1.5. Декларація подається до Державної податкової адмініст-

рації для реєстрації не пізніше 25 числа місяця, що на-

стає за звітним кварталом.

Платники податку мають право не пізніше ніж за 10 днів

до закінчення строку подання документів, зазначених ви-

ще, надіслати їх до податкового органу поштою з пові-

домленням про вручення за Порядком оформлення по-

штових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, роз-

рахункових документів і декларацій, затвердженим поста-

новою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 р. № 795.

1.6. Декларація подається платником незалежно від того, ви-

никло у звітному періоді у платника податкове зобов'я-

зання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-госпо-

дарської діяльності платника податку.

2. Порядок заповнення декларації

2.1. Декларація складається із трьох розділів та одного додатка.

2.2. У заголовній частині декларації відображаються повна на-

зва страховика (відповідно до установчих документів), за-

реєстрованого у встановленому порядку, форма власності

(згідно із Законом України "Про власність"), ідентифіка-

ційний код, місцезнаходження та номер телефону платника.

2.3. У першому розділі "Діяльність страховиків із страху-

вання і перестрахування" (рядки з 1 по 6) визначаєть-

ся загальна сума валових доходів платника податку від184 Бухгалтерський облік страхової діяльності

страхової діяльності, отриманих (нарахованих) протя-

гом податкового періоду по договорах страхування і пе-

рестрахування як на території України, так і за її межа-

ми, а також нарахований податок на такі доходи.

2.4. Другий розділ "Діяльність страховиків, не пов'язана із

страхуванням і перестрахуванням" складається із чоти-

рьох частин.

2.5. У першій частині цього розділу (рядки з 7 по 18) визна-

чається загальна сума валових доходів платника податку,

одержаних (нарахованих) з джерел, інакших, ніж сума

страхових платежів, страхових внесків або страхових пре-

мій (надалі — сума валових внесків), за винятком суми

валових внесків, переданих в перестрахування, отрима-

них (нарахованих) страховиками протягом звітного пері-

оду по договорах страхування і перестрахування ризиків

на території України або за її межами.

В цій частині визначається також перелік доходів, які

при обрахуванні об'єкта оподаткування підлягають ви-

ключенню із загальної суми валових доходів, та сума ско-

ригованого валового доходу — шляхом зменшення загаль-

ної суми валового доходу на суму доходів, які підлягають

виключенню при визначенні об'єкта оподаткування.

Сума доходів від реалізації послуг пов'язаним особам ви-

значається платником податку самостійно, виходячи із

договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі

послуги, що діяли на дату реалізації.

Правомірність визначення рівня звичайної ціни платни-

ком податку встановлюється податковим органом за ре-

зультатами документальних перевірок.

2.6. У другій частині (рядки з 19 по 20) визначається загальна

сума валових витрат, понесених страховиком від опера-

цій, не пов'язаних із страхуванням і перестрахуванням, а

також сума нарахованих амортизаційних відрахувань по

основних фондах та нематеріальних активах, пов'язаних

з такими операціями.

2.7. У третій частині (рядки з 21 по 24) відображається сума

оподатковуваного прибутку з урахуванням збитків, пере-

несених на наступні податкові періоди.

2.8. У четвертій частині (рядки з 25 по 28) відображаються

сума нарахованого податку на прибуток та сума змен-

шення податкового зобов'язання.Спеціалізована звітність страховика 185

2.9. У третьому розділі "Податкове зобов'язання на доходи

від діяльності зі страхування і перестрахування та прибу-

ток від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням і пере-

страхуванням" (рядки з 29 по 37) відображаються загаль-

на сума податку на доходи або прибуток страховика, за-

гальна сума зменшення податкового зобов'язання та ви-

значається податок, який підлягає сплаті до бюджету.

В цьому розділі відображаються також зобов'язання

платника щодо утримання та перерахування до бюд-

жету податку з доходів у джерела їх виплати за рахунок

таких виплат.

2.10. З метою визначення оподатковуваних доходів або при-

бутку та суми податку на доходи або прибуток платни-

ки податку самостійно ведуть облік валових доходів від

страхової діяльності, а також валових доходів, валових

витрат та амортизаційних відрахувань, що не пов'язані

із страховою діяльністю, і відображають їх у відповід-

них рядках декларації за наступним Порядком.

3. Валові доходи від страхової діяльності

3.1. У рядку 1 розділу І декларації відображається сума вало-

вих внесків, отриманих (нарахованих) страховиками про-

тягом звітного періоду по договорах страхування і пере-

страхування ризиків (крім страхування ризиків життя) на

території України або за її межами.

З метою оподаткування страхової діяльності під валовим

доходом від страхової діяльності розуміється сума одер-

жаних (нарахованих) протягом звітного періоду валових

внесків за договорами страхування і перестрахування, за

виключенням суми валових внесків, переданих в пере-

страхування, повернутих страхувальникам надмірно спла-

чених ними страхових платежів, а також платежів, отрима-

них від реалізації страхових полісів інших страховиків

при виконанні платником податку агентської діяльності,

та платежів, одержаних від філій, відділень та інших від-

окремлених підрозділів платника податку, що не мають

статусу юридичної особи.

Датою збільшення валового доходу від страхової діяльності

вважається дата, яка припадає на податковий період, про-

тягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася186 Бухгалтерський облік страхової діяльності

раніше, а саме: дата зарахування коштів на банківський

рахунок, оприбуткування в касу або дата виникнення у

страховика страхових зобов'язань перед страхувальни-

ком, тобто дата набуття чинності договорами страху-

вання і перестрахування.

3.2. У рядку 2 відображається сума валового доходу, отрима-

ного (нарахованого) страховиками протягом звітного пе-

ріоду за договорами страхування і перестрахування жит-

тя фізичних осіб на умовах, що не відповідають вимогам

цього Закону щодо страхування життя, згідно з якими

для цілей оподаткування операцією зі страхування життя

фізичної особи вважається операція, яка передбачає стра-

хову виплату при таких страхових випадках:

/ смерть застрахованої особи;

/ рішення суду про оголошення застрахованої особи

померлою;

/ дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії

договору страхування або досягнення нею віку, ви-

значеного договором страхування. У цьому випадку

строк дії договору не може бути меншим за 120 ка-

лендарних місяців та не може передбачати часткових

виплат до закінчення строку такого договору або на-

стання страхового випадку. На перехідний період до

2003 року строк дії договору зі страхування життя гро-

мадян віком після 50 років встановлюється від 60 ка-

лендарних місяців.

З метою оподаткування валовий дохід, отриманий (нара-

хований) страховиками протягом звітного періоду за до-

говорами страхування і перестрахування життя фізичних

осіб, визначається за порядком, вказаним у пункті 3.1

цього Порядку.

3.3. У рядку 3 відображається сума валового доходу, отрима-

ного (нарахованого) страховиками протягом звітного пе-

ріоду за договорами страхування і перестрахування жит-

тя у разі дострокового розірвання договору, яке не по-

в'язано зі смертю застрахованої особи; такий дохід опо-

датковується за ставкою шість відсотків.

3.4. Рядки 4—6 цього розділу заповнюються за порядком, ви-

значеним декларацією.Спеціалізована звітність страховика 187

4. Валові доходи з джерел, інакших, ніж сума

валових внесків

4.1. У рядку 7 розділу II декларації відображається дохід від

здійснення операцій з оперативного лізингу, оренди землі

та житлових приміщень у порядку, передбаченому для

довгострокових договорів (контрактів). При цьому після

завершення зазначених операцій перерахунок сум подат-

кових зобов'язань платником податку не здійснюється.

Надання зазначених послуг відображається без сум по-

датку на додану вартість.

4.2. У рядку 8 відображається прибуток, отриманий від про-

дажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протя-

гом звітного періоду, який визначається шляхом змен-

шення валовою доходу, отриманого (нарахованого) у

зв'язку з продажем (відчуженням) цінних паперів (дери-

вативів) на суму витрат, пов'язаних з придбанням цін-

них паперів (деривативів).

Збитки від цих операцій за результатами податкового ро-

ку переносяться на зменшення валового доходу майбут-

ніх податкових періодів від таких операцій з урахуван-

ням офіційного індексу інфляції.

При цьому платник податку веде окремий облік фінан-

сових результатів операцій з торгівлі цінними паперами і

деривативами.

У цьому рядку відображаються також доходи від торгівлі

борговими зобов'язаннями та вимогами у вигляді:

/ суми нарахованих процентів (комісійних) та суми пе-

ревищення фактично отриманих від боржника процен-

тів над нарахованими, у разі дострокового погашення

зобов'язань по кредитно-депозитних операціях;

/ коштів, отриманих платником податку (покупцем) у

зв'язку з погашенням емітетом облігацій, ощадних сер-

тифікатів та інших цінних паперів, крім цінних папе-

рів, що засвідчують корпоративні права, та отрима-

них за ними процентів;

/ вартості об'єкта застави (майна), відчуженого в раху-

нок погашення заставодавцем боргового зобов'язан-

ня кредитору (гаранту), а також суми нарахованих по

ньому процентів.188 Бухгалтерський облік страхової діяльності

4.3. У рядку 9 відображається різниця від перерахунку в грив-

ні іноземної валюти та дебіторської заборгованості в іно-

земній валюті (позитивна різниця), що перебувала на об-

ліку платника податку на кінець звітного періоду, в разі

збільшення офіційного валютного (обмінного) курсу На-

ціонального банку України та кредиторської заборгова-

ності (від'ємна різниця) в разі зменшення вказаного курсу.

У разі зменшення валютного обмінного курсу Націо-

нального банку України різниця від перерахунку в гривні

іноземної валюти та дебіторської заборгованості в іно-

земній валюті (від'ємна різниця), що перебувала на об-

ліку платника податку на кінець звітного періоду, а та-

кож кредиторської заборгованості (позитивна різниця)

у разі збільшення вказаного курсу відображається у рядку

19 декларації.

4.4. У рядку 10 відображається безповоротна фінансова до-

помога у вигляді:

/ суми коштів, переданих платнику податку згідно з до-

говорами дарування та іншими подібними договора-

ми, які не передбачають відповідної компенсації чи

повернення таких коштів (за винятком бюджетних до-

тацій і субсидій), або без укладення таких угод;

/ суми безнадійної заборгованості, відшкодованої кре-

дитору (платнику податку) позичальником у разі від-

несення цієї безнадійної заборгованості у попередніх

податкових періодах на витрати;

/ суми кредиторської заборгованості (крім кредитних

угод) перед іншою юридичною чи фізичною особою,

по якій минув термін позовної давності у відповідно-

му податковому періоді;

/ суми кредиту або депозиту, наданого платнику подат-

ку без встановлення строків повернення його основ-

ної суми, за виключенням кредитів, наданих під

безстрокові облігації, та депозитів до запитання у бан-

ківських установах.

У цьому рядку відображаються також безоплатно надані

товари (роботи, послуги) у вигляді:

/ вартості товарів, що надаються платнику податку згідно

з договорами дарування та іншими договорами, які

не передбачають грошової або іншої компенсаціїСпеціалізована звітність страховика 189

вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних

активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

/ вартості робіт та послуг, які надаються платнику по-

датку без вимоги компенсації їх вартості.

У зазначеному рядку відображається також вартість мате-

ріальних цінностей, переданих платнику податку — отриму-

вачу згідно з договорами схову та використаних ним у

власному виробничому чи господарському обороті.

4.5. У рядку 11 відображаються доходи від операцій з основ-

ними фондами та нематеріальними активами у вигляді:

/ суми перевищення виручки від продажу об'єктів ос-

новних фондів групи 1 та нематеріальних активів над

їх балансовою вартістю;

/ суми перевищення вартості основних фондів груп 2 і З

у зв'язку з їх продажем (товарообміном) над їх балансо-

вою вартістю. Збільшення валових доходів на зазначену

суму здійснюється у разі, якщо в податковому періоді

сума вартості основних фондів дорівнювала або переви-

щувала балансову вартість відповідної групи, а балансо-

ва вартість такої групи була прирівняна до нуля;

/ суми капітального доходу у випадку застосування

платником податку щорічної індексації балансової

вартості груп основних фондів та нематеріальних ак-

тивів (крім прискореного методу амортизації), який

визначається як різниця між балансовою вартістю від-

повідної групи основних фондів (нематеріальних ак-

тивів), визначеної на початок звітного року із засто-

суванням коефіцієнта індексації, і балансовою вар-

тістю такої групи основних фондів (нематеріальних

активів) до такої індексації.

Зазначений капітальний дохід відноситься до складу ва-

лових доходів платника податку кожного кварталу звіт-

ного року у сумі, яка дорівнює одній четвертій відсотка

річної норми амортизації відповідної групи основних фон-

дів (нематеріальних активів) від суми капітального дохо-

ду такої групи (нематеріального активу);

суми компенсації у зв'язку з вимушеною заміною основ-

них фондів групи 1, одержаної платником податку від

іншої страхової організації або юридичної чи фізичної

особи, що визнана винною у заподіяній шкоді.190 Бухгалтерський облік страхової діяльності

Вимушеною вважається заміна основних фондів, якщо з

незалежних від платника податку обставин вони (чи їх

частина) зруйновані, вкрадені чи підлягають знесенню

або платник податку змушений відмовитися від викорис-

тання таких основних фондів через обставини загрози чи

неминучої заміни, зруйнування або знесення (за умови

підтвердження наявності такої загрози або неминучості у

порядку, визначеному законодавством). При цьому ба-

лансова вартість окремого об'єкта основних фондів гру-

пи 1, який підлягає вимушеній заміні, відноситься плат-

ником податку на валові витрати (рядок 19):

/ суми доходів платника податку, отриманих (нарахова-

них) від продажу невиробничих фондів. При цьому до

складу валових витрат такого платника податку вклю-

чається сума витрат, пов'язаних із придбанням (виго-

товленням) таких невиробничих фондів (без врахуван-

ня зносу) та їх поліпшенням (рядок 19).

4.6. У рядку 12 відображаються суми, пов'язані з неповер-

ненням дебітором заборгованості у вигляді:

/ безнадійної кредиторської заборгованості за кредитни-

ми угодами, по яких минув термін позовної давності;

/ безнадійної заборгованості за угодами, що передбача-

ли виставлення векселя на користь кредитора в якості

забезпечення боргових зобов'язань дебітором на суму

опротестованого у неплатежі векселя;

/ простроченої заборгованості за договорами, визнани-

ми у судовому порядку недійсними з вини платника

податку (дебітора);

/ заборгованості, що раніше була віднесена до валових

витрат кредитором, за договорами, по яких скасовано

рішення про визнання їх недійсними з вини дебітора і

таке рішення не було оскаржене кредитором;

/ простроченої заборгованості за договорами або їх час-

тинами, визнаними у судовому порядку недійсними з

вини обох сторін;

/ заборгованості за договорами, не виконаними у вста-

новленому порядку через обставини непереборної си-

ли або стихійне лихо (форс-мажор), які мали тимча-

совий характер і за висновком уповноваженого орга-

ну не вплинули на спроможність платника податкуСпеціалізована звітність страховика 191

(дебітора) сплатити заборгованість, та у разі неподан-

ня кредитором позову до суду (арбітражного суду) сто-

совно стягнення з дебітора такої заборгованості про-

тягом строків, визначених законодавством.

У цьому рядку відображаються також суми, пов'язані з

поверненням кредитору заборгованості у вигляді:

/ заборгованості, поверненої фізичними особами, сто-

совно яких органами слідства було оголошено розшук,

чи раніше визнаними у судовому порядку безвісти від-

сутніми або померлими, у випадках, коли ця заборго-

ваність була віднесена платником податку до складу

валових витрат;

/ заборгованості, поверненої юридичними або фізични-

ми особами, визнаними винними згідно з положенням

Цивільного кодексу України в заподіянні шкоди, в по-

гашення за фізичну особу — боржника, яка раніше бу-

ла віднесена кредитором до складу валових витрат.

4.7. У рядку 13 відображаються доходи у вигляді сум комісій-

них винагород за перестрахування, одержаних (нарахо-

ваних) страховиком (цедентом) від перестраховика.

4.8. У рядку 14 відображаються доходи, одержані (нарахова-

ні) від реалізації прав регресної вимоги страховика до

страхувальника або іншої особи, відповідальної за завда-

ний збиток.

4.9. У рядку 15 відображаються інші доходи у вигляді:

/ суми державного мита, попередньо сплаченого позива-

чем, яке повертається на його користь за рішенням су-

ду (арбітражного суду);

/ суми штрафів та/або неустойки чи пені за добровіль-

ним рішенням сторін договору або суми, стягнені за

рішенням державних органів, суду, арбітражного чи

третейського суду;

/ суми одержаних платником податку — власником кор-

поративних прав коштів або майна, вартість яких пере-

вищує балансову вартість таких корпоративних прав у

разі повної ліквідації підприємства.

У разі, коли сума коштів або вартість майна менша від

номінальної вартості корпоративних прав, сума збитків

відноситься до складу валових витрат платника податку

у податковий період отримання такої компенсації, але192 Бухгалтерський облік страхової діяльності

не раніше періоду повної ліквідації підприємства-емітента,

і відображається у рядку 19 декларації:

/ коштів або майна, вартість яких перевищує балансову

вартість матеріальних цінностей та суму коштів, які були

передані платником податку - учасником спільної ді-

яльності для ведення такої діяльності при повному її

завершенні.

У разі, коли сума коштів або вартість майна, одержана

учасником спільної діяльності без створення юридичної

особи при її завершенні, менша від балансової вартості

матеріальних цінностей та суми коштів, переданих для

здійснення спільної діяльності, сума збитків відноситься

до складу валових витрат платника податку та відобра-

жається у рядку 19 декларації.

З метою оподаткування господарські відносини між учас-

никами спільної діяльності прирівнюються до відносин

на основі окремих цивільно-правових договорів.

Платник податку веде податковий облік та складає звіт-

ність про результати спільної діяльності за порядком, вста-

новленим центральним податковим органом:

/ суми страхового відшкодування, одержаного платни-

ком податку — страхувальником за понесені застрахо-

вані збитки;

/ доходів, не врахованих в обчисленні валового доходу

періодів, що передують звітному, та виявлених у звіт-

ному періоді:

/ пасивного прибутку (дивідендів, процентів, страхуван-

ня, роялті), одержаного за межами митної території

України;

/ суми процентів (комісійних), які були раніше виклю-

чені з валового доходу платника податку (кредитора) у

зв'язку з затримкою сплати процентів при здійсненні

кредитно-депозитних операцій, у разі незадоволення

судом позову платника податку.

4.10. У цьому рядку відображаються також доходи, які не бу-

ли враховані в рядках 7—14 розділу II декларації і пря-

мо визначені нормами Закону.

4.11. Рядок 16 декларації заповнюється за порядком, визна-

ченим декларацією.Спеціалізована звітність страховика 193

4.12. У рядку 17 відображаються доходи, які за своїм змістом

підлягають виключенню із складу валових доходів з ме-

тою оподаткування, а саме:

/ суми доходів у вигляді процентів від володіння дер-

жавними цінними паперами і облігаціями місцевих

позик (державні скарбничі зобов'язання, державні

скарбничі бони, державні скарбничі векселі, а також

облігації державних і місцевих позик), які були при-

дбані платниками податків до 1 липня 1997 року;

/ суми процентів (комісійних), несплачених дебітором

від дати, визначеної умовами кредитно-депозитних

договорів, у разі звернення платника податку — кре-

дитора із заявою до суду (арбітражного суду) про стяг-

нення заборгованості з такого дебітора або про ви-

знання його банкрутом, а також у випадках, коли за

поданням кредитора нотаріус вчинив виконавчий на-

пис про стягнення боргу з дебітора чи стягнення за-

ставленого майна.

4.13. У цьому рядку відображаються також надходження (до-

ходи), не враховані в зазначеному розділі декларації і пря-

мо визначені нормами Закону як такі, що підлягають ви-

ключенню з валового доходу з метою оподаткування.

4.14. У рядку 18 декларації відображається скоригований вало-

вий дохід, який визначається шляхом зменшення сукуп-

ної суми валового доходу від діяльності, не пов'язаної із

страхуванням, перестрахуванням (рядок 16 декларації"), на

суму доходів, які підлягають виключенню із складу вало-

вих доходів з метою оподаткування (рядок 17 декларації).

5. Валові витрати

5.1. У рядку 19 розділу II декларації відображаються валові

витрати платника податку, пов'язані з отриманням дохо-

дів з джерел, інакших, ніж сума валових внесків. Плат-

ник податку веде окремий облік таких витрат.

5.2. У разі неможливості прямим підрахуванням визначити

розмір витрат, пов'язаних з отриманням доходів від

страхової діяльності та окремо з інших джерел, він ви-

значається пропорційно питомій вазі валових доходів

від страхової діяльності та валових доходів, не пов'яза-

них із страхуванням і перестрахуванням.

13 — 2-2948194 Бухгалтерський облік страхової діяльності

6. Амортизаційні відрахування

6.1. У рядку 20 розділу II декларації відображається сума

амортизаційних відрахувань по основних фондах та не-

матеріальних активах, що використовуються при про-

вадженні діяльності, не пов'язаної зі страхуванням і пе-

рестрахуванням.

6.2. Суми амортизаційних відрахувань по таких основних фон-

дах та нематеріальних активах визначаються за поряд-

ком, вказаним у пункті 5.2 цього Порядку.

7. Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку

на доходи від діяльності зі страхування

і перестрахування та на прибуток від діяльності,

не пов'язаної зі страхуванням і перестрахуванням

7.1. Рядки 21, 23—25, 27 розділу II декларації заповнюються

за порядком, визначеним декларацією.

7.2. У рядку 22 відображається від'ємне значення об'єкта опо-

даткування (з урахуванням суми амортизаційних відраху-

вань), яке дозволяється платнику податку переносити на

наступний звітний (податковий) квартал, а також на кож-

ний з наступних звітних (податкових) кварталів до повно-

го погашення такого від'ємного значення об'єкта оподат-

кування. Збитки по діяльності, пов'язаній з торгівлею цін-

ними паперами, торгівлею деривативами, та по спільній

діяльності без створення юридичної особи покриваються

лише доходами, отриманими від такої діяльності.

Якщо за результатами наступного звітного кварталу збитки

попереднього кварталу не відшкодовані валовими дохо-

дами, різниця підлягає індексації згідно з офіційним

індексом інфляції такого звітного кварталу.

У разі, коли від'ємне значення об'єкта оподаткування не

погашається платником податку за рахунок отриманих

ним валових доходів протягом наступних двадцяти звіт-

них (податкових) кварталів, об'єкт оподаткування наступ-

них двадцяти звітних (податкових) кварталів не зменшу-

ється на непогашену суму від'ємного значення об'єкта

оподаткування.

7.3. У рядку 26 розділу II декларації відображаються платежі,

на які зменшується податкове зобов'язання платника

податку від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням:Спеціалізована звітність страховика 195

/ сума внесеного до бюджету податку на дивіденди, який

вноситься до/або одночасно із виплатою дивідендів.

При цьому платник податку подає до державного подат-

кового органу копії платіжних документів, які надава-

лись платником податку до банківської установи щодо

перерахування сум дивідендів.

У разі, коли сума сплаченого податку на дивіденди пере-

вищує суму податкового зобов'язання підприємства-емі-

тента за звітний період, різниця переноситься на змен-

шення податкового зобов'язання такого підприємства у

майбутніх податкових періодах (рядок 28).

7.4. У рядках 30—32 та 34 розділу III декларації відобража-

ються платежі, на які зменшується загальна сума нарахо-

ваного податкового зобов'язання страховика:

/ нарахована сума авансових внесків;

/ донарахована сума податку за актами перевірок поточ-

ного року;

/ сума податку, нарахована юридичною особою до бюд-

жетів територіальних громад за місцезнаходженням фі-

лій, у разі прийняття рішення щодо сплати консолідо-

ваного податку;

/ сума коштів та матеріальних активів, спрямованих (пе-

реданих) платником податку на будівництво житла для

військовослужбовців та членів їх сімей за порядком,

передбаченим пунктом 22.3 статті 22 Закону.

7.5. У рядку 35 розділу III відображається сума податку, що

підлягає нарахуванню за особовим рахунком платника, а

у рядку 36 — сума податку, що підлягає зарахуванню в

рахунок наступних платежів або повертається платнику

податку у десятиденний термін з дня одержання письмо-

вої заяви такого платника податку.

8. Про податки, утримані з доходів у джерела їх виплати

8.1. Рядок 37 розділу II декларації заповнюється на підставі

додатка А до декларації.

8.2. У рядках 1—6 додатка А відображається виконання зобо-

в'язання платника щодо утримання ним та перерахуван-

ня до бюджету податків з доходів у джерела їх виплати за

рахунок таких виплат.

ІЗ*196 Бухгалтерський облік страхової діяльності

При цьому зобов'язання платника стосовно утримання

та перерахування до бюджету податку з доходів нерези-

дентів, отриманих у вигляді страхових внесків, страхових

платежів або страхових премій від страхування і пере-

страхування ризиків (включаючи страхування і перестра-

хування ризиків життя) на території України та за її ме-

жами, здійснюється у джерела їх виплати за рахунок за-

значених платежів.

1 2 3 4 5 6 Наверх ↑