Тема 9. Контроль якості професійних послуг
9.1. Необхідність контролю якості аудиторських послуг та його сутність
9.2. Регулювання контролю якості в Україні
9.3. Види контролю якості та його елементи
9.1. Необхідність контролю якості аудиторських послуг та його сутність
Суттєвою особливістю сучасного аудиту є обов’язкова періодична перевірка актуальності професійних знань сертифікованих аудиторів з метою з’ясування спроможності кожного з них і надалі працювати за фахом. Здійснення незалежного контролю та надання послуг в сучасних умовах вимагають від аудиторів підприємливості, мобільності, адаптованості, та водночас покладають на них високу відповідальність за результати професійної діяльності.
Основною гарантією для успішного функціонування світових фiнансових ринків є, передусім, довіра iнвeстopa. Така довіра залежить від правдивостi та достовiрностi фінансової інформації, яку отримує iнвeстop для подальшого прийняття рiшень стосовно розміщення капіталу.
Основними цілями механізму регулювання цінними паперами є:
– захист iнвeстopiв;
– забезпечення функцiонування ринку на чеснiй, ефективнiй та прозорiй основi;
– постійне зменшення ризику.
Для досягнення таких цiлей необхiдно, щоб звiтна iнформацiя, яка є суттєвою для прийняття iнвесторами рiшень, була повною, своєчасною i точно розкривала фiнансовi результати. Повне i правдиве розкриття є необхідною умовою для захисту iнтepeciв інвестора та підвищує довіру iнвecтора i стимулює лiквiднiсть та ефективнiсть дiяльностi ринку.
Незалежнi аудитори вiдiграють вирiшальну роль в пiдвищеннi ступеня надiйностi фiнансової iнформацiї тим, що вони перевiряють фiнансову звiтнiсть, пiдготовлену керiвництвом органiзацiї, стосовно її вiдповiдностi прийнятим стандартам бухгалтерського облiку та правдивостi вiдображення фiнансового стану i успiшностi роботи органiзацiї за звiтний перiод.
Необхiдною умовою для забезпечення надiйностi i правдивостi фiнансової звiтностi є ефективний нагляд за роботою бухгалтерiв та тих, хто проводить незалежний аудит (перевiрку). Технiчний комітет Мiжнародної органiзацiї комiсiй з цiнних паперiв (IOSCO) розробив низку загальних принципових вимог, яких слiд дотримуватись в процесi нагляду за дiяльнiстю аудиторських фiрм та аудиторiв, якi здiйснюютьперевiрку фiнансової звiтностi тих компанiй, цiннi папери яких вiдкрито продають i купують на ринках капiталу.
Нагляд за дiяльнiстю аудиторів i аудиторських фiрм може здiйснюватись:
– професійними органiзацiями,
– громадськими органiзацiями,
– наглядовими органами приватного сектору,
– державними наглядовими установами.
Kpiм того, нагляд може здійснюватись наглядовими органами i аудиторськими комiтетами, які захищають iнтереси iнвecтopiв по вiдношенню до конкретних компаній.
З огляду на це важливою складовою сучасного аудиту є контроль його якості. Визначаючи поняття контролю якості, слід мати на увазі, що контроль якості роботи аудиторів (аудиторських фірм) може бути як зовнішнім, який здійснюється відповідними державами або професійними організаціями, так i внутрішнім, який здійснюється керівництвом i персоналом самої аудиторської фірми. Європейська федерація експертів (Federation des Expeгts ComptabIes Euгopeans, FECE) надає таке тлумачення терміна “зовнішній контроль якості”: “Оцінка ефективності процедур внутрішнього контролю як на рівні діяльності фірми, так i на рівні виконання окремого цільового завдання з метою удосконалення стандартів аудиту”.
Також слід зазначити, що процес контролю якості має послідовність та елементи i здійснюється не лише аудиторською фірмою, а й зовнішніми установами та професійними організаціями.
Крім того, виявлені під час контролю недоліки можуть вказувати на ті проблемні аспекти аудиту, які потребують додаткового нормативного врегулювання.
Виходячи з вищенаведеного, можна дійти висновку, що контроль якості роботи аудитора (аудиторської фірми) – це система заходів, політика та процедури контролю, спрямовані на забезпечення виконання вcіx аудиторських перевірок та надання супутніх аудиту послуг вiдповiдно до встановлених стандартів (МСА) та чинного законодавства, які здійснюються шляхом зовнішніх i внутрішніх контрольних дій.
Досвід роботи вітчизняних аудиторів (аудиторських фірм) свідчить про існування значних проблем, пов’язаних з низькою якістю виконуваних робіт. Це зумовлено декількома причинами: недостатньою кваліфікацією аудиторів; низьким рівнем знань i професійної компетентності; незначним практичним досвідом, а іноді недбалим ставленням до виконання своїх обов’язків. Тому для забезпечення іміджу, престижу та високих фінансових показників діяльності аудиторської фірми необхідна організація процедур контролю якості праці аудиторів на різних рівнях.
9.2. Регулювання контролю якості в Україні
Оскільки аудитори та аудиторські фірми України діють у відповідності до МСА, то для підвищення рейтингу їх професійної діяльності та довіри до фінансової інформації з 15 червня 2005 р. набув чинності міжнародний стандарт контролю якості 1 (МСКЯ 1) “Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, а також інші завдання з надання впевненості, та надають супутні послуги”.
Метою цього стандарту є встановлення певних правил та процедур для аудитора чи аудиторської фірми стосовно їх системи контролю якості для аудиту та огляду історичної фінансової інформації, а також інших завдань з надання впевненості та надання супутніх послуг. Головним змістом цього документа є рекомендації фірмам щодо означеної системи контролю якості, яка б надала їм обґрунтовану впевненість, що сама фірма та її персонал діють у відповідності до професійних стандартів та регуляторних і законодавчих вимог, а звіти, що надаються фірмою або партнерами по завданню, відповідають його обставинам. При цьому партнером є будь-яка особа, що має повноваження зв’язувати фірму зобов’язанням щодо виконання завдання з надання професійних послуг.
З урахуванням МСКЯ 1 АПУ прийняла ряд документів, що зобов’язують аудиторів та аудиторські фірми України дотримуватись встановлених правил контролю якості аудиторських послуг. До таких документів належать (додаток М):
1) рішення від 26 травня 2005 р. № 149/5.1 “Про Національну концептуальну основу забезпечення якості аудиторських послуг в Україні”;
2) рішення від 26 травня 2005 р. № 149/5.2 “Про Положення про здійснення зовнішніх перевірок якості аудиторських послуг в Україні”;
3) рішення від 26 жовтня 2006 р. № 167/5 “Про Методичні рекомендації з рейтингування аудиторських фірм України”.
Ці методичні рекомендації підготовлені з урахуванням досвіду роботи діючих вітчизняних та зарубіжних рейтингових агентств, що поставили за мету:
– сприяння побудові прозорого ринку аудиторських послуг;
– захист інвестора від неякісної та неправдивої інформації;
– розбудову системи національного рейтингування.
Показник рівня професійної надійності передбачає оцінку якості наданих послуг за системою показників, одним з яких є відсутність зауважень за результатами контрольної перевірки якості наданих аудиторських послуг Аудиторською палатою України.
4) рішення від 19 січня 2007 р. № 171/4 “Про програми удосконалення знань аудиторів”, в якому одним з пунктів є контроль якості для фірм, що виконують завдання з надання впевненості та супутні послуги: елементи системи контролю, відповідальність керівництва за якість, етичні вимоги, в т. ч. вимоги незалежності, прийняття завдання, продовження співпраці з клієнтом, людські ресурси, виконання завдання, перевірка контролю якості.
9.3. Види контролю якості та його елементи
Щодо видів контролю якості аудиту, то є два основні види контролю – зовнішній i внутрішній. Зовнішній здійснюють, перш за все, АПУ, а також інші громадські професійні організації. Внутрішній контроль будується самою аудиторською фірмою або самим аудитором.
Особливу увагу слід звернути на такий важливий аспект організації контролю якості аудиту, як рівні контролю, що є характерним саме для аудиту. Проте цей аспект не виділяють ні вітчизняні науковці, ні нормативні акти. Лише у матеріалах щодо контролю якості аудиту, підготовлених європейською федерацією бухгалтерів i аудиторів підприємств малого i середнього бізнесу (ЄФБА), зазначається, що контроль якості розглядається як система контролю на трьох рівнях: в аудиторській фірмі, під наглядом національних асоціацій (об’єднань), під контролем (моніторингом) незалежної (громадської) організації.
Здійснення контролю в аудиторській фірмі потрібно розглядати не як рівень контролю, а як його вид – внутрішній контроль. Щодо двох інших рівнів контролю, то основною метою контролю під наглядом національних асоціацій є перевірка виконання аудиторськими фірмами зобов’язань щодо впровадження заходів контролю якості згідно з прийнятими стандартами. Результати контролю на цьому рівні підлягають статистичній документальній обробці. ЄФБА пропонує забезпечити ще один, вищий, рівень контролю з метою забезпечення об’єктивності процесу. Цей контроль повинна здійснювати незалежна професійна організація, що проводить моніторинг результатів роботи національної асоціації (на попередньому рівні контролю). Така організація не бере безпосередньої участі у здійсненні контролю за роботою конкретної аудиторської фірми, її завдання – провести моніторинг результатів роботи на рівні асоціації.
Крім того, слід уточнити рівні контролю якості щодо аудиторської діяльності в Україні, визначені ЄФБА. Виділено такі рівні контролю якості роботи аудиторів (аудиторських фірм) в Україні:
– національний (державний), що організується i здійснюється Аудиторською палатою України (АПУ);
– регіональний, що здійснюється регіональними відділеннями АПУ;
– громадський контроль, що здійснюється спеціальним громадським органом, до складу якого входять представники Спілки аудиторів України (САУ), комерційних структур, фондових бірж, акціонерів та інших зацікавлених cтoрiн.
Контроль якості аудиту на національному (державному) piвнi передбачає: здійснення АПУ та відповідним її комітетом загального керівництва контролем якості; розробку i затвердження відповідних стандартів, методичних вказівок та інших нормативних документів; визначення політики контролю та її елементів; проведення (призначення) перевірки тих аудиторських фірм, які перевіряють звітність підприємств, зареєстрованих на фондовій біржі, та найбільших аудиторських фірм (за чисельністю та доходом); контроль за виконанням спеціальних завдань.
Контроль в аудиторських фірмах доцільно організовувати на регіональному piвнi за узгодженим з планом АПУ. Результати проведених перевірок, складені звіти повинні передаватися до АПУ, яка у виняткових випадках може вибірково контролювати якість проведених робіт.
МСКЯ 1 визначає елементи системи контролю якості, а саме:
- відповідальність керівництва за якість на фірмі (внутрішня культура надання аудиторських послуг відповідно до Кодексу етики та МСА, надання звітів з боку працівників фірми, розподіл обов’язків між працівниками, політика щодо оцінки виконання, компенсації та заохочування, досвід та відповідні знання);
- вимоги етики (частини А та В Кодексу МФБ);
- прийняття завдання, продовження співпраці з клієнтом та виконання конкретних завдань (ідентичність та ділова репутація головних власників клієнта; характер діяльності клієнта та його ділова практика; ознаки щодо обмеження обсягів роботи тощо);
- людські ресурси (наймання на роботу, оцінка роботи персоналу, кваліфікація, компетентність, можливість кар’єрного зростання, посадові підвищення, винагорода, оцінка потреб персоналу);
- виконання завдання (система моніторингу завантаження та наявності партнерів із завдань, які б дозволили цим особам мати достатньо часу для адекватного виконання своїх завдань; розуміння та практичний досвід виконання завдань, розуміння вимог професійних стандартів, відповідні технічні знання, знання відповідної галузі, в якій працює клієнт; вміння застосувати професійні судження, розуміння політики та процедур контролю якості фірми);
- моніторинг як забезпечення оцінки дотримання вимог професійних стандартів; чи вірно розроблена та ефективно впроваджена система контролю якості; чи вірно застосовуються її елементи. При цьому дотримуються таких аспектів: аналіз нових розробок у професійних стандартах та регуляторних вимогах; письмових підтверджень відповідності політиці та процедурам фірми щодо незалежності; постійного професійного розвитку; рішень щодо прийняття нових клієнтів, продовження взаємовідносин з клієнтами та прийняття специфічних знань.
Контрольні питання
1. Як Ви розумієте контроль якості аудиторських послуг?
2. Які документи регулюють контроль якості?
3. Які є види контролю якості аудиторських послуг?
4. Що включає система контролю якості аудиторської фірми?
5. Що таке моніторинг у системі контролю якості?
6. Як часто здійснюється підвищення кваліфікації аудиторів?
7. Що таке “людські ресурси” як елемент системи контролю фірми?
8. У якому вигляді здійснюється зовнішній контроль якості аудиторських послуг?
9. Які є рівні контролю якості аудиту?