Тема 1. Суть та предмет аудиту, його сфера дії

 

1.1. Суть та поняття аудиту, його компоненти

1.2. Виникнення аудиту та його становлення в Україні

1.3. Мета та задачі аудиту, його постулати

 

1.1. Суть та поняття аудиту, його компоненти

 

Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-госпо­дарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чин­ному законодавству та встановленим нормативам (ст. 4 Закону Ук­раїни “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 р. із змінами та доповненнями; додаток А). Аудит тісно пов’язаний з бухгалтерським обліком згідно існуючих правил його ведення, що здійснюються на суб’єктах господарювання України за Законом України “Про бухгал­терський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. та П(С)БО. Станом на 31.12.2008 р. національна система обліку регулю­ється тридцятьма трьома П(С)БО, а з 1.01.2010 р. вступає в силу П(С)БО 34 щодо платежу на основі акцій. Аудит здійснюється неза­лежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповно­важені суб’єктами господарювання на його проведення.

Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб’єк­тів (ініціативний), а також у випадках, передбачених чинним законо­давством (обов’язковий аудит).

З урахуванням правил за П(С)БО аудитор оцінює фінансову звітність та встановлює ступінь дотримання встановлених бухгал­терських вимог. Одночасно в ході аудиту аудитор здійснює перевірку наступних тверджень у фінансовій звітності:

- існування – актив або зобов’язання існують на конкретну дату (як правило, на дату балансу – 31.03, 30.06, 30.09, 31.12);

- права і зобов’язання – актив або зобов’язання належать під­приємству на конкретну дату (тобто є відповідні записи на балансових рахунках бухгалтерського обліку. Крім того, підприємство по активах та зобов’язаннях, що не належать даному підприємству веде позаба­лансовий облік);

- наявність – операція або подія, які стосуються підприємства, відбулися протягом звітного періоду;

- повнота – відсутність активів, зобов’язань, капіталу, доходів та витрат, що не відображені в обліку, та по них відсутня нерозкрита інформація;

- оцінка вартості – актив або зобов’язання відображаються в обліку за відповідною балансовою вартістю;

- оцінка – операція або подія відображені за належною су­мою, доходи і витрати віднесені до відповідного звітного періоду;

- надання і розкриття інформації – інформація про статтю фінансової звітності розкрита, класифікована і описана згідно із за­стосованою концептуальною основою фінансової звітності, передба­ченою у відповідних П(С)БО.

 

1.2. Виникнення аудиту та його становлення в Україні

 

Історія виникнення аудиту тісно пов’язана із розвитком конт­ролю, тому перші згадки про аудит відносять ще до стародавніх часів, коли виникла необхідність контролю за складанням звітів на Близь­кому Сході з метою запобігання помилок та обману з боку нечесних чиновників [10, c. 7].

Становлення сучасного аудиту відносять до появи оригіналь­ної праці Монтгомері у 1912 р. “Auditing Theory and Practice”, в якій завдання аудиту формулюється як “визначення фактичних фінансових умов та величини доходів підприємства в інтересах його власників, користувачів, банкірів та інших інвесторів” [5, c. 10]. У цій праці виді­лено два види аудиту – аудит детальний та аудит фінансової звітності.

У наступні десятиріччя це видання перевидавалось та удоско­налювалось з урахуванням розвитку бізнесу в США, Великобританії та появи великих аудиторських фірм, що суттєво вплинуло на розробку та появу міжнародних стандартів аудиту (далі – МСА).

Основні етапи історичного розвитку аудиту в Україні можна представити у вигляді таблиці 1.1.

 

Таблиця 1.1 – Етапи розвитку аудиту в Україні

Рік	Ознака	Стисла характеристика ознаки
1	2	3
1993	Легалізація аудиту, створення Аудиторської палати України (АПУ)	Прийняття ЗУ “Про аудиторську діяльність” (22.04.1993 р.)
1994	Створення Спілки аудиторів України (САУ)	Об’єднує в своїх лавах дві третини всіх практикуючих аудиторів України

Продовження таблиці 1.1

1	2	3
1994	Запровадження Націо­нальних нормативів з аудиту (ННА) України (перше видання)	Сім нормативів: “Мета і завдання проведення аудиту”; “Договір на проведення аудиту”; “Основні принципи, які регулюють аудит”; “Аудиторські свідчення”; “До­кументальне оформлення аудиту”; “Аудиторський висновок”; “Пла­нування аудиту”.
1995	Встановлення державою галузевих вимог до аудиторів України	Фондом державного майна зат­верджені “Роз’яснення стосовно здійснення аудиторських пере­вірок фінансового стану підпри­ємств, що приватизуються”.
1997	Встановлення державою галузевих вимог до аудиторів України	ДКЦПФРУ затверджені перші вимоги щодо аудиторської перевірки ВАТ та підприємств – емітентів облігацій.
1998	Розширення ННА та запровадження етичних засад аудиторів	Затвердження ННА в Україні (32 нормативи) та Кодексу про­фесійної етики аудиторів України, що вступили в силу з 1.01.1999 р.
2001	Отримання дозволу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) на переклад Міжнародних стандартів аудиту (МСА)	Рекомендація АПУ з 1.01.2001 р. МСА під назвою “Стандарти аудиту та етики. Видання МФБ 2001 р.” (40 стандартів та 14 по­ложень з міжнародної практики аудиту). Вони існували поряд з ННА України.
2003	Прийняття рішення АПУ про застосування МСА як національних	Відміна ННА України та запро­вадження з 1.01.2004 р. опри­люднених стандартів аудиту МФБ в якості національних.
2006	Видання АПУ оновленої редакції МСА	З 1.01.2006 р. вступили в силу “Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики”. Зміна Кодексу професійної етики.
2007	Видання АПУ з урахуван­ням суттєвих змін порів­няно з виданням 2006 р. та останніми подіями	З 1.01.2007 р. почали діяти оновлені “Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики”.

1.3. Мета та задачі аудиту, його постулати

 

Аудит, як висловлюються іноземні його дослідники, – це за­хоплюючий предмет, який за останні 45 років пройшов три стадії ево­люції: підтверджуючого аудиту; системно-орієнтовного аудиту; аудиту, що базується на ризиках. Тому і мету аудиту необхідно обов’язково пов’язувати з відповідною його стадією. Україна на сучасному рівні розвитку її економіки проходить останню стадію аудиту, тому його ме­тою є незалежна перевірка та вираження думки про фінансову звіт­ність підприємства аудитором з урахуванням встановлених ним ризиків.

Глосарій сучасних МСА визначає аудит фінансових звітів як завдання з надання впевненості, а саме, коли практик висловлює вис­новок, призначений підвищити ступінь довіри майбутніх користувачів, які не є відповідальною стороною, щодо результатів оцінки. Практику (аудитору) дозволяється виконувати два види завдання з надання впев­неності: а) обґрунтованої впевненості; б) обмеженої впевненості.

Ризик аудиту пов’язаний з ризиком помилки у фінансовій звіт­ності, і буде ще багато аудиторських перевірок (наприклад, у випадку деяких малих підприємств), де ризик для фірми низький, а ризик впли­вової помилки, що лишається невиявленою аудитором, зависокий.

Задачі аудиту залежать від виду діяльності аудиторської фірми: якщо фірма виконує безпосередньо аудит (згідно з наведеним визначенням), то завдання аудиту визначаються законодавством, сис­темою нормативного регулювання аудиторської діяльності, а також договірними зобов’язаннями аудиторської фірми та замовника. Якщо ж виконуються інші послуги, крім аудиту фінансової звітності, то зав­дання передбачаються договором на надання послуг з будь-яких пи­тань на вимогу замовника згідно “Переліку послуг, які можуть нада­вати аудитори (аудиторські фірми)”, затвердженим рішенням АПУ від 27.09.2007 р. № 182/5 (додаток Б).

Постулати аудиту визначені ще у 1961 році американськими аудиторами Р.К. Мауцем та Г.А. Шарафою:

- фінансова звітність та фінансові показники суб’єкта госпо­дарювання можуть бути перевірені;

- конфлікт інтересів аудитора та адміністрації не є відворотним;

- фінансова звітність та інша інформація, що підлягає пере­вірці, не містить обумовлених таємною змовою помилок та інших не­звичних викривлень;

- задовільна система внутрішнього контролю усуває можли­вість невідповідності (порушень правил роботи);

- те, що було справедливим для підприємства у минулому, буде справедливим і у майбутньому, якщо не доведено протилежне;

- постійне дотримання загальноприйнятих принципів обліку дозволяє мати об’єктивне уявлення про фінансовий стан та результати господарської діяльності підприємства;

- коли перевірка фінансової інформації виконується з метою незалежної думки, то діяльність аудитора регламентується виключно його повноваженнями;

- професійний статус незалежного аудитора адекватний його професійним обов’язкам.

 

Контрольні питання

 

1. Дайте визначення поняття “аудит”.

2. Яким твердженням перевіряється фінансова звітність під­приємства?

3. Які етапи розвитку пройшов аудит в Україні?

4. Що є метою аудиту?

5. Від чого залежать завдання аудиту?

6. Які є постулати аудиту?