Тема 6. Фінансові аспекти реорганізації підприємств
Санація – це комплекс заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи, відновлення його прибутковості та конкурентоспро-можності. Фінансова санація передбачає покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності, скорочення заборгованості до нор-мального рівня, формування достатніх фінансових ресурсів для ста-більного функціонування підприємства.
Метою проведення санації є запобігання визначенню борж-ника банкрутом і його ліквідація. Організація санаційної процедури складний багато етапний процес, який затверджується ухвалою ар-бітражного суду щодо:
1) визначення боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
2) затвердження звіту керуючою санацією і припинення роз-гляду справи про банкрутство;
3) встановлення кінцевого строку розрахунків з кредиторами, але не більше шести місяців. У цьому випадку розгляд справи про банкрутство припиняється після завершення розрахунків з кредиторами.
Порядок та способи проведення санації підприємств з метою стабілізації їх фінансового стану та запобігання банкрутству регла-ментуються “Положенням про порядок проведення санації державних підприємств”, яке було затверджене Кабінетом Міністрів України у 1994 р.
Конкретизує програму санації план її здійснення. У плані са-нації передбачаються заходи з відновлення платоспроможності, стро-ки відновлення платоспроможності, умови залучення інвесторів, умо-ви відповідальності інвестора за невиконання своїх зобов’язань, задо-волення вимог кредиторів. План санації розробляється у формі бізнес-плану як санаторами, так і підприємством-боржником.
Санація підприємства може передбачати його реструктуризацію, тобто здійснення організаційно-господарських, фінансово-еконо-мічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну його структури управління, форм власності орга-нізаційно-правової форми, які сприятимуть фінансовому оздоровлен-ню підприємства.
У результаті здійснення цих перетворень створюються життєздатні суб’єкти підприємницької діяльності, які можуть ефективно функціонувати в конкурентному середовищі.
Кожна з форм реструктуризації має свої переваги, недоліки та умови впровадження. Критеріями вибору тієї чи іншої форми можуть бути:
– строки окупності інвестицій;
– темпи нарощування дохідності;
– достатність отриманих коштів для погашення боргів;
– ефект синергізму;
– строки освоєння нових видів продукції або нових сфер діяльності.
Розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинан-ня), яке являє собою об’єднання двох підприємств, що виробляють однакову продукцію чи надають однакові послуги, та вертикальне злиття – об’єднання одного підприємства з його постачальником виробничих ресурсів чи із споживачем його продукції, послуг.
Головною метою розукрупнення підприємств, які перебу-вають у фінансовій кризі, є виокремлення санаційноспроможних ви-робничих підрозділів (виробництв) для проведення їх фінансового оздоровлення й оформлення як самостійних юридичних осіб. Цей на-прямок реорганізації дає змогу зосередитися на окремих стратегічних сферах діяльності підприємства, що забезпечує одночасну втрату збит-кових сфер діяльності та підтримку прибуткових сфер.
До видів такої форми реорганізації підприємств як розукруп-нення відносяться реорганізація поділом тареорганізація виділенням.
Поділ – це спосіб реорганізації, який полягає в тому, що юри-дична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.
У результаті поділу підприємства до новостворених підприємств за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майнові права і обов’язки (активи та пасиви) реорганізованого підприємства.
Реорганізація виділенням передбачає, що частина активів і па-сивів підприємства, яке реорганізується, передається правонаступнику або кільком правонаступникам, утворюваним унаслідок реорганізації. Підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-гос-подарську діяльність. Воно не втрачає статусу юридичної особи, а ли-ше вносить зміни до установчих документів згідно з чинним зако-нодавством.
Останньою із зазначених нами форм реорганізації підпри-ємства є перетворення, тобто реорганізація підприємства без зміни розмірів підприємства, що реорганізується.
Отже, перетворення – це спосіб реорганізації, що передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. Коли одне підприємство перетворюється на інше, до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов’язки колиш-нього підприємства.
Здійснення санаційних заходів пов’язано з обґрунтуванням джерел фінансування. Інвесторами цього процесу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Джерелами погашення непокритих збитків підприємства-боржника є резервні, страхові фонди, фонди цільового призначення, нерозподілений прибуток, санаційний прибуток.
Реалізація комплексу заходів по санації підприємства-борж-ника в разі успіху виводить його з фінансової кризи і створює умови для проведення підприємницької діяльності в майбутньому. Якщо цілі фінансової санації не досягнуто, підприємство оголошується банкру-том і розпочинається ліквідаційна процедура.