Тема 11. Фінансовий контролінг
Контролінг (від англ. control – управління, регулювання, ке-рування, контроль) – це системне управління організацією з метою забезпечення успішного функціонування організаційної системи суб’єк-та господарювання у довгостроковій перспективі шляхом:
– адаптації стратегічних цілей до умов зовнішнього сере-довища, що змінюються;
– узгодження оперативних планів зі стратегічним планом роз-витку організаційної системи;
– координації й інтеграції оперативних планів за різними біз-нес-процесами;
– створення системи забезпечення менеджерів інформацією для різних рівнів управління за оптимальні проміжки часу;
– створення системи контролю за виконанням планів, кори-гування їхнього змісту і термінів реалізації;
– адаптації організаційної структури управління підприєм-ством з метою підвищення її гнучкості і здібності швидко реагувати на мінливі вимоги зовнішнього середовища.
Однієї з головних причин виникнення і впровадження кон-цепції контролінгу стала необхідність у системній інтеграції різних аспектів управління бізнесами-процесами в організаційної системі. Контролінг забезпечує методичну й інструментальну базу для підтрим-ки основних функцій менеджменту: планування, контролю, обліку й аналізу, а також оцінки ситуації для прийняття управлінських рішень.
Фінансовий контролінг зорієнтований на функціональну підтримку фінансового менеджменту, що визначає його зміст та основні завдання. Провідною метою фінансового контролінгу є орієнтація управ-лінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності та плато-спроможності підприємства. Для досягнення цієї мети фінансовий конт-ролінг (контролер) вирішує цілий ряд функціональних завдань. Ха-рактеристика цих функціональних завдань наведено у таблиці 11.1
Фінансовий контроль включає три основних напрямки своєї діяльності:
– оцінку планів щодо їх реалізації;
– коригування;
– підвищення якості планів.
До головних специфічних методів контролінгу належать такі:
– аналіз точки беззбитковості;
– бенчмаркінг;
– вартісний аналіз;
– портфельний аналіз;
– АВС-аналіз;
– SWOT-аналіз (аналіз сильних та слабких місць);
– опитування (анкетування);
– нуль-базис бюджетування.
Таблиця 11.1 – Функції і завдання фінансового контролінгу
|
Функція |
Завдання |
|
1. Координація |
1. Регулювання інформаційних потоків 2. Координація процесу планування |
|
2. Фінансова стратегія
|
1. Активна участь у розробці фінансової стратегії підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності. 2. “Продаж” цілей і планів. 3. Розробка пропозицій щодо адаптації організаційної струк-тури підприємства до обраної стратегії розвитку
|
|
3. Планування та бюджету-вання
|
1. Розробка та постійне вдосконалення внутрішньої методики прогнозування та бюджетування. 2. Забезпечення процесу бюджетування. 3. Участь у розробці інвестиційних та інших бюджетів
|
|
4. Бюджетний контроль
|
1. Внутрішній (управлінський) облік. 2. Участь у складанні річних, квартальних і місячних звітів. 3. Аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих. 4. Забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка захо-дів щодо їх нейтралізації. 5. Виявлення та ліквідація вузьких місць на підприємстві. 6. Своєчасне реагування на появу нових можливостей (ви-явлення та розвиток сильних сторін). 7. Підготовка звіту про виконання бюджетів і розробка про-позицій щодо коригування планів і діяльності |
|
5. Внутрішній консалтинг та методологічне забезпечення
|
1. Розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів. 2. Надання консультацій і рекомендацій керівництву під-приємства та структурним підрозділам у процесі розробки фінансової стратегії, планування, розробки і впровадження нових продуктів, процесів, систем |
|
6. Внутрішній аудит та ревізія
|
1. Забезпечення постійного контролю за дотриманням спів-робітниками встановленого документообороту, процедур про-ведення операцій, функцій і повноважень згідно з покла-деними на них обов’язками. 2. Проведення внутрішнього аудиту та координація власної діяльності з діями незалежних аудиторських фірм при про-веденні зовнішнього аудиту підприємства. 3. Забезпечення збереження майна підприємства |
Розуміння контролінгу і впровадження його на підприємствах України неможливе без попереднього з’ясування його суті, значення у системі виробництва. Отримання інформації, що характеризує діяль-ність підприємства, а також складові його оточуючого середовища і координація на цій основі діяльності системи управління з метою досягнення намічених завдань чи цілей і визначає роль контролінгу.
Враховуючи важливість інформаційних ресурсів для системи управління, служба контролінгу повинна інтегрувати свою систему з системою бухгалтерського обліку і звітністю з тим, щоб в єдиному потоці отримувати дані для фінансового обліку та контролю за діяль-ністю підприємства. Для цього розробляється система внутрішньої звітності з визначенням:
– центрів збору інформації;
– показників, які необхідно зібрати;
– строки подання звіту;
– форма звіту і методика його складання;
– мета, з якою збираються дані;
– адресат інформації.
Службовці відділу контролінгу повинні відповідати певним вимогам: знати складові контролінгу, перш за все – бухгалтерський облік, аналіз, аудит, менеджмент, маркетинг, методику планування. Свої функції вони можуть виконати лише за умов використання обчислювальної техніки та упорядкування інформаційних потоків.
Система контролінгу передбачає готовність підприємств пра-цювати в ринковому середовищі.