82. В чому полягає аналіз ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві?

Аналіз ефективності функціонування СУОП на підприємствах проводиться за такою методикою:

=за наявністю цільових програм щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

=цілеспрямованістю щорічних комплексних заходів та інших планів роботи щодо зменшення рівня виробничого травматизму і профзахворювань, підвищення рівня охорони праці, виконанням планів, заходів, приписів, пропозицій з охорони праці;

=наявністю посадових інструкцій з охорони праці та врахуванням у них усіх завдань і функцій управління охороною праці;

=створенням мотивації роботи з охорони праці на підприємстві;

=контролем, обліком і аналізом роботи з охорони праці;

=за виконанням завдань з охорони праці. За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань і функцій управління охороною праці на підприємстві та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП.

З метою систематизації роботи з охорони праці необхідно розробити технологічну схему управління цією діяльністю на підприємствах. Користуючись схемою як алгоритмом, керівник підприємства (підрозділу, служби охорони праці) послідовно перевіряє виконання завдань і функцій управління охороною праці. Це дає можливість системно та комплексно вирішувати всі питання охорони праці, підвищувати її ефективність, зменшувати виробничий ризик.

83. Назвіть мету, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.

Управління охороною праці на підприємстві є складовою, підсистемою загальної системи управління підприємством, оскільки лише за високого рівня охорони праці може бути
забезпечено ефективне виконання завдань, що постають перед підприємством, і досягнення найкращих економічних результатів.

В узагальненому вигляді процес управління охороною праці повинен передбачати такий алгоритм дій, виконуваних за замк­нутим циклом: діагностику (аналіз та оцінку) стану системи прогнозування виробничого ризику й можливих наслідків планування запобіжних заходів прийняття управлінських рішень; організацію виконання; контроль за виконанням, процесом виробництва і діями персоналу діагностики.

Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини під час трудової діяльності. Мета управління може бути досягнута шляхом виконання певних функцій управління. Функція управління — це комплекс взаємозв’язаних видів діяльності, що здійснюються суб’єктом управління при цілеспрямованому впливі на об’єкт управління. Управління охороною праці забезпечує виконання таких функцій:

-організацію й координацію робіт з охорони праці;

-контроль стану охорони праці;

-облік, аналіз та оцінку показників стану умов і безпеки праці;

-планування та фінансування робіт з охорони праці;

-стимулювання забезпечення високого рівня охорони праці.

Управління охороною праці має включати виконання таких основних завдань:

-навчання працівників безпеці праці та пропаганду питань охорони праці;

-забезпечення безпеки виробничого обладнання;

-забезпечення безпеки виробничих процесів;

-забезпечення безпеки будівель і споруд;

-нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;

-забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

-забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

-організацію лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

-санітарно-побутове обслуговування працівників;

-професійний відбір працівників за певними спеціальностями.

84. Визначення чисельності працівників служби охорони праці.

На підприємствах (у виробничих або науково-виробничих об’єднаннях) при чисельності працюючих від 51 до 500 осіб (невиробнича сфера — від 101 до 500 осіб) службу охорони повинен представляти один спеціаліст. На підприємствах, де використовуються вибухові матеріали або сильнодіючі отруйні речовини,
у такій службі має бути два спеціалісти.

Чисельність працівників служб охорони праці на підприємствах із кількістю працівників понад 500 осіб розраховується за формулою:

М1=2+((Рс*Кв)/Ф),

де М1 — чисельний склад служби охорони праці на підприємстві;

Рср — середньооблікова чисельність працівників підприємства;

Ф — ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці, що дорівнює 1820 год, який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

Kв — коефіцієнт шкідливості та небезпечності виробництва:

Кв= 1+((Рв+Ра)/Рср),

де Рв — чисельність працівників із шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

Ра — чисельність працівників на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

85. Принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.

В основу Система управління охороною праці підприємства повинна бути покладена економіко-цільова спрямованість функціонування й комплексний підхід до вирішення проблем охорони праці

Комплексний підхід до розв’язання завдань і проблем у галузі охорони праці реалізується на основі принципів:

-спрямованості системи управління на реалізацію цільових завдань;

-безумовного пріоритету професійної та екологічної безпеки щодо інших категорій господарської діяльності, підкріпленої фінансовими й матеріальними ресурсами;

-масової участі всіх працівників підприємства в забезпеченні професійної та екологічної безпеки, а також реалізації заходів працеохоронного характеру й управлінських впливів на всіх рівнях і стадіях виробничих і трудових процесів;

-ненульового ризику, тобто усвідомлення необхідності підготовки виробництва й організації дій на випадок нестандартної (надзвичайної) ситуації;

-соціальної та економіко-цільової оцінки наслідків припустимих дій і рішень, які приймаються на основі прогнозування ризику й усунення джерел потенційної небезпеки;

-достовірності, повноти й оперативності зовнішньої та внутрішньої інформації, доведення її до кінцевої ланки всього управлінського ланцюга по вертикалі і горизонталі;

-експрес-реагування на інформацію, яка надходить: оперативної оцінки й аналізу ситуації, вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, спрямованих на усунення професійної та екологічної небезпеки, причин її виникнення;

-безперервності функціонування системи навчання, яка забезпечує достатню професійну компетентність менеджерів і працівників у галузі охорони праці та інженерної екології;

-безперервності контролю (нагляду) за дотриманням нормативних вимог на виробничих ділянках і робочих місцях;

-економічної мотивації й обопільної відповідальності всіх працівників (адміністрації, посадових осіб і робітників) — учасників трудових процесів на підприємстві — за створення і дотримання нормативних умов, забезпечення професійної та екологічної безпеки.

86. Назвіть обов’язки власника підприємства у галузі охорони праці.

Управління охороною праці на підприємстві здійснює власник підприємства (роботодавець), а у структурних підрозділах — відповідні керівники підрозділів.

Зобов’язання, права та відповідальність посадових осіб за виконання покладених на них функцій щодо питань охорони праці розглядаються в посадових інструкціях, форма яких розроблена Держнаглядохоронпраці. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. З цією метою він забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

=створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують функціонування системи охорони праці;

=розробляє за участю сторін колективного договору й реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні досягнення з охорони праці;

=забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

=організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування;

=розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства;

=здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил та вимог щодо охорони праці;

87. Які обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці?

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов’язаний:

=дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку та здоров’я оточуючих людей;

=знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного й індивідуального захисту;

=додержуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

=проходити у встановленому законодавством порядку попередні й періодичні медичні огляди;

=співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров’ю людей, які його оточують у навколиш­ньому природному середовищі, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі трудової діяльності проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, мають проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Перелік таких робіт затверджується Державним департаментом України з нагляду за охороною праці.

88. Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).

Згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, служба охорони праці виконує такі завдання:

=забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

=забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

=професійну підготовку й підвищення кваліфікації працівників з питань поліпшення умов праці;

=вибір оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

=професійний добір виконавців для визначених видів робіт.

До основних функцій служби охорони праці належать: опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці, сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи, проведення оперативно-методичного керівництва роботи з охорони праці та ін.

Служба охорони праці бере участь у:

-розслідуванні нещасних випадків та аварій;

-роботі комісії з питань охорони праці підприємства;

-роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модер­нізованого устаткування;

-розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства;

-роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці.

89. Завдання та права комісії з питань охорони праці.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону праці» на підприємстві з кількістю працівників 50 і більше осіб рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та власника і створюється з метою залучення представників власника й трудового колективу (безпосередніх виконавців робіт, представників профспілок) до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері.

Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від власника та від трудового колективу.

Основними завданнями комісії є:

=захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці;

=підготовка на основі аналізу стану безпеки й умов праці на виробництві рекомендацій власникові і працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики в галузі охорони праці на підприємстві;

=узгодження шляхом двосторонніх консультацій позицій сторін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави, власника і трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам;

=вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів на заходи з охорони праці підприємства.

Комісія має право:

=звертатися до власника або уповноваженого ним органу, з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;

=створювати робочі групи з числа членів комісії для вироблення узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці із залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповідних фахівців, експертів, інспекторів державного нагляду за охороною праці;

=одержувати від окремих працівників, служб підприємства, профспілкового комітету необхідну інформацію;

=встановлювати ступінь вини потерпілого в порядку, визначеному трудовим колективом;

=здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях

=ознайомлюватися з будь-яким матеріалом з питань охорони праці, аналізувати стан умов та безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів;

=бути доступною на всі ділянки виробництва й обговорювати з працюючими питання охорони праці;

Комісія здійснює свою діяльність на основі планів, що розроб­ляються на квартал, півріччя чи рік і затверджуються нею.

113. У чому полягає триступеневий контроль за охороною праці?

Однією з основних складових системи управління охороною праці є контроль за охороною праці, і від того, наскільки він чітко виконується, залежить стан охорони праці на підприємстві.

До основних форм контролю за охороною праці на підприємстві належать:

=відомчий контроль вищими органами, =оперативний контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства. =громадський контроль, який здійснює профспілковий комітет =адміністративно-громадський контроль, що може здійснюватися на основі триступінчастої системи і тримірної просторової системи. Триступінчаста система являє собою: перший ступінь — ділянка цеху, другий — цех, третій ступінь — підприємство. На першому етапі контроль здійснюють начальник ділянки, майстер, механік, уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, які щоденно перевіряють готовність машин до роботи, а виконавців — до трудової діяльності. На другому етапі комісія на чолі з начальником цеху разом з представниками комісії з охорони праці, представником технічних служб цеху, інженером відділу охорони праці перевіряє стан охорони праці в цеху згідно із затвердженим графіком (два рази на місяць). На третьому етапі контролю комісія у складі керівника підприємства чи головного інженера, керівників технічних служб, інженера з охорони праці, комісії з охорони праці перевіряє стан охорони праці на підприємстві. Всі виявлені недоліки записуються в спеціальному журналі.

На відміну від одномірної триступінчастої системи контроль на основі тримірної просторової системи проводиться безперервно:

=на трьох рівнях: управлінському, організаційному, виконавчому;

=на трьох стадіях виробничих процесів: перед початком роботи, в процесі її виконання, після закінчення роботи;

=на трьох часових інтервалах: щодня (щозмінно), щомісячно, щоквартально.

90. Оцінка стану охорони праці на підприємстві.

Аналіз стану охорони праці на підприємстві виконується з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки виробництва, які найбільше впливають на результати діяльності підприємства й на визначення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці.

Оцінка рівня стану охорони праці в підрозділах здійснюється відділом охорони праці та спеціалізованими комісіями за результатами періодичного контролю за відповідний період на підставі статистики травматизму, аналізу усунення порушень, виявлених під час попереднього контролю, зазначених у приписах інженерів охорони праці, органів нагляду та ін.

Практика свідчить, що для оцінки стану охорони праці можуть застосовуватися як оцінні, так і аналітичні показники.

Серед найбільш поширених оцінних показників стану охорони праці слід виділити традиційні коефіцієнти частоти (Kч.т) та тяжкості травматизму (Kт.т). Крім них, для оцінки стану можуть бути використані й такі оцінні показники:

=чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності більш ніж на один робочий день (абсолютне число за даними статистики);

=загальна кількість днів втрати працездатності по всіх нещас­них випадках з урахуванням перехідних;

=коефіцієнт частоти смертельного травматизму (Kч.с);

=відносні коефіцієнти частоти (Kч.т.в) та тяжкості (Kт.т.в), що обчислюються як відношення Kч.т та Kт.т до базових завдань Kч.т.б і Kт.т.б

Виділяють також аналітичні показники. До них можна віднести:

=загальний показник травматизму;

=чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності менш ніж на один робочий день (за даними статистики);

=загальні фактичні витрати на відшкодування шкоди потерпілим =загальні фактичні витрати, вкладені в цільові заходи охорони праці (за бухгалтерськими даними).

Оцінка охорони праці на підприємстві в цілому здійснюється на підставі відповідних оцінок у підрозділах.