10. Які економічні закони впливають на формування умов праці?

Закон України «Про підприємства в Україні»

Законом України «Про колективні договори і угоди»

Закон «Про охорону праці»

ЗУ «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

12. Як здійснюється оцінка умов праці на підприємстві?

Важливого значення набуває оцінювання стану умов праці й визначення ступеня їх шкідливості та небезпечності. Оцінювання умов і характеру праці на робочих місцях здійснюється на основі гігієнічної класифікації праці з метою:

=контролю умов праці працівників на відповідність санітарним правилам і нормам;

=атестації робочих місць за умовами праці;

=санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;

=складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;

=розслідування випадків професійних захворювань;

=розробки рекомендацій по поліпшенню умов праці тощо

Загальне інтегральне оцінювання важкості праці визначається за формулою:

13. За якими методиками оцінюються умови праці на підприємстві?

Найпоширенішими методами аналізу травматизму, що взаємодоповнюють один одного, є статистичний і монографічний. Нині дедалі більшого значення набувають економічний та ергономічний методи.

Статистичний метод, що базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників: коефіцієнта частоти (Kч.т); коефіцієнта тяжкості (Kт.т), коефіцієнта виробничих витрат (Kв.в). Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого трав­матизму на підприємстві й у цілому по галузі та для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму.

При топографічному методі дослідження всі нещасні випадки систематично позначають умовними позначками на плані розміщення устаткування в цеху, на ділянці стосовно того, де стався нещасний випадок. Скупчення цих знаків свідчить про підвищений рівень травматизму в тому чи іншому підрозділі або робочому місті, завдяки чому створюється наочне уявлення про потенційно небезпечні зони на виробництві.

При монографічному методі дослідження виявляють вплив на безпеку праці багатьох елементів досліджуваного об’єкта (технічного стану об’єкта, характеру та організації трудового процесу, планування виробничого процесу, підготовки працівників, стану обліку та аналізу травматизму тощо), тобто проводять глибокий аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників, притаманних тій чи іншій виробничій ділянці, устаткуванню, технологічному процесу.

Одночасно застосовуються санітарні й технічні методи дослідження. Це не тільки дозволяє виявити причини нещасних випад­ків, а й, що особливо важливо, сприяє визначенню потенційної небезпеки і шкідливості, які можуть впливати на людей. Даний метод можна застосовувати і для розробки заходів з охорони праці для виробництва, яке лише запроектовано.

Економічний метод полягає у визначенні економічних наслідків травматизму і спрямований на з’ясування економічної ефективності витрат на розробку і впровадження заходів з охорони праці.

14. Розкрийте зміст атестації робочих місць за умовами праці.

Атестація робочих місць за умовами праці — це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяль­ності. Періодичність такої атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу за 5 років.

Атестація робочих місць передбачає:

-комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці, відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

-виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

-санітарно-гігієнічне дослідження чинників виробничого середовища, визначення ступеня важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

-встановлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

-обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці;

-визначення (підтвердження) права працівників на пільги;

-аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

15. Чим відрізняються "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці"?

Допустимі умови і характер праці — умови і характер праці, за яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, що викликані трудовим процесом, відновлюються за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня чи домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу в близькому та віддаленому періодах на стан здоров’я працівників і їхнього потомства.

Оптимальні умови і характер праці — умови і характер праці, при яких виключений несприятливий вплив на здоров’я працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів, створюються передумови для збереження високого рівня працездатності (неперевищення рівнів, небезпечних для населення).

Шкідливі та небезпечні умови і характер праці — умови і характер праці, за яких унаслідок порушення санітарних норм і правил можливий вплив небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища в значеннях, що перевищують гігієнічні нормативи, і психоло­гічних факторів трудової діяльності, що викликають функціональні зміни в організмі, які можуть призвести до стійкого зниження працездатності чи порушення здоров’я працівників.

16. На підставі яких документів проводиться атестація робочих місць?

У сучасних умовах неабиякого значення набуває атестація робочих місць. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 визначено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці і Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці.

18. Розкрийте зміст поняття "виробнича санітарія", "гігієна праці".

Виробнича санітарія — система організаційних та технічних заходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням.

Гігієна праці — галузь профілактичної медицини, що вивчає умови та характер праці, її вплив на здоров’я, функціональний стан людини; розробляє наукові основи гігієнічної регламентації факторів виробничого середовища й трудового процесу, практичні заходи, спрямовані на профілактику їх шкідливої і небезпечної дії на працівників.

19. Розкрийте суть поняття "виробничі шкідливості".

Умови праці на виробництві значною мірою визначаються наявністю виробничих шкідливостей.

Під виробничими шкідливостями розуміють умови виробничого середовища, трудового та виробничого процесів, які за нераціональної організації праці впливають на стан здоров’я працівників та їхню працездатність.

Слід знати класифікацію виробничих шкідливостей, яка залежить від характеру їх походження.

Виробничі шкідливості поділяються на три групи:

— шкідливості, які пов’язані з трудовим процесом. Вони обумовлені нераціональною організацією праці (надмірне напруження нервової системи, напруга органів зору, слуху, велика інтенсивність праці та ін.);

— шкідливості, які також пов’язані з виробничим процесом, але створюються за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування — промисловий пил, шум, вібрація, шкідливі хімічні речовини, випромінювання тощо. Майже всі вони нормуються шляхом встановлення стандартів, санітарних норм і кількісно оцінюються;

- шкідливості, які пов’язані з зовнішніми обставинами праці і виробництва — з недоліками загальносанітарних умов на робочому місці (нераціональне опалення виробничих приміщень і т. ін.).

Необхідно зазначити, що наслідком дії виробничих шкідливостей можуть бути:

професійні захворювання;

посилення захворювання, яке вже має працівник, та зниження опірності його організму по відношенню до зовнішніх чинників, що зумовлюють підвищення загальної захворюваності;

зниження працездатності та продуктивності праці.

Тому, слід усвідомити, де вони мають місце на виробництві, їх вплив на людину під час роботи та заходи щодо зниження їх негативного випливу.