20. Охарактеризуйте шкідливі виробничі фактори.

У трудовій діяльності на працівників впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища. Тому умови праці на виробництві значною мірою визначаються наявністю виробничих шкідливостей (шкідливих факторів виробничого середовища). Під виробничими шкідливостями розуміють умови виробничого середовища, трудового та виробничого процесів, які за нераціональної організації праці впливають на стан здоров’я працівників та їх працездатність.

Шкідливі виробничі фактори за характером впливу поділяються на фізичні(Параметри повітря у приміщенні (температура, вологість, швид­кість руху повітря); Вібрація; Шум ;Нетоксичний пил, газ, пара ; Освітленість ;Різні види випромінювань), хімічні (Токсичні речовини, пил, пара, газ), біологічні (Мікроорганізми, бактерії, інфекції) та психологічні (Фізичні та нервово-психічні перевантаження, монотонність праці, емоційне перевантаження). Залежно від характеру походження виробничі шкідливості поділяються на три групи:

=шкідливості, пов’язані з трудовим процесом. Вони зумовлені нераціональною організацією праці (надмірним напруженням нервової системи, напругою органів зору, слуху, великою інтенсивністю праці тощо);

=шкідливості, пов’язані з виробничим процесом. Вони створюються за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування (промислового пилу, шуму, вібрації, шкідливих хімічних речовин, випромінювання). Майже всі вони нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і кількісно оцінюються;

=шкідливості, пов’язані із зовнішніми обставинами праці і виробництва. Вони зумовлені недоліками загальносанітарних умов на робочому місці (нераціональним опаленням виробничих приміщень та ін.).

21. Який вплив мікроклімату на людину та які існують засоби по зниженню його негативного впливу?

На самопочуття, стан здоров’я людини впливає мікроклімат виробничих приміщень, який визначається дією на організм людини температури, вологості, рухомості повітря і теплового випромінювання.

Результати досліджень свідчать, що в виробничих умовах усі метеорологічні фактори впливають на людину водночас. Тому важливо виявити їх сумарний вплив на працівника.

 Так при високій температурі та вологості може статися перегрів тіла, навіть тепловий удар. Він може бути викликаний також інфрачервоним випромінюванням.

Фізична робота в умовах підвищеної температури призводить до прискорення серцебиття, падає артеріальний тиск.

При низькій температурі може статися переохолодження організму, що призведе до застудного захворювання.

Заходи, щодо зниження негативного впливу мікроклімату:

впровадження раціональних технологічних процесів (наприклад, заміна гарячого засобу обробки металу холодним);

механізація та автоматизація виробничих процесів;

дистанційне управління, що дозволяє вивести людину в більшості випадків з несприятливих умов;

захист працівників різними типами екранів;

раціональна теплова ізоляція устаткування;

раціональне розміщення устаткуваня

раціональне планування та конструкторське рішення виробничих приміщень (гарячі цехи розміщуються в одноповерхових приміщеннях);

раціональні вентиляція та опалюваня;

раціоналізація режимів праці та відпочинку (додаткові перерви);

спеціальний питний режим (білково-вітамінні напої, хлібний квас, підсолена вода).

Захист від інфрачервоних випромінювань забезпечують: огороджувальні, герметизуючі, теплоізолюючі пристрої, знаки безпеки, дистанційне управління.

22. Який вплив шуму та вібрації на людину та які існують засоби захисту проти їх дії?

На сьогоднішній день шум є одним з найшкідливіших факторів, притаманних нашій цивілізації. Виробничий шум — це сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі та безпосередньо впливають на працездатність.

Необхідно зазначити, що джерелами шуму є: транспорт, насоси, двигуни, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо.

 Зниження шуму досягається використанням таких заходів:

зниження шуму в джерелі створення;

зменшення шуму на шляху поширення (за рахунок місцевої та загальної звукоізоляції, шумовлюючих екранів, поглинаючих фільтрів);

раціональне планування підприємств;

використання зелених насаджень;

застосування на машинах і механізмах неметалевих деталей, малошумного металу;

застосування індивідуальних засобів захисту (навушники, заглушки);

раціоналізація режимів праці та відпочинку;

використання глушителів шуму.

Ряд виробничих процесів пов’язаний з вібрацією. Вібрація — це тремтіння всього тіла чи окремих його частин внаслідок виконання певних робіт.

Необхідно знати, що джерелом вібрації є механічні, пневматичні та електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, яке встановлено без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні та сільськогосподарські машини.

Розрізняють вібрацію загальну та місцеву. Загальна вібрація викликає тремтіння всього тіла людини, місцева  залучає до коливання тільки окремі частини тіла (руки, передпліччя, ноги). Найрозповсюдженішими інженерними методами захисту від вібрації є віброгасіння. Вібруючі машини (вентилятори, насоси, агрегати) встановлюють на окремі фундаменти. Джерела коливань ізолюють від опорних поверхонь гумовими, пружними чи комбінованими віброізоляторами.

Серед заходів індивідуального захисту виділяють: спеціальне віброзахисне взуття, рукавиці та рукавички з м’якими надолонниками.

23. Назвіть засоби захисту від випромінювання.

Захист від іонізуючих випромінювань забезпечується такими засобами та методами:

=ізоляцією або захищенням джерел випромінювання за допомогою спеціальних камер, огорож, екранів;

=обмеженням часу перебування персоналу в радіаційно небезпечній зоні;

=відділенням робочого місця від джерел випромінювання;

=використанням дистанційного керування;

=застосуванням приладів сигналізації і контролю;

=використанням засобів індивідуального захисту.

Виділяють наступні засоби захисту від ультрафіолетового випромінювання:

=екранування джерел випромінювання;

=загородження робочих місць щитами, ширмами, спеціальними кабінами;

=застосування індивідуальних засобів захисту (спецодягу, спецвзуття, захисних окулярів, рукавиць).

Захист від електромагнітного випромінювання здійснюється за такими напрямами:

-завдяки дистанційному контролю і керуванню в екранованому приміщенні. Захистні властивості екранів базуються на ефекті послаблення напруженості електричного поля в просторі поблизу заземленого металевого предмета. Екрани виготовляються у вигляді металевої сітки, розміщеної між екранним простором та джерелом електричного поля;

-організаційними заходами (проведенням дозиметричного контролю, медичних оглядів, додатковою відпусткою, скороченням робочого часу);

-застосуванням засобів індивідуального захисту (окулярів, шоломів, рукавиць, спеціального взуття, спецодягу).

Серед засобів захисту від лазерного випромінювання виділяють:

-застосування телевізійних систем спостереження за технологічним процесом, захисних екранів;

-системи блокування та сигналізації;

-загородження лазерно-небезпечної зони;

-індивідуальні засоби захисту (спеціальні протилазерні окуляри, щитки, маски, спецодяг, рукавиці).

24. Назвіть заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин.

Захист працівників від несприятливого впливу хімічних речовин здійснюється за допомогою таких заходів:

-удосконалення і розробки нових технологічних процесів, які виключають використання шкідливих хімічних речовин;

-застосування безперервних технологічних процесів, автоматичного контролю за технологічним процесом;

-заміни шкідливих речовин менш шкідливими (заміни метилового спирту бутиловим, жовтого фосфору — червоним при виробництві сірників, заборони використання ртуті при виробницт­ві капелюхів тощо);

-установлення концентрації хімічних речовин у сумішах (бензол як розчинник у лаках має становити 10 % рідкої частини лаку, кількість миш’яку в кислотах для травлення металу не повинна перевищувати 0,2 %);

-комплексної механізації та автоматизації процесів, що супроводжуються шкідливими виділеннями;

-дистанційного управління технологічними процесами;

-раціонального планування цехів і обладнання (ізоляції шкід­ливих речовин);

-удосконалення конструкції обладнання (герметизації тощо);

-влаштування місцевої вентиляції для відсмоктування шкідливих речовин безпосередньо від місця їх утворення;

-використання індивідуальних засобів (спецодягу, окулярів, шоломів, масок, протигазів та респіраторів, антисептичних паст і т.д.);

-контролю за станом повітряного середовища на робочих місцях;

-токсикологічної експертизи і гігієнічної стандартизації всіх хімічних речовин.

25. Які небезпечні та шкідливі фактори мають місце при роботі на комп’ютері?

Дослідження свідчать, що при роботі за комп’ютером мають місце небезпечні та шкідливі фактори, які поділяються на фізичні та психофізичні.

До фізичних чинників належать:

— підвищення значення напруги електричного поля;

— підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

— підвищений рівень статичної електрики;

— підвищений рівень іонізації повітря.

До психофізичних факторів належать:

— статичні та динамічні перенавантаження;

— розумове перенапруження;

— перенапруження зору при роботі за екранами пристроїв.

За даними МОП в операторів, які обслуговують дисплейну техніку, погіршується, зявляються болі в мязах, реєструються гінекологічні захворювання, психічні та нервові розлади, захворювання серцево-судинної системи та ін., тому слід виконувати такі рекомендації щодо режиму роботи:

Обмеження часу постійного перебування службовців і робітників біля дисплея;

Обмеження контролю за обсягом оброблювальної оператором інформації;

Видачу дозволів на довільні перерви в роботі;

Створення умов для участі працівників в інших видах діяльності;

Впровадження бригадного методу організації праці;

Підвищення значення розумової діяльності в роботі операторів завдяки раціональному розподілу робочого часу.

  Це поки що найреальніша можливість захистити людину, що працює біля комп’ютера, від професійного захворювання.

26 Як здійснюється техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці?

Для економічної оцінки впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці необхідно проаналізувати низку показників по цеху, дільниці, робочому місцю до і після вжиття заходів, спрямованих проти їх негативного впливу. Такими показ­никами є:

-випуск продукції за зміну;

-середня тривалість виконання основної виробничої операції;

-питома вага оперативного часу в змінному фонді робочого часу;

-питома вага допоміжного часу в оперативному часі;

-частка втрат робочого часу в змінному фонді робочого часу;

-питома вага бракованої продукції в загальному випуску.

На основі перелічених показників можна розрахувати вплив виробничих шкідливостей на ефективність праці. Так, коефіцієнт впливу зниження шуму на ефективність праці за показниками (випуск продукції, питома вага оперативного часу в змінному фонді робочого часу), величини яких зростають після вжиття заходів, визначається за допомогою формули: К=(а1/а2)-1, а за показниками (витрати часу на операцію, процент браку), чис­лові значення яких повинні зменшитися при зниженні, наприклад, шуму, — за формулою: К=1-(а1/а2), де а1 — величина показника після вжиття заходів;

а0 — величини показника до вжиття заходів.

Загальний коефіцієнт впливу шуму на ефективність праці К=К1*К2*...Кn, де К1,К2,...Кn — відповідні показники.

Можливе зростання продуктивності праці за рахунок зниження шуму визначається за формулою:

П=((1-К)/К)*100

27. Розкрийте суть понять "професійне захворювання" та "виробнича травма".

Виробнича травма — травма, отримана працівником на виробництві та викликана невиконанням вимог безпеки праці.

Професійні захворювання — захворювання, які виникли виключно в результаті здійснення професійної діяльності з використанням шкідливих речових або при певних видах робіт.

Виробничі фактори (рухомі машини й механізми, рухомі частини виробничого устаткування та ін.) можуть спричинити травми. Під виробничою травмою розуміють порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного та іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини у зв’язку з виконанням нею професійної праці, будь-якого виробничого завдання або громадського доручення.

Відповідно до впливу чинників виробничого середовища на працівників травми поділяють на механічні, теплові, хімічні, елект­ричні, променеві, комбіновані.

Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом.

Унаслідок довготривалої або багатократної дії шкідливих речовин та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу виникають професійні захворювання. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внас­лідок професійної діяльності виключно або переважно під впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

Професійне захворювання вважається виявленим з того момен­ту, коли захворілий працівник, змушений був уперше пройти курс лікування або втратив здатність працювати.

28. Охарактеризуйте стан  профзахворюваності і травматизму в Україні.

Травматизм на виробництві завдає багато горя і страждань конкретним людям, їх рідним та близьким, а й безпосередньо впливає на економіку країни, бо особисті трагедії зливаються в чималі суспільні втрати, негативно позначаються на рівні життя народу.

За даними Міжнародної організації праці, щороку у світі фіксується приблизно 125 млн нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у тому числі 10 млн з тяжкими і 220 тис. зі смертель­ними наслідками. На сьогодні зареєстровано близько 60—150 млн випадків захворювань, пов’язаних з працею, 60 млн працівників піддаються впливу канцерогенних речовин, 500 млн працівників не працездатні з причин невідповідності стану умов і безпеки праці санітарним вимогам.

Закордонні економісти підрахували, що смерть працівника на виробництві внаслідок нещасного випадку обходиться суспільству надто дорого як у фінансовому, так і в соціальному аспектах. Це — вит­рати на виховання та навчання загиблого; не менші витрати на підготовку заміни йому; втрачена вигода від продукції, яку міг би виготовити загиблий за роки своєї активної діяльності; витрати на утриманців загиблого, компенсаційні виплати його сім’ї та багато інших.

Високим залишається виробничий травматизм у вугільній промисловості як за абсолютними ознаками, так і на 1 млн видобутого вугілля. Основними факторами є: зношеність шахтного фонду, погіршення гірничо-геологічних умов видобутку вугілля, низький рівень виробничої та технологічної дисципліни працівників, відсутність з боку керівників належного контролю за безпечним веденням робіт згідно з нормативно-правовими актами про охорону праці.

Крім професійних хвороб, на виробництві виділяють групу так званих виробничо зумовлених захворювань. До них відносять ті, що у принципі не відрізняються від звичайних хвороб, однак несприятливі умови праці викликають виникнення деяких з них і погіршують їх перебіг.

Водночас високий рівень травматизму пояснюється зменшенням витрат на охорону праці, ослабленням виробничої дисципліни, неритмічністю роботи, спрацьованістю устаткування, скороченням служб охорони праці, збільшенням кількості малих неконтрольованих підприємств.

29. Назвіть  основні причини травматизму на виробництві.

Найбільш складним та відповідальним етапом у розслідуванні нещасних випадків є встановлення їх причин. Виділяють організаційні, технічні і психофізіологічні причини травматизму.

До організаційних причин травматизму відносяться:

=незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;недоліки під час навчання безпечним прийомам праці; неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці чи їх відсутність; відсутність у посадових інструкціях функціональних обо­в’язків з питань охорони праці; порушення режиму праці та відпочинку; невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними; виконання робіт з несправними засобами колективного захисту; залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією); порушення технологічного процесу; порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо; порушення трудової і виробничої дисципліни; незастосування засобів індивідуального й колективного захисту (за їх наявності); невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

До технічних причин травматизму належать:

-конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність засобів виробництва; конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надійність транспортних засобів; неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо; неякісне виконання будівельних робіт; недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;

-незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;

-незадовільний стан виробничого середовища.

До психофізіологічних причин травматизму відносяться:

=алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння; низька нервово-психічна стійкість; незадовільні фізичні дані або стан здоров’я; незадовільний «психологічний» клімат у колективі;