1. Суть менеджменту, співвідношення категорій "управління" і "менеджмент".
Управління - свідома цілеспрямована діяльність людини за допомогою якої вона впорядковує і підпорядковує своїм інтересам елементи зовнішнього середовища: суспільства, живої і неживої природи. Управління в живій природі - управління біологічними процесами, в неживій - управління речами. Менеджмент (англ. manage - упрпавляти, лат. manus - рука) - порцес планування, організації, мотивації і контролю необхідний для того, щоб сформулювати і досягти цілей організації. Пітер Дракер "Управління – особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну цілеспрямовану і продуктивну групу". Оксфордський словник: Менеджмент – це: спосіб, манера спілкування з людьми; влада і мистецтво управління; особливого роду вмілість і адміністративні навички; орган управління, адміністративна одиниця. Менеджмент – це вміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.
2. Менеджмент як наука та мистецтво .
Поняття “менеджмент” походить від латинського manus – “рука”. Спочатку воно означало “дбайливо вести господарство” та інше. Це слово вібрало в себе усі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і спільної роботи. У широкому розумінні менеджмент – це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду втіленних в діяльності професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом використаня праці, інтилекту та мотивів поведінки інших людей. У вузькому прагматичному плані сутність менеджменту краще за все сприймається через системний підхід. Робота менеджерів в організації полягає в тому, аби поєднати та скоординувати використання усіх “входів” в організацію для досягнення цілей (певних “виходів” з організації). Тому у вузькому розуміні менеджмент – це процес планування, організації, лідерування та контролю організаційних ресурсів для результативного досягнення цілей організації . З означення функції менеджменту логічно виконуються в певній послідовності , яка і утворює поняття цикл менеджменту . Складається враження існування циклу менеджменту обумовлює дискретність процесу управління. Мистецтво менеджера полягає у вмінні менеджера пристосувати науку управління до особливостей : власного характеру ; підлеглих; сфери діяльності фірми. Мистецтво як наука це організація, складна соціально-технічна система, керування якою вимагає врахування багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. Прийняття рішень в даному випадку – мистецтво, яке базується на знаннях, умінні, інтуіції та досвіді людей, які керують організацією. Це здатність ефективно викор-ти накопичений досвід на практиці. М-т як наука має предметом вивчення ( діяльність з упр-ня) специфічні проблеми, підходи до їх вирішення. Отже, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а доповнюють одна одну.
3. Менеджмент як процес і функція, як люди і апарат.
М-т як процес зосереджує увагу на взаємозв’язку окремих управлінських функцій в просторі і часі. М-т як функція реалізується через виконання певних управлінських дій, які отримали назву функцій управління, пов’язана з такими питаннями як склад, зміст всіх видів управлінської діяльності, а також їх взаємозв’язку в процесі управління. М-т як люди, апарат безпосередньо пов’язаний з людьми, що створюють апарат управління, який має ієрархію, повноваження, відповідальність.
4. Складові та види менеджменту
Складові м-ту: теорія керівництва; мистецтво упр-ння; практичний досвід упр-ння. Види м-ту: загальний; галузевий; функціональний; організаційний; підприємницький; міжнародний та інші. М-т в часі: стратегічний і оперативний. Загальний м-т здійснюють всі керівники, що відповідають за постановку задач і формулювання політики, за питання, що пов’язані з планув. і орг-єю, контролем і упр-ням підпр-вом. Обсяг функцій залежить від розміру під-ва. Операційний (виробничий – лише вир-во товарів) – упр-ка діяльність (нижча ланка упр-ня), що поляг. у безпосередньому керівництві роботою працівників, виконання операційних планів, графіків випуску продукції і наданні послуг. Завдання – створення умов за яких найбільш імовірно досягти цілей організації. Стратегічні цілі визначають характер діяльності під-ва на великий проміжок часу і виражають головним чином якісні параметри функціонування підприємства. Поточні цілі свідчать про кількісні показники діяльності на певний період часу.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 Наверх ↑