57. Документальне оформлення та облік операцій буфету.
Громадське харчування – різновид торговельно-виробничої діяльності із забезпечення населення харчуванням. До підприємств громадського харчування належать ресторани, бари, кав'ярні, кафе, їдальні, магазини кулінарії, фабрики-кухні, дрібно роздрібна мережа тощо.Продукти харчування, які не пройшли гарячої або холодної технологічної обробки, називають купівельними товарами . На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» здійснюють облік руху й наявності товарів, що перебувають на підприємствах роздрібної торгівлі (у буфетах підприємств громадського харчування). Відпуск товарів у буфети та в дрібно роздрібну мережу оформляють накладною. Наприкінці робочого дня всі прибуткові й видаткові документи групують у відповідній частині товарного звіту. Вартість товарів, реалізованих споживачам без обробки, облікують на рахунку 28 і списують після реалізації у дебет рахунка 902. Інші витрати й доходи на підприємствах громадського харчування відображають в обліку за методикою, аналогічною до застосовуваної у роздрібній торгівлі.
Передано товари зі складу до буфету |
282 |
281 |
Отримано виручку від реалізації продукції |
301 |
702 |
Сума податкового зобов'язання з ПДВ |
702 |
641 |
Списано фактичну собівартість реалізованих товарів |
902 |
282 |
58. Облік транспортно-заготівельних витрат і торговельних націнок в закладах ресторанного господарства
Підприємствам громадського харчування доцільно вести облік транспортно-заготівельних витрат на окремому рахунку із подальшим розподілом між реалізованими товарами та залишком їх на складі. Оцінка за методом ціни продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі й громадського харчування середнього відсотка торговельної націнки на товари (націнки громадського харчування). Торгова націнка в громадському харчуванні складається із торговельної націнки товарів, націнки і ПДВ громадського харчування. методу середнього відсотка визначають відсоткове співвідношення сум ТЗВ між сумами залишку товарів на складі на кінець звітного періоду та сумою запасів, що вибули у звітному періоді. Суму ТЗВ узагальнюють на окремому субрахунку рахунків обліку товарів 289 і щомісячно розподіляють між сумою залишку товарів на кінець звітного місяця та сумою товарів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) впродовж звітного місяця. Суму ТЗВ, що стосується товарів, які вибули, визначають як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості товарів, Що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, в кореспонденції із якими відображено вибуття цих товарів. Середній відсоток ТЗВ визначають діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і суми ТЗВ за звітний місяць на суму залишку товарів на початок місяця і товарів, що надійшли впродовж звітного місяця. Суму ТЗВ, що припадає на залишок нереалізованих товарів, відображають у балансі в складі запасів, а решту суми відносять на збільшення собівартості реалізованих товарів. На підставі звіту про обіг товарів роблять записи у регістрах бухгалтерського обліку з нарахування торговельної націнки: Дебет рахунків 281, 282 Кредит рахунка 285 Наприкінці звітного періоду складають розрахунок розподілу торговельної націнки між реалізованими й нереалізованими товарами. .
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 Наверх ↑