33 Облік запасних частин, агрегатів та автомобільних шин.

Запасні частини — окремі деталі, вузли, агрегати транспорт­них засобів, призначені для заміни зношених частин об'єктів під час технічного обслуговування та ремонту їх. Аналітичний облік запасних частин на складах здійснюють за місцями зберігання (матеріально відповідальними особами), од­норідними групами (механічна група, електрична група тощо), марками автомобілів та номенклатурними номерами (штрих-кодами). Аналітичний облік обладнання, двигунів, вузлів та агрега­тів обмінного фонду ведуть за такими групами: придатні до екс­плуатації (нові й відремонтовані); підлягають ремонту; перебувають у ремонті; непридатні до експлуатації. Облік руху оборот­них агрегатів здійснює технік у спеціальних картках обліку, що містять такі реквізити: дати надходження і вибуття, назву агрегату, його номенклатурний (штрих-код) і заводський номери, пробіг, проведені види ремонту, звідки надійшов і кому виданий агрегат. За наявності обмінного фонду запасних частин видачу їх зі складу для технічного обслуговування і ремонтів автомобілів проводять в обмін на зняті з автомобілів. Непридатні запасні час­тини, що прийняті в обмін на видані із обмінного фонду складу, зберігаються окремо, по завершенні місяця їх списують і оприбут­ковують як брухт. Запасні частини, що потребують ремонту, пе­редають до ремонтного цеху за накладними, а після ремонту повертають на склад і використовують як обмінний фонд.Облік запасних частин ведуть за такими цінами:

- нові та зняті з автомобілів, але придатні для експлуатації – за діючими цінами придбання;

- відремонтовані – в розмірі 50 % діючої ціни придбання;

- які потребують ремонту – у розмірі 25 % діючої ціни придбання;

- непридатні до експлуатації – за ціною брухту або можли­вого використання.

Облік автомобільних шин зазвичай здійснюють у комплектах, до яких належать покришки (зокрема безкамерні), камери та об­відні стрічки.Автомобільні шини, встановлені на колесах та наявні у запасі при автомобілі, включають до його первинної вартості й обліко­вують у складі основних засобів. Автомобільні шини, акумулятори й запасні частини, що перебувають на складі, не можуть самостій­но виконувати жодних функцій або робіт, тому їх не включають до складу основних засобів (за винятком, коли вони надходять у ком­плекті нового автомобіля) незалежно від ціни їх придбання й облі­ковують у складі оборотних засобів — виробничих запасів.

Аналітичний облік автомобільних шин на складах ведуть за місцями зберігання (матеріально відповідальні особи) й за окре­мими групами: шини нові; шини, що були в експлуатації, але придатні для подальшої експлуатації; шини, відремонтовані або відновлені методом накладання нового протектора; шини, що бу­ли в експлуатації й підлягають ремонту або відновленню; шини, не придатні для подальшої експлуатації. Усередині кожної групи облік ведуть за окремими деталями (покришки, камери), а також за кількістю, розмірами (марками), моделями, сортами, цінами, заводськими номерами. Відпуск зі складу автомобільних шин у разі заміни проводять за обов'язкової здачі шини, знятої з автомобіля. Оприбуткування знятої шини здійснюють на підставі накладної, а видачу нової шини — на підставі. Синтетичний облік наявності та руху придбаних і виготовле­них запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, що вико­ристовуються для проведення ремонтів і замін зношених частин автотранспортних засобів, інструментів, а також автомобільних шин у запасі та в обороті, здійснюють на субрахунку 207 «Запас­ні частини» рахунка 20 «Виробничі запаси». На цьому ж субра­хунку обліковують обмінний фонд устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, створюваний у ремонтних підрозділах підприємства.

34.Особливості обліку праці та її оплати в автогосподарствах

Приймання виконаних робіт з капітального ремонту об'єктів оформлюють Актами прийому-здачі відремонтованих, реконструйо­ваних та модернізованих об'єктів типової форми 03-2 (додаток П).В актах зазначають реквізити: вид та обсяг виконаних робіт, марки та номери автомобіля, а також трудові й матеріальні ви­трати. Акти підписують працівники відповідної ремонтної служ­би, що виконує ці роботи, а також працівники ВТК, що їх прий­мають. Оформлені акти разом із усіма первинними документами (лімітно-забірними картами, вимогами, табелями, нарядами, ін­вентарними картками на дорогі запасні частини, вузли й агрегати) передають до бухгалтерії. На підставі актів здійснюють спи­сання з підзвітних осіб раніше отриманих матеріальних ціннос­тей. За цими актами також нараховують заробітну плату персо­налу, виходячи із зазначених у них: професії працівника, його розряду, виду виконаної роботи, відпрацьованих годин і тарифної ставки або відрядної розцінки. Ремонт і технічне обслуговування автомобілів можуть вико­нувати ремонтні майстерні, станції технічного обслуговування або інші сторонні організації. У разі виконання зазначених робіт силами підприємства витрати фіксують за дебетом субрахунку 231 «Допоміжне виробництво». По завершенні робіт їхню відпускну вартість згідно із відомістю розподілу послуг, виконаних для внутрішніх потреб, відносять у дебет рахунка 23 «Виробництво» за відповідною статтею калькуляції з кредиту субрахунку 231 «Допоміжне виробництво». Якщо вказані роботи виконує сто­роння організація, то на підставі її рахунку й акту прийнятих ро­біт робиться запис:

Дебет рахунка 23                Кредит рахунка 63

У процесі виробничої діяльності автотранспортного підпри­ємства для обліку окремих операцій, пов'язаних із роботою авто­транспорту, можуть оформлювати такі документи: табель обліку роботи автопарку, Акт про поломку (пошкодження) автомобіля, Акт про технічний стан автомобіля, Акт про дорожньо-транспорт­ну пригоду із матеріальним збитком (акт у разі аварії).