57. Документальне оформлення та облік операцій буфету.

Громадське харчування – різновид торговельно-виробничої діяльності із забезпечення населення харчуванням. До підпри­ємств громадського харчування належать ресторани, бари, кав'яр­ні, кафе, їдальні, магазини кулінарії, фабрики-кухні, дрібно роз­дрібна мережа тощо.Продукти харчування, які не прой­шли гарячої або холодної технологічної обробки, називають ку­півельними товарами . На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» здійснюють облік руху й наявності товарів, що перебувають на підприємствах роздрібної торгівлі (у буфетах підприємств гро­мадського харчування). Відпуск товарів у буфети та в дрібно роздрібну мережу оформляють накладною. Наприкін­ці робочого дня всі прибуткові й видаткові документи групують у відповідній частині товарного звіту. Вартість товарів, реалізованих споживачам без обробки, обліку­ють на рахунку 28 і списують після реалізації у дебет рахунка 902. Інші витрати й доходи на підприємствах громадського харчу­вання відображають в обліку за методикою, аналогічною до зас­тосовуваної у роздрібній торгівлі.

58. Облік транспортно-заготівельних витрат і торговельних націнок в закладах ресторанного господарства

Підприємствам громадського харчування доцільно вести облік транспортно-заготівельних витрат на окремому рахунку із по­дальшим розподілом між реалізованими товарами та залишком їх на складі. Оцінка за методом ціни продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі й громадського харчування середнього відсотка торговельної націнки на товари (націнки громадського харчування). Торгова націнка в громадському хар­чуванні складається із торговельної націнки товарів, націнки і ПДВ громадського харчування. методу середнього відсотка визначають відсоткове співвід­ношення сум ТЗВ між сумами залишку товарів на складі на кі­нець звітного періоду та сумою запасів, що вибули у звітному періоді. Суму ТЗВ узагальнюють на окремому субрахунку рахун­ків обліку товарів 289 і щомісячно розподіляють між сумою залишку товарів на кінець звітного місяця та сумою товарів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) впродовж звітного місяця. Суму ТЗВ, що стосується товарів, які вибули, ви­значають як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості товарів, Що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, в кореспонденції із якими відображено вибуття цих товарів. Серед­ній відсоток ТЗВ визначають діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і суми ТЗВ за звітний місяць на суму залишку товарів на початок місяця і товарів, що надійшли впро­довж звітного місяця. Суму ТЗВ, що припадає на залишок нереалізованих то­варів, відображають у балансі в складі запасів, а решту суми відносять на збільшення собівартості реалізованих товарів. На підставі звіту про обіг товарів роблять записи у регістрах бухгалтерського об­ліку з нарахування торговельної націнки: Дебет рахунків 281, 282  Кредит рахунка 285 Наприкінці звітного періоду складають розрахунок розподілу торговельної  націнки  між  реалізованими  й  нереалізованими  товарами. .