79. Джерела зовнішнього фінансування нац економік, їх характеристика.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134
В світовій практиці використовується два зовнішніх джерела фінансування економіки: приватні інвестиції і офіційна допомога з боку міжнародних організацій, інших держав тощо.Обидва джерела є ефективними за умови проведення адекватної боргової політики в країні-реціпієнті.
Приватні інвестиції.
Приток в економіку інвестицій залежить від існуючого інвестиційного клімату, в особливості таких його складових, як стабільність законодавства, механізм репатріації прибутків і інвестицій, загальні тенденції розвитку економіки тощо. Тому недоліком даного джерела є його залежність від сукупності економічних і правових факторів, які визначаються як суб’єктивними, так і об’єктивними тенденціями.
Повернення приватних інвестицій ( за виключенням тих, що здійснюються під урядові гарантії ) є справою виключно відповідних приватних економічних суб’єктів-отримувачів коштів. Важливим є те, що при здійсненні приватних інвестицій не збільшується сума зовнішнього боргу держави. Саме в цьому полягає перевага даного джерела і тому воно є характерним для стабільних ринкових систем.
Офіційне фінансування.
Перевага даного джерела фінансування полягає в його відносній незалежності від об’єктивних тенденцій в світовій і національній економіці і можливості залучення коштів урядом держави в визначеному обсязі і в визначені строки.
Але використання даного джерела пов’язано з бюджетним процесом і формуванням платіжного балансу. Використання зовнішніх запозичень з метою поточного макроекономічного балансування трансформується в збільшення зовнішнього боргу. Його обслуговування потребує відволікання державних коштів від інших напрямків і при великих розмірах боргу це стає фінансовим тягарем для країни і передумовою для кризових явищ в фінансовій сфері.
Тому використання даного джерела має відбуватись в чітко виважених обсягах і на конкретні цілі загальнодержавного значення. Зовнішні боргові запозичення не повинні розглядатись як єдине джерело фінансування бюджетного дефіциту та реформування економіки.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 Наверх ↑