56. Система регулювання міжнародних торгових відносин.

Кожна держава регулює  свої торгові відносини. Для цього вона використовує систему регуляторів:

а) тарифні регулятори:

       митний тариф

       митне стягнення

б) нетарифні регулятори:

       квота - кількісне обмеження експорту чи імпорту товару

       ліцензування – регулювання ЗЕД через видачу дозволів на Е / І товару у встановленій кількості.

       адмін-ні формальності - це добровільне обмеження Е, правила здійснення опер-й

       технічні бар`єри – відповідність товару нац та м-н стандартам

       інструменти стимулювання експорту.

Є інші регулятори МТ:

а) “доля нац участі” - умови, що передбачають в-во певної частини кінцевої експ продукції всередині країни

б) стимулювання нац вир-ва - передбач пріорітет держ замовлень нац вир-ків над зарубіжними, навіть якщо заруб пр-ція дешевша.

Будь-яке регулювання МТ з боку держави є протекціонізмом.

Прот-зм – це с-ма пол-екон стосунків між суб-тами м-н відносин, орієнтована на цілеспрямовану підтримку суб-тів власної економіки.

Регулювання МТ здійснюється на:

       нац рівні

       м-н рівні

       наднаціон рівні

Організацією, що регулює МТ, є ГАТТ (1948). Вона сприяє МТ, обмежуючи нетарифні бар`єри та знижуючи тарифні. За правилами ГАТТ на сьогодні здійснюється більше 90% торг операцій. Тарифний бар`єр ГАТТ - 1,6%. Разом з тим застосовують більше 800 нетарифних бар`єрів, що покривають 60% імпорту.