65. Протекціонізм та його сучасні форми.

Використовуючи тарифні й нетарифні методи регулювання, кожна держава проводить відповідну зовн-торг політику. Така політика в тій чи іншій мірі є протекціонізмом.

Протекціонізм - це система політ-екон стосунків між суб`єктами м-н відносин, орієнтована на цілеспрямовану підтримку суб`єктів власної економіки на внутр та зовн ринку.

На даний час виділяють наступні форми протекціонізму:

а) Інституціональна структура

       державний

       м-н угруповань і МОрг-й

б) Цільова орієнтація

       загальний (тотальний)

       селективний

в) Хар-р засобів

       тарифні

       нетарифні

       змішані

г) За терміном

       одночасний

       короткотерміновий

       довготерміновий

д) Методи регулювання

       прямі

       непрямі

е) За ступенем ізоляції

       ефективний

       автаркія

ж) За ступенем свободи введення засобів

       добровільний

       вимушений

з) За формами прояву

       засоби сприяння

       засоби обмеження

Доводи на користь протекціонізму:

1.       Необхідність забезпечення оборони національного виробника (більше політичний, ніж екон аргумент)

2.       Підвищення внутрішньої зайнятості - підтримка роботи вітчизняних підп-в та тих, хто на них працює (має від`ємний ефект у довгостроковому періоді)

3.       Диверсифікація заради стабільності (тільки для слаборозв країн)

4.       Захист молодих галузей

5.       Захист від демпінгу (програють споживачі)

6.       Захист від товарів з країн, де робоча сила дуже дешева (програють споживачі)

Таким чином, усі доводи на користь протекціонізму несерйозні та приносять користь лише у короткий термін.

На даний час у світі є тенденція до регіонального протекціонізму (ЄЕС, Північна Америка).