61. Демпінг і антидемпінгові процедури в сучасних торг відносинах.

Демпінг – метод нетарифної торгової політики, що полягає у просуванні на зовнішній ринок товарів за цінами, нижчими нормального рівня цін в даних країнах.

Види демпінгу: 1) спорадичний – епізодичний продаж надлишків товарів на зовн ринок за зниженими цінами; 2) навмисний – тимчасове навмисне зниження експ цін з метою витіснення конкурентів з ринку та наступного встановлення монопольних цін; 3) постійний - постійний Е за зниженою ціною; 4) зворотний – завищення цін на Е порівняно з цінами продажу тих самих тов-в на внутрішньому ринку; 5) взаємний - зустрічна торгівля 2х країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами.

Антидемпіногві процедури: введення антидемпіногвих митних тарифів; квотування ввезення товарів за демпіногвими цінами; припинення торгових стосунків з державами, що застосовують демпінг; законодавчі акти та адміні-стративні формальності; стимулювання нац-го виробництва - передбач пріорітет держ замовлень національних виробників над зарубіжними, навіть якщо зарубіжна продукція дешевша.

Антидемпінгова політика є протекціонізмом. Так, американці використовують назву “захист від демпінгу” для обмеження законної торгівлі шляхом введення неоправданого мита. Часто те, що називають демпінгом, є результатом теорії порівняльних переваг. Зловживання антидемпінг-овимими процедурами може зависити ціну імпорту, і на внутрішньому ринку послабиться конкуренція. Це призведе до підвищення цін на національному ринку за рахунок споживачів.