100. Ямайська валютна система.

У січні 1976р. у м. Кінгстоні (Ямайка) було підписано угоду, що стала основою нової четвертої  світової валютної  системи—ямайської, яка набула чинності 1 квітня 1978р. Її визначальними рисами є: визнання за міжнародні резервні та розрахункові валю­ти поряд з доларом валют інших країн та СДР(спеціальних прав запозичення);  витіснення золота з міжнародних розрахунків шляхом скасування золотих паритетів валют та офіційної ціни на золото. МВФ було доручено здійснити повернення країнам-членам 1/6 частини золотого запасу, яку було внесено раніше у порядку оплати квот, та реалізацію через аукціони частини золотих запасів. МВФ припинив приймання золота як оплату квот та процентів за кредити; офіційне визнання «плаваючих» валютних курсів, тобто тих, які встановлюються на валютному ринку залежно від їх купівельної спроможності, попиту та пропозиції. Ямайська угода фактично зафіксувала відносини, що вже склалися у світі, для яких давно було характерним переважне становище долара США. Разом з тим Ямайська уго­да узаконювала тенденцію до валютного поліцентризму. Як резервні валюти дедалі частіше використовуються мар­ка ФРН, швейцарський франк, японська ієна, а питома вага долара у валютних резервах центральних банків падає. На нараді представників більшості розвинутих країн на Ямайці 1976р були вироблені угоди, які узаконили ліквідацію Бреттон-вудської системи золотовалютного стандарту,і зокрема такого фундаментального принципу, як офіційний обмін доларів США на золото. Американський долар таким чином утратив міжнародний статус резервної валюти. Здійснена на основі цих угод валютна реформа скасувала офіційну ціну золота і золотий вміст національних грошових одиниць. Ямайські угоди передбачали можливість встановлення довільних валютних курсів замість строго фіксованих, що вимагалося Бреттон- вудськими угодами.Утвердження більшої свободи дії ринкових сил у процесі курсоутворення, перехід до системи «плаваючих» курсів, що формуються на основі дії вектора сил попиту й пропозиції, означали подальшу лібералізацію валютно-фінансових відносин західних країн, посилення дії в них ринкових сил і механізмів.