55. Регіональні валютні системи.
Міжнародна(регіональна) валютна система - це специфічна організаційно-економічна форма відносин ряду країн у валютній сфері, спрямована на стимуляцію інтеграційних процесів, зменшення амплітуди коливань курсів національних валют та їх взаємну ув’язку. Існує в межах певних інтеграційних об’єднань. Яскравим прикладом міжнародної(регіональної) валютної системи служить Європейська валютна система. Європейська валютна система (ЄВС) — це визначені правила розрахунків між групою країн — членів ЄС. Це замкнуте валютне угруповання, до складу якого у 1979 р. увійшли: ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Данія, Ірландія, Великобританія, Іспанія, а пізніше — Ісландія, Португалія, Греція. ЄВС базується на трьох основних елементах: спеціальній європейській валютній одиниці; механізмі валютних курсів та інтервенцій; механізмі кредитування. З моменту створення і до 1 січня 1999 р. спеціальною європейською розрахунковою одиницею було визнано ЕКЮ — спеціальний запис на рахунках Європейського фонду валютного співробітництва. Він використовувався як розрахункова база для визначення бюджету ЄС, для розрахунку центральних валютних курсів, як розрахункова і кредитна одиниця між центральними банками, а також як база для розрахунку відхилень різних валютних курсів. Квота національних валют в структурі ЕКЮ визначалася економічним потенціалом країн (їхньою часткою у сукупному ВНП та товарообігом країни). З 1 січня 1999 р. із введенням в обіг єдиної для Євросоюзу валюти — євро — в Європі почав діяти Економічний і валютний союз.. Отже, з 1 січня 1999 р. євро замінив національні валюти держав у безготівкових розрахунках, а банкноти і монети введено в обіг з 1 січня 2002 р. З 1 січня 1999 р. Міжнародний валютний фонд у своєму кошику резервних валют замінив німецьку марку і французький франк на євро.
56. Регулювання трудової міграції на націонал, міжнародно рівнях.
Міжнародна міграція робочої сили(ММРС)- це переміщення робочої сили між країнами світового співтовариства. Це процес організованого чи стихійного переміщення працездатного населення з країни в країну. Р івні регулювання ММРС:
1.Національний-сукупність мір окремої держави по здійсненню міграційної політики в своїй країні.На національному рівні політика здійснюється : міністерством праці, міністерством юстиції, міністерством внутрішніх справ, національними міграційними службами, посередницькими міграційними фірмами.2. Міжнародний рівень- система засобів по регулюванню міжнародної міграції робочої сили в регіонах світового співтовариства.На міжнародному рівні політика здійснюється такими органами: міжнародною організацією праці(МОП) та міжнародною організацією міграції(МОМ). Членами МОП є: уряди країн- учасниць, профсоюзи, організації підприємців. Основні задачі МОП : регламентація робочого часу, регламентація набору роб. сили , боротьба з безробіттям, забезпечення нормальних умов життя емігрантів, захист робітників від профзахворювань, реформування питань соцстрахування і соцзабезпечення. Основні задачі МОМ: розробка довгострокових програм в області регулювання міграційних потоків; надання допомоги в питаннях організації міграції, розвиток технічного співробітництва в області міграції, попередження “відпливу інтелекту” і рееміграції. 3. Наднаціональний рівень : реалізується при створенні зрілих інтеграційних угрупувань країн. Включає міри по регулюванню ММРС в межах інтеграційного об’єднання. 4. Корпоративний - Кожна державна або приватна компанія в межах існуючого зовнішнього правового поля має свою власну стратегію і тактику залучення і використання іноземної робочої сили 5. Міждержавний - Регулювання відбувається на підставі укладених двосторонніх або багатосторонніх договорів (угод)
57. Регулятивні механізми глобальної економіки.
58.Ринки золота та сучасні особливості їх функціонування.
Світовий ринок золота – це система відносин купівлі-продажу золота, це сукупність центрів, де здійснюються операції купівлі-продажу із золотом, в основному для промислових цілей приватної тезаврації (процес нагромадження золота банками, скарбницями, різними фондами, а також приватного нагромадження золота як скарбу). Суб’єктами світового ринку золота виступають комерційні банки, форми, приватні особи, а також виконавчі валютні органи. Слід зазначити тенденцію до постійного розширення попиту на золото для потреб ювелірного виробництва, електроніки, стоматології, для виготовлення монет і медалей.
У світі функціонує понад 40 міжнародних ринків золота. Найбільші з них знаходяться в Цюріху та Лондоні,
Ціна золота залежить від складного комплексу факторів, головним з яких можна назвати стан попиту та пропозиції, розташування ринку, транспортні та страхові витрати, ступінь ризику, фізична форма запропонованого металу, ступінь втручання державних органів у діяльність ринку, економічний, валютний і фінансовий стан країни, де знаходиться ринок.
На різних європейських ринках золота, як і на інших найбільших міжнародних ринках ціни встановлюються на більш або менш однаковому рівні і змінюються головним чином у відповідності з динамікою ціни на золото на ринках Цюріха і Лондона. У той же час, на ринках деяких азіатських країн операції із золотом обмежуються обо забороняються, а тому ціни на золото там можуть помітно відхилятись від цін основних міжнародних центрів.
Золото продається в найрізноманітніших формах, але найбільш розповсюджена торгівля золотими зливками та монетами. Золоті зливки найчастіше мають вагу 12.5 кг і 1 кг. Крім монет та зливків, золото продається у вигляді медалей, листів, пластинок, дроту, а іноді й у формі золотих сертифікатів, які дають право пред’явникові отримати певну кількість чистого золота.
59. Рівень інтернаціоналізації економіки України.
Якісно інтернаціоналізація, на макрорівні ,проявл. в розширенні та поглибленні світогосп. зв,язківза рахунок підвищення міжнародної мобільності факторів та результатів вир-ва. Кількісно інтернаціоналізація, на макрорівні, характеризується випереджуючими темпами росту міжнародної торгівлі та міжнарод. інвестування, порівняно із загальним рівнем ВВП.