95. Характеристика етапів розвитку світової валютної системи.
Основними етапами створення світової валютної системи є: Становлення, формування передумов, визначення принципів нової системи; при цьому зберігається її спадкоємний зв’язок з попередньою системою. Формування структурної єдності, завершення побудови, поступова активізація принципів нової системи. Створення повноцінно функціонуючої нової світової валютної системи на базі закінченої цілісності та органічної зв’язки її елементів. Криза світової валютної системи – загострення валютних протиріч, різке порушення її функціонування, що проявляється у невідповідності структурних принципів організації світового валютного механізму зміненим умовам виробництва. Криза світової валютної системи веде до знищення старої системи та заміни її новою, яка забезпечує відносну валютну стабілізацію. У своєму розвитку світова валютна система до сучасного часу пройшла чотири етапи.Виділяють 4 світові валютні системи – Паризька (1867), Генуезька (1922), Бретон-Вудська (1944) та Ямайська (1976). Кожна з них відповідала певному етапу розвитку світової економіки і МЕВ. Головна різниця між ними полягає в механизмі встановлення курсів валют і ролі золота в міжнародних розрахунках. Паризька СВС – це система золотомонетного стандарту. За нею всі валюти були конвертовані в золото, курси визначались на основі золотого паритету (співвідношення вмісту золота в валютах). Коливання курсів валют відбувались в межах золотих точек. Золото було не тільки резервним, але й платіжним засобом. Поступово золотомонетний стандарт перестав відповідати потребам економіки, що призвело до його заміни золотодевізним стандартом в рамках Генуезької СВС. Особливістю даної системи було те, що її основою було не тільки золото, але й провідні валюті, розмінні на нього. Коливання курсів валют перестало обмежуватись золотими точками. Світова криза 1929-33 років і друга світова війна підірвали основи цієї системи – реальний курс більшості валют знизився і підтримка їх розмінності на золото була неможлива для більшості країн. Після війни було введено в дію Бретон-Вудську СВС, яка теж базувалась на золотодевізному стандарті, однак конвертованим в золото був тільки долар США як найбільш стабільна валюта. Таке положення пояснювалось політико-економічною ситуацією в той час – США були єдиною з провідних країн світу, що не були знесилені війною. Фактично Бретон-Вудська СВС була системою золотодоларового стандарту.. В її рамках вводились жорсткі рамки паритетів і допустимих коливань курсів. Був створений МВФ як організація, яка б регулювала тенденції змін курсів валют і надавала допомогу країнам, що беруть в неї участь. Крах цієї СВС був обумовлений зміною в розкладі сил в світі в 70-і роки. Західна Європа і Японія перетворились на світові економічні центри, конкуруючи з США. Іншими причинами були нестабільність платіжних балансів окремих країн і вплив інфляційних процесів, неспроможність США забезпечити вільний розмін долара на золото, дезорганізуюча роль ТНК в валютній сфері тощо. Діючою зараз СВС є Ямайська СВС. В її рамках була проведена офіційна демонетізація золота. Жодна валюта світу зараз не є розмінною на золото. Був лібералізований механізм встановлення і регулювання валютних курсів. В рамках цієї СВС була введена СДР – міжнародна розрахункова одиниця, курс якої визначався на базі кошику валют. СДР передбачалось використовувати для міжнародних розрахунків, але широкого використання СДР не отримала. Резервними валютами і міжнародними платіжними засобами залишились валюти провідних країн світу.Зараз міжнародною розрахунковою одиницею стає євро.
96. Характеристика типів і видів міжнародних розрахунків.
Міжнародні розрахунки – це система організації і регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин. Типи міжнародних розрахунків.
1. Національною валютою : -торгові, кредитні і платіжні угоди між країнами; -напряму.
2. Міжнародною колективною валютою: - торгові, кредитні і платіжні угоди у межах інтеграційних угрупувань країн.
3.Клірингові розрахунки: - міжнародні платіжні угоди клірингового типу – угода між урядами двох і більше країн про обов’язковий взаємний залік міжнародних вимог і зобов’язань.. Золото - використовується в міжнародних розрахунках опосередковано на ринку золота. Воно продається на ринку золота за валюту, якою продавцю золота необхідно розрахуватися зі своїми постачальниками.
Види міжнародних розрахунків залежать від:
1.Специфіки суб’єкта: - між конкретними контрагентами; - між банками; - між банком і контрагентом;
- між державою і банком; - між державами.
2.Взаємодії суб’єктів: - напряму; - через посередників.
3. Від об’єкту: - торгові операції; - інвестиційні операції;- некомерційні операції.
4.Умови розрахунків: - готівкові; - з наданням кредиту.
97. Цілі і особливості Чорноморського економ співробитн
Специфічне місце серед інтеграційних угруповань різних масштабів і форм може посісти Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС), декларацію про створення якого 1992 року підписали керівники Албанії, Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Грузії, Греції, Росії, Румунії, Туреччини, України. Особливості: 1.ЧЕС, являючи собою потенційно місткий внутрішній ринок зі значним науково-технічним потенціалом, може стати і ключовим місцем торгівлі між Європою, Близьким Сходом та Азією. Практично створюється транс регіональне інтеграційне угруповання. 2. це перше велике інтеграційне угруповання країн пост-конфронтаційного етапу розвитку світової економіки, яке може поєднати країни, що до останнього часу розвивались, маючи різні політичні та економічні установки. 3. до ЧЕС увійшли новоутворені незалежні країни - колишні республіки СРСР, які вперше роблять спробу зінтегруватись на певній організаційній основі без явного домінування Росії, на відміну, наприклад, від Економічного Союзу на основі СНД. ЧЕС лише в одному відповідає інтеграційним критеріям: це є інтеграція на регіональній основі з яскраво вираженим об'єднуючим фактором - Чорним морем. Загалом ЧЕС можна розглядати як потенційний феномен. Тут очевидні майже всі ключові дезінтеграційні фактори - від політичної нестабільності країн-учасниць, їх економічної та інфраструктурні несумісності, яскраві соціально-культурні відмінності, глибокі інструменти регулювання торговельно-економічних взаємовідносин. Проблеми:*функції регулювання зовнішної торгівлі в країнах-учасницях реалізуються на різних рівнях: * істотно різняться не лише механізми та інструменти, а й стратегії і тактики регулювання * для країн ЧЕС характерні різні масштаби, терміни та глибина участі у ГАТТ, *істотні відмінності в ключових параметрах інвестиційного клімату. До основних напрямків причорноморського співробітництва можна віднести такі: • формування інфраструктури бізнесу через створення та розвиток спільних фінансових та інформаційних мереж; • будівництво спільними зусиллями об'єктів транспортної інфраструктури, розвиток транспортно-експедиторського співробітництва; • комплексне використання і охорона ресурсів Чорного моря; • співробітництво в розвитку паливно-сировинної бази регіону, у справі раціонального енергоспоживання; • реалізація спільних проектів щодо технологічного переобладнання металургійних виробництв країн-учасниць; • співробітництво в агропромисловій сфері, розвиток харчової і переробної промисловості; • участь у конверсії оборонної промисловості; • розвиток сучасної системи телекомунікацій, зокрема реалізація проекту будівництва оптиковолоконної лінії зв'язку між Туреччиною, Болгарією, Румунією та Україною; • кооперація в розвитку уніфікованої митної системи та вироблення ефективного механізму взаємних розрахунків з орієнтацією на створення в майбутньому Чорноморського платіжного союзу; • співробітництво в розвитку процесів приватизації підприємств, стимулювання малого і середнього бізнесу тощо.
З точки зору основних інтеграційних критеріїв ЧЕС слід розглядати як потенційну зону вільної торгівлі
98. Ціноутворення у міжнародній торгівлі.
Міжнародна (світова) ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва.
У більш практичному плані міжнародна ціна – це ціна, за якою здійснюються великі комерційні роздільні експортно-імпортні операції з оплатою у вільноконвертованій валюті. Ключовою особливістю міжнародної ціни на відміну від внутрішньої є множинність, коли по одному й тому ж товару можуть встановлюватися різні ціни або ціна різного рівня.
Множинність міжнародних цін обумовлена наступними факторами:
відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів;
валютною державною та міждержавною політикою;
політикою протекціонізму;
відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;
іншими факторами.
Виходячи з особливостей ціноутворення як правило виділяють дві основні групи цін:
на продукцію обробної промисловості;
на сировину.
Ціни в МТ систематизуються за наступними ознаками:
За напрямком товарних потоків:
Експортна ціна – ціна за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту.
Імпортна ціна – ціна по якій товар купується у зарубіжного контрагента.
За умовами розрахунків:
Ціна комерційних угод - відображає інтернаціональну ціну виробництва при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу.
Ціна клірингових розрахунків – ціна товару, в якій враховані умови і особливості клірингу.
Кліринг – це система безготівкових розрахунків за товари та послуги, заснована на заліку взаємних вимог та обов’язків.
Ціна програм допомоги – ціна товару, в якій враховані умови і особливості реалізації програм допомоги.
Трансфертна ціна – ціна товару, по якій здійснюються внутрікорпораційні операції.
За повнотою врахування витрат:
Ціна нетто – чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу.
Ціна споживання – сума затрат покупця, включаючи витрати на придбання та використання товару в нормативний строк.
За характером реалізації:
Оптова ціна – ціна товару при продажу його крупними партіями.
Роздрібна ціна – ціна товару при продажу його індивідуальному споживачу.
За мірою фіксації:
Контрактна ціна – ціна, яка встановлюється в контракті і виражається у валюті країни експортера, імпортера або третьої країни.
Тверда (firm, fixed price)– встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії. Тверда ціна використовується, в основному, при негайних поставках (від 1 до 14 днів), рідше при поставках на більш тривалі терміни. В контракті в цьому випадку робиться запис: “ціна тверда, зміні не підлягає”.
Рухома – фіксується в момент укладання контракту і може бути переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться.
Змінна (sliding price) – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін в виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту (велике промислове обладнання, будівельні об’єкти, суднобудування і т.і.).
З наступною фіксацією (price to be fixed) – ціна за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.
Ціна, яка публікується – ціна, яка повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації.
99. Шляхи формування і фактори ефективності міжнародних інтеграційних угрупувань.
Міжнародну економічну інтеграцію можна визначити як якісно новий етап розвитку і форму прояву інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємо пристосування, переплетення всіх структур національних господарств.
Для створення економічного інтеграційного угрупування двох чи кілької країн необхідно певні політики-правові (сумісність політичних устроів та основного законодавства країн), економічні (крітерій розвитку країн, їх ресурсний та технологічний потенціал, ступінь зрілості ринкових відносин), соціально-культурні та інфраструктурні умови.
При цьому економічні інтеграційні угрупування можуть формуватися різними шляхами: * “знизу-догори”, у процесі поглиблення інтернаціоналізації та транснаціоналізації господарського життя, коли домовленостям між країнами рол створення зони вільної торгівлі, митного союзу чи спільного ринку передує досить тривалий період розвитку міжнародних економічних зв’язків на рівні підприємців, фірм та корпорацій. Ці зв’язки активно підтримуються на державному рівні і водночас розробляються й реалізуються широкомасштабні двосторонні проекти поглиблення міжнародного економічного співробітництва. *“згори-донизу”, коли з різних політичних та соціально - економічних причин створюється інтеграційне угрупування країн, які ще не повністю відповідають критеріям інтеграційної сумісності, але в процесі подальшого регульованого і скоординованого на наднаціональному рівні співробітництва досягають тієї чи іншої форми міжнародної економічної інтеграції, * переважно таким шляхом розвивалась економічна інтеграція в Європі через дво- і багатосторонні переговори і асоційовану участь окремих країн у діяльності інтеграційних угруповань. Ефективність міжнародної регіональної економічної інтеграції досягається за рахунок таких чинників: * усунення дискримінації та бар’єрів між країнами-учасницями інтеграційних угрупувань у русі товарів та послуг, капіталу, *стандартизація та уніфікація у виробничо-комерційній сфері, *динамічного ефекту завдяки розширенню ринку та економії на масштабах виробництва, *забезпечення достатнього рівня конкуренції.