70. Соціально-культурне середовище розвитку міжнародних економічних відносин та його основні характеристики.

  Фактори соціально-культурного середовища визначаються поведінкою людей, яка базується на фізіологічних, особистих психологічних та соціальних факторах та виражається у певних культурних формах.  Соціальна поведінка людей визначається конкретними груповими нормами. Групи людей формуються в наслідок природжених факторів (стать, сім’я, вік, каста, етнос, раса, національність) або тих, що людина здобуває в процесі навчання, виховання тощо (релігія, політична орієнтація, професія). Існує наступна закономірність – чим більш розвиненим є суспільство, тим більше значення опановують фактори, надбанні в процесі життя людини.Сукупність норм, на яких базуються різні дії тієї чи іншої групи можна назвати культурою даної групи.. Суспільство формує різноманітні форми і засоби передачі культурних цінностей. Трансляція і засвоєння культури здійснюється різними способами: шляхом виховання, навчання, освіти, мови, через звичаї та традиції, шляхом наслідування і копіювання кращих зразків. Найбільш важливими світоглядними та поведінковими аспектами, які формуються під впливом культури є :

  Усвідомлення себе та світу; Спілкування та мова; Одяг та зовнішність; Культура харчування; Уявлення про час.

  Оскільки нації, раси та етноси є найбільш стійкими людськими групами, саме ці фактори формують найбільш стабільні групові культури – національні. Завданням сучасної культурології як науки є вивчення, порівняння та систематизація різноманітних національних культур.

Зв’язок між членами суспільства реалізується через мовні та немовні засоби комунікації, які базуються на певних культурних сигналах (значеннєві аспекти кольорів, дистанції, відношення до часу), а також за допомогою дотримання переважних моральних вимог та етикету. Значення мови визначається тим фактором, що таке поняття як ментальність культури (внутрішні процеси і характер розумового складу) детермінується типом та особливостями мови даної групи.

71. Стан і особливості формування платіжного балансу (ПБ) Укр.

В Укр всі статті ПБ об”єднуються в два розділи: рах поточн операцій (РПО) та рах операц з капіталом та фін операц (РОКФО).

В 1998р. Укр вийшла з від”ємним сальдом рах поточн операц в сумі   -1296 млн. дол., що на 39 млн. дол. менше в порівнянні з попереднім р. Це викликано значним дефіцитом торговельного Б в сумі -2584 млн. дол., що на 1621 млн. дол. менше, ніж в попередньому році, а також внаслідок від”ємного сальдо доходів -871 млн. дол., що зросло порівн з 1997р. на 227 млн. дол. Перевищення імп над Е у відносинах Укр з РФ та Туркм нейтралізується завдяки операціям з послугами, пов”язаними з транзитом через нашу територію нафти, газу та аміаку (1377 млн. дол. на 1292 млн. дол. менше, ніж в 1997) та чистими поточними трансфертами (782млн. дол. на 63 млн. дол. менше, ніж в 1997).

Рах операц з капіт та фін операц характеризує міжн рух активів та кредитів. В 1998 Укр мала позитивне сальдо РОКФО в усмі 2106 млн. дол., тобто є чистим імпортером капіталу.

Застосування статті “Помилки та упущення” пояснюється статистичними неточностями, які виникають при ідентифікації зовнішньо - економ операцій внаслідок часових та вартісних розбіжностей. В 1998 позитивне сальдо чистих неідентифікованих надходжень склало в Україні 810 млн. дол.

Регулюючою статтею ПБ Укр є резервні активи. Вони являють собою ліквідні активи НБУ у вільноконвертованій вал у банках -нерезидентах, золоті запаси НБУ, активи в МВФ у вигляді резервної позиції та СПЗ. Особливість цієї статті: зміна резервних активів в Укр не виділяється в самостійн розділ, а відноситься окремою статею на рах капітальних операцій. В 1998 рез активи зменшилися на 1324 млн. дол.  і показані зі знаком “+”.

Світова практика свідчить про те, що в переважній більшості випадків первинне сальдо ПБ є від”ємним, тобто РПО зводиться з дефіцитом.

Вище було розглянуто причини дефіциту РПО Укр. Кінцеве вирівнювання ПБ Укр було досягнуто через залучення зовнішніх фінансів на РОКФО. Зовн фінанси були залучені у таких формах: 1) капіт трансферти (-3 млн. дол.) 2) прямі інвестиції (+747 млн. дол.) 3) портфельні інв (+47 млн. дол.) 4) інші інв (кредити)  (-9 млн. дол. ) Крім них сальдо РОКФО було збільшено внаслідок зменшення резервних активів на 1324 млн. дол.

Отже, для фінансування дефіциту РПО із РОКФО було направлено 2106 млн. дол. Ця сума разом із статею “Помилки та упущення” врівноважує РПО - 1296 млн. дол.  (2106 млн. дол.- 810 млн. дол. )

72.Становлення національної валютної системи України.

Валютна система – це форма організації та регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством чи міжнародними угодами.  Національна валютна система – це форма економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

Основа нац вал системи Укр - гривня. Гривня - частково конвертована вал за поточними операціями. Резиденти Укр повинні продавати  50% вал виручки на внутр вал ринку. Курс гривні офіційно не прив’язаний до якоїсь іншої вал чи вал корзини. Діє режим плаваючого вал курсу , що залежить від попиту та пропозиц на валюти на УМВБ та змінюється в межах вал коридору. Встановлюється розмір маржі комерційних банків 5-10% від офіційного курсу. Валютні та розрахункові операції проводяться через уповноважені банки. Міжнародні розрахунки проводяться в Укр згідно з міжнародними уніфікованими правилами та нормами з переважним використанням векселів, чеків, докум акредитивів, інкасо та банківського переказу.

З 1992р. Укр - член МВФ і таким чином включена в світову валютну систему. Укр реалізує програми економічного реформування МВФ.

Суб’єкти вал регулювання Укр: НБУ; уповноваж банки (комерц банки Укр, які мають ліцензію НБУ на проведення операцій з вал цінност); інші ліцензовані фін-кредит заклади - резид; Юр особи, що уклали з уповнов банками агентські угоди, щодо відкриття пунктів обміну іноз вал; фін-кред заклади - нерезид, що отримали індивід дозвіл НБУ. Структура міжб вал ринку Укр включає також вал біржі, вал відділ товарн та фонд бірж, які мають дозвіл на проведення вал операц.

Основні спец вал інститути в сфері вал контролю: 1) НБУ - головн інститут контролю, що відповідає за дотримання правил вал операцій на терит Укр з усіх питань, які не віднесено до виключної компетенції інших органів. 2) Уповноважені банки здійсн контроль за вал операц, які здійсн-ся резид та нерезид через відповідні банки. 3) ДПІ Укр здійсн фін контроль за вал операц. 4) Мін зв”язку - контроль за дотриманням правил поштових переказів за межі Укр. 5) Митний комітет Укр - котроль за дотриманням правил переміщення вал цінностей через митний кордон Укр.

Ключові проблеми становлення вал системи Укр: 1) проведення вал політики, узгодженої з політикою економіч та особливо пром розвитку 2) Поліпшення структури плат балансу особливо стосовно поточних операцій 3) проблема виплат за борговими зобов’язаннями 4) проблема нелегітимної втечі капіталу 5) проблема вільної конвертованості нац вал.

73. Створення МВФ і його сучасна роль.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — це міжурядова ва­лютно-кредитна організація зі сприяння розвитку міжнародної торгівлі та співробітництву у валютній сфері. Створений на міжна­родній конференції в Бреттон-Вудсі (СІЛА) в 1944 р., а розпочав працювати з 1947 р. Україна стала членом МВФ у вересні 1992 р. МВФ — це організація акціонерного типу. Його ресурси форму­ються за рахунок внесків країн-учасниць відповідно до встановленої для кожної країни квоти. Розмір квоти залежить від рівня еконо­мічного розвитку країни та її ролі в світовій економіці й міжнарод­ній торгівлі. Квота переглядається кожні 5 років. Квота України у 1992 р. становила 0,7 % (для порівняння: Росії — 3 %, США — 19,62,). Залежно від розмірів квот розподіляються голоси між країнами під час прийняття рішень в керівних органах МВФ. Кожна держава має 250 голосів плюс один голос на кожні 100 тис. В результаті більшість голосів належить США і країнам — членам ЄС. Основними завданнями МВФ є: сприяння розвитку міжнародної торгівлі та валютного спів­робітництва встановленням норм регулювання валютних курсів та контролю за їх дотриманням; сприяння багатосторонній системі платежів та ліквідація ва­лютних обмежень; надання валютних кредитів державам-членам для вирівнюван­ня платіжних балансів. Кредитні операції МВФ здійснює лише з офіційними органами країн-членів — казначействами, центральними банками, валютни­ми стабілізаційними фондами. Кредити надаються у формі прода­жу іноземної валюти за національну, а погашають їх, викуповуючи національну валюту за іноземну. МВФ надає кредити декількох видів:1. Звичайний кредит — для стабілізації платіжного балансу в межах року з можливим його продовженням до 4—5 років. 2. Компенсаційний кредит — для компенсації скорочення експортного виторгу за незалежними від країни-позичальника при­чинами (на 3—5 років). 3. Стабілізаційний ("буферний") кредит — для фінансування запа­сів сировини в зв'язку з несприятливою кон'юнктурою на світових ринках (на 3—5 років). 4. Розширене фінансування — для структурної перебудови зовнішніх розрахунків. Кредити МВФ надає лише з дотриманням певних економічних і політичних вимог у формі програми стабілізації економіки.

74. Стратегічні альянси.

Стратегічними альнсами називають угоди про співробітництво між фірмами, що йдуть далі за звичні торгівельні операції, але не доходять до злиття фірм.  Альянс підрозуміває проведення спільних досліджень, обмін технологіями, спільне використання виробничих можливостей, просування на ринок продукції один одного або об”єднання зусиль у в/ві компонентів або зборці кінцевої продукції.  Стратегічні альянси являються для фірм однієї і тієї ж галузі, але розташованих в різних країнах, засобом конкурентної боротьби на світовому ринку при збереженні їх незалежності.