50. Позитивні і негативні наслідки трудової міграції для країни-імпортера.

Міжнародна міграція робочої сили(ММРС)- це переміщення робочої сили між країнами світового співтовариства. Це процес організованого чи стихійного переміщення працездатного населення з країни в країну. Має як позитивні, так і негативні наслідки для країни  - імпортера. Позитивні: 1.стимулюється розвиток виробництва внаслідок екстенсивного збільшення робочої сили. 2. зростає конкурентоспроможність продукції завдяки використанню більш дешевої праці іммігрантів. 3. знижуються витрати на підготовку та перекваліфікацію власних кадрів, в тому числі вищої кваліфікації. 4. заповнюються вакансії в непрестижних сферах і галузях економіки. 5. під час криз знижується  соціальна напруга за рахунок звільнення іммігрантів і заповнення вакансій робітниками-резидентами. 6. зменшується бюджетне навантаження завдяки економії коштів по пенсіям та соціальним пільгам. 7. зростає продуктивність праці робітників і ефективність виробництва в цілому за рахунок конкуренції на ринку праці. 8. покращується демографічна ситуація в “старіючих” країнах, а в деяких – і генофонд нації. Негативні: 1. Посилюється напруга на ринку праці щодо робітників-резидентів за рахунок найму більш дешевої іноземної робочої сили. 2.Зростають витрати на соціальний захист іммігрантів. 3. Здійснюється відтік за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів. 4. Збільшується загроза загострення міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних та інших соціальних проблем. 5. Погіршується криміногенна ситуація в країні.

51. Показники зовнішньої заборгованості країн.

Зовнішня заборгованість — це сума фінансових зобов'я­зань країни іноземним кредиторам, що підлягають погашен­ню в обумовлені терміни. Оцінюючи платоспроможність окремих країн, використо­вують показник норми обслуговування державного боргу (НОБ), який визначається відношенням суми платежів, яку країна має виплатити іноземним державам за певний період(СП), до суми іноземної валюти, отриманої від експорту то­варів і послуг (СВ): НОБ = СП : СВ • і00% .У міжнародній практиці прийнято вважати, якщо НОБ перевищує 20%, країна є неплатоспроможною.

Стан та перспективи  розвитку світової економіки багато в чому залежить від вирішення проблеми зовнішньої заборгованості. Стосовно окремих країн індикаторами зовнішнього боргу вважаються:

- зовнішній борг/ ВВП - менше 50%

- зовнішній борг/річний обсяг експорту – менше 275%

- витрати на обслугов-ня та погаш-я боргу / ВВП – менше 30%

- витрати на обслугов-ня боргу / річний експорт – менше 20%

Сильно заборгованою вважається країна, якщо три з основних показників перевищують боргове значення.

52. Політико-правове середовище

Середовище МЕВ—це зовнішні по відношенню до субєктів МЕВ політико-правові, екон, соц культурні та техн умови реалізації форм МЕВ різного рівня.

Політ-прав середовище. -  Світова ек-ка здатна успішно розвиватися за умов політ стабільності в окремих країнах, групах, регіонах світу, взагалі на землі. Характеризує: політико-прав режим у країні; модель управління екон; рівень політ стабільності; рівень політ ризику (націоналізація, тероризм, експропріація, конфіскація, заг нестабільність, операційна нестабільність), адм методи регулювання МЕВ;

53. Пробл зовніш заборгованості Укр і шляхи її розв'язання.

Реструктурування боргів країн, що розвиваються, у 80-90-ті роки зменшило гостроту боргової проблеми. В останні роки значно поліпшилися показники обслуговування боргу в багатьох країнах Латинської Америки, Азії. Однак, боргова проблема ще залишається предметом занепокоєння в найменш розвинутих країнах, особливо африканських.

Залучення іноземного капіталу збільшує ресурси економічного розвитку, але зростання зовнішнього боргу породжує  проблему його обслуговування, яка включає: амортизацію (виплату основної суми); виплату відсотків.

Зобовязання по обслуговуванню зовнішнього боргу виконуються або за рахунок експортної виручки і скорочення імпорту, або шляхом нових позик за кордоном. Для вирішення проблеми заборгованості країни були вимушені брати нові позики, а також – звернутися за допомогою  до стабілізаційної програми МВФ, умови якої включають 4 компоненти:

відміна або лібералізація валютного та імпортного контролю;

зниження обмінного курсу місцевої валюти;

жорстка внутрішня антиінфляційна програма (контроль за кредитами банків, за видатками державного бюджету, за дефіцитом державного бюджету, за ростом заробітної плати, зняття контролю за цінами);

стимулювання іноземних інвестицій і відкриття економіки країни світовому господарству.

Починаючи з 1994 року МВФ надає кредити Україні. За 1994-2001 роки були підписані проекти співробітництва Світового Банку і України на суму 6,4 млрд дол., з них позики СБ – 4,8 млрд дол.

54.  Протекціонізм і його сучасні форми.

Використовуючи тарифні й нетарифні методи регулювання, кожна держава проводить відповідну зовн-торг політику. Така політика в тій чи іншій мірі є протекціонізмом.

Протекціонізм - це система політ-екон стосунків між суб`єктами м-н відносин, орієнтована на цілеспрямовану підтримку суб`єктів власної економіки на внутр та зовн ринку.

На даний час виділяють наступні форми протекціонізму:

а) Інституціональна структура:          державний; угруповання .

б) Цільова орієнтація:  загальний (тотальний);          селективний

в) Хар-р засобів:  тарифні; нетарифні;  змішані

г) За терміном:          одночасний;  коротко та  довготерміновий

д) Методи регулювання:  прямі;        непрямі;

е) За ступенем ізоляції: ефективний; автаркія;

ж) За ступенем свободи введення засобів:

  добровільний; вимушений

з) За формами прояву:  засоби сприяння; засоби обмеження

Доводи на користь протекціонізму:

1.       Необхідність забезпечення оборони національного виробника (більше політичний, ніж екон аргумент)

2.       Підвищення внутрішньої зайнятості - підтримка роботи вітчизняних підп-в та тих, хто на них працює (має від`ємний ефект у довгостроковому періоді)

3.       Диверсифікація заради стабільності ( для слаборозв країн)

4.       Захист молодих галузей

5.       Захист від демпінгу (програють споживачі)

6.       Захист від товарів з країн, де робоча сила дуже дешева (програють споживачі)

Таким чином, усі доводи на користь протекціонізму несерйозні та приносять користь лише у короткий термін.

На даний час у світі є тенденція до регіонального протекціонізму (ЄЕС, Північна Америка).