2.3. Розповсюдження концентрації шкідливих речовин в атмосфері від організованого високого джерела викидів

Розповсюдження в атмосфері викидів підпорядковується законам турбулентної дифузії. На процес розсіювання впливає стан атмосфери, характер місцевості, фізичні і хімічні властивості речовин, висота джерела тощо.

Горизонтальне переміщення залежить від швидкості розповсюдження вітру, а вертикальне – розповсюдженням потоку по вертикалі.

По мірі віддалення від труби розрізняють три зони забруднення атмосфери:

1 зона - перекид факелу – зона характеризується відносно невеликим вмістом забруднюючих речовин в приземному шарі.

2 зона - зона задимлення – характеризується максимальним вмістом забруднюючих речовин – вона найбільш небезпечна для населення і повинна виключатися із селітебної забудівлі.

Рух забруднюючих речовин із повітряними масами призводять до того, що турбулентні вихрі розривають потік і переміщують з оточуючими повітряними масами.

Піднімання гарячих потоків майже повністю обумовлюється підйомною силою газів, які мають більш високу температуру, ніж оточуюче повітря. Підвищення температури і швидкості виходу викиду призводить до збільшення під’ємної сили і зниження приземної концентрації.

При викидах через високі труби в умовах низьких швидкостей вітру розсіювання відбувається під дією вертикальних потоків. Високі швидкості вітру збільшують розбавляючий ефект атмосфери і сприяють низьким приземним концентраціям у напрямку вітру.

Розбавлення вздовж осі потоку пропорційно середній швидкості вітру (Vm) на рівні висоти потоку. Разом з тим із збільшенням  Vm зменшується висота факелу над гирлом труби. Тому для джерел викидів вводять поняття небезпечна швидкість вітру, при якій приземні концентрації мають найбільше значення.

Для запобігання відхилення потоку біля гирла труби, швидкість газоповітряної суміші повинна вдвічі перевищувати небезпечну швидкість вітру біля гирла труби.

Основним документом, який регламентує розрахунок розсіювання і визначення приземних концентрацій викидів промислових підприємств є “Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86”.

В основу методики покладено умову:

Сумарна концентрація кожної шкідливої речовини не повинна перевищувати максимально-разову ПДК (мг/м3).