2.2. Класифікація джерел забруднення атмосфери:

За призначенням:

а) технологічні, що містять хвостові гази після уловлювання на установках (рекуперації, адсорбції, абсорбції), продувки апаратів (для цих викидів характерні високі концентрації шкідливих речовин і порівняно малі об’єми повітря, що виводиться в атмосферу).

б) вентиляційні викиди – місцеве відсмоктування від обладнання та загальна витяжка.

За розмірами:

а) високі, що знаходяться в зоні недеформованого вітрового потоку (високі труби, інші точкові джерела, що видаляють забруднювачі на висоту, яка перебільшує висоту будівлі в 2,5 рази)  - незатінені.

б) низькі (або затінені), що розташовані на висоті в 2,5 рази меншої висоти будівель.

в) наземні – що знаходяться близько від поверхні землі (до цих джерел відносять відкрито розташоване наземне технологічне обладнання, колодязі виробничої каналізації, токсичні речовини, що потрапили на підлогу, викиди відходів виробництва).

За геометричною формою:

а) точкові (труби, шахти, дахові вентилятори);

б) лінійні (аераційні ліхтарі, відкриті вікна, близько розташовані витяжні шафи).

За режимом роботи:

а) безперервної дії;

б) періодичної дії;

в) залпові, миттєві.

У випадку залпових викидів за короткий проміжок часу у повітря поступає велика кількість шкідливих речовин. Залпові викиди можуть бути при аваріях, при спалюванні швидкогорючих матеріалів на спеціальних площадках знешкодження.

При миттєвих викидах забруднюючі речовини викидаються в частки секунди іноді на значну висоту (при вибухових роботах, аварійних ситуаціях).

За дальність розповсюдження:

а) внутримайданчикові, коли забруднюючі речовини створюють високі концентрації тільки на території проммайданчика, в житловій зоні забруднення - не спостерігаються (для таких викидів передбачається СЗЗ).

б) позамайданчикові, коли забруднюючі речовини потенційно здатні створювати високі концентрації (порядку ГДК) на території селітебної забудівлі.