24.Закон конкуренцii.Внутрiшньо  галузева i мiжгалузева конкуренцii.

Конкуренція - це процес суперництва між суб'єктами ринкових відносин за найвигідніші умови виробництва, реалізації й купівлі товарів та послуг

Конкуренція виступає об’ктивно необхідною умовою ефективного функціонування ринкового механізму. Конкуренція  як економічна категорія – боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків. Залежно від режиму конкурентної боротьби розрізняють:

1.               досконалу (чисту) конкуренцію

2.               недосконалу конкуренцію

Досконала конкуренція означає що на ринку діє велика кількість конкурентів – виробників і конкурентів – покупців, існує вільний доступ товаровиробників до будь – якого виду діяльності. Цей вид конкуренції є найсприятливішим для оптимального функціонування ринкового механізму, процес ціноутворення здійснюється внаслідок вільної (без будь – яких обмежень ) і стихійної взаємодії попиту, пропозиції цін, що означає саморегулювання економічної системи. За досконалою конкуренцією жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну. Досконала конкуренція є одним з 3-х різновидів вільної конкуренції, окрім неї існує ще : внутрігалузева конкуренція – боротьба між товаровиробниками, які діють в одній галузі народного господарства; та міжгалузева конкуренція йдеться про конкуренцію між виробниками, які мають відмінності в ціні, якості, дизайні та призводить індивідуальні вартості до єдиної ринкової ціни.

Міжгалузева конкуренція – боротьба між підприємствами різних галузей за найбільш прибуткове застосування капіатул і отримання найбільш високої норми прибутку. Виявляється у переході капіталу з галузей низької норми прибутку в іншу з високою нормою. Внаслідок чого утворюється середня норма прибутку.

Недосконала конкуренція – конкуренція між крупними компаніями і дрібними та середніми фірмами, тобто вона виступає у формах монополістичної і олігополістичної конкуренції. Це боротьба за монополізацію ринків збуту, джерел сировини, енергії та отримання державних контрактів, кредитів, за володіння інтелектуальною власністю. Монопольна конкуренція виникає коли застосовується широка диференціація продукту. Олігополістична конкуренція виникає коли однорідну продукцію продають декілька продавців. За цих умов кожен з них здійснює свою власну ринкову стратегію, але при цьому мусить врахувати стратегію і дії конкурента. Особливістю недосконалої конкуренції є те, що вона все більше переміщається зі сфери обігу у сферу безпосереднього виробництва, з галузевого на міжгалузевий рівень. Це означає, що недосконала конкуренція базується на впровадженні нових досягнень науки і техніку виробництво і спрямована на поліпшення якості продукції. Тому розрізняють ціновий та неціновий види конкуренції.

Цінова конкуренція – боротьба між товаровиробниками через зменшення витрат виробництва, зниження цін на товари та послуги без істотної зміни їх якості й асортименту. Нерідко підприємці встановлюють занижені ціни, поки товар завоює ринок збуту, а потім починають підвищувати їх. Важливою рисою є цінова дискримінація, за якої один і той же товар або послугу продають різним групам покупців по неоднаковим цінам.

Нецінова конкуренція – боротьба між товаровиробниками за споживача через впровадження досягнень науково – технічного прогресу у виробництво, що зумовлює поліпшення якості продукції, її асортименту. Для завоювання більших ринків збуту компанії також подовжують термін гарантійного обслуговування, надають кредити покупцям. Різновидом недосконалої конкуренції є нечесна конкуренція, що ведеться неекономічними методами (підкуп чиновників, промисловий шпіонаж, укладання таємних угод про єдину політику цін і навіть диверсії проти конкурента).

Наслідки – монополізація ринку, встановлення монопольно високих цін, які призводять до зменшення платоспроможного попиту населення. Ціни на товари, які виробляють держ підприємства регулює держава. (Антимонопольна діяльність держави) Конкуренція виступає економічним законом ринкових відносин, товарного виробництва взагалі, і водночас одним із важелів суспільного відтворення.