78. Оптимізація структури капіталу, фінансовий ліверідж.

Оптимізація структури капіталу – процес визначення співвідношення власного і залученого капіталу, за якого забезпечуються оптимальні пропорції між рівнем рентабельності власного капіталу і рівнем ризику втрати фінансової стійкості, тобто максимізується ринкова вартість підприємства. Механізмом оптимізації виступає фінансовий ліверидж.  Кількісна оцінка рівня лі вереджу відображається у “точці беззбитковості”, або мертвій точці. Показник, що відображає рівень додатково генерую чого прибутку на власний капітал при різній частці використання залучених засобів, називається ефектом фінансового лі вереджу. Він розраховується: ЕФЛ = (1-Спп)*(КВРа-ПК)*ЗК/ВК, де ЕФЛ- ефект фінансового лівериджу, тобто коефіцієнт рентабельності власного капіталу,%; Спп- ставка податку на прибуток, КВРа- коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів),%; ПК- середній розмір процентів за кредит, що платиться підприємством за використання позичкового капіталу,%; ЗК- середня сума використовуваного підприємством позичкового капіталу; ВК- середня сума власного капіталу п-ва. При фінансовому лівереджі оцінюється трансформація валового доходу в прибуток. Для визначення оптимальної структури капіталу необхідно визначити зважену ціну капіталу, яка залежить від ціни її складових. З ростом частки залучених коштів у сумі джерел довгострокового капіталу ціна власного капіталу постійно збільшується, а ціна залученого спочатку не змінюється, а потім зростає. Оскільки ціна залученого капіталу в середньому нижче за ціну власного капіталу, то існує поняття оптимальної структури капіталу. Коли показник ціна авансованого капіталу має мінімальне значення, тоді ціна підприємства буде максимальною.

79. Вплив структури капіталу на вартість підприємства.

Розрізняють поняття “ціна капіталу підпри-ва” та “ціна підпри-ва як суб’єкта на ринку капіталу”. Перше поняття пов’язане з річн витратами п-ва по сплаті заборгованості перед власниками та інвесторами; а друге – з розміром власного капіталу. Обидва поняття тісно пов’язані між собою. Наприклад, якщо п-во приймає участь у інвест проекті, дохідність якого нижче за ціну капіталу, то ціна підпри-ва по закінченню цього проекту зм. Кожне джерело коштів, що формують капітал підпри-ва має свою ціну. Можна сказати, що в залежності від того яка структура капіталу є на підпри-ві, і яка ефективність використання даного капіталу все це впливає на вартість підпри-ва. При ефект упр-ні капіталом, або негативними тенденціями в госп діяльності підпри-ва відповідно зб або зм вартість підпри-ва. Ціна п-ва може визначатися за такою формулою: Цп = Д/ЦАК, де Цп – ціна підпри-ва, Д – дохід, ЦАК – ціна авансованого капіталу. Капітал поділяється на власний і залучений.  З ростом частки залучених коштів у сумі джерел довгостр капіталу ціна власного капіталу постійно зб, а ціна залученого капіталу спочатку не змінюється, а потім зростає. Оскільки ціна залученого капіталу в середньому нижче за ціну власного капіталу, то існує поняття опт структури капіталу. Коли показник ціна авансованого капіталу має мінім значення, тоді ціна підпри-ва буде максим, що і видно з формули.