57.Управління собівартістю продукції і її вплив на формування прибутку від реалізації.

Собівартість є узагальнюючим якісним показником діяльності підпр-ва, показником її ефективності. Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі поточні витрати під-ва на виробництво (виконання) та реалізацію. Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість, витрати на виробництво та реалізацію-повну собівартість. У складі витрат, що включаються у собівартість, розмір окремих з них також регулюється державою встановленням нормативів відрахувань (відрахування на соц заходи, амортизація основних фондів і нематеріальних активів, витрати на фінансування ремонту і поліпшення основних фондів, інші витрати) Можливість впливу підпр-ва на названі елементи витрат є обмеженою. Однак вона можлива з допомогою належного управління показниками, до яких застосовуються встановлені нормативи відрахувань: витрати на оплату праці, структура і джерела її виплати; вартість основних виробничих фондів, що належать під-ву, їх структура і джерела формування. Взаємозвязок собівартості продукції та прибутку від реалізації продукту прямий: якщо собівартість продукцій збільшується, одночасно прибуток зменшується і навпаки (за умови, що ціна реалізації продукції залишається незмінною під впливом ринкових факторів).

58.Розробка цінової політики та її оптимізація.

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що вкл в Ц виробів. Існує можливість зб прибутку під-ва за рахунок зб частки прибутку в Ц окремих виробів. Цьому сприяє відсутність належної конкуренції, монопольне становище деяких підв-в у вир-ві і реалізації багатьох видів продукції. ЦП є однією із складових системи упр-ня операц доходами та важливим механізмом забезпечення пріоритетів ек розвитку під-ва. Можливість здійснення під-вами власної диференційованої ЦП є одним із досягнень реформ, що здійснюються в Укр. В процесі форм-ня ЦП підпр-ва мають слідувати таким осн принципам: забезпечення взаємодії власної ЦП із загальною політикою упр-ня прибутком і пріоритетними цілями здійснення операц д-ті, забезпечення ув’язки ЦП з кон’юнктурою товарного ринку, забезпечення комплексного підходу до встановлення рівня Ц на товари у поєднанні з рівнем післяпродажного обслуг-ня покупців, здійснення актив ЦП на ринку, забезпечення її динамізму.

На рівень Ц впливають якість і споживчі власт-ті, строки реал-ції прод-ії, попит і проп-ція на ринку.  На окремі види прод-ції, робіт і послуг дер-ва встановлює фік¬совані чи регульовані Ц. Тоді виручка від реал-ції прод-ції за-лежить від рівня прейскурантних Ц.

За умов ринк економіки існують вільні, фіксовані і регульо¬вані Ц. Фіксовані Ц встан-ся адм-но (дер-вою), пе¬реважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготов-ся дер-вою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані Ц встан-ся рег-ням рівня рентаб-ті товарів першої необх-ті, напр-д хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому дер-вою встан-ся індикативні Ц — мін. і макс-й рівні цін. У решті випадків кор-ся вільними Ц - склалися на ринку під впливом попиту і проп-ції за домовленістю сто¬рін — постач-ків і спож-чів. Устан-чи вільні Ц, за основу беруть с/ть і приб-к (планову рентаб-ть). Потім додають АЗ (для підакциз прод) і ПДВ. Залежно від того, кому реалі-ся прод-ція, встан-ся оптові та роздрібні Ц. Відвантаж-ня пр-ції здійс-ся по¬середникам оптом або партіями за оптовими Ц. Посередники реал-ть цю пр-цію роздрібним торговим орг-ціям за Ц, які включають збутові націнки. Безпосер-ньо спож-чам роздрібні торгові орг-ції продають товари за роздрібними Ц, тобто з торговою націнкою. Продаючи товари за фіксованими Ц, торгові орг-ції отримують торгову знижку. За умов ринк.ек-ки Ц стають найважливішим фактором рег-ня процесу вир-ва та спож-ня і безпосер-ньо впливають на попит і проп-цію.