107. Контроль розподілу і використання чистого прибутку.

Протягом року розподіл і використання прибутку відображається на субрах. 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”

Основні напрями контролю:

1)       Контроль обґрунтованості створення резервного капіталу здійснюється методами порівняння і нормативної перевірки сум використання нерозподіленого прибутку по звітних періодах року за даними балансу (рядок 350), звіту про власний капітал (рядок 8 статті 160 і 170) і Відомості 7.2 аналітичних даних рах. 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” та Журналу № 7 за К-том рах. 43 “Резервний капітал”. Особлива увага звертається на використання коштів резервного капіталу.

2)       При перевірці АТ, СП і ТОВ важливе значення приділяється контролю правомірності розподілу чистого прибутку між акціонерами, засновниками у вигляді дивідендів. Ревізор перевіряє наявність рішень керівництва товариств про розподіл чистого прибутку, вивчає протоколи загальних зборів акціонерів за результатами року.

3)       Здійснюючи перевірку повноти утримання податків з доходів від участі в капіталі ревізованого під-ва, слід враховувати, що податок на прибуток (податок на дивіденди) обов’язково нараховується з одночасним перерахуванням у бюджет при нарахуванні дивідендів засновникам, крім випадків, коли виплата дивідендів проводиться у вигляді акцій.

4)       контроль правомірності використання нерозподіленого прибутку на покриття збитків минулих років. Якщо у балансі ревізованого під-ва є збитки мин. років, то методами нормативної візуальної перевірки ревізор встановлює наявність рішень керівника щодо списання таких збитків за рахунок за рахунок нерозподіленого прибутку, а також перевіряє, чи відповідають ці рішення вимогам установчих док-тів і фін. планів щодо розподілу чистого прибутку.

5)       контроль правильності відображення в обліку операцій з розподілу і використання чистого прибутку за звітний рік  здійснюється методом аналізу кореспонденції рах. по К-ту рах. 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” у Ж. № 7, де проводиться фактичне списання використаного прибутку звітного року та непокритих витрат, джерелом фінансування яких є прибуток. Методи нормативно-правової, зустрічної і арифметичної перевірки.