1. Поняття і суть ДФК.

Контроль у широкому розумінні – це процес, який забезпечує відповідність функціонування керованого об’єкта прийнятим управлінським рішенням та спрямований на успішне досягнення поставлених цілей. Сутність к. полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на об’єкти управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження за їх д-тю, для виявлення відхилень від встановлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконання.

ФК – це комплексна і цілеспрямована фінансово-правова д-ть органів ФК або їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здійснювати контроль, що базується на положеннях чинного законодавства. ФК полягає у встановленні фактичного стану справ на підконтрольному об’єкті щодо його фін.-господ. д-ті і спрямований на забезпечення законності фін. дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів з метою ефективності соц.-економічного розвитку усіх суб’єктів фін. відносин.

ДФК здійснюється відповідними органами і полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтрольному об’єкті, спрямований на забезпечення законності фін. дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, які належать державі, а також використання коштів, які залишаються у суб’єкта фін. правовідносин  у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджету, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантію уряду України.

Основною метою ДФК є:

1)       викриття на підконтрольному об’єкті порушень принципів законності, ефективності, доцільності і економії при формуванні і використанні державних фінансових та матеріальних ресурсів, відхилень від прийнятих норм, стандартів.

2)       попередження фінансових правопорушень

3)       притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків

4)       вжиття заходів щодо запобігання таким правопорушенням у майбутньому