80. Напрями перевірки, джерела інформації і об’єкти контролю витрат на ремонт ОЗ.

Основні напрями і послідовність контролю:

1) перевірка обґрунтованості включення до складу об'єктів для капітального ремонту;

2) перевірка витрат на капітальний і поточний ремонт, що здійснюється підрядними організаціями;

3) контроль витрат на ремонт при господарському методі ве¬дення робіт;

4) контроль відображення в обліку операцій по витратах на ремонти, джерел коштів на їх виконання.

Правильність обліку витрат на ремонт ОЗ контролюється на підставі даних Ж № 5 з Д-ту рах. 23, 91, 92 і субрах. 949.

Здійснюючи контроль витрат на ремонт основних фондів, по¬трібно визначити: чи ці об'єкти є власністю підприємства; якщо орендовані, то чи передбачено умовами договору про оренду: здійснення ремонту. Первинні документи (акти технічного огляду, затверджені керівником підприємства; відомості дефектів, де вказано вузли, деталі, агрегати, які не придатні до експлуатації та які належить поновити; кошториси витрат на ремонт, договори з підрядними організаціями) мають бути оформлені належним чином. Детально аналізуються дані інвентарних карток з показни¬ків: дата введення в експлуатацію, дата здійснення попереднього ремонту, терміни міжремонтних періодів, функціональне призна¬чення об'єкта.

При перевірці капітального ремонту основних фондів, вико¬наного підрядним методом, треба встановити, чи є договір підря¬ду, чи додержані строки виконання, чи не перевищена вартість ремонту, обумовлена договором.

Щоб установити факти неправомірних витрат на запасні час¬тини, вузли, деталі, будівельні матеріали, треба широко викорис¬товувати контроль документів по взаємопов'язаних операціях, зустрічну перевірку документів, вибіркову контрольну інвента¬ризацію виконаних ремонтних робіт, письмові запити підрядни¬ків, які виконували роботи.

Відповідно до чинного законодавства витрати на всі види ремон¬тів у обсязі 5% від балансової вартості основних фондів на початок року відносяться на валові витрати виробництва, а решта — за рахунок амортизаційного фонду та прибутку, який залишається після оподаткування. Крім цього, ці витрати відносяться на збільшення балансової вартості відповідних груп основних фон¬дів виробничого призначення, отже, підлягають подальшій амор¬тизації в складі основних фондів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145  Наверх ↑