67. Вказати основні напрями перевірки розрахунків по відшкодуванню матеріальних збитків,  пояснити як встановити порушення щодо обсягів відшкодування збитків.

При перевірці розрахунків по відшкодуванню матеріальних збитків (шкоди) як джерела інформації використовують дані аналітичного обліку з рахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків», який повинен вестися в розрізі винних матеріально відповідальних осіб, первинних документів, на підставі яких в обліку відображені операції по дебету і кредиту рахунку 375.

Матеріальні збитки (шкода) — це нестача матеріальних цінностей, виявлена при інвентаризації, або пошкодження, зниження споживчої якості, втрата, крадіжки, знищення, погір¬шення чи зменшення вартості майна, що зумовлює необхід¬ність для підприємства додаткових витрат на відновлення чи придбання майна.

Починається перевірка з ознайомлення та аналізу даних бух¬галтерського обліку і звітності (за Книгою головних рахунків або балансом) про залишки на рахунку 375, стан розрахунків з відш¬кодування протягом ревізованого періоду. Потім, аналізуючи ма¬теріали проведених працівниками бухгалтерії підприємства ін¬вентаризацій і відображення їх в обліку, необхідно вивчити при¬чини виникнення матеріальної шкоди.

Практика ревізійної роботи свідчить, що основними причина¬ми нестач, крадіжок, втрат є недотримання умов зберігання, не¬достатність контролю за збереженням майна, несвоєчасність і формальне проведення інвентаризацій.

Важливо перевірити правильність визначення обсягів матері¬альної шкоди, що підлягає відшкодуванню матеріально відпові¬дальними особами на державних підприємствах. Застосовуючи прийоми нормативної перевірки, треба пересвідчитися у право¬мірності оцінки обсягів матеріальної шкоди. В обов'язковому порядку перевіряється стан відшкодування матеріальної шкоди.

Основні порушення:

•        повернення судом на дооформлення до¬кументів чи відмова в позові на матеріально відповідальну особу;

•        повнота і своєчасність утримань чи перерахувань на пога¬шення боргу;

•        стан контролю з боку бухгалтерії за відшкодуваннями бор¬жників;

•        відображення цих операцій в обліку із застосуванням мето¬ду перевірки кореспонденції рахунків з даних змісту первинних документів про суть господарської операції.

Особливо детально розглядають факти списання заборговано¬сті як безнадійної по термінах виникнення, неплатоспроможності боржника. Підставою для списання боргу може бути тільки рі¬шення суду про неплатоспроможність або документи про смерть боржника. Ця списана з рахунку 375 заборгованість повинна п'ять років обліковуватися на позабалансовому обліку підприємства і щорічно контролюватися через звернення до суду стосовно мож¬ливих змін майнового стану боржника щодо погашення раніше списаного боргу.

При наявності фактів непогашення заборгованості за три мі¬сяці бухгалтерія підприємства повинна вжити заходів впливу, звертаючись до суду з позовом про розшук боржника, примусове стягнення боргу судовими виконавцями згідно з чинним законо¬давством.