Облік витрат торгового підприємства (витрати обігу)

7.1.                     Класифікація витрат

Витрати – це зменшення економічної вигоди у вигляді ви­буття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до змен­шення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Витратами комерційної діяльності є витрати, пов'язані із про­суванням товарів від виробництва до споживача. Ці витрати, ана­логічно до витрат виробничої діяльності, поділяють на три само­стійні етапи: витрати на придбання товарів, витрати на управ­ління підприємством та витрати на продаж і реалізацію товарів.

У торгівлі витрати операційної діяльності групують за такими ознаками:

- собівартість придбання товарів (витрати на придбання товарів);

- витрати на продаж (збут) товарів;

- витрати на управління - адміністративні витрати;

- інші операційні витрати.

Витрати поділяють за галузями діяльності (в оптовій, посеред­ницькій, роздрібній торгівлі, громадському харчуванні тощо) та за видами. Рівень витрат визначають як абсолютною сумою, так і рівнем їх у відсотках до товарообігу.

Собівартість реалізованих товарів включає вартість реалізова­них товарних запасів і транспортно-заготівельних витрат, які припадають на реалізовані товари.

До складу поточних витрат підприємства торгівлі належать витрати обігу — представлені в грошовій формі витрати підпри­ємства на здійснення процесу реалізації товарів, які за своєю сут­ністю становлять собівартість послуг із доведення товарів від ви­робника до споживача та пов'язаних зі зміною форм вартості.

До складу витрат обігу належать операційні витрати, транспорт­но-заготівельні витрати, що припадають на реалізовані товари (продукцію власного виробництва підприємств громадського хар­чування; далі – продукція), та відсотки за кредит, які відносять до витрат фінансової діяльності.

У плануванні й обліку поточні витрати торговельної діяльнос­ті класифікують за видами діяльності, економічними елементами та підгалузями торгівлі (оптова торгівля, роздрібна торгівля, гро­мадське харчування).

В управлінні поточними витратами торговельної діяльності, крім зазначених класифікаційних ознак, можна застосовувати додаткові ознаки класифікації — за мірою реагування на зміну обсягів діяльнос­ті, за періодами, за центрами відповідальності чи місцем виникнення, за мірою однорідності, за можливістю контролю в конкретному стру­ктурному підрозділі, за принципами організації управління.

Поточні витрати підприємств торгівлі за видами діяльності класифікують за такими групами: витрати операційної діяльнос­ті; витрати фінансової діяльності; витрати інвестиційної діяльнос­ті; інші витрати звичайної діяльності; надзвичайні витрати.

Витрати операційної діяльності поділяють на: витрати, які включають до собівартості реалізованих товарів (продукції); адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати.

Витрати операційної діяльності за їхнім економічним змістом групують за економічними елементами й статтями витрат.

Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому вираженні за їхніми видами (це групування дає змогу відповісти на запитання, що ви­трачено за конкретний звітний період).

За мірою реагування на зміну обсягів діяльності витрати поді­ляють на умовно-постійні та змінні.

До умовно-постійних відносять такі витрати, розмір яких не змінюється внаслідок зміни обсягів товарообігу. До постійних належать витрати, пов'язані із управлінням діяльністю підприєм­ства, а також витрати на забезпечення господарських потреб ви­робництва, підприємства громадського харчування тощо.

Змінні витрати охоплюють ті види витрат, величина яких змі­нюється зі зміною обсягів товарообігу. До змінних витрат нале­жать витрати підприємств торгівлі на сировину, придбані напів­фабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату праці торговельно-операційного персоналу й відповідні суми відраху­вань на соціальні заходи, інші витрати.

За періодами витрати торговельної діяльності поділяють на витрати поточного періоду й витрати майбутніх періодів.

Витрати поточного періоду – це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати, що належать до того періо­ду, в якому вони були здійснені.

Витрати майбутніх періодів – це витрати, що мали місце впродовж поточного або попередніх звітних періодів, але нале­жать до наступних звітних періодів.

Віднесення витрат майбутніх періодів до витрат певного пері­оду здійснюють в повному обсязі або на підставі розподілу їх між кількома звітними періодами.

За центрами відповідальності чи місцем виникнення витрати поділяють на витрати відділу, дільниці, служби, іншого структур­ного підрозділу підприємства.

За мірою однорідності витрати поділяють на прості (одноелементні) та комплексні.

Прості витрати мають однорідний зміст, тобто складаються з одного елементу витрат, наприклад заробітна плата або аморти­заційні відрахування.

До складу комплексних витрат включають елементи з різною економічною природою, наприклад витрати на зберігання, підсор­тування товарів.

За можливістю контролю в конкретному структурному підроз­ділі розрізняють контрольовані й неконтрольовані витрати в кон­кретному центрі відповідальності.

За принципами організації (управління) розрізняють заплано­вані витрати та позапланові витрати.