Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку

Товари — матеріальні цінності, що придбані (отримані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Під товарним обігом (товарообігом) слід розуміти рух сукуп­ного суспільного продукту в товарній формі від виробників до

споживача.

Торгівельна діяльність — самостійна діяльність юридичних і фізичних осіб зі здійснення операцій купівлі-продажу товарів споживчого призначення з метою отримання прибутку.

Оптова торгівля — торгівельна діяльність із придбання й реа­лізації товарів великими партіями підприємствам роздрібної тор­гівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля — торгівельна діяльність із продажу това­рів поштучно та дрібним оптом безпосередньо громадянам та ін­шим споживачам переважно із розрахунками готівкою.

Господарська діяльність в оптовій та роздрібній торгівлі ста­новить відповідно оптовий та роздрібний товарообіг.

Залежно від форми організації й виконуваних функцій торгові підприємства поділяють оптові та роздрібні. Реалізацію товарів населенню можуть виконувати промислові й інші неторгові під­приємства через власні фірмові магазини.

Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їхнє найменуван­ня або однорідна група, вид.

Підприємства-виробники продукції (робіт, послуг) за погоджен­ням із торговими й іншими підприємствами-покупцями встанов­люють вільні відпускні ціни на продукцію, що реалізується.

Підприємства-монополісти затверджують граничні ціни реалі­зації у державних органах ціноутворення. Фактичні ціни реаліза­ції цих підприємств можуть бути нижчими за граничні залежно від попиту на продукцію.

Оптові торгові підприємства для відшкодування витрат обігу й отримання прибутку встановлюють оптову націнку на купівельну або відпускну вартість товарів, придбаних у постачальників, у такий спосіб формують оптову ціну товарів.

Підприємства роздрібної торгівлі й інші суб'єкти торгівельної діяльності встановлюють вільні роздрібні ціни на товари, що реа­лізуються, на підставі оптових цін і торгівельної націнки, призна­ченої для покриття власних витрат обігу й отримання прибутку.

В окремих випадках підприємства-постачальники можуть на­давати торговим підприємствам знижки з відпускної ціни: опто­во-збутові (для оптових підприємств) і торгові (для підприємств роздрібної торгівлі).

Фактичні ціни реалізації товарів відповідно збільшуються на встановлені чинним законодавством додаткові нарахування: по­даток на додану вартість, акцизний збір тощо.

Облік у торгівлі має певні особливості:

- на відміну від виробництва, в торгівлі нічого не виробля­ють, надана послуга не має кількісних характеристик;

- у торгівлі відсутній процес визначення виробничої фінан­сової собівартості результату, а отже, прямих і непрямих (наклад­них) витрат, обліку готової продукції та інших облікових робіт, характерних для виробництва;

- з огляду на велику номенклатуру товарів бухгалтерський облік роздрібного товарообігу здійснюють лише у вартісному вираженні за цінами продажу. Кількісно-вартісний облік ведуть за товарами, що потребують особливого контролю (дорогоцінні вироби, автомобілі тощо);

- в оптовій торгівлі здійснюють груповий облік товарів на підставі розрахункового методу згідно з бухгалтерськими доку­ментами та оперативними даними;

- у роздрібній торгівлі окремо облікують різницю між купі­вельною й продажною вартістю придбаних товарів для обчис­лення валового доходу і фінансових результатів діяльності;

- витрати торгівельних підприємств становлять витрати обі­гу, що не включають до вартості товарів, належать до витрат звіт­ного періоду, обліковуються на відповідних статтях адміністра­тивних витрат, витрат на збут і фінансових витрат, а також спи­суються на фінансовий результат звітного періоду.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54  Наверх ↑