1.5. Загальна характеристика базового підприємства та аналіз його основних техніко-економічних показників

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лісоводське” здійснює свою діяльність відповідно до Закону України “Про господарські товариства”, “Про власність”, “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, господарського, цивільного, земельного законодавства.

Головною метою ТзОВ “Лісоводське” є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, а також надання юридичним та фізичним особам послуг щодо ведення сільського господарства та здійснення інших, пов’язаних і не пов’язаних  з цим видів діяльності для одержання прибутків, а також реалізації економічних і соціальних інтересів Учасників.

Предметом діяльності Товариства є:

- ведення сільськогосподарського виробництва;

- виробництво, заготівля, переробка, зберігання, транспортування і реалізація сільськогосподарської продукції як власного виробництва, так і придбаної у інших виробників;

- оптова, роздрібна та комісійна торгівля сільськогосподарською продукцією, продукцією переробки як власного виробництва, так і придбаної у інших виробників, товарами широкого вжитку, в тому числі продуктами харчування, харчовими добавками, горілчаними, лікерними, коньячними виробами, пивом, вином, тютюновими виробами та іншими товарами, для чого Товариство має право будувати, відкривати магазини, бари, кафетерії, інші заклади торгівлі та громадського харчування;

- постачання та монтаж технологічного устаткування для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, засобів малої механізації, запасних частин до сільськогосподарської техніки, сільськогосподарського інвентаря, інструментів, транспортних засобів, гербіцидів, міндобрив, насіння, племінної, робочої худоби та птиці, комбікормів, ветеринарних препаратів, зоотехнічних засобів та інших товарно-матеріальних цінностей сільськогосподарського призначення;

- діяльність по організації та здійсненню перевезень пасажирів та вантажів автомобільним, залізничним транспортом, будівництво і експлуатація шляхів сполучення, транспортних засобів та комунікацій;

- надання агротехнічних та інших послуг жителям сільських населених пунктів, селянським (фермерським) господарствам, сільськогосподарським та іншим підприємствам та організаціям;

- будівництво та ремонт житла та виробничих споруд, здійснення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, розробка проектно-кошторисної документації, виробництво будівельних матеріалів, металоконструкцій, столярних, металевих, сантехнічних виробів;

- надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів, оптова та роздрібна торгівля пальним та мастильними матеріалами, посередницька діяльність в цій галузі;

- маркетинг, експорт та імпорт харчопереробного, будівельного та іншого обладнання, будівельних матеріалів, конструкцій та інших виробів, технологій;

- комерційна діяльність (включаючи комісійну торгівлю), консультативно-інформаційна, маркетингова, агентська, брокерська, дилерська, дистриб’юторська, консигнаційна, консалтингова та інша посередницька діяльність:

- рекламна, видавнича та поліграфічна діяльність, організація та проведення виставок, ярмарок, аукціонів, культурно-видовищних, спортивних заходів, розважальних програм;

- ремонт, технічне та сервісне обслуговування автомобільного, електромеханічного обладнання, техніки, інших технічних виробів;

- виготовлення, реалізація, ремонт малогабаритної сільськогосподарської техніки, інструментів, дрібного інвентаря, предметів побуту;

- надання комунально-побутових послуг фізичним та юридичним особам;

- ветеринарне обслуговування;

- надання консультацій з агротехнічних, зооветеринарних і економічних питань;

- здійснення фінансово-кредитної, облікової та іншої діяльності, пов’язаної з залученням і використанням грошових коштів, випуском і обігом цінних паперів;

- здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до перерахованих напрямків згідно із законодавством України.

Права та обов’язки Учасників Товариства, майно Товариства, статутний фонд Товариства та ін. наведено в додатку А.

Далі наведемо аналіз основних техніко-економічних показників ТзОВ “Лісоводське” (табл. 1.5).

Таблиця 1.5

Основні техніко-економічні показники ТзОВ “Лісоводське”

 

Продовження табл. 1.5

 

Підприємство в 2007 році отримало чистий прибуток в сумі 476,0 тис. грн., в 2008 році – 100,0 тис. грн.

Підприємство у 2009 році було в збитках, які становили 243,0 тис. грн.

З цих даних можна говорити про не оптимістичне майбутнє підприємства. Але можливо все повернеться іншим боком, якщо підприємство розвивається хвилеподібно і в наступному році підприємство знову буде в збитках, але все ж таки будемо надіятися на краще.

Ще одним показником ефективності розвитку підприємства виступає рентабельність підприємства.

Отже, у 2007 – 2009 роках рентабельність підприємства відповідно становить: 5,4%, 6,7%, -14,5%. Тобто рентабельність підприємства має такі ж тенденції як і прибуток, а саме у 2008 році рентабельність збільшується, а у 2009 році підприємство нерентабельне.

Можна зробити висновок, що для всебічної та правильної оцінки фінансового стану підприємства необхідно враховувати такі три основні показники, як прибуток, рентабельність та рівень платоспроможності. Наші дослідження показали, що у минулих роках сума збитків значно перевищувала суму прибутків, тобто підприємство було збитковим, проте на даний час ситуація помітно змінилася на краще: за даними балансу на 2008 рік сума власних коштів покривала всі зобов’язання підприємства, зросли обсяги прибутку. Підприємство стало платоспроможним.

Товарна продукція у 2008 році у порівнянні з 2007 роком зменшилась на 13,2%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком – на 4,2%.

Виручка від реалізації продукції у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 8,5 %, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 6,0%.

Собівартість реалізованої продукції у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 21,6%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 2,5%.

Валовий прибуток у 2008 році у порівнянні з 2007 роком зменшився на 33,3%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком  збільшився на 40,0%.

Вартість основних фондів у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 0,4%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 7,3%.

Середньосписокова чисельність працівників у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 4,5%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 7,6%.

Річний фонд оплати праці у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 17,0%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшився на 30,2%.

Середньорічна заробітна плата у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 11,9%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 24,6%.

Фондовіддача у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 15,8%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком – на 10,2%.

Фондоозброєність праці у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 29,3%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком – на 0,7%.

Продуктивність праці у 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшилась на 49,6%, а у 2009 році у порівнянні з 2008 роком – на 11,1%.

Формування ринкової економіки, наявність різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв'язків українських підприємців основою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, яку підприємство визначає самостійно.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.

Існування різних видів обліку покликано максимально задовольнити інтереси різних груп користувачів облікової інформації, що, в свою чергу, визначає особливості облікової політики (див рис. 1.1). Крім того, суттєвим фактором визнаються не тільки інтереси користувачів звітності, але й тих, хто її складав.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх Господарських операцій в первинних документах, регістрах і звітності протягом встановленого терміну несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством. Дотримання законодавства при виконанні господарських операцій несуть їх власники.

Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням керівника.

Облікова політика, як складова частина фінансової звітності повинна розроблятися кожним підприємством, що зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Основна мета облікової політики – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень [25, с. 269].

         Рис. 1.1. Економічні інтереси користувачів інформації та облікова політика

Підприємство самостійно визначає свою облікову політику і вибирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, встановлених законодавством.

Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур, серед яких однак припустимі альтернативні варіанти. Вона визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо. Отже, облікова політика підприємства – це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей). Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а у вузькому – як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик ведення обліку) [27, с. 286].

На вибір облікової політики підприємства впливають наступні фактори (рис. 1.2).

Облікову політику підприємства повинні знати [9, с. 117]:

- керівник підприємства, який несе відповідальність за її формування;

- бухгалтер підприємства, за участю якого можна грамотно та всебічно обгрунтувати зміст облікової політики;

- аудитор, оскільки облікова політика є одним з об'єктів дослідження, з вивчення яких розпочинається процес аудиторської перевірки;

- податковий інспектор, адже від багатьох принципів облікової політики залежить порядок формування того чи іншого об'єкту оподаткування.

При веденні бухгалтерського обліку необхідно забезпечити [10, с. 193]:

- незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна. Зміна методології обліку на наступний рік повинна передбачатись у примітках до річної фінансової звітності;

- повноту відображення в обліку за звітний період (місяць, квартал, рік) всіх господарських операцій, що були проведені за цей час, та результатів інвентаризації майна і зобов'язань;

- правильність віднесення доходів та витрат до відповідних звітних періодів, незалежно від часу надходження доходів та оплати витрат, якщо інше не встановлено чинним законодавством;

- розмежування в обліку поточних витрат на виробництво та капітальних інвестицій;

- тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Рис.1.2. Фактори, що впливають на вибір облікової політики підприємства.

- тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Облікова політика підприємства висвітлюється в Наказі про облікову політику.

Наказ про облікову політику містить перелік всіх пунктів прийнятої на  звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативне обгрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте те чи інше положення про облікову політику).

У широкому розумінні облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і в установчих документах підприємства.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів повинен бути затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може включати [15, с. 190]:

- робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності;

- форми первинних облікових документів, що застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими не передбачені типові

- форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

- порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань;

- методи оцінки активів та зобов'язань;

- правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;

- порядок контролю за господарськими операціями;

- інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку. Послідовне проведення підприємством прийнятої облікової політики є одним з найважливіших завдань бухгалтерського обліку.

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, привалювання змісту над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим вимогам, передбаченим ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил.

Елементи облікової політики представлені на рис.1.3.

Рис. 1.3.  Елементи облікової політики

Облікова політика підприємства може змінюватися, якщо:

- змінюються статутні умови;

- змінюються вимоги органу, який затверджує П(С)БО;

- нові положення облікової політики забезпечують достовірність відображення подій або операцій у фінансовій звітності.

Не вважається зміною облікової політики інформація, що стосується:

- подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

- подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Наказ про облікову політику підприємства відображено в додатку Б.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві і виконання пункту 4 статті 8 Закону про бухгалтерський облік встановлено у ТзОВ “Лісоводське” наступну форму організації бухгалтерського обліку:

 Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер. Головний бухгалтер підприємства може мати заступника (заступників), їх кількість визначається штатним розкладом підприємства. Кількісний та якісний склад бухгалтерії визначається штатним розкладом і затверджується окремим наказом керівника підприємства.

Головний бухгалтер товариства організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Також він приймає участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з недостачею та відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжок і псування активів підприємства. Розробляє та забезпечує дотримання єдиних організаційних та методичних засад ведення бухгалтерського обліку всіма структурними підрозділами підприємства. Забезпечує контроль за своєчасним і правильним оформленням первинних документів та складанням зведених облікових документів. Контролює наявність у первинних документах усіх необхідних реквізитів, встановлених нормативними документами, а також підписів осіб, відповідальних за їх виконання. Систематизує інформацію, що міститься в первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного й аналітичного обліку, методом подвійного запису. Розпорядження головного бухгалтера, які стосуються організації та здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, є обов'язковими до виконання усіма структурними підрозділами і працівниками підприємства. Головний бухгалтер наділяється правом другого підпису, який він проставляє на первинних бухгалтерських документах, регістрах бухгалтерського обліку та відповідних звітах, згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до цього наказу.

Головний бухгалтер несе особисту відповідальність перед керівником
підприємства.

У разі відсутності з поважних причин головного бухгалтера і його першого заступника - на іншого працівника бухгалтерії, згідно з окремим письмовим розпорядженням керівника підприємства.                                         

Ведення підрахунку валових доходів та валових витрат покладено
на бухгалтера. Облік валових доходів та валових витрат здійснюється за
окремими розрахунками у форматі діючої звітності про прибуток
підприємства.