2.2. Бухгалтерський та податковий облік оборотних активів

Основними типовими документами з оприбуткування та видачі матеріалів є: накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів тощо.

Матеріали, що надходять на склад, ретельно перевіряють, встановлюють  відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідними документам. Якщо не виявлено розходжень, матеріали приймають. При цьому можливі два варіанти оформлення приходу: безпосередньо на документі постачальника або шляхом виписування прибуткового ордера.

У випадках, коли є розбіжності кількості та якості з даними супроводжуючих документів постачальника, а також для матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають акт про приймання матеріалів.

Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі товарно-транспортної накладної, одержаної від вантажовідправника.

У разі надходження  вантажу на склад без документів відділ постачання виписує наказ склад про прийом вантажу без документів. Завідуючий складом здає накази до бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.

При дрібних купівлях матеріалів готівкою підзвітна особа зобов’язана здати матеріали на склад, а комірник на рахунку постачальника повинен поставити відмітку про дату, номер прибуткового ордера і підпис.

Необхідно щоденно одержувати в банку рахунки-фактури, перевіряти їх відповідність надходженню матеріальних цінностей на склад підприємства і контролювати своєчасність їх оплати. Є такі випадки, коли виробничі запаси надходять до складу без рахунків-фактур постачальників. Такі поставки називають невідфактурованими. Бухгалтерія повинна організувати окремий облік розрахунків за ці матеріали і вжити заходів до своєчасного одержання рахунків від постачальників.

На склади також можуть надходити запаси із своїх цехів – це продукція власного виготовлення і зайві одержані й невикористані матеріали, а також матеріали, одержані від ліквідації основних засобів, МШП, браку у виробництві та відходи. Ці матеріали оприбутковують на склади за допомогою накладної.

Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб, є лімітно-забірні картки та накладні-вимоги.

Відпуск матеріалів на сторону виконується на підставі  договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства.

Таким чином, постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами являє собою єдність двох процесів:

1) транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі первинної документації;

2) оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей.

Для обліку запасів призначений рахунок 20 “Запаси” з відповідними субрахунками:

№ 201 “Сировина і матеріали”

№ 202 “Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби”

№ 203 “Паливо”

№ 204 “Тара і тарні матеріали “

№ 205 “Будівельні матеріали”

№ 206 “Матеріали, передані у переробку”

№ 207 “Запасні частини”

№ 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення”

№ 209 “Інші матеріали”

На субрахунку 201 "Сировина й матеріали" відображають­ся наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонен­тами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріа­лів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 "Будівельні матеріали"). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що вико­ристовуються підрядними будівельними організаціями при здійс­ненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні ма­теріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201.Сільськогосподарські підприємства також відображають її вартість на цьому субрахунку.

На субрахунку 202 "Купівельні напівфабрикати та ком­плектуючі вироби" відображаються наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та ви­роби — дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, прид­бані для комплектації готової продукції, вартість яких не вклю­чається до собівартості продукції цього підприємства, відобра­жаються на рахунку 28 "Товари".

Науково-дослідні та конструкторські організації придбані необхідні їм як комплектуючі вироби для проведення наукових (експериментальних) робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою спеціальне обладнання і інструменти, пристрої та інші прилади обліковують на субрахунку 202. Облад­нання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не обліковуються, а відображаються на рахунку 10 "Основні засо­би", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" або на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" за видами предметів.

На субрахунку 203 "Паливо" (нафтопродукти, тверде па­ливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух пали­ва, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для ви­роблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 "Матеріали" і на субрахунку 203 "Паливо" — за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для технологічних та експлуата­ційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель ство­рюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.

На субрахунку 204 "Тара й тарні матеріали" відобража­ються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використо­вується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).

Матеріали, які використовуються для додаткового облад­нання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відносяться до тари і обліковуються на субрахунку 201 "Сировина й матеріали".

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конст­рукцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які нале­жать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для  виконання  будівельно-монтажних  робіт,   виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" не врахо­вується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засо­би, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільського­сподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбан­ня такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у міру над­ходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.

Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряд­нику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 "Капітальні інвестиції" після під­твердження їх монтажу й використання.

На субрахунку 206 "Матеріали, передані в переробку" обліковуються матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них ви­робів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються сто­роннім організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, що отримані з перероб­ки. Аналітичний облік матеріалів, що передані в переробку, ве­деться в розрізі, що забезпечує інформацію про підприємства-переробники і контроль за операціями з переробки і відповідними витратами. Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунку 20.

На субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придба­них чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агре­гатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зно­шених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інстру­менту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних ма­шин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

За дебетом субрахунку відображаються залишок і надхо­дження, за кредитом — витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при авто­мобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвен­тарну вартість, обліковуються у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрич­на група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.

На субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використову­ються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджуван­ня, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 "Інші матеріали" обліковуються відходи виробництва (обрубки, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.

Наведемо кореспонденцію рахунків з обліку виробничих запасів на ТОВ «Лісоводське» в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Кореспонденція рахунків з обліку виробничих запасів на ТОВ «Лісоводське»

№ з/п	Зміст господарської опреації	Дебет	Кредит
1	Надійшли і оприбутковані виробничі запаси від постачальників	20	63
2	Відображені витрати з доставки та розвантаження матеріалів	20	63,66
3	Оприбутковані матеріальні цінності власного виробництва	20	23
4	Придбані матеріальні цінності підзвітною особою	20	372
5	Сума дооцінки виробничих запасів	20	423
6	Сума уцінки виробничих запасів	423	20
7	Відображена сума ПДВ до операцій 1, 2, 4	641	63,372
8	Перераховано  постачальникам за придбані виробничі запаси	63	311
9	Оприбуткована вартість відходів виробництва	20	23
10	Відпущені зі складу на виробництво виробничі запаси	23	20
11	Використані матеріальні цінності на капітальне будівництво	151	20
12	Використані матеріальні цінності на пакування продукції	93	20
13	Використані матеріальні цінності на виправлення браку	24	20

 

МШП за своєю функціональною роллю на підприємстві є такими ж засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.

До МШП відносять:

- предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

- предмети вартістю за одиницю до 500 грн.;

- знаряддя лову незалежно від їх вартості і терміну служби;

- бензомоторні пилки, сплавний трос, тимчасові будівлі в лісі терміном експлуатації до двох років;

- спеціальні інструменти і спеціальні пристосування;

- спеціальний одяг, взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості та строку служби;

- тимчасові споруди, витрати на зведення яких включається до собівартості будівельно-монтажних робіт терміном служби до 1 року;

- тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах;

- предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.

Для обліку МШП призначено рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, на дебеті якого відображається придбання МШП, а на кредиті їх використання.

Наведемо кореспонденцію рахунків з обліку МШП на ТОВ «Лісоводське» в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Кореспонденція рахунків з обліку МШП на ТОВ «Лісоводське»

№ з/п	Зміст господарської опреації	Дебет	Кредит
1	Надійшли і оприбутковані від постачальників МШП	22	63
2	Відображена сума ПДВ	641	63
3	Витрати на доставку, розвантаження МШП	22	23,63,66
4	Придбані МШП підзвітними особами	22	372
5	Оприбутковані МШП власного виробництва, призначенні для внутрішнього використання	22	23
6	Надійшли МШП від засновників у рахунок вкладу до Статутного капіталу створюваного підприємства	22	46
7	Списана вартість МШП на підготовку і освоєння виробництва	39	22
8	Списування фактичної вартості МШП у зв’язку із стихійним лихом	991	22
9	Відображується сума реалізованих МШП	36	712
10	Нараховано ПДВ на реалізовані МШП	712	641
11	Списання облікової вартості реалізованих МШП	943	22
12	Списування собівартості реалізованих МШП	79	943
13	Списана сума доходів від реалізації МШП	712	79

Для обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено рахунок 26 «Готова продукція». Цей рахунок активний, балансовий, використовується для узагальнення інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством.

По дебету рахунку 26 відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю, а по кредиту – її реалізація, використання для внутрішніх потреб та інших цілей.

Аналітичний облік відвантаження і реалізації продукції, а також розрахунків із покупцями (замовниками) ведеться у журналі №3. Записи в цьому журналі (як і в журналі № 5) здійснюються в позиційному (лінійному) порядку, що дає можливість бачити, по якому розрахунковому документі яка сума підлягає оплаті покупцем, а також робиться відмітка про плату.

Вартість відвантаженої продукції по облікових цінах розраховується по ві­домості відвантаження і реалізації продукції. За даними журналу №5 визначають фактичну виробничу собівартість відвантаженої протягом місяця готової про­дукції — по середньому відсотку її відхилення від вартості за прийнятими облі­ковими (плановими) цінами. Середній відсоток відхилення визначається шляхом розподілу загальної суми відхилення на загальну вартість залишку готової про­дукції на початок місяця і її випуску з виробництва за місяць і множенням на 100.

Покупцям готова продукція відпускається за дорученням або за наказом. У цих документах вказується, куди і як відправити продукцію. Комірник на відібрану й упа­ковану продукцію виписує накладну, у якій розписуються представник покупця і пра­цівник відділу збуту підприємства. На багатьох підприємствах наказ і накладна об'єд­нуються в один документ — наказ-накладну, що виписується в трьох примірниках.

Накази-накладні після здійснення операції передаються в бухгалтерію, де служать підставою для виписування рахунків-фактур, за допомогою яких зво­диться інформація про покупців, про факт відвантаження (відпуску) продукції, вказується сума, що належить за цю продукцію (разом з ПДВ), а також випису­ються платіжні документи банку для одержання плати з покупців за відвантажену їм продукцію.

На основі наказів-накладних роблять відповідні записи в картках складсь­кого обліку про відпуск готової продукції зі складу, а також ведуть облік відван­таженої продукції в бухгалтерії.

Таблиця 2.3

Бухгалтерське відображення операцій з руху готової продукції на ТОВ «Лісоводське»

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет		Кредит
1	Оприбуткована на склад готова продукція	26		23
2	Передача на склад готової продукції напівфабрикатів, призначених для реалізації	26		25
3	Сторнується уцінка готової продукції	946		26
4	При інвентаризації виявлені надлишки готової продукції	26		719
5	Готова продукція, призначена для власних потреб, оприбуткована як матеріали, МШП		20,22	26
6	Недостача, виявлена при інвентаризації готової продукції, віднесена на винну особу		375	26
7	Списана на фінансові результати первісна вартість готової продукції (якщо використовується тільки 8 клас рахунків)		791	26
8	Списана собівартість реалізованої готової продукції		901	26
9	Використана готова продукція для адміністративних потреб		92	26
10	Списано готову продукцію на витрати зі збуту		93	26
11	Списано витрати, пов'язані із знеціненням (уцінкою) готової продукції		946	26
12	Списана нестача готової продукції, що виявлена в процесі її збереження та реалізації, якщо винуватця не встановлено		947	26

 

Готовою продукцією промислового підприємства вважаються конкретні вироби, що пройшли всі стадії технологічної обробки на цьому підприємстві, відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю і здані на склад або безпосередньо замовнику. Готова продукція становить основну частину товарної продукції підприємства.

Відпуск продукції з виробництва та передача її на склад оформляється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю.

Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції пов'язане з виконанням деяких умов П(С)БО 15 „Дохід", зокрема:

1. Передача покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на продукцію. Здебільше передача ризиків і вигод від володіння збігається з переда­чею юридичного права власності або з передачею в управління покупцеві. В інших випадках передача ризиків і вигод відбувається не завжди одночасно з передачею юридичного права власності, наприклад:

а) покупець має право анулювати придбання з причин, визначених контрактом­ на реалізацію, а підприємство-продавець не має упевненості стосовно його повернення;

б) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу, і цей монтаж є
істотною частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;

в) одержання доходу від визначеної реалізації залежить від доходу, який отри­
має підприємство-покупець від власної реалізації цих товарів;

г) одержання доходу від певної реалізації залежить від доходу, який отримає
покупець від власної реалізації цієї продукції.

Якщо підприємство-продавець залишає тільки незначний ризик володіння, операція вважається реалізацією і дохід визначається.

1.     Управління і контроль за реалізованою продукцією. Якщо підприємство залишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованою продукці­єю, то дохід від такої реалізації не визначається.

3. Сума доходу достовірно визначена. Доходи, достовірну оцінку яких здійс­нити неможливо, у звітності не відображаються, що відповідає одному з основ­них принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності — обачливості, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів (активів, зобов'я­зань тощо) за вартістю, яка має запобігати заниженню зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

4. Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати, пов'язані з реалізацією продукції, достовірно визначені. Якщо існує невпевненість в отриманні доходів від реалізації, то до усунення цієї невпевненості дохід не повинен визнаватися.

Вимоги до реалізації продукції.

Реалізованою вважається продукція, відвантажена (відпущена) зі складу підприємства-постачальника.

Відвантажена продукція — це продукція, відвантажена покупцям або здана транспортним організаціям для доставки її покупцям. Відвантаження або відпуск готової продукції, виконаних робіт і послуг зі складу покупцям проводять на ос­нові первинних документів, наказів-накладних або розпоряджень відділу збуту. У первинній документації вказують номер замовлення та адресу, за якою відправля­ють продукцію, кількість місць, вид упаковки, масу та інші дані, що характеризу­ють відвантажену продукцію.

Фактичний відпуск готової продукції місцевим покупцям безпосередньо зі складу або цеху оформлюють на основі доручення права одержання цінностей, витратної накладної, а іногороднім покупцям — товарно-транспортної накладної (при відвантаженні продукції залізницею, водним шляхом). На відвантажену про­дукцію, розфасовану в бочки або ящики, складається специфікація у двох примі­рниках: перший — для покупця, а другий з документами на відвантаження пере­дається до бухгалтерії.

Цінності зі складу для відправки залізницею або водним шляхом до іногоро­дніх покупців відпускають експедитору підприємства-вантажовідправника або представнику транспортної організації під розписку в товарно-транспортній на­кладній.

Товарно-транспортні накладні товаровідправник виписує в чотирьох примі­рниках: перший є підставою для списування відвантаженої продукції зі складу вантажовідправника; другий для оприбуткування одержаної продукції скерову­ється до покупця, третій — до транспортної організації як підстава замовника-вантажовідправника для здійснення розрахунків з нею; четвертий додається до подорожнього листа для обліку транспортної роботи.

Залізниця (станція відправлення) видає вантажовідправнику квитанцію про прийняття вантажу і один примірник виписаної залізничної накладної, що супро­воджує вантаж у дорозі. Наприкінці робочого дня експедитор після відправлення вантажу подає до бухгалтерії відповідні транспортні документи.

Розрахунковими документами є: договір-угода; рахунки-фактури, платіжні вимоги, виписані на основі рахунків-фактур, специфікації (при великій номенк­латурі відвантаженої продукції). У розрахункових документах містяться дані про відвантажену продукцію (найменування, кількість, ціна, вартість тощо).

Для узагальнення в бухгалтерському обліку інформації про доходи від реа­лізації готової продукції, доходи від страхової діяльності, а також про суми зни­жок, наданих покупцям, та інші вирахування з доходів у Плані рахунків бухгал­терського обліку передбачено рахунок 70 „Доходи від реалізації", до якого відкриваються такі субрахунки:

701 „Дохід від реалізації готової продукції";

702 „Дохід від реалізації товарів";

703 „Дохід від реалізації робіт і послуг";

704 „Вирахування з доходу";

За кредитом субрахунків 701, 702, 703 відображається збільшення доходу, тобто сума фактичної реалізації згідно з відвантажувальними документами із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), включених до ціни продажу.

Дохід від реалізації продукції, товарів і послуг зменшується на суму непря­мих податків (акцизного збору, ПДВ тощо, передбачених законодавством).

Дохід від реалізації товарів зменшується на суму товарів, повернених поку­пцями (у разі дефектів, невідповідності ціни чи якості товарів), а також на суму знижок, що надані покупцям за дострокову оплату.

За дебетом відображається нарахування непрямих податків (ПДВ і акцизно­го збору) та списання в порядку закриття на рахунок 79 „Фінансові результати" субрахунок 791 „Фінансовий результат від основної діяльності". Нарахування належної суми непрямих податків здійснюється щомісяця. Списання суми чистого доходу на фінансові результати може провадитися як щомісяця, так і раз на рік, тобто право вибору надано підприємству.

Облік повернених товарів від покупців і знижок, наданих покупцям за терміновість платежу, ведуть на субрахунку 704 „Вирахування з доходу".

Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку виру­чки від реалізації готової продукції на прикладі.

Приклад . Підприємство відвантажило покупцеві готову продукцію на суму 1200 грн., в т. ч. ПДВ — 200 грн. Собівартість готової продукції— 700 грн. Розв'язуючи дану задачу, використаємо обидва варіанти реалізації.

 

Таблиця 2.4

Порядок відображення в бухгалтерському обліку виручки від реалізації готової продукції на ТОВ «Лісоводське»

№ з/п	Зміст господарської операції		Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
			Дебет          Кредит	Кредит
1	2		3	4	5
Перша подія — відвантаження
1	Відображено дохід від реалізації готової продукції в момент відвантаження		361	701	1200
2	Відображено виникнення податкових зобов'язань щодо ПДВ		701	641	200
3	Списано суму доходу на фінансовий результат		701	791	1000
4	Відображено собівартість готової продукції		901	26	700
5	На фінансовий результат списано собівартість готової продукції		791	901	700
6	Отримано грошові кошти		311	361	1200
Перша подія — оплата
7		Надійшла попередня оплата за продукцію	311	681	1200
8		Нараховано податкові зобов'язання щодо ПДВ	643	641	200
9		Відображено реалізацію готової продукції	361	701	1200
10		Списано податкові зобов'язання щодо ПДВ	701	643	200
11		Відображено собівартість готової продукції	901	26	700
12		Списано на фінансові результати:  •   доходи  •   доходи	701	791	1000
		•   витрати	791	901	700
13		Проведено зарахування заборгованостей	681	361	1200

 

Рахунок № 31 “Рахунки в банках” призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій.

Рахунок № 31 “Рахунки в банках” має такі субрахунки:

№ 311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

№ 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”;

№ 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”;

№ 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

На дебеті рахунка № 31 “Рахунки в банках” відображається надходження грошових коштів, а на кредиті – їх використання.

Субрахунки № 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті” і № 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті” призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

Операції по рахунку № 31 “Рахунки в банках” відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. Якщо у виписках банку виявляються операції, помилково проведені на рахунку № 31 “Рахунки в банках”, то вони відображаються відповідно на дебеті або кредиті рахунка № 31 в кореспонденції з рахунком № 374 “Розрахунки за претензіями”. Про помилку письмово сповіщають установу банку і вимагають їх виправлення. Помилки, допущені в операціях рахунка № 31 “Рахунки в банках”, необхідно своєчасно виявляти і слідкувати за їх обов’язковим і точним виправленням установою банку. Не виявлені або не виправлені помилки тягнуть за собою збитки грошових коштів і мають бути зрештою списані на збитки підприємства. На рахунку № 31 “Рахунки в банках” залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку по рахунку № 31 “Рахунки в банках”.

Аналітичний облік на рахунку № 31 “Рахунки в банках” здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунка здійснюється за виписками банку.

Основою для запису операцій на рахунку № 31 “Рахунки в банках” є виписки з цього рахунка. Періодично (частіше кожного дня) банк видає власникам рахунків виписки з відповідного рахунка з копіями розрахункових операцій. Виписка обов’язково подається на 1-ше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюються, чи всі записи належать до підприємства-власника рахунка. Виписка є основою для записів у реєстрах (журналу-ордера № 2 і допоміжної відомості № 2) операцій на рахунку № 31 “Рахунки в банках”. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно враховувати, що рахунок № 31 “Рахунки в банках” підприємства є активними, а для банку ці рахунки підприємств є пасивними рахунками. Тому на дебеті у виписці банку буде показана сума коштів, списана з рахунка підприємства, а на кредиті – зарахована на нього сума, відповідно сальдо у виписці буде на кредиті рахунка.

Сальдо на рахунку № 31 “Рахунки в банках” завжди має бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.

Виписка банку змінює регістр аналітичного обліку по рахунку, а тому обов’язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.

При журнально-ордерній формі обліку операції на кредиті рахунка № 311 відображаються у журналі-ордері № 2, а на дебеті – у відомості № 2. При використанні електронно-обчислювальних машин всі первинні документи разом з виписками банку передають на машинолічильну установу (МЛУ), яка на основі їх обробки складає відповідні машинограми синтетичного і аналітичного обліку.

На основі відомості на обчислювальних машинах розробляють машинограму - оборотну відомість (із залишками та оборотами) на рахунку № 31 “Рахунки в банках”, підсумки якої потім у згрупованому вигляді автоматично переносяться за синтетичними рахунками до Головної книги.

У разі переоформлення рахунка на ім’я ліквідаційного комітету подаються рішення про ліквідацію юридичної особи із зазначенням у ньому терміну дії ліквідаційного комітету і засвідчена картка із зразками підписів і відтиском печатки ліквідаційного комітету, а у разі відсутності такої печатки – з відтиском печатки організації, що створила ліквідаційний комітет.

При передачі рахунка до іншої установи банку одночасно передаються за списком всі документи з оформленням рахунка, крім карток із зразком підписів та відтиском печатки. Передача здійснюється у 3-денний строк.

Кореспонденція рахунків з обліку коштів на рахунку № 31 “Рахунки в банках” наведена в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Кореспонденція рахунків з обліку коштів на рахунку № 31 “Рахунки в банках”

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Надійшла від покупців виручка від реалізації продукції, робіт, послуг	311, 312	361
2	Внесена з каси на рахунки в банках готівка	311, 312	301, 302
3	Переховані постачальниками різні суми у зв’язку з перерахунками	311, 312	631
4	Повернено раніше виданий аванс	311, 312	371
5	Надійшли суми за висунуті претензії	311, 312	374
6	Повернуті на рахунки в банках перерахунки сум фінансовими органами	311, 312	641
7	Надійшли суми від окремих осіб в погашення заборгованості по відшкодуванню завданого збитку	311, 312	375
8	Суми вкладів, що надійшли від засновників, які раніше підписалися на акції	311, 312	46
9	Одержано короткострокові кредити банків	311, 312	601
10	Оплачені різні витрати по капітальним вкладенням	15	311, 312
11	Відображені різні витрати на потреби основних цехів	23	311, 312
12	Готівка, що надійшли до каси з банку	30	311, 312
13	Погашена заборгованість перед постачальниками і підрядчиками	631	311, 312
14	Помилково списані банком суми	374	311, 312
15	Перераховані платежі до бюджету	641	311, 312
1	2	3	4
16	Погашення заборгованості з відрахування органам соціального страхування	652	311, 312
17	Перерахування авансу підзвітним особам	372	311, 312
18	Сплачені пені, штрафи, неустойки	948	311, 312
19	Погашена заборгованість з короткострокового кредиту банку	60	311, 312
20	Погашені довгострокові кредити банків	50	311, 312

 

Касові операції оформлюють документами, типові форми яких затверджені наказом Мінстату України № 51  від 15.02.96р.

Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформлюють прибутковими й видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія, за формами № КО-1 і № КО-2.

Касові ордери передаються до виконання касирові підприємства безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержує або вносить гроші.

На підприємстві ведеться тільки одна касова книга в національній валюті, в якій касир відображає готівку і рух грошей у касі. Записи у касовій книзі здійснюються за кожним прибутковим і видатковим касовим ордером. Усі касові ордери після їх використання касир підписує, а додані до них документи для запобігання повторного використання погашає штампом або підписом від руки “Одержано”, “Сплачено” із зазначенням дати.

Записи у касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох примірниках. Наприкінці робочого дня касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом касира, разом з прибутковими й видатковими касовими ордерами й доданими до них виправдними документами касир передає бухгалтерії під розписку у касовій книзі.

Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх обґрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведеного залишку на кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.

Для обліку наявності, руху залишків готівки в касі використовують активний рахунок № 30 “Каса” з такими субрахунками:

№ 301 “Каса в національній валюті”;

№ 302 “Каса в іноземній валюті”.

Для забезпечення збереження грошових коштів бухгалтерія повинна здійснювати раптові перевірки не менше одного разу на квартал з перерахуванням всіх цінностей, що знаходяться у касі, й складати відповідні акти.

Виявлені перевірками лишки грошових коштів оприбутковуються до каси на користь бюджету, а нестача стягується з касира.

Бухгалтерія після одержання звіту касира здійснює перевірку обґрунтованості всіх записів у звіті, проставляє кореспонденцію рахунків на кожному документі і заповнює журнал-ордер № 1 по кредиту рахунка № 30 “Каса” і відомість  № 1 по дебету цього рахунка, в яких реєструє одержані й видані кошти за цільовим призначенням.

У журналі-ордері № 1 показуються витрати грошових коштів з кредиту рахунка № 30 в дебет рахунків обліку виробничих витрат, матеріальних цінностей, розрахунків з працівниками підприємства, з підзвітними особами, депонентами та ін.

Наприкінці місяця в журналі-ордері № 1  і відомості № 1 підраховують надходження й витрати готівки і визначають на 1-ше число наступного місяця залишок коштів у касі, який має бути тотожним такому ж показникові в касовій книзі. Підсумкові дані цих регістрів записують до головної книги.

Головний бухгалтер з метою контролю повинен не менше одного разу на місяць перевіряти готівку в касі, складати акт і доповідати керівникові підприємства. Керівник підприємства несе відповідальність за збереження грошей, правильне й доцільне  їх використання.

Керівник підприємства повинен надавати касирові охорону при транспортуванні грошових коштів і цінностей з установи банку. При транспортуванні грошових коштів касирові, супроводжуючим його особам забороняється: розголошувати маршрут руху і розмір суми грошових коштів і цінностей, що перевозяться, допускати до салону транспортного засобу осіб, які не призначені керівником підприємства для доставки, користуватися супутнім або громадським транспортом.

Схему відображення операцій на рахунку № 30 “Каса” наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Кореспонденція рахунків з обліку готівки

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Надійшла й оприбуткована до каси готівка з відповідних рахунків в банку	301, 302	311, 312
2	Надійшла до каси виручка від реалізації продукції	301	361
3	Погашена дебіторська заборгованість готівкою	301	377, 361, 65, 374
4	Надійшов до каси невикористаний залишок підзвітної суми	301	372
5	Засновники внесли до каси готівку в рахунок їх вкладів до Статутного капіталу підприємства	301	46
6	Надійшла до каси готівка від дочірніх підприємств	301	682
7	До каси повернуті лишки одержаної заробітної плати	301	66
8	Придбані й оприбутковані нематеріальні активи з оплатою з каси	631 12	301 631
9	Оплачено готівкою різні загальновиробничі і адміністративні витрати	91, 92	301
10	Витрати майбутніх періодів оплачені з каси	39	301
11	Сплачена працівникам підприємства заробітна плата	661	301

 

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову.

Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

У П(С)БО 2 "Баланс" дається визначення операційного циклу - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Визначення нормального операційного циклу у стандартах немає, однак, використовуючи наведене вище визначення операційного циклу, можна зробити висновок, що це операційний цикл у звичайних умовах діяльності. Звичайно операційний цикл не перевищує 12 місяців, але за деякими видами діяльності він може продовжуватися більше одного року. Незважаючи на це, заборгованість, що виникла в ході такого операційного циклу, все одно визнається не дов­гостроковою, а поточною.

Отже, довгострокова заборгованість - це в основному заборгованість, не пов'язана з операційною діяльністю.

Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) - це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов'язана з операційним циклом (наприклад, заборгованість орендарів за операціями фінансової оренди, працівників за наданими їм позиками], але передбачається, що вона буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною.

Датою балансу звичайно є останній день звітного періоду.

З наведених вище визначень довгострокової і поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив'язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості |залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.

Наприклад, у балансі станом на 31 березня числиться заборгованість працівника за наданою йому позикою, термін погашення якої - 10 травня наступного року. У звітності за перший квартал поточного року така заборгованість повинна відображатися як довгострокова, оскільки вона буде погашена через 13 місяців і 10 днів після дати балансу (31 березня). Але у звіті за другий квартал поточного року заборгованість повинна бути визнана короткостроковою, оскільки її погашення передбачається через 10 місяців і 10 днів після дати балансу (30 червня).

У Балансі суми дебіторської заборгованості відображаються в різних рядках залежно від її видів. Основні види дебіторської заборгованості та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у фінансовій звітності подані далі в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Основні види дебіторської заборгованості та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у фінансовій звітності

Вид дебіторської заборгованості	Рахунок	Рядок балансу
1	2	3
Довгострокова:            - за майно, що знаходиться у фінансовій оренді      - довгострокові векселі отримані  - розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позичками та ін.	161 162 163	050 050 050
Поточна:             - короткострокові векселі отримані        - за продукцію, товари, роботи і послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселем) - за виданими авансами        - за розрахунками з підзвітними особами       - за нарахованими дивідендами, відсотками, роялті та ін., що підлягають надходженню       - за претензіями, пред'явленими постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям	34 36,38 371 372 373 374	150 160,161,162 180 210 190 210

 

Продовження таблиці 2.7

1	2	3
- з відшкодування нанесених збитків у результаті недостач і втрат від псування цінностей,         - недостач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватець виявлений                    - за позиками членам кредитних спілок - за операціями, пов'язаними зі спільною діяльністю, за іншими розрахунками з   - працівниками та іншими розрахунками з іншими дебіторами                   - за розрахунками з бюджетом     - за внутрішніми розрахунками і за розрахунками з пов'язаними сторонами	375 375 376 377 377 377,64 377,682, 683	210 210 210 210 210 170 200

 

Оцінка за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, Значення цієї оцінки полягає в наступному.

Підприємство, відвантажуючи продукцію або товари, виконуючи роботи або надаючи послуги, не завжди отримує оплату від покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для того, щоб збільшити обсяг своєї реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (про­дукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне? визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необгрунтоване завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи.

Для оцінки суми сумнівних боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів.

Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги в момент визнання ЇЇ активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. До підсумку балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, що являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів.