2.2. Бухгалтерський та податковий облік оборотних активів
Основними типовими документами з оприбуткування та видачі матеріалів є: накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів тощо.
Матеріали, що надходять на склад, ретельно перевіряють, встановлюють відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідними документам. Якщо не виявлено розходжень, матеріали приймають. При цьому можливі два варіанти оформлення приходу: безпосередньо на документі постачальника або шляхом виписування прибуткового ордера.
У випадках, коли є розбіжності кількості та якості з даними супроводжуючих документів постачальника, а також для матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають акт про приймання матеріалів.
Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі товарно-транспортної накладної, одержаної від вантажовідправника.
У разі надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує наказ склад про прийом вантажу без документів. Завідуючий складом здає накази до бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.
При дрібних купівлях матеріалів готівкою підзвітна особа зобов’язана здати матеріали на склад, а комірник на рахунку постачальника повинен поставити відмітку про дату, номер прибуткового ордера і підпис.
Необхідно щоденно одержувати в банку рахунки-фактури, перевіряти їх відповідність надходженню матеріальних цінностей на склад підприємства і контролювати своєчасність їх оплати. Є такі випадки, коли виробничі запаси надходять до складу без рахунків-фактур постачальників. Такі поставки називають невідфактурованими. Бухгалтерія повинна організувати окремий облік розрахунків за ці матеріали і вжити заходів до своєчасного одержання рахунків від постачальників.
На склади також можуть надходити запаси із своїх цехів – це продукція власного виготовлення і зайві одержані й невикористані матеріали, а також матеріали, одержані від ліквідації основних засобів, МШП, браку у виробництві та відходи. Ці матеріали оприбутковують на склади за допомогою накладної.
Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб, є лімітно-забірні картки та накладні-вимоги.
Відпуск матеріалів на сторону виконується на підставі договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства.
Таким чином, постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами являє собою єдність двох процесів:
1) транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі первинної документації;
2) оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей.
Для обліку запасів призначений рахунок 20 “Запаси” з відповідними субрахунками:
№ 201 “Сировина і матеріали”
№ 202 “Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби”
№ 203 “Паливо”
№ 204 “Тара і тарні матеріали “
№ 205 “Будівельні матеріали”
№ 206 “Матеріали, передані у переробку”
№ 207 “Запасні частини”
№ 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення”
№ 209 “Інші матеріали”
На субрахунку 201 "Сировина й матеріали" відображаються наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріалів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 "Будівельні матеріали"). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201.Сільськогосподарські підприємства також відображають її вартість на цьому субрахунку.
На субрахунку 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби" відображаються наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби — дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включається до собівартості продукції цього підприємства, відображаються на рахунку 28 "Товари".
Науково-дослідні та конструкторські організації придбані необхідні їм як комплектуючі вироби для проведення наукових (експериментальних) робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою спеціальне обладнання і інструменти, пристрої та інші прилади обліковують на субрахунку 202. Обладнання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не обліковуються, а відображаються на рахунку 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" або на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" за видами предметів.
На субрахунку 203 "Паливо" (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.
Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 "Матеріали" і на субрахунку 203 "Паливо" — за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.
Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.
На субрахунку 204 "Тара й тарні матеріали" відображаються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).
Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відносяться до тари і обліковуються на субрахунку 201 "Сировина й матеріали".
На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.
На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.
Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 "Капітальні інвестиції" після підтвердження їх монтажу й використання.
На субрахунку 206 "Матеріали, передані в переробку" обліковуються матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, що отримані з переробки. Аналітичний облік матеріалів, що передані в переробку, ведеться в розрізі, що забезпечує інформацію про підприємства-переробники і контроль за операціями з переробки і відповідними витратами. Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунку 20.
На субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.
За дебетом субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом — витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.
Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, обліковуються у складі основних засобів.
Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.
На субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.
На субрахунку 209 "Інші матеріали" обліковуються відходи виробництва (обрубки, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.
Наведемо кореспонденцію рахунків з обліку виробничих запасів на ТОВ «Лісоводське» в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Кореспонденція рахунків з обліку виробничих запасів на ТОВ «Лісоводське»
№ з/п |
Зміст господарської опреації |
Дебет |
Кредит |
1 |
Надійшли і оприбутковані виробничі запаси від постачальників |
20 |
63 |
2 |
Відображені витрати з доставки та розвантаження матеріалів |
20 |
63,66 |
3 |
Оприбутковані матеріальні цінності власного виробництва |
20 |
23 |
4 |
Придбані матеріальні цінності підзвітною особою |
20 |
372 |
5 |
Сума дооцінки виробничих запасів |
20 |
423 |
6 |
Сума уцінки виробничих запасів |
423 |
20 |
7 |
Відображена сума ПДВ до операцій 1, 2, 4 |
641 |
63,372 |
8 |
Перераховано постачальникам за придбані виробничі запаси |
63 |
311 |
9 |
Оприбуткована вартість відходів виробництва |
20 |
23 |
10 |
Відпущені зі складу на виробництво виробничі запаси |
23 |
20 |
11 |
Використані матеріальні цінності на капітальне будівництво |
151 |
20 |
12 |
Використані матеріальні цінності на пакування продукції |
93 |
20 |
13 |
Використані матеріальні цінності на виправлення браку |
24 |
20 |
МШП за своєю функціональною роллю на підприємстві є такими ж засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.
До МШП відносять:
- предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
- предмети вартістю за одиницю до 500 грн.;
- знаряддя лову незалежно від їх вартості і терміну служби;
- бензомоторні пилки, сплавний трос, тимчасові будівлі в лісі терміном експлуатації до двох років;
- спеціальні інструменти і спеціальні пристосування;
- спеціальний одяг, взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості та строку служби;
- тимчасові споруди, витрати на зведення яких включається до собівартості будівельно-монтажних робіт терміном служби до 1 року;
- тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах;
- предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.
Для обліку МШП призначено рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, на дебеті якого відображається придбання МШП, а на кредиті їх використання.
Наведемо кореспонденцію рахунків з обліку МШП на ТОВ «Лісоводське» в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Кореспонденція рахунків з обліку МШП на ТОВ «Лісоводське»
№ з/п |
Зміст господарської опреації |
Дебет |
Кредит |
1 |
Надійшли і оприбутковані від постачальників МШП |
22 |
63 |
2 |
Відображена сума ПДВ |
641 |
63 |
3 |
Витрати на доставку, розвантаження МШП |
22 |
23,63,66 |
4 |
Придбані МШП підзвітними особами |
22 |
372 |
5 |
Оприбутковані МШП власного виробництва, призначенні для внутрішнього використання |
22 |
23 |
6 |
Надійшли МШП від засновників у рахунок вкладу до Статутного капіталу створюваного підприємства |
22 |
46 |
7 |
Списана вартість МШП на підготовку і освоєння виробництва |
39 |
22 |
8 |
Списування фактичної вартості МШП у зв’язку із стихійним лихом |
991 |
22 |
9 |
Відображується сума реалізованих МШП |
36 |
712 |
10 |
Нараховано ПДВ на реалізовані МШП |
712 |
641 |
11 |
Списання облікової вартості реалізованих МШП |
943 |
22 |
12 |
Списування собівартості реалізованих МШП |
79 |
943 |
13 |
Списана сума доходів від реалізації МШП |
712 |
79 |
Для обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено рахунок 26 «Готова продукція». Цей рахунок активний, балансовий, використовується для узагальнення інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством.
По дебету рахунку 26 відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю, а по кредиту – її реалізація, використання для внутрішніх потреб та інших цілей.
Аналітичний облік відвантаження і реалізації продукції, а також розрахунків із покупцями (замовниками) ведеться у журналі №3. Записи в цьому журналі (як і в журналі № 5) здійснюються в позиційному (лінійному) порядку, що дає можливість бачити, по якому розрахунковому документі яка сума підлягає оплаті покупцем, а також робиться відмітка про плату.
Вартість відвантаженої продукції по облікових цінах розраховується по відомості відвантаження і реалізації продукції. За даними журналу №5 визначають фактичну виробничу собівартість відвантаженої протягом місяця готової продукції — по середньому відсотку її відхилення від вартості за прийнятими обліковими (плановими) цінами. Середній відсоток відхилення визначається шляхом розподілу загальної суми відхилення на загальну вартість залишку готової продукції на початок місяця і її випуску з виробництва за місяць і множенням на 100.
Покупцям готова продукція відпускається за дорученням або за наказом. У цих документах вказується, куди і як відправити продукцію. Комірник на відібрану й упаковану продукцію виписує накладну, у якій розписуються представник покупця і працівник відділу збуту підприємства. На багатьох підприємствах наказ і накладна об'єднуються в один документ — наказ-накладну, що виписується в трьох примірниках.
Накази-накладні після здійснення операції передаються в бухгалтерію, де служать підставою для виписування рахунків-фактур, за допомогою яких зводиться інформація про покупців, про факт відвантаження (відпуску) продукції, вказується сума, що належить за цю продукцію (разом з ПДВ), а також виписуються платіжні документи банку для одержання плати з покупців за відвантажену їм продукцію.
На основі наказів-накладних роблять відповідні записи в картках складського обліку про відпуск готової продукції зі складу, а також ведуть облік відвантаженої продукції в бухгалтерії.
Таблиця 2.3
Бухгалтерське відображення операцій з руху готової продукції на ТОВ «Лісоводське»
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
|
Дебет |
Кредит |
|
1 |
Оприбуткована на склад готова продукція |
26 |
23 |
|
2 |
Передача на склад готової продукції напівфабрикатів, призначених для реалізації |
26 |
25 |
|
3 |
Сторнується уцінка готової продукції |
946 |
26 |
|
4 |
При інвентаризації виявлені надлишки готової продукції |
26 |
719 |
|
5 |
Готова продукція, призначена для власних потреб, оприбуткована як матеріали, МШП
|
20,22 |
26 |
|
6 |
Недостача, виявлена при інвентаризації готової продукції, віднесена на винну особу |
375 |
26 |
|
7 |
Списана на фінансові результати первісна вартість готової продукції (якщо використовується тільки 8 клас рахунків) |
791 |
26 |
|
8 |
Списана собівартість реалізованої готової продукції |
901 |
26 |
|
9 |
Використана готова продукція для адміністративних потреб |
92 |
26 |
|
10 |
Списано готову продукцію на витрати зі збуту |
93 |
26 |
|
11 |
Списано витрати, пов'язані із знеціненням (уцінкою) готової продукції |
946 |
26 |
|
12 |
Списана нестача готової продукції, що виявлена в процесі її збереження та реалізації, якщо винуватця не встановлено |
947 |
26 |
|
Готовою продукцією промислового підприємства вважаються конкретні вироби, що пройшли всі стадії технологічної обробки на цьому підприємстві, відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю і здані на склад або безпосередньо замовнику. Готова продукція становить основну частину товарної продукції підприємства.
Відпуск продукції з виробництва та передача її на склад оформляється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю.
Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції пов'язане з виконанням деяких умов П(С)БО 15 „Дохід", зокрема:
1. Передача покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на продукцію. Здебільше передача ризиків і вигод від володіння збігається з передачею юридичного права власності або з передачею в управління покупцеві. В інших випадках передача ризиків і вигод відбувається не завжди одночасно з передачею юридичного права власності, наприклад:
а) покупець має право анулювати придбання з причин, визначених контрактом на реалізацію, а підприємство-продавець не має упевненості стосовно його повернення;
б) відвантажені
товари підлягають подальшому монтажу, і цей монтаж є
істотною частиною контракту, який ще
не був завершений підприємством;
в) одержання
доходу від визначеної реалізації залежить від доходу, який отри
має підприємство-покупець від власної
реалізації цих товарів;
г) одержання
доходу від певної реалізації залежить від доходу, який отримає
покупець
від власної реалізації цієї продукції.
Якщо підприємство-продавець залишає тільки незначний ризик володіння, операція вважається реалізацією і дохід визначається.
1. Управління і контроль за реалізованою продукцією. Якщо підприємство залишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованою продукцією, то дохід від такої реалізації не визначається.
3. Сума доходу достовірно визначена. Доходи, достовірну оцінку яких здійснити неможливо, у звітності не відображаються, що відповідає одному з основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності — обачливості, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів (активів, зобов'язань тощо) за вартістю, яка має запобігати заниженню зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.
4. Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати, пов'язані з реалізацією продукції, достовірно визначені. Якщо існує невпевненість в отриманні доходів від реалізації, то до усунення цієї невпевненості дохід не повинен визнаватися.
Вимоги до реалізації продукції.
Реалізованою вважається продукція, відвантажена (відпущена) зі складу підприємства-постачальника.
Відвантажена продукція — це продукція, відвантажена покупцям або здана транспортним організаціям для доставки її покупцям. Відвантаження або відпуск готової продукції, виконаних робіт і послуг зі складу покупцям проводять на основі первинних документів, наказів-накладних або розпоряджень відділу збуту. У первинній документації вказують номер замовлення та адресу, за якою відправляють продукцію, кількість місць, вид упаковки, масу та інші дані, що характеризують відвантажену продукцію.
Фактичний відпуск готової продукції місцевим покупцям безпосередньо зі складу або цеху оформлюють на основі доручення права одержання цінностей, витратної накладної, а іногороднім покупцям — товарно-транспортної накладної (при відвантаженні продукції залізницею, водним шляхом). На відвантажену продукцію, розфасовану в бочки або ящики, складається специфікація у двох примірниках: перший — для покупця, а другий з документами на відвантаження передається до бухгалтерії.
Цінності зі складу для відправки залізницею або водним шляхом до іногородніх покупців відпускають експедитору підприємства-вантажовідправника або представнику транспортної організації під розписку в товарно-транспортній накладній.
Товарно-транспортні накладні товаровідправник виписує в чотирьох примірниках: перший є підставою для списування відвантаженої продукції зі складу вантажовідправника; другий для оприбуткування одержаної продукції скеровується до покупця, третій — до транспортної організації як підстава замовника-вантажовідправника для здійснення розрахунків з нею; четвертий додається до подорожнього листа для обліку транспортної роботи.
Залізниця (станція відправлення) видає вантажовідправнику квитанцію про прийняття вантажу і один примірник виписаної залізничної накладної, що супроводжує вантаж у дорозі. Наприкінці робочого дня експедитор після відправлення вантажу подає до бухгалтерії відповідні транспортні документи.
Розрахунковими документами є: договір-угода; рахунки-фактури, платіжні вимоги, виписані на основі рахунків-фактур, специфікації (при великій номенклатурі відвантаженої продукції). У розрахункових документах містяться дані про відвантажену продукцію (найменування, кількість, ціна, вартість тощо).
Для узагальнення в бухгалтерському обліку інформації про доходи від реалізації готової продукції, доходи від страхової діяльності, а також про суми знижок, наданих покупцям, та інші вирахування з доходів у Плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 70 „Доходи від реалізації", до якого відкриваються такі субрахунки:
701 „Дохід від реалізації готової продукції";
702 „Дохід від реалізації товарів";
703 „Дохід від реалізації робіт і послуг";
704 „Вирахування з доходу";
За кредитом субрахунків 701, 702, 703 відображається збільшення доходу, тобто сума фактичної реалізації згідно з відвантажувальними документами із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), включених до ціни продажу.
Дохід від реалізації продукції, товарів і послуг зменшується на суму непрямих податків (акцизного збору, ПДВ тощо, передбачених законодавством).
Дохід від реалізації товарів зменшується на суму товарів, повернених покупцями (у разі дефектів, невідповідності ціни чи якості товарів), а також на суму знижок, що надані покупцям за дострокову оплату.
За дебетом відображається нарахування непрямих податків (ПДВ і акцизного збору) та списання в порядку закриття на рахунок 79 „Фінансові результати" субрахунок 791 „Фінансовий результат від основної діяльності". Нарахування належної суми непрямих податків здійснюється щомісяця. Списання суми чистого доходу на фінансові результати може провадитися як щомісяця, так і раз на рік, тобто право вибору надано підприємству.
Облік повернених товарів від покупців і знижок, наданих покупцям за терміновість платежу, ведуть на субрахунку 704 „Вирахування з доходу".
Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку виручки від реалізації готової продукції на прикладі.
Приклад . Підприємство відвантажило покупцеві готову продукцію на суму 1200 грн., в т. ч. ПДВ — 200 грн. Собівартість готової продукції— 700 грн. Розв'язуючи дану задачу, використаємо обидва варіанти реалізації.
Таблиця 2.4
Порядок відображення в бухгалтерському обліку виручки від реалізації готової продукції на ТОВ «Лісоводське»
№ з/п
|
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн. |
||
|
Дебет Кредит |
Кредит |
|
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Перша подія — відвантаження |
|||||
1 |
Відображено дохід від реалізації готової продукції в момент відвантаження |
361 |
701 |
1200 |
|
2 |
Відображено виникнення податкових зобов'язань щодо ПДВ |
701 |
641 |
200 |
|
3 |
Списано суму доходу на фінансовий результат |
701 |
791 |
1000 |
|
4 |
Відображено собівартість готової продукції |
901 |
26 |
700 |
|
5 |
На фінансовий результат списано собівартість готової продукції |
791 |
901 |
700 |
|
6 |
Отримано грошові кошти |
311 |
361 |
1200 |
|
Перша подія — оплата |
|||||
7 |
Надійшла попередня оплата за продукцію |
311 |
681 |
1200 |
|
8 |
Нараховано податкові зобов'язання щодо ПДВ |
643 |
641 |
200 |
|
9 |
Відображено реалізацію готової продукції |
361 |
701 |
1200 |
|
10 |
Списано податкові зобов'язання щодо ПДВ |
701 |
643 |
200 |
|
11 |
Відображено собівартість готової продукції |
901 |
26 |
700 |
|
12 |
Списано на фінансові результати: • доходи • доходи
|
701 |
791 |
1000 |
|
|
• витрати
|
791 |
901 |
700 |
|
13 |
Проведено зарахування заборгованостей |
681 |
361 |
1200 |
|
Рахунок № 31 “Рахунки в банках” призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій.
Рахунок № 31 “Рахунки в банках” має такі субрахунки:
№ 311 “Поточні рахунки в національній валюті”;
№ 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”;
№ 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”;
№ 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.
На дебеті рахунка № 31 “Рахунки в банках” відображається надходження грошових коштів, а на кредиті – їх використання.
Субрахунки № 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті” і № 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті” призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.
Операції по рахунку № 31 “Рахунки в банках” відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. Якщо у виписках банку виявляються операції, помилково проведені на рахунку № 31 “Рахунки в банках”, то вони відображаються відповідно на дебеті або кредиті рахунка № 31 в кореспонденції з рахунком № 374 “Розрахунки за претензіями”. Про помилку письмово сповіщають установу банку і вимагають їх виправлення. Помилки, допущені в операціях рахунка № 31 “Рахунки в банках”, необхідно своєчасно виявляти і слідкувати за їх обов’язковим і точним виправленням установою банку. Не виявлені або не виправлені помилки тягнуть за собою збитки грошових коштів і мають бути зрештою списані на збитки підприємства. На рахунку № 31 “Рахунки в банках” залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку по рахунку № 31 “Рахунки в банках”.
Аналітичний облік на рахунку № 31 “Рахунки в банках” здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунка здійснюється за виписками банку.
Основою для запису операцій на рахунку № 31 “Рахунки в банках” є виписки з цього рахунка. Періодично (частіше кожного дня) банк видає власникам рахунків виписки з відповідного рахунка з копіями розрахункових операцій. Виписка обов’язково подається на 1-ше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюються, чи всі записи належать до підприємства-власника рахунка. Виписка є основою для записів у реєстрах (журналу-ордера № 2 і допоміжної відомості № 2) операцій на рахунку № 31 “Рахунки в банках”. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно враховувати, що рахунок № 31 “Рахунки в банках” підприємства є активними, а для банку ці рахунки підприємств є пасивними рахунками. Тому на дебеті у виписці банку буде показана сума коштів, списана з рахунка підприємства, а на кредиті – зарахована на нього сума, відповідно сальдо у виписці буде на кредиті рахунка.
Сальдо на рахунку № 31 “Рахунки в банках” завжди має бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.
Виписка банку змінює регістр аналітичного обліку по рахунку, а тому обов’язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.
При журнально-ордерній формі обліку операції на кредиті рахунка № 311 відображаються у журналі-ордері № 2, а на дебеті – у відомості № 2. При використанні електронно-обчислювальних машин всі первинні документи разом з виписками банку передають на машинолічильну установу (МЛУ), яка на основі їх обробки складає відповідні машинограми синтетичного і аналітичного обліку.
На основі відомості на обчислювальних машинах розробляють машинограму - оборотну відомість (із залишками та оборотами) на рахунку № 31 “Рахунки в банках”, підсумки якої потім у згрупованому вигляді автоматично переносяться за синтетичними рахунками до Головної книги.
У разі переоформлення рахунка на ім’я ліквідаційного комітету подаються рішення про ліквідацію юридичної особи із зазначенням у ньому терміну дії ліквідаційного комітету і засвідчена картка із зразками підписів і відтиском печатки ліквідаційного комітету, а у разі відсутності такої печатки – з відтиском печатки організації, що створила ліквідаційний комітет.
При передачі рахунка до іншої установи банку одночасно передаються за списком всі документи з оформленням рахунка, крім карток із зразком підписів та відтиском печатки. Передача здійснюється у 3-денний строк.
Кореспонденція рахунків з обліку коштів на рахунку № 31 “Рахунки в банках” наведена в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Кореспонденція рахунків з обліку коштів на рахунку № 31 “Рахунки в банках”
№ п/п |
Зміст господарських операцій |
Кореспонденція рахунків |
|
Дебет |
Кредит |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Надійшла від покупців виручка від реалізації продукції, робіт, послуг |
311, 312 |
361 |
2 |
Внесена з каси на рахунки в банках готівка |
311, 312 |
301, 302 |
3 |
Переховані постачальниками різні суми у зв’язку з перерахунками |
311, 312 |
631 |
4 |
Повернено раніше виданий аванс |
311, 312 |
371 |
5 |
Надійшли суми за висунуті претензії |
311, 312 |
374 |
6 |
Повернуті на рахунки в банках перерахунки сум фінансовими органами |
311, 312 |
641 |
7 |
Надійшли суми від окремих осіб в погашення заборгованості по відшкодуванню завданого збитку |
311, 312 |
375 |
8 |
Суми вкладів, що надійшли від засновників, які раніше підписалися на акції |
311, 312 |
46 |
9 |
Одержано короткострокові кредити банків |
311, 312 |
601 |
10 |
Оплачені різні витрати по капітальним вкладенням |
15 |
311, 312 |
11 |
Відображені різні витрати на потреби основних цехів |
23 |
311, 312 |
12 |
Готівка, що надійшли до каси з банку |
30 |
311, 312 |
13 |
Погашена заборгованість перед постачальниками і підрядчиками |
631 |
311, 312 |
14 |
Помилково списані банком суми |
374 |
311, 312 |
15 |
Перераховані платежі до бюджету |
641 |
311, 312 |
1 |
2 |
3 |
4 |
16 |
Погашення заборгованості з відрахування органам соціального страхування |
652 |
311, 312 |
17 |
Перерахування авансу підзвітним особам |
372 |
311, 312 |
18 |
Сплачені пені, штрафи, неустойки |
948 |
311, 312 |
19 |
Погашена заборгованість з короткострокового кредиту банку |
60 |
311, 312 |
20 |
Погашені довгострокові кредити банків |
50 |
311, 312 |
Касові операції оформлюють документами, типові форми яких затверджені наказом Мінстату України № 51 від 15.02.96р.
Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформлюють прибутковими й видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія, за формами № КО-1 і № КО-2.
Касові ордери передаються до виконання касирові підприємства безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержує або вносить гроші.
На підприємстві ведеться тільки одна касова книга в національній валюті, в якій касир відображає готівку і рух грошей у касі. Записи у касовій книзі здійснюються за кожним прибутковим і видатковим касовим ордером. Усі касові ордери після їх використання касир підписує, а додані до них документи для запобігання повторного використання погашає штампом або підписом від руки “Одержано”, “Сплачено” із зазначенням дати.
Записи у касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох примірниках. Наприкінці робочого дня касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом касира, разом з прибутковими й видатковими касовими ордерами й доданими до них виправдними документами касир передає бухгалтерії під розписку у касовій книзі.
Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх обґрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведеного залишку на кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.
Для обліку наявності, руху залишків готівки в касі використовують активний рахунок № 30 “Каса” з такими субрахунками:
№ 301 “Каса в національній валюті”;
№ 302 “Каса в іноземній валюті”.
Для забезпечення збереження грошових коштів бухгалтерія повинна здійснювати раптові перевірки не менше одного разу на квартал з перерахуванням всіх цінностей, що знаходяться у касі, й складати відповідні акти.
Виявлені перевірками лишки грошових коштів оприбутковуються до каси на користь бюджету, а нестача стягується з касира.
Бухгалтерія після одержання звіту касира здійснює перевірку обґрунтованості всіх записів у звіті, проставляє кореспонденцію рахунків на кожному документі і заповнює журнал-ордер № 1 по кредиту рахунка № 30 “Каса” і відомість № 1 по дебету цього рахунка, в яких реєструє одержані й видані кошти за цільовим призначенням.
У журналі-ордері № 1 показуються витрати грошових коштів з кредиту рахунка № 30 в дебет рахунків обліку виробничих витрат, матеріальних цінностей, розрахунків з працівниками підприємства, з підзвітними особами, депонентами та ін.
Наприкінці місяця в журналі-ордері № 1 і відомості № 1 підраховують надходження й витрати готівки і визначають на 1-ше число наступного місяця залишок коштів у касі, який має бути тотожним такому ж показникові в касовій книзі. Підсумкові дані цих регістрів записують до головної книги.
Головний бухгалтер з метою контролю повинен не менше одного разу на місяць перевіряти готівку в касі, складати акт і доповідати керівникові підприємства. Керівник підприємства несе відповідальність за збереження грошей, правильне й доцільне їх використання.
Керівник підприємства повинен надавати касирові охорону при транспортуванні грошових коштів і цінностей з установи банку. При транспортуванні грошових коштів касирові, супроводжуючим його особам забороняється: розголошувати маршрут руху і розмір суми грошових коштів і цінностей, що перевозяться, допускати до салону транспортного засобу осіб, які не призначені керівником підприємства для доставки, користуватися супутнім або громадським транспортом.
Схему відображення операцій на рахунку № 30 “Каса” наведено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Кореспонденція рахунків з обліку готівки
№ п/п |
Зміст господарських операцій |
Кореспонденція рахунків |
|
Дебет |
Кредит |
||
1 |
Надійшла й оприбуткована до каси готівка з відповідних рахунків в банку |
301, 302 |
311, 312 |
2 |
Надійшла до каси виручка від реалізації продукції |
301 |
361 |
3 |
Погашена дебіторська заборгованість готівкою |
301 |
377, 361, 65, 374 |
4 |
Надійшов до каси невикористаний залишок підзвітної суми |
301 |
372 |
5 |
Засновники внесли до каси готівку в рахунок їх вкладів до Статутного капіталу підприємства |
301 |
46 |
6 |
Надійшла до каси готівка від дочірніх підприємств |
301 |
682 |
7 |
До каси повернуті лишки одержаної заробітної плати |
301 |
66 |
8 |
Придбані й оприбутковані нематеріальні активи з оплатою з каси |
631 12 |
301 631 |
9 |
Оплачено готівкою різні загальновиробничі і адміністративні витрати |
91, 92 |
301 |
10 |
Витрати майбутніх періодів оплачені з каси |
39 |
301 |
11 |
Сплачена працівникам підприємства заробітна плата |
661 |
301 |
Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову.
Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.
У П(С)БО 2 "Баланс" дається визначення операційного циклу - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Визначення нормального операційного циклу у стандартах немає, однак, використовуючи наведене вище визначення операційного циклу, можна зробити висновок, що це операційний цикл у звичайних умовах діяльності. Звичайно операційний цикл не перевищує 12 місяців, але за деякими видами діяльності він може продовжуватися більше одного року. Незважаючи на це, заборгованість, що виникла в ході такого операційного циклу, все одно визнається не довгостроковою, а поточною.
Отже, довгострокова заборгованість - це в основному заборгованість, не пов'язана з операційною діяльністю.
Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) - це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.
Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов'язана з операційним циклом (наприклад, заборгованість орендарів за операціями фінансової оренди, працівників за наданими їм позиками], але передбачається, що вона буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною.
Датою балансу звичайно є останній день звітного періоду.
З наведених вище визначень довгострокової і поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив'язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості |залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.
Наприклад, у балансі станом на 31 березня числиться заборгованість працівника за наданою йому позикою, термін погашення якої - 10 травня наступного року. У звітності за перший квартал поточного року така заборгованість повинна відображатися як довгострокова, оскільки вона буде погашена через 13 місяців і 10 днів після дати балансу (31 березня). Але у звіті за другий квартал поточного року заборгованість повинна бути визнана короткостроковою, оскільки її погашення передбачається через 10 місяців і 10 днів після дати балансу (30 червня).
У Балансі суми дебіторської заборгованості відображаються в різних рядках залежно від її видів. Основні види дебіторської заборгованості та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у фінансовій звітності подані далі в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Основні види дебіторської заборгованості та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у фінансовій звітності
Вид дебіторської заборгованості |
Рахунок |
Рядок балансу |
1 |
2 |
3 |
Довгострокова: - за майно, що знаходиться у фінансовій оренді - довгострокові векселі отримані - розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позичками та ін. |
161 162 163 |
050 050 050 |
Поточна: - короткострокові векселі отримані - за продукцію, товари, роботи і послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселем) - за виданими авансами - за розрахунками з підзвітними особами - за нарахованими дивідендами, відсотками, роялті та ін., що підлягають надходженню - за претензіями, пред'явленими постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям |
34 36,38 371 372 373 374 |
150 160,161,162 180 210 190 210 |
Продовження таблиці 2.7
1 |
2 |
3 |
- з відшкодування нанесених збитків у результаті недостач і втрат від псування цінностей, - недостач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватець виявлений - за позиками членам кредитних спілок - за операціями, пов'язаними зі спільною діяльністю, за іншими розрахунками з - працівниками та іншими розрахунками з іншими дебіторами - за розрахунками з бюджетом - за внутрішніми розрахунками і за розрахунками з пов'язаними сторонами |
375 375 376 377 377 377,64 377,682, 683 |
210 210 210 210 210 170 200 |
Оцінка за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, Значення цієї оцінки полягає в наступному.
Підприємство, відвантажуючи продукцію або товари, виконуючи роботи або надаючи послуги, не завжди отримує оплату від покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для того, щоб збільшити обсяг своєї реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (продукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне? визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необгрунтоване завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи.
Для оцінки суми сумнівних боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів.
Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги в момент визнання ЇЇ активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. До підсумку балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, що являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів.