Тема 2 Досвід державного регулювання економіки у зарубіжних країнах.

Досвід державного регулювання економіки у зарубіжних країнах.

1. Регулювання ринкового господарства у країнах Західної Європи.

2. Регулювання ринку у США.

3. Особливості державного регулювання в Японії.

4. Державне регулювання становлення і розвитку ринкового господарства у нових індустріальних країнах.

5. Державне регулювання економіки Східно-Європейських країн у період переходу до ринку.

1. Для більш ефективного регулювання економіки доцільно буде розглянути досвід різних країн світу, що мають різний рівень і різні напрямки розвитку. В державному регулюванні економіки країни Західної Європи використовують наступні заходи:

1. Впровадження на практиці теорії Кейнса про зниження податкового тиску на виробника. Ця теорія стверджує, що при збільшенні податкового тиску на підприємство-товаровиробник через певний проміжок часу відбудеться різкий спад у роботі підприємства, а отже зменшиться кількість грошей отриманих від підприємства у якості податків. Тобто підвищуючи податки з метою отримання більшої кількості коштів ми отримуємо зворотні результат.

2. Націоналізація збиткових галузей економіки (транспорт, зв’язок, енергетика, водопостачання). Це пояснюється тим, що в держави є можливість підтримувати, за рахунок інших галузей, збиткові підприємства, без яких неможливе функціонування економіки в цілому.

3. Жорстка цінова політика з боку держави.

4. Організація системи контролю безробіття.

5. Контроль природних монополій, в яких держава для ефективності процесів управління утримує контрольні пакети акцій.

6. Впровадження індикативного планування тобто складання планів, які є необов’язковими до виконання і в разі необхідності можуть бути відкориговані. Складання економічно-соціального плану розвитку.

7. Скорочення соціальних виплат.

В регулюванні економіки Європи окрему позицію займають країни Північної Європи. Для них характерною рисою є високий рівень втручання влади в економіку. Основними характеристиками ДРЕ в цих країнах є:

1. Розвиток економіки відбувається у контексті державної програми розвитку, при активному державному регулюванні.

2. Держава забезпечує суб’єктам ринку максимальну економічну незалежність.

3. Держава через гнучку систему оподаткування підприємств стимулює збільшення рівня зайнятості.

4. Держава постійно зменшує частку своєї (комунальної) власності в економіці країни.

5. Держава сприяє вільній конкуренції.

6. Надання пріоритету екологічній політиці.

2. Державне регулювання економіки США базується на наступних формах і методах:

1. Економіка в США працює скоріше на дозволяючих ніж на забороняючих принципах регулювання. Діє також спрощена система оподаткування.

2. Стимулювання ділової активності суб’єктів господарської діяльності, покарання тих хто порушує правила гри.

3. Жорсткий контроль діяльності монополій всередині країни і сприяння створення зарубіжних монополій. Це пояснюється тим, що діяльність монополій за межами країни не являє небезпеки для економіки країни, а навпаки дає можливість фінансового зростання.

4. Створення і контроль рівних умов конкурентної боротьби.

5. Індикативне планування.

6. Експорт капіталу в інші країни.

Основні принципи ДРЕ в США. Деякі науковці вважають ці принципи ідеальною моделлю державного регулювання.

1. заняття підприємницькою діяльністю доступні кожному громадянину;

2. можливість безперешкодного переміщення фінансових і матеріальних ресурсів з одного сектору економіки в інший;

3. заходи на стабілізацію фінансової системи, дозвіл на вивіз капіталу.

3. Японія належить до тих країн, у яких оптимально поєднуються ре­гулююча та спрямовуюча ролі держави з функціонуванням механіз­мів ринку.

Особливістю економіки Японії є те, що основою її ринкового гос­подарства є державно-корпоративні структури. З огляду на це, незва­жаючи на порівняно невелику питому вагу державної власності (ос­танніми роками тут навіть проведена денаціоналізація електроенергети­ки і залізничного транспорту, системи телефонного і телеграфного зв'я­зку), сучасна японська економіка вирізняється - на фоні західноєвропей­ської та економіки США - значно вагомішою роллю державної участі.

У Японії склалася розвинута система державного програмування. Для виконання функції регулювання розробленням і реалізацією макроекономічних проектів тут створена система органів програмування і регулювання, підпорядкована Економічній консультативній Раді.

Іншим напрямом державного регулювання в Японії є різні форми впливу на приватний капітал. Форми дії на приватний капітал в Японії охоплюють систему жо­рстких юридичних заходів з відповідними формами контролю через адміністративний апарат і поліцію, контроль з боку державних орга­нів управління, систему економічних заходів (надання грошових суб­сидій, регулювання цін, введення додаткових податків, надання пода­ткових пільг, застосування диференційованої кредитної політики, по­літики прискореної амортизації). Так, завдяки практиці прогресивних амортизаційних відрахувань виробники здобули можливість не тільки використовувати нове і найновіше устаткування, а й забезпечити за­міну морально застарілого устаткування - навіть, якщо не скінчився строк його фізичного зносу. Застосовуючи арсенал перелічених еко­номічних важелів, держава здійснює протекціоністську політику у галузях і сферах, суттєво важливих для Японії.

4. До нових індустріальних країн відносять Аргентину, Мексику, Тайвань, Сінгапур, Гонконг, Бразилію. Останні десятиліття економіка цих країн характеризується стрімким зростанням. Для регулювання економіки влада цих країн використовує наступні напрямки.

1. Велике значення приділяється підготовці та перепідготовці кадрового персоналу (відкриття власних навчальних закладів, відправлення на навчання та стажування закордон). Цими заходами країни намагаються використовувати власний людський потенціал а не запрошувати іноземних спеціалістів.

2. Держава надає пріоритет тим фірмам, які проводять прогресивну науково-технічну політику, що дозволяє цим країнам не відставати від загальносвітового наукового розвитку.

3. Держава дозволяє виїзд робочої сили за межі країни згідно з договорами з цими країнами. Цим досягається зниження рівня безробіття, зростання рівня життя населення.

4. Держава контролює розвиток приоритетних галузей економіки.

5. Базування державного регулювання економіки на національно-історичних традиціях, що пояснюється великим впливом цих традицій в наведених країнах.

6. Держава всіляко сприяє ввезенню капіталу в країну(імпорт капіталу). Досить вдалий шлях для підвищення рівня розвитку, але в такому випадку країна імпортер стає залежною від країни-експортера. Цим можна пояснити економічні кризи що уразили останнім часом такі країни, як Бразилія, Малайзія.

5. Державне регулювання економіки країн Східної Європи до 90-тих років характеризується командно-адміністративними методами. Після 90-тих діяльність влади в цих країнах направлена на створення умов роботи підприємств в ринковій економіці. За методами регулювання Східно-Європейські країни можна поділити на дві групи:

1. Югославія, Угорщина, Польща.

2. Болгарія, Чехія, Словаччина, Румунія.

Керівництво держав першої групи приділяло велику увагу розвитку ринкових умов як всередині країни, так і вихід на світові ринки за рахунок опосередкованого державного регулювання через податки, грошово-кредитну політику. Державне регулювання повністю побудовано на ринкових засадах, без будь-якого адміністративного втручання. В цих країнах був застосований метод шокової терапії(жорстке обмеження зростання доходів населення, підвищення процентних ставок по кредитам, скорочення бюджетних витрат, відмова від інвестування збиткових підприємств, безумовне виконання закону про банкрутство, розформування державних монопольних структур). Введення вільного ціноутворення, організація державної матеріальної підтримки непрацюючих верств населення, підтримка засад ринкової економіки—фактори, які дозволили цим країнам покращити рівень економічного розвитку і поступово наблизити його до рівня інших європейських країн.

Для країн другої групи характерно більш жорстке державне регулювання процесів пов’язаних з переходом економіки до ринкової економіки.