1. Суть і значення продуктивності праці

Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП) розрізняють поняття “продуктивність” і “продуктивність праці”.

Продуктивність  - це ефективність використання ресурсів  - праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації – під час виробництва різних товарів  і надання послуг.

Продуктивність можна розглядати як загальний показник, що характеризує ефективність використання ресурсів для виробництва продукції.

Продуктивність праці  відбиває ступінь ефективності процесу праці. У її визначені вихідною категорією є праця. Детально пояснено поняття “праця” в темі 1. Враховуючи ці знання дамо визначення продуктивності праці.

Продуктивність праці – це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції. 

У процесі виробництва функцією живої  конкретної праці є створення нової вартості, а також перенесення робочого часу, матеріалізованого в речових елементах виробництва, на створюваний продукт. Тому продуктивність праці відображає ефективність як живої, так і сукупної (живої та уречевленої) праці. Розрізняють поняття індивідуальної (живої праці) і суспільної (живої та уречевленої) праці.

Розрізняють продуктивність праці в масштабі суспільства, регіону, галузі, продуктивність праці на підприємстві і продуктивність індивідуальної праці окремого працівника.

Кожне підприємство відрізняється визначеним рівнем продуктивності праці, що може підвищуватися або знижуватися в залежності від різноманітних чинників. Неодмінною умовою розвитку виробництва служить ріст продуктивності праці.

Підвищення продуктивності праці полягає в тому, що частка витрат живої праці в продуктах зменшується, а частка витрат минулої праці - збільшується, але при цьому загальна сума праці, укладена в кожній одиниці продукту, зменшується.

На рівень продуктивності праці впливає  розмір екстенсивного використання праці, інтенсивність праці, а також техніко-технологічний стан виробництва.

Екстенсивна характеристика праці відбиває ступінь використання робочого часу і його тривалість у зміну при сталості інших характеристик. Чим повніше використовується робочий час, чим менше простоїв, непродуктивних витрат часу і чим довша робоча зміна, тим вище продуктивність праці. Екстенсивна характеристика праці має видимі межі: законодавчо встановлену тривалість робочого дня і робочого тижня. Якщо протягом  законодавчо встановленого робочого дня робочий час цілком використовується на продуктивну працю, то це буде межею можливого розміру екстенсивного використання праці.

Інтенсивність праці характеризує ступінь її  напруженості в  одиницю часу і вимірюється кількістю витраченої на цей час енергії людини. Чим вище інтенсивність праці, тим вище її продуктивність. Максимальний рівень інтенсивності визначається фізіологічними і психічними можливостями людського організму, а це означає, що інтенсивність праці має фізіологічні межі і не може бути необмеженою.

Таким чином, інтенсивність праці - важливий чинник продуктивності, але він має фізіологічну межу і потребує дотримання фізіологічних норм витрати людської енергії.

Джерелом росту продуктивності праці, що не має меж, є науково-технічний прогрес, техніко-технологічне удосконалювання виробництва, поява нових матеріалів, видів енергії й ін.

Ріст продуктивності праці на підприємствах проявляється у виді:

- збільшення маси продукції, утворюваної в одиницю часу при незмінній її якості;

- підвищення якості продукції при незмінній масі, утворюваної в одиницю часу;

- скорочення витрат праці на одиницю виробленої продукції;

- зміни співвідношення витрат живої і минулої праці у бік росту частки витрат минулої праці при загальному скороченні витрат праці;

- скорочення часу виробництва й обертання товарів;

- збільшення маси і норми прибутку.

Цілком очевидно, що можуть бути різноманітні комбінації зазначених видів прояву росту продуктивності праці. Кожний із них окремо й у сполученні з іншими свідчить про велике значення рівня продуктивності праці і її приросту для економіки підприємств, що знаходяться під впливом  конкуренції , що посилюється , на ринках товарів, послуг і праці.

Ріст продуктивності праці забезпечує підприємствам і всьому суспільному виробництву подальший розвиток і сприятливі перспективи, що в кінцевому рахунку веде до підвищення рівня життя населення.