Тема 7. Грошово-кредитні системи Італії, Швейцарії та Австрії

Значні відмінності у структурі і методах державного управління кредитно- фінансової сферою породжують відмінності в розвитку банківських систем в окремих європейських країнах. Якщо в країнах Північної Європи домінує державна політика лібералізації фінансів і кредиту і підтримується розвиток приватного банківського сектору. То на півдні Європи перевага надається державному сектору банківської системи і жорсткому кредитно-фінансовому контролю.

Грошово-кредитна система Італії. В перші роки після утворення в 1860 р. Італійської держави в країні функціонувала біметалічна система з твердими співвідношеннями між золотом і сріблом 1:15,5. 1875р. - запроваджений золотомонетний стандарт. Грошовою одиницею Італії була ліра, яка ділилася на 100 чентезимо. Під час першої світової війни було відмінено розмін банкнот на золото. Золотий стандарт було відновлено у 1928 році. У 1933 р Італія приєдналася до "золотого блоку" - групи західноєвропейських країн, що зобов'язувалися зберігати дію золотого стандарту при незмінному паритеті їх валют.

Після другої світової війни Італія тривалий час не фіксувала золотого вмісту ліри у МВФ. У 1949 році в результаті проведення заходів щодо стабілізації купівельної спроможності ліри її курс був встановлений за співвідношенням 1 дол = 625 лір. Цей курс не змінювався протягом 22 років аж до девальвації долара в грудні 1971р.

Італійська банківська справа відноситься до найстаріших у світі. Центральний банк Італії був заснований у 1893 р, однак монопольне право емісії банкнот отримав лише у 1926р. До 1936 року Банк Італії був приватним акціонерним товариством. Банк Італії є досить незалежним від уряду при проведенні грошово-кредитної політики.

Другий рівень банківської системи Італії становлять:

-банки національних інтересів;

-                                      Державні банки;

-                                      Банки рухомого майна;

-                                      Інвестиційні банки;

-                                      Регіональні банки;

-                                      Ощадні банки.

Грошово-кредитна система Швейцарії. Грошова одиниця Швейцарії - швейцарський франк, що ділиться на 100 сантимів. Сьогодні в обігу знаходяться паперові банкноти таких номіналів : 10, 20, 50. 100, 500, 1000 франків.

Швейцарський національний банк заснований у 1907р. У ШНБ є такі особливості: у нього дві головні контори, одна - у столиці держави - Берні, а друга - у фінансовій метрополії - Цюріху.

Другий рівень банківської системи Швейцарії утворюють:

-                                      Гросбанки (великі банки);

-                                      Кантональні банки;

-                                      Регіональні банки, ощадні каси;

-                                      Позичкові союзи та с/г кредитні товариства;

-                                      Банки споживчого кредиту;

-                                      Іноземні банки.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10  Наверх ↑