ТЕМА 5 . Грошова та кредитна система Великобританії

Грошова система Великобританії. Назва англійської валюти - фунт стерлінгів - відображає її первісний ваговий вміст, тобто фунт срібла, з якого карбували 240 пенсів - стерлінгів.

У 1816 році було прийнято закон, за яким дозволялося вільне карбування золотих монет, золото офіційно стало основою грошової системи. Купівельна сила банкнот була поновлена, проголошувався розмін банкнот на золото за номіналом. Офіційний золотий вміст 1 фунта стерлінгів становив 7,32г.

З 1821р. До початку Першої світової війни в Англії існував золотий монометалізм у його класичній формі - золотомонетного стандарту. З метою стабілізації фунта стерлінгів уряд з 1920 р. Узяв курс на дефляцію, почав Внаслідок

Грошової реформи 1925- квітень 1925 р., коли Англія поновила розмін банкнот на золото за довоєнним паритетом, тобто повернулася до золотого стандарту. З 1925 р. Поряд з розмінними банкнотами продовжували обертатися казначейські білети, які в 1928 р. Були вилучені з обігу. У цьому самому році реформу було завершено прийняттям закону про надання Банку Англії права на фідуціарну емісію банкнот(тобто не забезпечених золотом) у розмірі 260 млн. Ф. Ст., а за домовленістю з казначейством - понад цю суму. Таке зниження валютного курсу, з одного боку, підвищувало конкурентоспроможність англійського експорту, а з іншого - послаблювало довіру до англійської валюти та до Лондона як міжнародного фінансового центру. З метою підтримки валютного курсу в 1932 р. Було створено зрівняльний валютний фонд при казначействі, до якого було передано золотий запас Банку Англії, для здійснення валютної інтервенції на ринках.

Англія, як і інші країни, до Другої світової війни зберігала вільну конвертованість фунта стерлінгів у валюти інших країн. З початком війни було введено валютні обмеження. Вільний обмін фунта стерлінгів на валюту інших країн було припинено за винятком країн стерлінгової зони.

Із введеням валютних обмежень було встановлено офіційний курс фунта стерлінгів на рівні 4,03 дол США. Таке співвідношення залишалося до девальвації англійської валюти 1949р., при цьому золотий вміст становив 3,6 г золота.

За роки війни держава для покриття своїх витрат широко використовувала кредити Банку Англії та інших банків, що спричинило збільшення грошової маси у 2,5 рази, але ціни за цей час зросли тільки на 75%, тобто темпи знецінення фунта стерлінгів були меншими порівняно з періодом Першої світової війни.

З 1 липня по 20 вересня 1947 р. В Англії існувала обмежена конвертованість валюти для нерезидентів, що призвело до зростання темпів втрати залишків золотих запасів країни. Для введення конвертованості валюти не було відповідних умов. Тому після 20 вересня 1947 р. Було введено жорсткі валютні обмеження.

Лише у грудні 1958р. Ф.ст. Почав вільно обмінюватися на долари та інші валюти за поточними операціями для нерезидентів, тобто вводилася часткова конвертованість ф. Ст. За іншими операціями валютні обмеження зберігалися до 1979р.

На потужний грошовий ринок у Лондонському Сіті, що має тісні зв'язки з головними фінансовими центрами світової спільноти.

Британське законодавство не має обмежень стосовно окремих видів операцій та сфер фінансового обслуговування. Усі кредтно - фінансові

Інституції можуть укладати будь - які види угод та надавати клієнтам повний обсяг послуг. Хоча фактично у кредитній системі існує чітка спеціалізація: депозитно - позичкова та емісійна функції закріплені за банківським сектором, інвестиційна - за небанківськими інституціями. При цьому всередині банківського сектора також існує чітка спеціалізація. Велику роль у функціонуванні банківської системи Великобританії відіграє високий ступінь самоконтролю фінансових інституцій, суворе дотримання ними звичаїв та традицій, що були напрацьовані роками.

У Великобританії до 1979р не було спеціальних законів, які б регламентували роботу банків, а контроль за ними мав скритий та неформальний характер. Банки у цій країні регулювалися загальним Законом про акціонерні компанії і мали змогу розвиватися на основі практичних та конкретних принципів. Саме завдяки відсутності антимонопольного законодавства та жорсткого контролю над злиттям банків у країн було досягнуто високого ступеня концентрації банківського капіталу. Але останнім часом ситуація змінилася. Так, згідно з законом 1979р. Було введено обов'язкове ліцензування комерційних банків, засновано загальнонаціональний фонд страхування депозитів. Банківський закон 1987р визначив правила надання великих кредитів, порядок банківських злиттів. Але і сьогодні контроль над банківською діяльністю у Великобританії менш формальним та жорстким, ніж в інших країнах.

Всі фінансові інституції у Великобританії поділяються на дві групи: банківський сектор та небанківські фінансові інституції. До банківського сектору належать: Банк Англії, комерційні (у тому числі клірингові)банки, торговельні банки, дисконтні (облікові)доми(зараз немає), іноземні комерційні банки.

Згідно з банківським законодавством в основі банківської системи знаходиться Банк Англії.

Банк Англії (БА) - найстаріший центральний банк в світі. Його створено у 1694році. Із середини 18 ст. Почав виконувати функції центрального банку, монополізував емісію банкнот і виступив як банкір уряду.

Функції які виконує БА можна поділити на дві групи:

1)                            Прямі професійні обов'язки, що випливають з банківського статусу(депозитно-позичкові, розрахункові й емісійні операції);

2)                             Контрольні функції, з допомогою яких держава здійснює втручання в грошово-кредитну систему, намагаючись впливати на хід економічних процесів.

Банк Англії не залежить від уряду. Строк повноважень керуючого банку не залежить від зміни уряду.

Група комерційних банків у Англії представлена такими установами:

1.                     Клірингові банки.

2.                       Торговельні банки.

3.              Облікові доми.

4.             Іноземні банки.

До спеціальних фінансово-кредитних інститутів Великобританії належать:

-                                     Фінансові доми, які спеціалізуються на кредитуванні продажу з

-                                     Розстрочкою платежу, споживчих товарів і деяких видів промислового

-                                        Обладнання. Основним джерелом ресурсів цих інститутів є

-                                     Короткострокові депозити (від 3 до 6 міс.) Промислових торгових фірм, банків і населення.

-                                     Ощадні інституції. Пенсійний банк) акумулює заощадження населення через мережу поштових