3. Зовн, колоніальн. пол. Іт. в ост трет 19 поч 20 ст.

Осн. увага приділ. Виріш. складних внутр. проблем. Однак поступ. визнач. її місце в сис. міжнар. відн в Європі. Під час франко-прусської війни 1879-1871 рр. Іт. зайн позиц. нейтрал., сприятл. для Пруссії. Від. з Фр. були напружені, через те, що Франція наддав. підтр. Папі. В середині 1870-х рр. виникла політ. течія (іредентизм), предст. якої вважали, що нац. об'єднання ще не завершене, оскільки в складі Австро-Угорщини залиш. Терит. з італ. насел. (Трієст та південна частина Тіролю). «Іредентизм» став фактором, що усклад. іт-австр. відносини. З 1870-х рр. Іт. почала виявляти зацікавл. у колоніях. Першим об'єктом колон. експансії Італії став Туніс. В 1871 р. за доп. морської експедиції Іт. зробила спробу підкорити Туніс, але зустріла рішучий протест Франції, яку підтрим. Англія. Французько-італійське суперн. ч-з Туніс отримало остаточне вирішення після російсько-турецької війни 1877-1878 рр. і Берлінського конгресу 1878 р., коли відбулося перегруп. сил в Середз морі. В. Брит. погодилася на зайняття Тунісу Франц. Насл. цих подій стало загостр. Італ.-франц. віднос. і  італійсько-німецьке зближ. В результ. в 1882 р. було сформ. Троїстий союз в складі Німеччини, Австро-Угорщини, Італії. Один з основним пунктів догов. передб. зобов'язання Нім. й Іт. надавати один іншому військ. підтримку у випадку нападу Франції. Після невд. в Тунісі Італія намаг. продовжити свою колон. експансію у Сх. Аф.. Невдало. 1896 поразка в Абіссінії від ефіопів. Ч-з колон. експанс Іт. в Ефіопії, терит. Ннабл. до англ.. колоній в Єгипті й Судані, загостр. від. Іт. з В. Брит. Іт. спроб. долучитися до боротьби за сфери впливу в Китаї і провела військову демонстрацію в протоці Саньминьвань, це викликало невд. Англії, дип. скандал, а врешті відставку кабінету Пеллу  в травні 1899. Хоч в 1902 р. Італія підтвердила свою участь у Троїстому союзі, її відносини з Авст-Угор. залиш. склад., в тому числі через посилення пропаганди іредентистів. Від. Італії з Францією після досягнення в кінці 1890-х рр. угоди про визнання Італією французького протекторату над Тунісом і припинення митної війни суттєво покращилися. В 1901-1902 рр. між двома країнами було підпис  важливі угоди. Паралельно відбувалося зближ. Іт з В. Брит. і Рос.. З Англ в 1904 р. було підписано конв. про розмежув. колоніальних володінь на півостр. Сомалі в Сх. Афр.. В 1902 р. король Віктор-Еммануїл ІІІ здійснив  візит в Рос. Італія забезп. сприяти. позицію Фр і Рос щодо своїх колон. планів у Півн. Афр. Австро-Угорщина про свій намір не перешк діям Іт. в Триполітанії і Киренаїці заявила ще в 1902 р. Італійсько-турецька війна за Триполітанію і Киренаїку тривала рік, з жовтня 1911 р. по жовтень 1912 р. 29 вересня 1911 р. Війна заверш. Лозаннським мирним догов. від 18 жовтня 1913 р., за яким Триполітанія і Киренаїка в обмін на грошову компенсацію переходили до володінь Італії (вони були оголошені колонією Італії під назвою Лівія). Поступовий відхід Італії від Троїсного союзу. Переслід. власн. інтересів